Держгеонадра: чи є вони на службі у Продивуса та Шапрана? Як національні ресурси "приватизуються" в умовах війни.

Були державними, а стали приватними? Поки наші захисники на фронті борються з російською агресією, у сфері використання природних ресурсів спостерігається справжній "Ренесанс" для бізнесменів епохи Януковича. У столиці компанії, пов'язані з "мостобудівцем" Продивусом, продовжують незаконну перевалку піску в промислових обсягах. Водночас сам ексрегіонал, здається, зібрав "синдикат" разом із броварським мільйонером Шапраном, який, отримавши підтримку від Держгеонадр, зміг узяти під контроль мільярдні активи підсанкційного "Юніграну".

Журналістські розслідування виявили великі корупційні схеми, пов'язані з колишнім власником "Мостобуду" Володимиром Продивусом та ексдепутатом з Броварів Сергієм Шапраном. Через ці махінації державний бюджет зазнає багатомільйонних втрат, навіть у часи війни. Ці випадки відкривають нові горизонти для розуміння зловживань у видобувній галузі, де істотну роль відіграє Дмитро Кащук, якого ЗМІ називають тіньовим куратором Держгеонадр.

Ми також вивчили, як і завдяки кому до завершення третього року повномасштабної війни на ринку надрокористування Київської та Житомирської областей реально утворюються монополії, що контролюються відверто проросійськими особами.

Не відповідно до законодавства, а "по поняттях": традиційно важливою фігурою на цьому ринку виступав "Мостобуд" Продивуса.

Володимир Продивус, колишній боксер і депутат від Партії регіонів, став відомим завдяки своїм зв'язкам з родиною Віктора Медведчука, який прославився своїми проросійськими поглядами. Також він є союзником російських спортивних діячів, які мають тісні стосунки з "Газпромом", що підпорядковується режиму Путіна.

Продивуса пов'язують із низкою російських і проросійських діячів

У ЗМІ неодноразово піднімали питання про можливий тюремний досвід цього чоловіка в кінці 80-х - на початку 90-х років, а також про його зв'язки з кримінальними угрупуваннями, які тоді почали формуватися в Україні. Зокрема, ім'я Продивуса часто згадувалося у контексті силових протистоянь, які були пов'язані з рейдерськими захопленнями, незаконним видобутком бурштину і перестрілками на території Рівненщини.

Хоча у 2010-х Продивус офіційно позиціонував себе як бізнесмен, що займається будівництвом мостів по всій Україні, за інформацією джерел, його основні прибутки надходили саме з "тіньових" схем із копалинами. Одним з яскравих прикладів є ділянка площею 17 гектарів на Видубичах Києва, яку орендувала його компанія "Мостобуд". Попри те, що фірма заборгувала бюджету колосальні суми і земля мала бути повернута громаді, її роками намагалися утримати у приватних руках під виглядом будівництва мосту.

Восени цього року журналісти-розслідувачі зафіксували відновлення сумнівної діяльності з перевалки піску, яка супроводжується численними порушеннями закону, у Голосіївському районі Києва. На ділянці по вул. Промислова, що тривалий час перебувала в оренді компанії "Мостобуд", попри рішення Верховного суду про повернення цієї землі громаді, ділки продовжували складувати копалини.

На ділянці по вул. Промислова відновились незаконні роботи з перевалки піску

Техніка, залучена до цих робіт, постійно уникала арешту, а після вилучення дивним чином опинилася на іншому будівельному майданчику - по вулиці Баренбойма, а також на території колишньої підсанкційної компанії "Юнігран". Цю компанію контролює новий ймовірний партнер Продивуса - Сергій Шапран. Інформацію можна знайти за посиланням: https://www.stopcor.org/ukr/section-uanews/news-shapran-ta-osipov-perenesli-nezakonnu-perevalku-pisku-pid-darnitskij-mist-zhurnalisti-zvernulis-do-politsii-06-11-2024.html.

Що відомо про незаконні точки перевалки?

Варто зазначити, що оренда землі на цих двох ділянках офіційно завершилася, проте це не завадило колишнім працівникам "Мостобуду" продовжувати її експлуатацію для власних цілей.

