Чи дійсно дороги залишаться без ремонту протягом наступного десятиліття? Які справжні наміри Європейського Союзу щодо України?

Законодавство, що регулює публічні закупівлі, повинно знайти оптимальний баланс між ціною та якістю товарів і послуг.

Верховна Рада готується до повторного обговорення оновленої версії закону "Про публічні закупівлі" №11520, розробленої урядом у відповідності до Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Ключовим акцентом цього законопроекту є досягнення балансу між вартістю товарів і послуг та їхньою якістю.

Про це в інтерв'ю "Телеграфу" розповіла заступниця міністра економіки Надія Бігун. Вона пояснила складність із впровадженням змін.

Детальніше ознайомтеся з матеріалом: "На виплати буде витрачено мільярди": заступниця міністра економіки розповідає про "тисячу Зеленського", Національний кешбек та значні прагнення ЄС".

-- Проєкт закону містить багато змін. Але основний виклик, на який ми намагаємось відповідати цим законопроєктом, полягає у тому, що зараз в Prozorro основна процедура -- відкриті торги і закупівля тільки за найнижчою ціною. Про цей момент нам вже багато років говорять європейці. Цей підхід зрозумілий і правильний, але мають бути не тільки відкриті торги за найнижчою ціною, -- каже чиновниця.

Вона зазначила, що європейські партнери сподіваються на впровадження нових, більш складних закупівельних механізмів і процесів з нашого боку.

-- В новому законопроєкті є перелік нових процедур: відкриті торги з обмеженою участю, динамічні системи закупівель, інноваційне партнерство, конкурси проєктів для дизайну. Одночасно з цим ми підсилюємо застосування інструментів, які дозволяють змістити фокус з того, щоб купувати за найнижчою ціною до того, аби купувати баланс "якість-ціна". І враховувати [на держзакупівлях] цей баланс, -- пояснює заступниця міністра економіки.

Вона зазначає, що ця проблема особливо яскраво виявляється у випадках з недобудованими об'єктами та забутими проектами, де після зриву угод проводяться нові тендери, в результаті чого вартість може збільшитися у десять разів.

Або ситуація може бути такою, що якість виконання угоди настільки низька, що через два-три роки все доводиться переробляти. Такий ризик сьогодні також залишається без уваги. Наприклад, після ремонту метростанції плитка почала відпадати всього через два тижні. Або ж це стосується і будівництва доріг. Потрібно навчитися створювати дороги, які зможуть служити протягом 10 років. Необхідно впроваджувати закупівлю доріг з гарантійним обслуговуванням. Це складніший процес, ніж просто вибір найнижчої ціни, -- зазначає Надія Бігун.

За її словами, Європейський Союз вже давно змінив підходи, відмовившись від принципу купівлі товарів чи послуг виключно за найнижчою вартістю.

-- Адже за великим рахунком це практика "купувати китайське" (в узагальнювальному сенсі, якщо звузити). Якщо рухатися тільки шляхом, мовляв, давайте будемо купувати найдешевше, то це означатиме, що в якійсь перспективі будемо завжди купувати "китайське". Якщо хочемо, щоб у нас не тільки дешеві [низькоякісні] пропозиції були, треба рухатися, щоб враховувати й інші фактори. Наприклад, чи повноцінно суб'єкт господарювання (учасник торгів. -- Ред.) сплачує податки, чи уникає оподаткування, -- підсумувала заступниця міністра.

Нагадаємо, що "Телеграф" раніше висвітлював питання щодо підозрілих тендерів, які проводила київська адміністрація.