"Надайте можливість працювати, а не просто фінансувати": ветеран ділиться досвідом свого бізнесу в сфері реставрації та бачення економіки майбутнього відновлення.

Після завершення служби в Збройних Силах України Антон Пухніченко заснував компанію, що спеціалізується на оренді та установці риштувань. У його планах - активна участь у відновленні країни після війни.

Ветеран з Мукачева Антон Пухніченко заснував бізнес з оренди та монтажу німецьких інвентарних риштувань. Його підприємство, на якому працюють ще чотири ветерани, пропонує будівельникам, які займаються фасадним оздобленням, якісну альтернативу зношеним радянським конструкціям.

Інвестувавши рік тому у власну справу 20 тис. дол. підприємець вже працює із замовленнями пов'язаними, в тому числі з відновленням пошкоджених війною споруд. Культурних та релігійних.

Головний акцент його плану полягає у залученні до відновлення країни після завершення конфлікту. Виглядає так, що це робиться не стільки задля власних інтересів, а скоріше для підтвердження ще не очевидного факту: що саме ветерани стануть основою для відновлення української економіки у мирний час.

Від редакції. Бізнес, заснований ветеранами, є суттєвим елементом сучасної української економіки. Хоча його учасники не мають можливості скористатися великою фінансовою підтримкою, на відміну від відомих компаній, вони все ж готові долати всі перешкоди на шляху до успіху.

ЕП підтримує цінності, що їх сповідують ветерани-підприємці: відповідальність, стійкість та прагнення до змін. Саме тому наша редакція буде ділитися їхніми історіями — не про масштабні стартапи та величезні фінансові прибутки, а про тих, хто перетворив свій бойовий досвід на діяльність, що приносить користь іншим і сприяє зміцненню країни.

Це розповіді про людей, які, незважаючи на все, продовжують віддано працювати на благо України, тепер у світі бізнесу.

Шлях Антона від військової служби до повноцінного цивільного бізнесу зайняв майже сім років і пройшов кілька етапів.

У вересні 2017 року, під час служби в зоні АТО, він отримав важке поранення, яке потребувало дворічної реабілітації. Після лікування Антон намагався реалізувати себе в цивільному житті. Через бізнес.

Однією з перших його підприємницьких задумок стало постачання закарпатської мінеральної води до країн Балтії. Проте всі його наміри змінило одне подорож і одна важлива зустріч.

У 2020 році Антон поїхав до Литви, де, зокрема, проходив курси вивчення литовської мови у Вільнюському університеті. Там же він познайомився з представником німецького виробника риштувань Layher Віктором Воронцовим (директор литовської компанії Layher Baltica ).

Воронцов виступив з пропозицією до Пухніченка щодо спільної роботи — інвестувати в риштування Layher та розвивати бізнес в Україні.

Прийняти остаточне рішення про співпрацю йому стало можливим завдяки випадковості. Під час допомоги другу на будівництві він впав з застарілих радянських риштувань, які в народі називають "лісами". "Я усвідомив, що в українському будівництві досі використовують небезпечне обладнання. У Європейському Союзі я спостерігав, як можна зводити будівлі швидко, якісно та безпечно," - ділиться своїми думками Антон.

Однак, реалізації бізнесу з риштувань завадила велика війна - після 24 лютого 2022 року Антон повернувся на військову службу. У вересні 2024 року, через ускладнення після поранення він демобілізувався, і після реабілітації зміг повною мірою зосередитися на створенні власної справи.

Німецька компанія Layher, яка спеціалізується на виробництві риштувань, має численні дилерські центри в різних куточках світу. Пухніченко співпрацює з одним з таких центрів, що обслуговує Балтійські держави: Литву, Латвію, Естонію, а також Ісландію. Мова йде про Layher Baltica, керівником якого є Воронцова.

"Це не класична франшиза, де ти платиш роялті. Ми працюємо за моделлю суборенди: 50% від орендної плати клієнта йде виробнику, а решта залишається мені. Я не купую обладнання, а орендую його у виробника", - каже український підприємець.

Однією з основних вигод такої співпраці є те, що діяльність під маркою Layher забезпечує доступ до ресурсів німецької корпорації, зокрема до можливостей, пов’язаних із 3D моделюванням.