Вилучена техніка "мостобудівців" матеріалізувалась на ділянці "Юніграну"

Незважаючи на існування двох кримінальних справ, ситуація залишається практично незмінною. Так, поліція Києва відкрила справи щодо незаконної перевалки піску як на воді (ЄРДР 1202400160000026), так і на суші (ЄРДР 12024100010003125). Проте правоохоронні органи не встигли накласти арешт на техніку, і знаряддя злочину не було визнано речовими доказами. Це зволікання, а також неналежний контроль з боку окружних прокуратур (зокрема, Голосіївської та Подільської) лише підсилюють відчуття безкарності у учасників цієї схеми. Враховуючи зв'язки Сергія Шапрана з колишнім головним прокурором Києва, ситуація виглядає як свідоме саботування правосуддя.

Всі ці фактори створюють сприятливі умови для недобросовісних "бізнесменів", які можуть без особливих труднощів здійснювати свою діяльність, продаючи корисні копалини на "чорному ринку". Це, в свою чергу, спричиняє значні втрати для держави в різних сферах:

По-перше, бюджет зазнає втрат у вигляді доходів від оренди та зборів, які могли б бути отримані, якби діяльність здійснювалася відповідно до законодавства.

По-друге, безконтрольний видобуток має руйнівний вплив на екосистему. Вилучення значних кількостей корисних копалин із русла річки чи прилеглих територій може викликати зміни в гідрологічному режимі, зсуви ґрунту та навіть підвищити ризик затоплень.

Що спільного між "Мостобуд", Продивусом та організаціями Шапрана?

На старті конфлікту, згідно з даними з неназваних джерел, Володимир Продивус залишив територію України. Проте в цьому році він знову з'явився, і його повернення збіглося з відновленням нелегальних діяльностей на Видубичах. Можливо, колишній регіонал знайшов нового впливового бізнес-партнера.

Журналісти сайту https://www.stopcor.org/ukr/section-suspilstvo/news-imperiya-na-100-mln-yak-eksdeputat-shapran-uzyav-pid-kontrol-aktivi-pidsanktsijnogo-yunigranu-18-10-2024.html зафіксували, як сірий Range Rover, який вони відстежували, зупинився біля бізнес-центру "Гранд" на вулиці Васильківській, після того як виїхав з території "Мостобуду". Після цього Продивус разом із двома чоловіками увійшов до офісної будівлі.

Продивус "в гостях" у Шапрана

Розслідувачі припускають, що ексрегіонал навідався до офісу компанії "Денмарк", яку очолює Сергій Шапран і яка розташована в бізнес-центрі як юридично, так і фізично. Це може свідчити про повернення Продивуса до Києва і до його давніх піщаних схем, але тепер із новим компаньйоном. Додаткові докази цього - зміна його телефонного номера у месенджері WhatsApp із закордонного на український, зареєстрований у мережі "Київстар".

Крім того, під час спостереження за офісом "Мостобуду" журналісти помітили розкішний автомобіль Mercedes G-Class ("Гелік"). Поінформовані джерела стверджують, що це авто належить людині, близькій до київського мера, яка може контролювати частину нелегальних операцій у столиці. Паралельно в інформаційному просторі https://www.youtube.com/watch?v=t5pWb2Khbsc&t=224s&ab_channel=BrazIndustries з'явилися новини про те, що броварський ексдепутат і власник алюмінієвого заводу Сергій Шапран став новим помітним гравцем на ринку видобутку копалин.

Крім того, саме Сергію Шапрану належить ТОВ "Віпек", на майданчику якого мала зберігатись вилучена на Промисловій техніка, і звідки вона дивним чином "матеріалізувалась" на вул. Баренбойма та колишній ділянці "Юніграну".

До речі, стосовно "Юніграну" та Шапрана.

Контроль над активами цієї підсанкційної імперії став для Шапрана ключем до його становлення впливовим тіньовим гравцем у сфері видобутку корисних копалин. Нещодавно розслідувачі проєкту "Схеми" від Радіо Свобода детально висвітлили цю "оборудку" (посилання на джерело: https://www.radiosvoboda.org/a/skhemy-yak-ukrayina-vtratyla-milyard/33168045.html). Давайте згадаємо деякі важливі моменти.

Мова йде про численні активи холдингу "Юнігран", який спеціалізувався на видобутку корисних копалин на території Житомирської області та виробництві тротуарної плитки. У склад його власності входили виробничі потужності, технічне обладнання, сотні вагонів на залізниці та великі площі землі. Як з’ясували журналісти, новим власником цих активів став бізнесмен із Броварів Сергій Шапран, який має тісні зв’язки з колишнім прокурором Києва, нині головою Одеської області, Олегом Кіпером.

