Прогнозы по экономике на 2026 год: ключевые аспекты для малого и среднего бизнеса в процессе планирования.

Економічне зростання. Чи є воно

За прогнозами НБУ, реальний ВВП зросте на 1,9% у 2025 році, 2% у 2026-му та 2,8% у 2027 році. Ці цифри можуть здатися скромними, але вони відображають складний баланс між відновленням економіки та реальними обмеженнями воєнного часу.

Що цікаво, ще в липневому прогнозі НБУ очікував дещо кращих показників, але жовтневий звіт враховує нові реалії - зокрема, інтенсивніші обстріли енергетичної інфраструктури та газовидобувних об'єктів. За оцінками регулятора, це сповільнить економіку приблизно на 0,1 відсоткового пункту в поточному році та на 0,2 в. п. у наступному.

Водночас НБУ констатує, що економіка в третьому кварталі показала пожвавлення завдяки врожаю ранніх культур та відносно стабільній ситуації з електропостачанням, яка трималася до кінця вересня. Національний банк також очікує, що збільшення бюджетних видатків наприкінці року додатково підтримає ділову активність.

Глобальна підтримка

Приємна новина для бізнес-спільноти: міжнародні фінансові потоки продовжують надходити регулярно та у значних обсягах. Як свідчить звіт Національного банку України, з серпня по жовтень країна отримала більше ніж $13 мільярдів зовнішньої підтримки. Очікується, що до кінця року ми можемо розраховувати на додаткові майже $15 мільярдів.

Що є особливо важливим для довгострокового фінансового планування, так це те, що Національний банк враховує у своєму прогнозі стабільне та достатнє міжнародне фінансування на найближчі роки. НБУ сподівається, зокрема, на отримання репараційної позики від Європейського Союзу, яка буде заснована на заморожених російських активах. Це дасть можливість продовжувати фінансування бюджетного дефіциту без необхідності друкувати нові гроші та зберігати міжнародні резерви на рівні, що забезпечує стабільність гривні.

Однак остаточне рішення з боку ЄС наразі ще не ухвалено.

Фінансовий ринок валют. Регульована стабільність.

У своєму звіті Національний банк детально викладає свою стратегію – режим управліного гнучкого обмінного курсу. Іншими словами, це означає, що курс гривні має можливість коливатися в обох напрямках – як у бік зміцнення, так і у бік ослаблення – в залежності від ринкових умов.

Згідно з поясненнями НБУ, регулятор вирівнює дефіцит валюти в приватному секторі, перенаправляючи надлишкові валютні ресурси з державного сектору в економіку, що в основному походять з міжнародної допомоги.

Одночасно центральний банк вирівнює різкі зміни валютного курсу. Як зазначають представники НБУ, ця стратегія сприяє контролю за інфляційними та валютними прогнозами, підтримує довіру до гривні і поступово наближає рівень інфляції до запланованих 5%.

Які наслідки це має для підприємств?

Для підприємців, особливо тих, хто працює з імпортом чи експортом, така політика створює більш-менш передбачуване середовище. Різкі стрибки курсу -- головний кошмар імпортера сировини чи обладнання -- стають меншими. Водночас курсова гнучкість, як зазначають в НБУ, допомагає економіці пристосовуватися до зовнішніх шоків та зберігає конкурентоспроможність українського експорту на світових ринках.

Ще один суттєвий аспект жовтневого звіту полягає в тому, що Національний банк України продовжує поступово знижувати валютні обмеження — звісно, лише в тих випадках, де є відповідні підстави. Це поетапне покращення сприяє полегшенню ведення бізнесу та відкриває нові можливості на міжнародних ринках.

Фінансовий аналітик інвестгрупи ICU Михайло Демків очікує поступового помірного послаблення національної валюти. За його словами, прогнозні значення становлять 42,4 грн/$ наприкінці 2025 року та 44,5 грн/$ наприкінці 2026 року. "Це означає повільну девальвацію гривні приблизно на 5-6% протягом наступних 12 місяців порівняно з поточними рівнями", -- сказав він. Аналітик стверджує, що головна причина цього полягає у дефіциті поточного рахунку, який перевищить 14-15% ВВП у 2025-2026 роках через значний дисбаланс між експортом (19-20% ВВП) та імпортом (близько 38% ВВП). "Попри такий великий дефіцит і завдяки очікуваному репараційному кредиту від ЄС обсягом 140 млрд євро, НБУ матиме достатні резерви для контролю валютного ринку, тому послаблення гривні буде дуже поступовим і не створюватиме дискомфорту для населення та бізнесу. За відсутності цього кредиту, тиск на гривню міг би бути значно сильнішим", -- вважає Демків.

