Данило Гетманцев: Слід підвищити прожитковий мінімум та оновити склад споживчого кошика.

Команда Українських Новин звернулася до голови комітету Верховної Ради з фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, щоб дізнатися, якими є втрати державного бюджету від "тіньової" економіки, які фактори можуть вплинути на курс гривні у найближчий час, а також які причини стоять за перезавантаженням БЕБ. Крім того, були обговорені питання, що стосуються пенсій прокурорів та спеціальних пенсій, їхньої подальшої долі, а також можливості підвищення прожиткового мінімуму.

Нарешті призначено нового Голову Бюро економічної безпеки. Ви свого часу були автором законопроєкту, що створював БЕБ. На вашу думку, в чому полягала головна проблема старої моделі? Чому постало питання повного перезавантаження -- і чого ви очікуєте від новопризначеного керівника? І якщо з БЕБ ситуація начебто зрушила з місця, то що далі з митницею? Нас чекає аналогічне "перезавантаження" -- чи інший підхід?

Я є не лише автором закону про Бюро економічної безпеки, але й розробником закону про його перезавантаження. Коли ми призначили першого керівника цієї установи, ми допустили помилку, яку зараз намагаємося виправити через оновлення БЕБ. Коли ми говоримо про перезавантаження органів, що входять до сфери відповідальності нашого комітету (таких як Податкова служба, Митниця, БЕБ та інші), ми маємо на увазі, що протягом трьох десятиліть, а можливо, ще з часів Радянського Союзу, в Україні сформувалася потужна кланова система. Це мережа корупційних зв'язків між посадовими особами, які, діючи за принципом кругової поруки, підтримують один одного, створюючи тіньову економіку та живлячи її.

Не можна вирішити цю проблему за допомогою локальних підходів. Потрібно здійснити системне перезавантаження цих інституцій та розірвати існуючі горизонтальні зв'язки між ними. Виходить, що ці структури контролюють чимало процесів у країні. Хоча президенти, політичні партії та діячі змінюються, ці органи залишаються на своїх позиціях та укріплюють свої мережі.

Наші системні рішення щодо перезавантаження спрямовані на знищення існуючих зв'язків. Законодавство, що стосується створення БЕБ, по суті є спробою відновлення колишньої Податкової міліції. Однак з самого початку не вдалося реалізувати цю мету повною мірою, оскільки на посаду керівника БЕБ призначили голову Податкової міліції. Він, по суті, перетворив БЕБ на ту ж саму Податкову міліцію, лише змінивши назву. Це свідчить про очевидну провину комісії, яка відповідала за призначення керівника БЕБ, адже вона не змогла протистояти тиску системи і дозволила повернутися до влади старим демонам.

Тому ми вийшли з ініціативою перезавантаження та призначення нового керівника БЕБ за участі міжнародників. Бо саме такий конкурс може бути прозорим. А новопризначена людина може бути політично незалежною. Тобто йому не зможуть нав'язувати будь-які рішення по якимось схемам або кадровим питанням будь-які посадовці в державі.

Конкурс відбувся, але ми стали свідками того, як корупційна система знову чинить опір, намагаючись уникнути призначення особи, яка успішно пройшла відбір і була справедливо обрана.

По завданням нового керівника - ми очікуємо переатестації працівників. Йому на це виділяється 18 місяців. Але це не означає, що він має використати на це увесь період. Це граничний строк. Він повинен зробити це одразу. Також він має перепризначити керівництво і власне змінити сутність роботи БЕБ.

Цей орган має на меті здійснювати розслідування економічних злочинів, виконуючи функції, які раніше належали Державному бюро розслідувань, Національній поліції, Службі безпеки України та іншим структурам. Крім того, він повинен стати безумовно аналітичним центром. Використання методів, схожих на "маски-шоу", є абсолютно неприпустимим. Тому ми незабаром станемо свідками того, чи дійсно відбудуться суттєві зміни з приходом нового керівника.

