Є чотири пропозиції. Бізнес поділився своїми думками щодо інтеграції України до Єдиної зони єврових платежів.

Як зазначає Європейська бізнес асоціація (ЄБА), ключових пропозицій-змін до законопроєкту чотири.

Першою є пропозиція залишити поточну редакцію закону № 361-IX або надати максимально наближене до Директиви (ЄС) 2015/849 визначення "вищого керівництва", адже законопроєкт передбачає, що правила фінмоніторингу, програми його первинного проведення та інші внутрішні документи мають затверджуватися вищим органом управління суб'єктів первинного фінансового моніторингу (СПФМ).

Відповідно до законодавства України, органом, що має повноваження, є загальні збори. Проте, як зазначають представники ЄБА, термін "вищий менеджмент" у контексті європейських норм не включає загальні збори, а стосується осіб, які безпосередньо займаються управлінням компанії (таких як директор, члени правління, члени ради директорів тощо). Крім того, затвердження рішень на рівні загальних зборів може ускладнити виконання обов'язків суб'єкта первинного фінансового моніторингу, з огляду на необхідність оперативного оновлення внутрішніх документів щодо фінансового моніторингу в залежності від ризиків.

Ще одним з пропонованих змін є спрощення процесу верифікації юридичних осіб-нерезидентів. Асоціація рекомендує запровадити можливість здійснення верифікації таких суб'єктів на основі самостійного аналізу даних з офіційних реєстрів іноземних країн. Наразі, під час верифікації клієнтів-юридичних осіб-нерезидентів, фінансові установи зобов'язані отримувати, зокрема, копії легалізованих виписок з торгових, банківських або судових реєстрів, а також нотаріально завірені документи про реєстрацію. Бізнес вважає, що в умовах цифровізації та наявності відкритих онлайн-реєстрів така вимога є зайвою.

Також підприємці звертаються з проханням переглянути ліміти, які стосуються фінансового моніторингу.

Проект закону пропонує значне збільшення штрафів для суб'єктів первинного фінансового моніторингу (СПФМ) за порушення, з метою приведення їх у відповідність до європейських стандартів. Проте, документ не змінює порогові суми для фінансового моніторингу, які залишаються на рівні 400 тисяч гривень (приблизно 8,5 тисяч євро), що є нижчим за європейський поріг у 15 тисяч євро. Представники Європейської бізнес-асоціації (ЄБА) зазначають, що, на думку бізнесу, підвищення штрафних санкцій без перегляду цих порогів не відповідає вимогам Директиви ЄС 2015/849.

У ЄБА наголосили, що фактичне зменшення розміру порогових операцій у перерахунку на євро призводить до залучення ресурсів СПФМ до аналізу операцій з низьким ризиком, що не узгоджується з принципами ризикоорієнтованого підходу.

В кінці, бізнес пропонує розглянути альтернативні методи для ідентифікації кінцевих бенефіціарних власників (КБВ), які є нерезидентами. Це можуть бути офіційні документи з торгових, судових або комерційних реєстрів інших країн, що містять інформацію про КБВ. В ЄБА зазначили, що багато іноземних КБВ висловлюють занепокоєння щодо вимоги надавати нотаріально підтверджені копії своїх паспортів, що, зокрема, пов'язано з захистом їхніх персональних даних. Як наслідок, бізнес стикається з додатковими труднощами при поданні інформації про КБВ.

SEPA (Single Euro Payments Area) -- це ініціатива Європейського Союзу, спрямована на спрощення банківських переказів у євро між країнами-учасницями. Вона дає змогу здійснювати безготівкові платежі в євро з будь-якого рахунку в будь-яку країну SEPA, використовуючи єдиний набір платіжних інструментів.

Раніше повідомлялося, що в серпні 2022 року НБУ заявляв про те, що Україна може приєднатися до єдиної зони платежів SEPA.

Як зазначали в Нацбанку, приєднання до SEPA стане знаковою подією для євроінтеграції України та надасть нові можливості українській економіці. Це, зокрема, сприятиме спрощенню виходу на ринок ЄС для українського бізнесу; зменшенню технічних бар'єрів для виходу українського фінтеху на ринок фінансових послуг ЄС; зниженню вартості грошових переказів із/в країни ЄС.

Також повідомлялося, що Національний банк у 2024 році планував ініціювати процес приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA).