Зниження сальдо зовнішньої торгівлі має вплив на валютообмінний курс в Україні.
Унаслідок зниження цін на світових ринках для основних експортних товарів України — залізної руди, феросплавів, зернових та соняшникової олії — у 2025 році очікується погіршення сальдо зовнішньої торгівлі. Це може призвести до подальшої девальвації гривні. Таким чином, середній курс долара, що становитиме 45 гривень, навряд чи буде остаточним.
Цю інформацію в програмі на YouTube-каналі Telegraf UA поділився кандидат економічних наук та провідний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус. Він детально розглянув, на яку величину може знизитися вартість української валюти.
Аналітик зазначив, що після початку масштабної війни з Росією та втрати значних територій у 2022 році економіка зазнала істотного спаду. Проте вже у 2023 році вона змогла адаптуватися та продемонструвати позитивну динаміку. Є підстави вважати, що зростання продовжиться і в 2024 році.
Постепенно економіка починає пристосовуватись до нових умов і відновлює деякі позиції. Проте значний негативний вплив на економічні показники України викликаний зниженням світових цін на основні експортні товари країни. У цьому році фізичні обсяги експорту виросли на 37%, що є вражаючим досягненням. Водночас у грошовому вираженні ми отримали лише 13% зростання. Це значне збільшення фізичних обсягів та набагато скромніше зростання у вартісному вираженні свідчить про те, що ми стали жертвами знижених цін, — зазначає експерт.
Він висловив припущення, що в 2025 році ціни на агропродукцію можуть незначно зрости. Особливо нас цікавлять три категорії: соняшникова олія, в якій ми займаємо провідні позиції на світовому ринку (25% частка), навіть незважаючи на повномасштабну війну. Крім того, наша країна є важливим гравцем на глобальному ринку зерна, зокрема в кукурудзі та пшениці, тому зниження цін на ці культури мало негативний вплив на Україну. Також слід зазначити, що падіння цін на залізну руду, яка займає четверту позицію в нашому експорті, також мало певні негативні наслідки для країни.
Протягом 2022 і 2023 років ми майже не обговорювали питання залізної руди, оскільки її експорт через Чорне море був неможливий. Однак з появою нового "коридору", після виходу Росії з чорноморської зернової ініціативи, з грудня 2023 року Україна почала здійснювати морські поставки не тільки харчових продуктів, але й металів та залізної руди, -- зазначає економіст.
Він озвучив вражаючу статистику: якщо в першій половині 2023 року Україна не здійснила жодного експорту залізної руди до Китаю, то в першій половині 2024 року обсяги постачань цієї сировини досягли 600 мільйонів доларів.
З погляду світової торгівлі, це може здаватися незначною сумою, але для України 600 мільйонів доларів є суттєвим надходженням до бюджету. Найважливіше, щоб ці кошти справді надійшли в країну. Адже існує різниця між підписанням експортної угоди і фактичним отриманням грошей. Національний банк України вже не раз зазначав, що нерегулярне повернення валютних надходжень з експортних операцій становить близько 7-8 мільярдів доларів.
І коли ми кажемо: звідкіля у нас такий "рекорд" (цього року у нас, на жаль, буде абсолютний негативний рекорд по сальдо зовнішньої торгівлі -- десь 25 млрд доларів, можливо навіть більше), це значною мірою через те що, несвоєчасно повертаються гроші. Відповідно маємо такий розрив плюс просідання цін по експорту нашої провідної продукції, -- наголошує Іван Ус.
Він зазначив, що у випадку зростання цін на сировину у 2025 році, а також при збереженні обсягів експорту з України, нам буде простіше контролювати інфляцію та стабілізувати курс долара.
У проекті бюджету на 2025 рік закладено середній курс валют на рівні 45 гривень за долар. Термін "середній" вказує на те, що, якщо початок року ми зустрінемо з курсом приблизно 41 гривня, то до кінця року він може зрости до близько 48 гривень за долар. Це, звичайно, не найоптимістичніший сценарій, і негативне сальдо зовнішньої торгівлі відіграє свою роль у формуванні таких прогнозів. Проте, якщо ситуація з негативним сальдо покращиться, то уряд має можливість не дотримуватися закладеного курсу, а встановити більш вигідний, -- зазначив головний консультант НІСД.
Однак він зауважив, що український досвід свідчить: прогнози якщо відрізняються, то насамперед у більш негативний бік.
Я не відкидаю можливість, що цифри можуть бути досить позитивними – в межах 42-43 грн за долар. Проте, чи зможе курс піднятися до 45 або навіть 48 гривень – у цьому я поки що не певен, – зазначив економіст.
Нагадаємо, що голова правління "Глобус банку" Сергій Мамедов висловив думку про можливе коливання курсу долара до гривні в першому кварталі 2025 року, прогнозуючи його значення в межах 42-42,8.
#бюджет #Інфляція #Національний банк України #Українська гривня #Росія #Економіка #Соняшникова олія #Україна #Китай (регіон) #Експорт #Гроші #Економіка України #Крупи #Валюта #Сільськогосподарська продукція #Держава (політичний устрій) #Історія #Міжнародна торгівля #Чорне море #Залізна руда #Баланс (бухгалтерський облік) #Пшениця #Кукурудза. #Кандидат наук