Проблема полягає в тому, що "тіньова" економіка в Україні суттєво відрізняється від тієї, що існує в європейських країнах. Нещодавно з'явилася інформація, що в Німеччині обсяг "тіньового" сектора становить 11%, і це стало для них несподіванкою. Однак, якщо порівняти з нашими 50%, різниця вражаюча. "Тінь" завжди присутня, але на відміну від європейської, українська "тінь" не боїться бути поміченою – вона комфортно розташовується в найперших рядах супермаркетів і торгових центрів. Вона, навпаки, ніби кидає виклик суспільству, демонструючи, що тут діють інші правила успіху: не завжди виграє той, хто працює старанніше чи розумніше, а скоріше той, хто виявляє більше хитрості.

Отже, реальні досягнення роботи БЕБ стануть очевидними, коли "тіньова" економіка почне зникати. Це стосується таких явищ, як контрабанда, нелегальний обіг тютюну, алкоголю, пального тощо. Ми зможемо побачити результати у вигляді цифр, адже все це відображається у надходженнях до державного бюджету. У 2024 році ми отримали додаткові 2,5 мільярди доларів завдяки детінізації певних секторів. І цей позитивний тренд повинен стати ще більш вираженим. Я дотримуюсь думки, що оцінювати роботу слід за результатами, в даному випадку – за числовими показниками, а не за словами чи презентаціями.

Що стосується Митниці, то це питання належить до тих же проблем, адже система корупції тут сформувалася протягом багатьох років. Уряд оголосив конкурс на посаду керівника Митниці, і до кінця грудня ми повинні призначити нового очільника відповідно до міжнародних зобов'язань.

Ви торкнулися теми "тіні", і в цьому зв'язку виникає питання про контрабанду електронних товарів. В Україні існує серйозна проблема з незаконним ввезенням електроніки, зокрема продукції Apple. Які втрати несе державний бюджет через ці схеми, і чи могли б ви вказати основні з них?

Державний бюджет щорічно втрачає приблизно 20 мільярдів гривень через контрабанду електроніки, причому близько половини цієї суми становить продукція Apple. Це стосується переважно середнього та преміум-сегментів, тоді як у бюджетному сегменті обсяги ухилення від сплати податків є незначними.

Схеми шахрайства дуже поширені. Ми розпочали боротьбу з цими злочинами ще у вересні минулого року. Наразі ми звертаємо увагу компетентних органів на те, що ця діяльність не виконується на належному рівні. Минулого року ми стали свідками порушення кримінальних справ проти мережі "Ябко" та вилучення їх продукції. Проте реальних результатів у вигляді підозр або вироків не спостерігається. Більше того, мережа продовжує активно розширюватись, відкриваючи нові торгові точки. І це не єдина така ситуація.

Схеми досить прості та зрозумілі. Вони не приховуються і всіляко рекламуються. Та ж мережа "Ябко" та "Яблуко" - це мережі в найкращих локаціях наших міст. Вони працюють без оформлення продукції, хоча зобов'язані показувати весь ланцюг переходу товарів від митниці до останньої каси. Вони не б'ють чеки, продають "в чорну", везуть контрабандою товар, подрібнюються на ФОПів.

Ми зобов'язані покласти край цьому хаосу та вивести економіку з тіні. У нас немає альтернативи.

Наразі прогноз по курсу гривні на поточний рік не справджується і гривня залишається міцною. Які Ваші особисті очікування, чого чекати на кінець цього року та в наступному?

Я ніколи не даю прогнозів курсу, бо сама моя заява може вплинути на курс. Це все через мою посаду. Але я можу описати ті тенденції, які будуть впливати на курсоутворення.

По-перше, за сім місяців цього року ми спостерігаємо досить стабільну ситуацію на ринку валют. Гривня навіть незначно укріпилася щодо долара, хоча й втратила в ціні по відношенню до євро. Однак це зниження вартості не пов'язане з гривнею, а є наслідком зміни курсу між доларом та євро — це загальний тренд.

Досить стабільна ситуація на валютному ринку підтримується завдяки суворій монетарній політиці Національного банку України, який утримує облікову ставку на незмінному рівні та очікує збереження її на позначці 15% до кінця року, враховуючи прогнозовану інфляцію на рівні 9,7%.