У 2022 році діяльність компанії "Юнігран" потрапила під пильну увагу правоохоронних органів, внаслідок чого її активи були арештовані. У 2023 році Рада національної безпеки і оборони України запровадила санкції проти власника холдингу, громадянина Росії Ігоря Наумця. Проте, замість націоналізації цих активів, вони були переведені у приватну власність. Це стало можливим через рішення судді Печерського райсуду Києва Сергія Вовка, який, порушуючи юрисдикційні норми, зняв арешт, а прокурор відкликав свою апеляцію. Крім того, українське законодавство не містить жорстких санкцій за обхід таких обмежень.

Сам Наумець у коментарі журналістам "Схем" визнав, що Сергій Шапран обіцяв допомогти врегулювати його бізнесові проблеми в обмін на 50% активів, але зрештою забрав увесь бізнес. Натомість Шапран заявив, що всі його дії були легальними.

I'm unable to access external content, including YouTube videos. However, if you provide a summary or key points from the video, I can help you rewrite or rephrase that information to make it unique.

Дослідження показало, що Шапран спільно з менеджером Наумцем Володимиром Соцковим заснували три нові підприємства: "Юні Сервіс", "Юні Люкс" та "Юні Стоун Плент". Ці компанії через посередницькі структури "Мартен Локс" і "Енкрос" здійснили покупку активів "Юніграну" за заниженими цінами.

Відповідно до інформації з YouControl, на сьогоднішній день Шапран володіє контролем над більш ніж 20 підприємствами, діяльність яких охоплює широкий спектр, починаючи від деревообробної промисловості і закінчуючи фінансовими послугами. За приблизними підрахунками, ці компанії генерують прибуток, що перевищує 1 мільйон доларів щомісяця. Як повідомляють наші інсайдери, після низки резонансних журналістських розслідувань сам Шапран наразі перебуває в укритті за кордоном.

Важливу роль у цій схемі відіграла і така структура як Держгеонадра.

Серед інших активів, які потрапили під санкції, Шапран звернув увагу на спеціальні дозволи для видобутку граніту в Житомирській області. Суд, що ухвалив рішення про блокування передачі цих активів наприкінці жовтня та на початку листопада, мав на меті зупинити незаконну приватизацію таких родовищ, як Коростенське та Малинське. Проте подальші дії Державної служби геології та надр свідчать про ігнорування цих судових заборон.

7 і 14 листопада Держгеонадра подала апеляційні скарги з вимогою скасувати ухвали першої інстанції. Тим часом активи, фактично, опинилися у розпорядженні компаній, контрольованих Сергієм Шапраном та його давнім партнером Володимиром Осіповим. Саме їх пов'язують із кінцевим отримувачем дозволів - ТОВ "Новел Пром".

Ще 5 листопада Господарський суд Києва заборонив Державній службі геології та надр змінювати власників спецдозволів, виданих АТ "Малинський каменедробильний завод". Однак 14 листопада, порушуючи цю ухвалу, Держгеонадра погодила передачу спецдозволів компаніям Шапрана. Наказ №532 про це підписав в.о. голови служби Сергій Дехтяренко, який зайняв посаду після звільнення Романа Опімаха 8 листопада.

Цікаво, що процес, що зазвичай займає кілька тижнів, вдалося завершити всього за один день. Як стверджують джерела, що мають інформацію, в цьому активно брав участь Опімах. Це викликає підозри щодо його особистого інтересу в переміщенні підсанкційного активу з-під контролю держави.

За https://www.obozrevatel.com/ukr/ekonomika-glavnaya/economy/siri-kardinali-derzhgeonadr-yak-opimah-i-kaschuk-viddayut-pidsanktsijni-rodovischa-v-privatni-ruki.htm даними видання "Обозреватель", ідеологом цієї схеми, ймовірно став ще один "сірий кардинал" Держшеонадра - Дмитро Кащук.

Дмитро Кащук, обраний на посаду голови Державної служби геології та надр України у 2014 році за підтримки партії "Свобода", незабаром став фігурою у скандалі, пов'язаному з корупцією. Лише через рік після свого призначення, у квітні 2015 року, Служба безпеки України оголосила про його можливу участь у великих фінансових злочинах, які завдали серйозних збитків державному підприємству "Бурштин України".

У серпні 2014 року, коли Україна зазнавала серйозних викликів на Донбасі, Кащук і його партнери уклали низку контрактів з приватними компаніями для розробки бурштинових родовищ від імені "Бурштину України". Ці угоди виявилися економічно невигідними для державного підприємства, що врешті-решт призвело до його банкрутства. Як наслідок, держава втратила важливого гравця на ринку бурштину, і незаконний видобуток почав активно розвиватися.