Процентні ставки

На нещодавньому засіданні, яке відбулося 23 жовтня, Національний банк України ухвалив рішення зберегти облікову ставку на позначці 15,5%.

У звіті зазначається, що в умовах, що склалися, це рішення виглядає найбільш обґрунтованим. Регулятор має на меті підтримати інтерес до гривневих фінансових інструментів для накопичень та забезпечити стабільність валютного ринку.

Водночас Національний банк України очікує, що інфляція поступово зменшиться: до 9,2% до кінця 2025 року, далі – до 6,6% у 2026 році, а зрештою до цільового показника в 5% наприкінці 2027 року.

Згідно з інформацією Національного банку, ці прогнози беруть до уваги як позитивні аспекти, такі як сприятливі врожаї овочів і зернових, так і фактори, що перешкоджають зниженню цін. Серед останніх особливо варто виділити високі витрати підприємств на заробітні плати та енергетичні ресурси.

Стан справ із позиками

Попри те, що облікова ставка досі висока, ситуація з кредитуванням виглядає краще, ніж можна було б очікувати. За даними НБУ, обсяги гривневих кредитів для бізнесу та населення ростуть понад 30% у річному вимірі. Більше того -- банки в опитуваннях відзначають, що компанії все частіше звертаються по кредити, а самі банки стали м'якше підходити до кредитних стандартів.

Відповідно до звіту, це свідчить про те, що поточний рівень відсоткових ставок не становить серйозних бар'єрів для зростання кредитування. Якщо вашій компанії потрібні кошти для розширення чи покриття оборотних витрат, можливість отримати кредити існує, хоча витрати на їх обслуговування можуть бути значними.

А ось тут є обнадійлива новина -- базовий сценарій жовтневого макропрогнозу НБУ передбачає, що зниження облікової ставки може розпочатися вже в першому кварталі 2026 року. Для бізнесу це потенційно означає поступове здешевлення кредитів.

Однак в Національному банку України попереджають, що у разі погіршення проінфляційних ризиків (наприклад, якщо фундаментальний інфляційний тиск зросте помітно), регулятор може вирішити відкласти процес пом'якшення монетарної політики. З іншого боку, зменшення цих ризиків може слугувати сигналом для пришвидшення переходу до циклу зниження процентних ставок.

Депозити. Вигідні пропозиції для накопичень.

Як повідомляється в звіті Національного банку України, процентні ставки за строковими гривневими депозитами залишаються на стабільному рівні. Це створює для бізнесу сприятливу ситуацію для розміщення тимчасово вільних коштів під відсотки, що перевищують рівень інфляції.

Михайло Демків зазначає, що Національний банк прогнозує зниження облікової ставки шістьма кроками на загальну суму 3.0 процентних пунктів протягом року. Однак, за його словами, з огляду на обережну позицію регулятора, реальні зниження можуть виявитися меншими, що призведе до зниження облікової ставки з нинішніх 15.5% до 13% наприкінці наступного року — тож це буде нижче від поточних прогнозів Нацбанку. "Банки, як правило, реагують з обережністю на зміни облікової ставки, як у випадку її підвищення, так і зниження. У зв'язку з цим, коливання ставок за депозитами буде незначним — всього на 1.0-1.5 процентних пунктів," — підкреслив він. Подібно, ставки за кредитами для підприємств також можуть знизитися на аналогічну величину протягом 2026 року.

Виклики: на які аспекти слід акцентувати увагу.

Напевно, найсерйознішою проблемою для українських підприємств наразі є нестача електроенергії. У липневому прогнозі НБУ йшлося про невеликий дефіцит, оціненим приблизно у 1% до кінця року, але жовтневий звіт демонструє значно негативніші прогнози.

За інформацією Національного банку, суттєве збільшення атак на енергетичну інфраструктуру наприкінці третього кварталу суттєво вплинуло на економічну ситуацію. У зв'язку з цим, у НБУ прогнозують, що дефіцит становитиме від 4 до 6% у четвертому кварталі 2025 року та в першому кварталі 2026 року. У 2026 році середньорічний дефіцит очікується на рівні приблизно 3%.