Другий аспект – це адекватний обсяг міжнародної підтримки. Цього року ми вже залучили 24 мільярди доларів, хоча потреба становить 39,3 мільярда доларів. На кінець року ми маємо підтверджені 54 мільярди доларів, що дозволить нам сформувати перехідний залишок на наступний рік. Наші золотовалютні резерви на початок серпня становлять 43 мільярди доларів, що також сприяє стабільності гривні.

З цього можна зробити висновки, що ніяких стрибків до кінця року не очікується. Звісно, якщо не буде ніяких потрясінь.

Але, з іншого боку, є негативні фактори. І я не хотів би створювати ілюзію, що все у нас дуже добре. У нас дуже напружена і складна ситуація у фінансовій сфері. Бо ми маємо значний подвійний дефіцит і держбюджету в 20% ВВП, і дефіцит рахунку поточних операцій - 17% від ВВП. Такі показники є вкрай негативними для будь-якої країни.

У той же час, дефіцит поточних операцій компенсується завдяки підтримці наших партнерів. Завдяки цій допомозі нам вдається досягти навіть невеликого "позитиву" у платіжному балансі. Однак ця ситуація повністю залежить від партнерів. Головна проблема полягає в тому, що основою стабільності є саме ця підтримка. Відсутність такої допомоги сьогодні може призвести до серйозних наслідків.

Чому це викликає занепокоєння? Справа в тому, що в 2026 і 2027 роках ми стикаємося з певною невизначеністю. Згідно з прогнозами Кабінету Міністрів, наша потреба на найближчі два роки становить 75 мільярдів доларів, тоді як Національний банк України оцінює цю суму в 65 мільярдів доларів. З цієї суми підтверджено лише третину. Різниця між потребами та можливими надходженнями на наступний рік, залежно від сценаріїв, коливається від 8 до 18 мільярдів доларів. Це значна прірва. Якщо ми говоримо про детінізацію, то у найкращому випадку наступного року нам вдасться зібрати ще 6 мільярдів доларів.

У ЗМІ все частіше підіймаються питання прожиткового мінімуму та спецпенсій. Прожитковий мінімум в Україні вже дуже давно не відповідає реаліям. Що необхідно зробити, щоб збільшити прожитковий мінімум і чи є в бюджеті для цього фінансові ресурси? Та коли остаточно буде прийнято закон по пенсіям прокурорів та виведенню спецпенсій з ПФУ?

Це питання соціальної справедливості в нашій країні є надзвичайно важливим, але, на жаль, воно залишається в тіні. У державі, де мінімальна пенсія становить лише 2,3 тис. гривень, а середня — 6,4 тис. гривень, такі умови є абсолютно неприйнятними. Особливо якщо врахувати, що максимальна пенсія досягає 390 тис. гривень. Різниця між мінімальною та максимальною пенсіями вражає — 165 разів. Це неприпустимо, адже такий розрив свідчить про серйозну соціальну нерівність.

Тому ситуацію необхідно змінювати. Так, ми розуміємо, що є великі обмеження в коштах, адже за рахунок допомоги партнерів ми фінансуємо всі наші соціальні програми. За свої гроші ми фінансуємо лише оборонку. Проте перерозподіл цих коштів має бути більш зрозумілим. Питання низьких пенсій та прожиткового мінімуму взаємопов'язані між собою.

Прожитковий мінімум був введений в 1999-му році відповідним законом, це Конституційна категорія. І до прожиткового мінімуму зараз прив'язані 150 різноманітних виплат. Це від виплат соціальної допомоги, мінімальної пенсії, до грошового утримання посадовців та різноманітних службовців, штрафів.. І коли ти чіпаєш прожитковий мінімум, то це чіпляє за собою цілий каскад наслідків у вигляді тих чи інших видатків з бюджету.

По-перше, необхідно відокремити виплати, які не відповідають призначенню прожиткового мінімуму. Це передбачає, що заробітні плати для суддів та прокурорів мають виплачуватися незалежно від цього мінімуму. Я не маю на увазі штрафи та подібні виплати.