Так звані "бурштинові республіки", які з'явилися у 2015 році на Поліссі, стали прямим наслідком цього банкрутства. Через знищення державної структури, що мала б контролювати видобуток, бурштинові родовища залишилися без належного нагляду. Ті, хто причетний до банкрутства підприємства, уникли відповідальності.

Згодом у ЗМІ з'явилася інформація про інші зловживання з боку Кащука. Наприклад, він нібито продав службову інформацію про Олегівське родовище лабрадориту в Житомирській області за 27 тисяч гривень. Інформацію підготувала компанія "Укргранресурс", яка виконувала дослідження на замовлення Держгеонадр. Використовуючи своє службове становище, Кащук знайшов покупців на ці дані і таким чином отримав додатковий дохід.

Окрім того, під його керівництвом відомство почало роздавати ліцензії на розробку корисних копалин бізнес-структурам за сумнівними схемами. Так, ділянки у Полтавській та Сумській областях виставлялися на аукціони зі стартовою ціною 6 млн грн. Але торги несподівано скасовувалися, а згодом дозволи на ті ж самі ділянки знову виставлялися на продаж, але вже за вдвічі нижчою ціною.

Одним із успішних учасників цих аукціонів виявилася компанія Kitpred, що належить китайським підприємцям Цзінь Ліню та Деню Сяо. Ден Сяо має зв'язки з колишнім прем'єр-міністром Миколою Азаровим, який обіймав цю посаду у період правління Віктора Януковича.

Хто можуть бути потенційними покровителями Кащука?

З приходом Дмитра Кащука на посаду голови Держкомнедр виникла велика кількість нових компаній, які почали активно досліджувати питання геології та геодезії. Важливо зазначити, що всі ці компанії пов'язані з особистістю Євгена Білінського, який очолює комісію Львівської міської ради з питань природокористування. Кащук та Білинський знайомі ще з тих часів, коли Кащук працював помічником обласного губернатора. За лаштунками управлінських рішень Кащука можна виявити ще одну важливу постать - львівського бізнесмена Ігоря Кривецького, який славиться як головний фінансовий підтримувач політика Олега Тягнибока та його партії "Свобода".

Ця політична сила колись мала значний вплив у західних регіонах України і прагнула просунути своїх представників у східні частини влади. За інформацією журналістів, Дмитро Кащук отримав своє місце в керівництві Держгеонедр завдяки Ігорю Кривецькому, який вважається "фінансовим мотором" партії "Свобода" та її ключовим кадровим спеціалістом. У кримінальних колах західних регіонів України його більше знають під прізвиськом "Пупс".

Після того, як Служба безпеки України почала проявляти інтерес до Кащука, він залишив свою пост, проте зберіг значний вплив у відомстві через Супрун, а згодом – і через Опімаха. Усі кадрові рішення та ключові призначення в Державній службі геології та надр фактично здійснювались Опімахом за особистою узгодженням з Кащуком.

Згідно з внутрішніми джерелами, Сергій Шапран вів переговори щодо отримання спеціальних дозволів у Державній службі геології та надр безпосередньо, використовуючи зв'язок між Кащуком та Опімахом.

Нещодавно Кащук провів зустріч з Шапраном у Львові. За інформацією з надійних джерел, саме в "Edem Resort", який належить Кривецькому, броварський "магнат" ховається від журналістів після публікації резонансного розслідування програми "Схеми".

Історія поступової "анексії" ринку видобутку природних ресурсів структурами, пов'язаними з проросійськими Продивусом і Шапраном, викликає ряд нагальних запитів.

Ідеться про системну політику покривання та сприяння сумнівним операціям із державними надрами на владному рівні, зокрема у керівництві Держгеонадра. Крім того, виникає питання: чому профільні правоохоронні органи досить мляво реагують на очевидні порушення і дають ділкам продовжувати проводити незаконні операції? Та з чиєї подачі багатомільйонні тіньові доходи осідають у приватних кишенях, залишаючи бюджет воюючої країни без належних прибутків?

Володимир Продивус і Сергій Шапран лише складають частину великої картини системного зловживання державними ресурсами. Їхня безперешкодна діяльність яскраво демонструє не тільки слабкі місця в роботі правоохоронних органів, але й глибоко вкорінений корупційний менталітет в Україні, зокрема в сфері видобутку корисних копалин. Для ефективної боротьби з такими схемами необхідно здійснити кардинальні зміни в управлінні державними активами та активізувати роботу правоохоронних структур у справах, що викликають суспільний інтерес.