Що це означає в реальному житті? Бізнесу знадобиться врахувати додаткові витрати на автономні джерела енергії, такі як генератори і акумуляторні системи, при складанні своїх бюджетів. Це особливо важливо для підприємств, які споживають багато енергії. За прогнозами Національного банку України, подальше зростання енергодефіциту уповільнить економічний розвиток на приблизно 0,1 відсотка в 2025 році і на 0,2 відсотка в 2026-му.

Іншою складністю є питання трудових ресурсів. Відшукати спеціалістів з необхідною кваліфікацією продовжує бути актуальною проблемою для більшості секторів економіки.

Відповідно до інформації, наданої НБУ, хоча обставини на ринку праці стали дещо кращими в порівнянні з 2024 роком, коли ситуація стрімко погіршувалася, напруга на цьому ринку все ще залишається.

Національний банк очікує, що чисте повернення мігрантів розпочнеться тільки у 2027 році - та й то повільними темпами (близько 100 тисяч осіб). До того часу триватиме чистий відплив населення (приблизно по 200 тисяч щороку в 2025 -- 2026 роках).

Для компаній це означає, що тиск на підвищення заробітних плат триватиме. В Національному банку України очікують, що реальні доходи працівників зростатимуть на 4-5% щороку. З одного боку, це позитивно вплине на купівельну спроможність та споживчий попит. Проте, з іншого боку, це значно підвищує операційні витрати і може обмежити можливості для розширення виробництва.

Ще один виклик, на який вказує НБУ у своєму аналізі, -- стійкий фундаментальний ціновий тиск. Якщо загальна інфляція знижувалася досить помітно (до 11,9% у вересні), то базова інфляція (яка краще показує справжні економічні процеси) зменшувалася значно повільніше -- до 11%.

Національний банк зазначає, що це пов'язано з високими витратами на виробництво, зокрема на заробітну плату та енергетичні ресурси. Для багатьох складових споживчого кошика темпи зниження цін відбуваються дуже повільно (як, наприклад, у випадку оброблених харчових продуктів), або ж зовсім не зменшуються (щодо послуг).

Це означає, що підприємцям варто закладати в свої бізнес-плани поступове зростання витрат та шукати шляхи оптимізації операційних процесів -- від автоматизації до більш ефективного використання ресурсів.

Перспективи

Незважаючи на всі труднощі, в економічній сфері виникають позитивні умови для інвестицій. За прогнозами Національного банку України, в третьому кварталі 2025 року інвестиційна активність почала знову зростати. Які ж причини цього? По-перше, фінансові показники компаній покращилися. По-друге, уряд значно підвищив обсяги капітальних витрат у бюджеті.

Національний банк очікує, що частка інвестицій у ВВП зростатиме надалі. Гроші йтимуть у відбудову пошкодженої інфраструктури, розвиток оборонного комплексу та модернізацію виробництв. А євроінтеграційний курс, як зазначається у звіті, створює додаткові стимули для реформ та залучення іноземних інвестицій.

Сільське господарство залишається однією з найстабільніших галузей української економіки. Згідно з прогнозом НБУ, врожай зернових і зернобобових у 2025 році сягне 61,5 мільйона тонн. Це вище за минулорічний показник і більше, ніж очікувалося раніше.

Національний банк прогнозує подальше нарощування врожаїв -- до 62,9 млн тонн у 2026 році та 63,5 млн тонн у 2027-му.

Зростання буде здійснюватися шляхом покращення продуктивності та розширення площ, засіяних кукурудзою та іншими злаками, в тих областях, які менш вразливі до зміни клімату.

Це створює нові перспективи не тільки для експорту, але й для переробної галузі – від виготовлення муки до виробництва кормів для тварин.

Нагадуємо, що з 29 жовтня почали діяти нові розширені квоти в рамках торговельних відносин з Європейським Союзом. За інформацією Національного банку України, це може сприяти збільшенню експорту таких товарів, як яйця та сухе знежирене молоко.

Окрім цього, Національний банк продовжує поступово знімати валютні обмеження в тих сферах, де для цього виникають відповідні умови. Це сприяє поліпшенню умов для виходу українських підприємств на нові міжнародні ринки.