Далі нам потрібно проаналізувати споживчий кошик, на основі якого визначається реальний прожитковий мінімум. Слід зазначити, що в бюджеті закладений номінальний прожитковий мінімум, який не відповідає дійсності. Натомість існує фактичний прожитковий мінімум, що в 3,5 рази перевищує номінальний, і він формується згідно зі споживчими витратами населення.

Споживчий кошик - це така категорія, яка обраховується за стандартами середини 90-х років. З чого ми бачимо, що демісезонна куртка для підлітка має служити 3 роки, одні плавки - 5 років. Це якісь просто дикі цифри, і важко уявити, що так можна жити.

Після аналізу структури споживчого кошика або способу його обчислення, важливо повідомити громадськості правду про рівень прожиткового мінімуму в країні. Нам потрібно чітко озвучити цю цифру, виходячи з реальних потреб людини, а не намагатися адаптувати дані під заздалегідь визначені критерії.

Ми також зобов'язані надати людям чіткий план щодо адаптації стандартів до реального рівня прожиткового мінімуму. Цей мінімум має бути адекватно узгоджений з неоподатковуваним мінімумом, мінімальною зарплатою та пенсією. Важливо, щоб ці показники належали до однієї категорії. У багатьох країнах Європи такого розподілу не існує – там є лише мінімальна зарплата.

Де взяти фінансові ресурси? Це питання тісно пов'язане з темою детінізації економіки. Адже в тіньовому секторі може перебувати до 900 мільярдів гривень, які щорічно не потрапляють до державного бюджету. У той же час, на соціальні програми ми витрачаємо близько 420 мільярдів гривень. Отже, легалізація цих грошей могла б суттєво покращити соціальні умови в країні. Це, безсумнівно, очевидно, але чомусь багато людей цього не усвідомлюють. Можна перефразувати відоме прислів'я: "Чому ми бідні? Бо маємо тіньову економіку. Чому в тіні? Бо бідні!"

Питання по мораторію на перевірки бізнесу з низьким ступенем ризику - чи не стане бізнес більше зловживати, якщо його не будуть перевіряти?

Я абсолютно не поділяю думку, що складні проблеми можуть мати прості рішення. Яку саме проблему ми намагаємося вирішити за допомогою мораторію? Ми намагаємося боротися з зловживаннями з боку правоохоронних органів, які використовують свої повноваження не для протидії "тіньовій" економіці та злочинності, а для особистого збагачення, створюючи перешкоди для легального бізнесу.

Цю проблему можна вирішити лише тим способом, який обрав новий генеральний прокурор, виходячи з перших ознак ситуації. Інших варіантів не існує. Він займається переглядом справ проти підприємств, закриваючи ті з них, які не мають підстав або затягуються безперспективно. Ця діяльність є складною, ретельною та тривалою, адже не вирішується за один день. Проте це єдиний правильний шлях, який необхідно пройти. Важливо забезпечити дотримання законів правоохоронними органами.

Мораторій на перевірки, в першу чергу, негативно впливає на легальний бізнес, адже вигоду від цього отримують "тіньові" підприємці. Я з великою обережністю ставлюсь до подібних рішень.

Проте, в Указі Президента в частині податкових перевірок не йдеться про повний мораторій, йдеться про ризик-орієнтований підхід.акий підхід потрібно підтримати. Власне, це те, що робить податкова з 2022 року, зміщуючи акценти з податкового контролю за білим бізнесом на податковий контроль за бізнесом з ознаками ризиковості. Власне про це і Клуб білого бізнесу, до якого прагнуть потрапити підприємці. Тому реалізація ідеї мораторію на перевірки білого бізнесу через реалізацію ризик-орієнтованого підходу до перевірок є абсолютно слушною.

16 липня 2025 року Верховна Рада України прийняла в першому читанні три важливі законопроєкти, що стосуються концепції Defense City. Як це може позначитися на нашій обороноздатності?

Я є ініціатором цих законопроєктів і безумовно виступаю за їх затвердження. На сьогоднішній день у світі спостерігається значний попит на нові сучасні озброєння, включаючи ту продукцію, що виробляється нашими компаніями. Проте, враховуючи специфічну ситуацію в нашій країні, можливості для експорту суттєво зменшені. Це, в свою чергу, обмежує і виробничі потужності.

