У нашій сьогоднішній бесіді в рамках рубрики "Ойкономія: християнська перспектива на економічні виклики" ми розглянемо важливу проблему, що постала перед сучасним суспільством — боргову кризу.
Сьогодні боргова криза вражає не тільки країни з низьким рівнем доходу, але й держави з середнім доходом, які через пандемію, збройні конфлікти та зміни клімату потрапили у пастку зовнішньої заборгованості. У доповіді, опублікованій 20 червня 2025 року Ювілейною комісією, заснованою при Папській Академії Суспільних Наук, проводиться детальний аналіз масштабів цієї проблеми, а також пропонуються конкретні та багатогранні рішення для її подолання.
Згідно з аналізом, понад половина країн з низьким і середнім рівнем доходів стикаються з зовнішнім боргом, який перевищує стійкі показники. Ці держави змушені витрачати більше ресурсів на обслуговування боргів, аніж на охорону здоров'я чи освіту. У звіті підкреслюється, що боргова криза вже не є поодиноким випадком, а стала системною проблемою. Це вимагає не лише тимчасових заходів, а й всебічного переосмислення глобальної фінансової системи.
Головна концепція цього звіту зводиться до того, що боргові зобов'язання повинні служити на благо людського розвитку, а не навпаки. Якщо кредитні зобов'язання заважають реалізації основоположних прав, таких як доступ до води, їжі, житла та медичного обслуговування, то це питання виходить за межі фінансів і переходить у сферу соціальної несправедливості.
Виходячи з принципів справедливості, гідності та сталого розвитку, Ювілейна комісія формулює чотири ключові напрями дій, які мають бути реалізовані для розв'язання сучасної боргової кризи:
Комісія високо оцінила реалізацію Ініціативи з призупинення обслуговування боргу (DSSI), що діяла в період з 2020 до 2021 року, дозволяючи країнам з обмеженими доходами тимчасово зупинити платежі своїм офіційним кредиторам. Учасники засідання також акцентували увагу на необхідності не тільки продовження цієї ініціативи, але і її розширення на країни з середнім рівнем доходу, які стикаються з подібними фінансовими викликами. У випадках, коли виникає явна неплатоспроможність, лише відстрочка виплат не є достатньою мірою; потрібно здійснити реальне скорочення боргових зобов'язань. Однак навіть у разі розширення ініціативи, вона не вважається достатньою, особливо з урахуванням низького рівня залучення приватного сектора.
Комісія акцентує увагу на необхідності швидких змін у регуляторному та фінансовому середовищі, які би заохочували приватних кредиторів до участі в реструктуризації боргів.
Такі перенаправлення можуть поєднувати фінансову стабілізацію з екологічними цілями, дозволяючи країнам спрямовувати частину боргових виплат на захист довкілля або адаптацію до змін клімату. Проте, на думку Комісії, ці інструменти мають бути чітко направленими: вони не повинні витісняти першочергові національні потреби, трансакційні витрати мають бути мінімальними, а прозорість і відповідність стратегіям розвитку - обов'язковими.
Комісія пропонує створити оновлену ініціативу, подібну до програми HIPC (Highly Indebted Poor Countries), ініційованої 25 років тому святим Іваном Павлом ІІ. В наші дні потрібна програма, яка б включала фінансування перехідного періоду, співпрацю приватного сектору та списання частини боргів. Такий підхід не лише полегшить борговий тиск, але й закладе основи нової глобальної фінансової справедливості.
Світова фінансова система все ще накладає великі ризики на країни, що перебувають на стадії розвитку, залишаючи їх без адекватних засобів для стабільного зростання. Ювілейна комісія 2025 року закликає до переосмислення цієї структури, акцентуючи увагу на підвищенні підтримки та забезпеченні фінансової справедливості. Це стосується не лише збільшення обсягів допомоги, але й поліпшення її якості, прозорості, справедливості та довгострокової ефективності.
По-перше, пропонується створення глобального кліматичного фонду не як чергової декларації, а як реального джерела компенсацій для вразливих країн, особливо малих острівних держав, що найбільше потерпають від наслідків кліматичних змін. Одночасно міжнародні регулятори мають стримувати фінансування діяльності, що шкодить довкіллю.
Інша ініціатива полягає у формуванні стабілізаційного фонду для товарних ринків. Несподівані падіння цін на сировину, що становить основу експорту багатьох країн, призводять до руйнування бюджетів, посилення бідності та обмеження можливостей держави інвестувати в інфраструктурні проекти чи соціальні послуги. Глобальний фонд мав би пом’якшувати ці коливання, сприяючи економічній стійкості та інклюзивному розвитку.
Третій аспект пропонує кардинальні зміни у діяльності багатосторонніх банків розвитку. Замість розрізненого фінансування конкретних проектів, потрібно спрямувати інвестиції на системні перетворення, такі як декарбонізація, цифрова доступність та охорона здоров'я. Це вимагатиме не лише зростання капіталовкладень, але й формування нових управлінських підходів, які будуть менш залежні від ринкових умов і більше зосереджені на сталому розвитку.
У центрі всіх цих ініціатив не лише нова фінансова концепція, а й етична вимога до справедливості. Ювілейна комісія звертається до біблійної традиції прощення боргів, що міститься в Книзі Левіт (Лев. 25), яка закликає до періодичного відновлення справедливості, щоб уникнути надмірного накопичення багатства та підпорядкування одних людей іншим. Цей підхід слугує ефективним механізмом, що допомагає запобігти деградації громади.
Сьогодні, так само як і в давні біблійні епохи, борги здатні ставати причиною економічного поневолення. Дані Світового банку свідчать, що у низці країн витрати на обслуговування боргових зобов'язань в 4-6 разів перевищують інвестиції в освіту та охорону здоров'я. У такому контексті прощення боргів не є актом благодійності, а постає як питання етичної відповідальності.
Звіт Ювілейної комісії 2025 року є закликом до перетворення. Він пропонує переглянути основи міжнародної фінансової системи. Цей документ спонукає нас разом шукати нову модель розвитку, засновану на принципах солідарності, відповідальності та гідності кожної особи. Як християни, ми повинні залишатися чутливими до економічних систем, які сприяють нерівності. Наша місія, подібно до місії пророків, полягає в тому, щоб звертати увагу на тих, хто залишається без голосу, і нагадувати суспільству, що економіка повинна служити людям, а не навпаки.
#кредит #вода #Їжа #Товари #Інвестиції #Охорона здоров'я #Борг. #Християнство #Країна, що розвивається #Захист навколишнього середовища #Мінливість та зміна клімату #Пандемія #Екологія #Справедливість (чеснота) #Сталий розвиток #Архітектура #Зміна клімату #Кредитор #Біблія #Лев #Милостиня #Папа Іван Павло ІІ