Ця ініціатива має унікальну особливість: під час встановлення риштувань заборонено кріпитися до стін, оскільки важливо зберегти автентичність будівлі. Для розробки конструкції риштувань дрон здійснив детальну 3D зйомку залишків споруди, зафіксувавши всі нюанси. Інженерна команда Layher у Вільнюсі створила точну цифрову репліку об'єкта, після чого конструктори наклали на цю модель проект риштування, що необхідне для робіт.

За словами Пухніченка використання 3D моделювання скорочує витрати замовників, тому що немає непередбачених витрат на матеріали. До того ж, монтаж такого риштування відбувається у 2-3 рази швидше, а точність розрахунків усуває можливість виникнення помилок.

"Ми вже визначили точну кількість лісів, які нам необхідні. Вони збираються на нашому складі, доставляються, і ми приступаємо до монтажу," - ділиться Антон.

Початкові інвестиції Пухніченка у сумі 20 тисяч доларів стали основою для створення бізнесу з низьким рівнем ризику. Чому так? Справа в тому, що він має можливість купувати обладнання у німецького виробника або орендувати його. Це рішення допомагає уникнути великих капіталовкладень, які зазвичай є істотною перешкодою для ветеранів та новачків у будівельному секторі.

Економічна діяльність Антона базується на двох ключових джерелах прибутку.

Перше джерело доходу – це орендна плата, що складає від 3 до 7 грн за квадратний метр риштувань. Як було зазначено раніше, Антон віддає половину цієї суми німецькій компанії Layher, яка є постачальником. Другим джерелом прибутку є послуги з монтажу та демонтажу, що оцінюються в 80 грн за квадратний метр. Ці послуги надає команда підприємця, до складу якої входять чотири ветерани, що є його побратимами.

Якщо підсумувати, то чистий прибуток з двох цих напрямків від одного об'єкта становить 1000 дол. Для прикладу, оренда риштувань для п'ятиповерхового будинку щодня приносить 1000 грн. Без урахування доходів від монтажних робіт.

Основною проблемою, з якою стикається його підприємство, є нестача робочої сили у сфері будівництва. "Куди б я не прийшов, завжди запитують: а хто ж виконуватиме роботи? У нас катастрофічно не вистачає фасадників," - ділиться Антон. Це суттєво гальмує розширення бізнесу, адже навіть коли є риштування, знайти фахівців для фасадних робіт стає справжнім викликом.

Антон вважає, що майбутнє його бізнесу тісно пов'язане з відновленням країни. Зростаюча потреба в ефективних будівельних рішеннях для мостів, теплових електростанцій та промислових об'єктів відкриває нові можливості для розширення. Проте, для того щоб реалізувати цей потенціал, значну роль відіграє позиція держави, зокрема, чи будуть забезпечені рівні умови для ветеранів у процесі державних закупівель.

Антон має на меті отримати міжнародний сертифікат для своєї команди, а також придбати електричну лебідку, щоб підвищити ефективність робочих процесів. Крім того, він планує взяти участь у відновленні промислових об'єктів, де потрібні надійні та якісні риштування.

Для Пухніченка його бізнес - це значно більше, ніж джерело доходу. Це продовження служіння країні, тепер уже на цивільному фронті. Головна мотивація підприємця - бути потрібним у звичайному житті, так само як і у воєнному.

"Моя мета - брати участь у масштабних інфраструктурних проєктах. Це можуть бути теплоелектростанції, металургійні підприємства, важка промисловість, хімічний сектор, мости та інші об'єкти, які формують економічну стабільність нашої країни," - зазначає Антон.

Антон вірить у потенціал ветеранського бізнесу як двигуна вітчизняної економіки: "Хотілося б, щоб наші ветерани думали масштабніше. Щоб вони лізли в такий бізнес і ставили перед собою такі амбіції, що більше принесуть, щоб були двигуном економіки".

Соціальна функція бізнесу виявляється у формуванні надійних робочих місць для тих, хто потребує підтримки у реінтеграції, зокрема ветеранів та людей з інвалідністю. На відміну від традиційних соціальних ініціатив, ця модель надає не лише фінансову допомогу, а й шанс на активну участь в економічному процесі.

"Мені не потрібні гроші від держави, просто дайте мені можливість працювати, а решту ми з командою вирішимо самі," - акцентує підприємець.