Туреччина розпочала процес обмеження доступу до Чорного моря для України та Росії.
Гра Туреччини -- це не про закінчення війни. Як мінімум, на цьому етапі. І всі подальші дії Анкари полягатимуть в створенні пулу держав, які вимагатимуть розблокування моря. А закінчення війни -- це вторинне і не обовʼязкове завдання.
На даний момент залишаються без відповідей два ключових питання: по-перше, чи є це незалежною ініціативою Анкари, чи вже на цьому етапі вона співпрацює з іншими сторонами. А по-друге, кого Туреччина планує залучити в якості додаткових посередників.
Якщо говорити з точки зору формальної точності, Анкара насправді не блокує нічого. Проте, бюрократичні процедури значно ускладнюють проходження суден, що прямують до Новоросійська та Одеси. Проте сам факт введення таких обмежень і вже розпочаті бюрократичні труднощі з оформлення суден стають суттєвим чинником тиску.
Тут варто відразу зазначити, що блокада Чорного моря суттєво вдарить по переробній галузі самої Туреччини. Я не знайшов дані за 2025 рік, але у 2024 була така картина:
Звичайно, замінити українську та російську пшеницю можна (олію навряд). Але ціна навряд чи порадує турецьких борошномелів. Тому, з великою часткою імовірності ми можемо говорити, що заяви про обмеження -- це політичне рішення, де головною ціллю є не стільки закінчення війни, скільки розблокування Чорного моря і зупинка ескалації саме на морі.
В цьому контексті ми маємо памʼятати дві важливі речі: Туреччина зацікавлена в максимальному ослабленні Росії й довга війна їй вигідна.
По-друге, необхідно постійно пам'ятати, що Туреччина намагається домогтися визнання Верховною Радою Криму як національної автономії кримських татар вже протягом кількох років.
Слід зазначити, що Туреччина часто діє проактивно. Важливо підкреслити, що протягом найближчого місяця Україна має реальну можливість перекрити Новоросійськ аналогічно тому, як Росія заблокувала нашу Одесу.
Блокада Новоросійська, безумовно, є суттєвим ударом для російської економіки. Проблема полягає не лише у фінансових втрат, а й у логістичному колапсі, який потребуватиме кілька місяців для відновлення. Додатково, ми спостерігаємо процес деградації економіки всього макрорегіону.
Путін, ймовірно, не прийме рішення в найближчий час. Він усвідомлює, що має, принаймні, кілька тижнів, які не є вирішальними. Ситуація стає критичною лише в разі тривалої блокади.
І тут ми знову стикаємося з ключовим питанням: чи є Туреччина незалежним гравцем, чи вона може сформувати впливовий тиск на обидві сторони конфлікту (Росію та Україну). Я впевнений, що в даний момент Туреччина намагатиметься створити такий впливовий пул. Проте варто зазначити, що головною метою Туреччини не є припинення війни, а розблокування морських маршрутів. Успіх цієї ініціативи значною мірою залежатиме від того, хто ще, крім Туреччини, виступить у ролі посередника.
#
