"Путін має намір взяти під контроль Одесу!" - це одна з нещодавніх заяв Президента України Володимира Зеленського. Здавалося б, ця інформація не є новою, адже подібні наміри відомі вже давно. Проте, Сили Оборони готові відстояти українське місто на узбережжі Чорного моря.
Але справа в іншому: Путін, як і сама Росія, ніколи по-справжньому не йшли з Одеси. Старанно культивовані й глибоко вкорінені московські наративи тримають місто в тісних лещатах "русского мира".
Пам'ятники російському імперцеві Пушкіну, подібно до російських диверсійних груп, все ще нахабно стоять у центрі Одеси. Багато хто навіть не здогадується, що їх тут цілих чотири! Натомість, українській поетесі Лесі Українці, яка не раз відвідувала Одесу і мала велику пристрасть до Приморського бульвару та пляжу Ланжерон, досі не встановили жодного монумента.
Отже, захист Одеси необхідно здійснювати не лише ззовні, але й досягнути перемоги внутрішньо.
Згадалися рядки Лесі Українки, які яскраво відображають ту дилему, з якою зіштовхнулися жителі Одеси:
"Той, хто здобуде свою свободу власними силами, той і буде по-справжньому вільним."
Хто визволить кого - в неволю візьме."
А тепер - по суті.
Окрім звичайного збройного конфлікту з російськими агресорами, ми також ведемо семантичну війну. Це сутичка на найглибшому рівні людського сприйняття – боротьба за право називати явища та події. Той, хто здобуває перемогу в цій боротьбі, отримує можливість формувати ідентичність міст і цілих регіонів.
"Одеса - місто з російським корінням" - це яскравий приклад міфу, який став основою для формування свідомості не одного покоління одеситів. Наша мета - спростувати цей стереотип і заявити від імені всього міста: Тут - Україна!
Зібравшись із мотокосами, граблями та сокирами, команда бійців 122-ї одеської бригади територіальної оборони відправляється до давнього козацького цвинтаря, розташованого біля Хаджибейського лиману.
"Чому ж тоді бійці не перебувають у окопах?" - одразу ж очікую на іронічні зауваження.
Однак ще раз підкреслюю: боротьба лише за територію — це пережиток минулого. Сучасна війна полягає у боротьбі за ідентичність.
Отже, сьогодні це місце стало як нашими укриттями, так і лінією фронту.
Кущі бур'яну, що обвивають могили козаків, прибирають їхні спадкоємці — нащадки лицарського духу, сьогоднішні воїни Збройних сил України.
У густій траві та бур'янах з'являється хрест, вирізьблений із ракушняку, який датується 1791 роком. Цей факт свідчить про те, що поховання відбулося за три роки до офіційної дати заснування міста, нав'язаної Росією.
Це кладовище вщент руйнує імперський міф про заснування Одеси Катериною ІІ "в чистому полі".
Ці хрести є свідченням українського впливу та збереження козацьких традицій на території нинішньої Одеси задовго до приходу росіян.
Чому ж важливі символи української ідентичності в Одесі занурюються в хащі? (Детальніше - у російських неправдах, вигадках та ілюзіях).
Росія колись захопила ідентичність Одеси, на якийсь час заволодівши її сенсом, перейменувавши це українське місто на "російське". Проте, справжня війна ще попереду, і ми її не програємо.
Досить лише прибрати бур'ян - і справжня історія відкривається без спотворень і російських наративів.
Косимо! До нас приєднуються представники місцевої громади, депутати міськради, історики, художники, активісти.
Усі, окрім органів місцевого самоврядування. У мерії, здається, існує зовсім інша програма. Тут підтримують імперські наративи та ретельно приховують від мешканців правду. Старовинні козацькі хрести, зарослі бур’яном, їх цілком влаштовують. Натомість пам’ятник Пушкіну виглядає справді вражаюче.
Ніхто з представників влади, незважаючи на прохання прокуратури та постанови суду, не бажає взяти на себе відповідальність за охорону української національної спадщини.
Незважаючи на те, що окружна прокуратура Одеси успішно представляла державні інтереси в судових розглядах, пов'язаних з охороною культурної спадщини, місто повинно укласти охоронний договір на об'єкт культурної спадщини місцевого значення – Куяльницьке кладовище.
То чому бур'ян косимо ми - Сили Оборони? Де комунальники Труханова?
Як можна оцінити таку позицію міського голови? Це свідома здача позицій? Так, чиновники з "ватним" мисленням визначили свої пріоритети.
Де тут місце для України? Як виграти битву за українську ідентичність Одеси в таких умовах?
Нічого не трапляється без причини. Історія зберігає відбитки: вони можуть бути як природними, так і ідеологічними.
Наявність давніх козацьких хрестів із ракушняку, на якому стоїть уся Одеса, ставить ще один жирний хрест на російській пропаганді. Виявляється, місто має набагато глибші корені - перша письмова згадка про порт Коцюбіїв датується 1415 роком.
Порт успішно діяв задовго до приходу росіян. Поселення було тісно пов'язане з центральними регіонами України - Поділлям та Подніпров'ям, звідки чумаки везли зерно на південь ще у XV столітті.
Економіка Причорноморського регіону значно зросла завдяки українському зерну і продовжує залишатися на стабільному рівні.
Чи має сенс міф про "російську Одесу"? І чи справді одесити повинні шанувати Пушкіна? Можливо, вже настав момент для перегляду ставлення до пам'ятників російському пропагандисту?
Добре, припустімо, що Пушкін справді любив Одесу, і за це а дехто з місцевих - щиро йому відданий. Але що саме він писав про це місто? Дозвольте процитувати:
"В Одессе у меня врагов больше, чем друзей. Здесь все друг друга грызут, как в каком-то заговоре. Зависть и ненависть - вот что правит этим городом".
А також, з твору "Євгеній Онєгін":
"Я произнес это в пыльном Одессе."
Я мог бы сказать: в Одессе не очень чисто.
И в данном случае правда была бы не на стороне лжи.
В году недель пять-шесть Одесса,
В густой грязи погружена.
Все домы на аршин загрязнут,
Калейдоскоп карет, люди погружаются в пучину, проваливаются.
И в повозках вол, рога опуская,
Сменяет хилого коня".
Ви жартуєте? За це ви його поважаєте? А де ж ваша гідність?!
Тепер зрозуміло, наскільки другосортними та запопадливими є ті "ватні" містяни, що підтримують Росію. У своїй телячій відданості "русскому язику" та "великой культуре" вони не бачать правди.
Де ваша самоповага? Вам не болить? Хоча б за рідне місто? Ви думаєте, що без Пушкіна Одесу не знали б як торговий центр? Якщо це жарт - то поганий. Одесити здатні на більш витончений гумор.
То що в підсумку? Є хтось притомний у мерії Одеси? Чи лише "вата" з поганим почуттям гумору?
Сьогодні ми самостійно прибрали бур'ян на козацькому кладовищі. Можливо, ви зможете самі вирішити питання щодо демонтажу пам'ятника Пушкіну?
#зерно #порт #Росія #Україна #Українці #Володимир Зеленський #Президент України #Москва #Збройні сили України #Росіяни #Одеса #Володимир Путін #Українська мова #Російська імперія #Чорне море #Міф. #Державна пропаганда в Російській Федерації #Трава. #Козаки #Катерина Велика #Олександр Пушкін #Поділля #Обряд #Сокира. #Дніпро Україна #Леся Українка #Поет #Пляж #Хрест #Бур'ян. #Приморський бульвар #Хаджибейський лиман #Луї Олександр Андро де Ланжерон #Лицар #Геннадій Труханов