Хоча ми вже втроє наростили обсяги виробництва зброї, наші виробничі потужності здатні ще втричі перевищити актуальні обсяги виготовлення. З інвестиціями в 9 мільярдів доларів ми створюємо озброєння, в той час як наші можливості сягають 25-30 мільярдів доларів і можуть продовжувати зростати. Важливо надати нашим виробникам зброї можливість займатися експортом.

Законопроєкти впроваджують унікальний правовий режим під назвою Defense City, що передбачає надання певних пільг. Хоча вони не є значними, підприємства можуть скористатися знижкою на податок на прибуток, якщо вирішать реінвестувати свої доходи у виробництво. Крім того, існує спеціальний порядок валютних розрахунків та доступ до інформації про підприємства, а також можливості для перенесення бізнесу в більш безпечні регіони. Усе це має стимулювати розвиток оборонної промисловості.

Раніше існував регулятор азартних ігор КРАІЛ, який був ліквідований, а натомість створено ПлейСіті. Проте керівник нового органу - це особа з вищого менеджменту КРАІЛ. Які у вас сподівання щодо діяльності нового регулятора?

Напевне кратного зростання по сплаті податків ми вже не отримаємо, так як гральний бізнес істотно вийшов з "тіні". Але ми бачимо зловживання щодо деяких операторів. Наприклад, компанія "Фавбет", ми бачимо ухилення від сплати податку GGR. Вони маніпуляціями зменшують сплату. Дуже важливо аби Податкова не закривала на це очі, і ми слідкуємо, щоб з боку податківців не було жодних корупційних проявів.

Це не питання до ПлейСіті, а до Податкової. А щодо ПлейСіті - єдиним показником щодо їх діяльності, який ми будемо сприймати як позитивний, це буде запровадження з вересня цього року системи онлайн моніторингу азартних ігор. Власне причиною ліквідації КРАІЛ було те, що ми не отримали систему онлайн моніторинга протягом 3 років. Були постійно якісь незрозумілі пояснення причин. Але ми розуміли, що ця робота була навмисне заблокована.

Щодо керівництва нового органу, я б не акцентував уваги на конкретних прізвищах. Адже політичну відповідальність за діяльність ПлейСіті взяв на себе Михайло Федорів, перший віце-прем'єр-міністр. Він особисто відповідає за те, щоб система онлайн-моніторингу функціонувала належним чином.

Яке ваше ставлення до законопроєкту №13356, ініційованого Железняком та групою депутатів, що передбачає можливість включення криптовалют до резервів Національного банку? Чи вважаєте ви, що це занадто ризикований крок для резервів?

Ми спілкувалися з головою Національного банку з цього приводу і не підтримуємо такі кроки, зважаючи на високу волатильність криптоактивів. Мені здається, що автори цього законопроєкту також не дуже розраховували на підтримку оплесками цього документу з боку Нацбанку. Жодних натяків на те, що ми його будемо приймати, на сьогодні немає.

По зменшенню лімітів на карткові перекази для населення. Представник НБУ в одному з інтерв'ю розповів, що в регуляторі не можуть порахувати кількість дропів та обсяги їх зловживань. Можливо у Вас є якісь цифри по цій темі?

На це питання немає однозначної відповіді. Дропи можна розглядати як "тіньові" фінансові операції, які ми можемо оцінити лише приблизно. Будь-які спроби отримати точні дані в цьому випадку будуть безпідставними. Проблема дропів дійсно існує — вони сприяють ухиленню від сплати податків і навіть можуть використовуватися для фінансування тероризму. Ми підтримуємо Національний банк України в його зусиллях проти цієї загрози.

Мені відомо, що Національний банк України працює над законодавчими ініціативами для вирішення цих питань. Ми ретельно їх проаналізуємо, проте ця боротьба повинна тривати й надалі.

На сьогоднішній день ми спостерігаємо, що впровадження обмежень на перекази вплинуло менш ніж на 1% усіх операцій.

Якщо ви виявили помилку в написанні, будь ласка, дайте нам знати.