Економічні труднощі в Росії: податкові зміни, інфляційні процеси та конфіскація нерухомості у 2026 році.

У 2026 році в Росії очікується суттєве підвищення цін на товари та послуги. Зміни в Податковому кодексі РФ передбачають зниження доходного ліміту для отримання патенту з 60 до 10 млн рублів на рік. Крім того, зі списку видів діяльності, що дозволяють отримати патент, будуть виключені стаціонарна роздрібна торгівля та перевезення. Прогнозовані додаткові надходження від цих змін у 2026 році складуть лише 1,27 млрд рублів.

Вплив воєнних конфліктів на економічний стан і соціальну структуру.

Ці цифри не можуть зрівнятися з можливими втратами, які виникнуть внаслідок закриття бізнесу, збільшення безробіття, зниження споживчого попиту та підвищення рівня інфляції. Під впливом нових поправок виявляться більше 500 тисяч аптек і магазинів, а також понад 270 тисяч перевізників, ресторанів середнього класу, салонів краси, автомийок та частини IT-спеціалістів. Як наслідок, мільйон людей можуть втратити роботу, включаючи касирів, комірників, водіїв, експедиторів та адміністраторів торговельних точок. Масовий вихід малого бізнесу з ринку неминуче призведе до підвищення безробіття в регіонах, створюючи додатковий тягар на місцеві бюджети та служби зайнятості. Все це є наслідком бюджетної політики Росії, яка підпорядкована військовим пріоритетам, де витрати на силові структури та військові потреби зростають, тоді як фінансування охорони здоров'я, освіти, житлово-комунального господарства та підтримки малого бізнесу скорочується або індексується нижче реального рівня інфляції. Гроші забираються у громадян як прямими, так і прихованими методами – через підвищення тарифів та податкових зобов'язань, посилення вимог для індивідуальних підприємців, накладення штрафів та зборів, а також зростання цін через подорожчання логістики та монополізацію ринків. Подальша мілітаризація витрат лише посилює інфляційні ризики і виснажує заощадження, позбавляючи економіку можливостей для розвитку.

У Росії також планують вилучення квартир у громадян. 1 жовтня 2025 року у Державній думі РФ було запропоновано забирати незаселені житлові приміщення та передавати їх державі. Якщо власник житла не відмовиться від своїх прав на власність, питання розглядатиме спеціальна комісія. Після цього така квартира перейде у власність муніципалітету. Водночас, російська влада продовжує безпрецедентно підвищувати комунальні тарифи, які не змінюються з 2005 року. На державному рівні спостерігається загострення корупційних схем, де відбуваються безпрецедентні афери, що мають на меті відчуження житла у громадян, яке припало до душі чиновникам.

Цукровий дефіцит та проблеми в сфері охорони здоров'я.

Ціни на цукор можуть зрости до Нового року внаслідок поганого врожаю цукрових буряків. Очікується, що вартість цукру за кілограм підвищиться приблизно з 68 до 81 рубля. У регіонах Білгород, Курськ, Воронеж та Липецьк, які є провідними виробниками цукрових буряків, врожайність у 2025 році знизилася на 25% у порівнянні з попереднім роком. Цей неврожай є наслідком невдалої агрополітики та нестачі інвестицій. Ситуація, ймовірно, погіршиться, оскільки основні бурякосійні райони виявилися фактично прифронтовими. До кінця року кілограм цукру в Росії може подорожчати на 20%, що, безумовно, викличе підвищення цін на випічку, кондитерські вироби та безалкогольні напої. Для малозабезпечених сімей це призведе до зниження споживання, оскільки вони змушені будуть економити на основних продуктах, які стануть "розкішшю". "Солодка інфляція" вплине на багато сегментів харчової промисловості, адже цукор є ключовим інгредієнтом для безлічі товарів, від хлібобулочних виробів до дитячого харчування і напоїв. Зростання ціни на цукор на 20% може призвести до збільшення вартості товарів на 25-30% на полицях магазинів, що негативно вплине на рівень життя населення Росії. Дорожчий цукор змушує споживачів відмовлятися від солодощів і звертатися до дешевих замінників сумнівної якості, що може загрожувати їхньому здоров'ю і призвести до підвищених витрат на медичне обслуговування. Поки мільярди рублів витрачаються на силові структури та військові дії, сільське господарство та транспорт отримують лише крихти. Це призводить до зношування сільськогосподарської техніки, відсутності зрошувальних систем, недостатнього захисту від погодних ризиків, і, як наслідок, до високих цін на цукровий буряк та цукор для звичайних споживачів.

У сфері охорони здоров'я Росії виникає серйозна проблема, що стосується кваліфікації медичних працівників, насамперед через зростання кількості лікарів з південних країн ближнього зарубіжжя. Частина з них використовує підроблені документи та не має необхідних знань для надання високоякісної медичної допомоги. Пацієнти висловлюють скарги на лікарів, які під час прийому звертаються до інтернету за інформацією та не можуть скласти адекватні плани лікування через недостатнє володіння російською мовою. Ситуація з непідтвердженою кваліфікацією медиків носить системний характер: на ринок медичних послуг РФ потрапляють мігранти з дипломами, які не були перевірені, а також із сумнівними навичками. Внаслідок нестачі кадрів та допуску неперевірених спеціалістів збільшується кількість помилок у діагнозах. Пацієнти отримують лікування з ризиком ускладнень, а скарги не мають адресата. Час очікування на прийом до терапевта та вузьких фахівців зростає, а якість консультацій знижується. У випадках травм, інфарктів або ускладнених пологів ціна помилки може бути надто високою, що призводить до збільшення смертності та інвалідизації, особливо в віддалених регіонах. У великих містах пацієнти можуть звернутися до приватних клінік, але в малих населених пунктах альтернативи немає. Лікувальні помилки тягнуть за собою додаткові витрати на лікарняні, втрату роботи та повторні обстеження.

Скорочення транспорту та бюджетна криза

Одночасно з цим Росія скорочує видатки на міський транспорт. Заплановане суттєве зниження фінансування федеральної програми "Розвиток громадського транспорту", в рамках якої передбачалося придбати тисячі нових автобусів, тролейбусів і трамваїв для міст Росії, а також оновити застарілу транспортну інфраструктуру. За даними проекту закону, який уряд представив Держдумі, витрати на цей проект у 2026 році зменшаться в три рази: з 42,6 до 13,8 мільярдів рублів. Заповнити "діри" в бюджеті за рахунок накопичених резервів уряду, які були сформовані до війни, фактично немає можливості: ліквідні активи Фонду національного добробуту з 2022 року зменшилися втричі і наразі становлять лише трохи більше 4 трильйонів рублів.

Для забезпечення фінансової стабільності з наступного року Міністерство фінансів вирішило підвищити податок на додану вартість до 22% та значно збільшити податкове навантаження на малий бізнес. Одночасно, доходи від сировинних ресурсів зменшуються, що призводить до формування дефіциту бюджету у розмірі 5,7 трлн рублів на 2025 рік та 3,8 трлн на 2026 рік. Уряд фактично змушує більшість росіян, окрім жителів Москви та Санкт-Петербурга, використовувати застарілу техніку та пересуватися невідремонтованими дорогами, адже планується скоротити закупівлі автобусів і тролейбусів втричі. Ці зекономлені кошти вкрай необхідні бюджету, який у наступному році витратить 12,9 трлн рублів на військові потреби та ще 3,9 трлн на інші силові структури, що в сумі становитиме 38% усіх державних витрат. Кремль не має наміру завершувати військові дії, тому витрати на армію залишатимуться на безпрецедентно високому рівні. Як наслідок, близько половини державних програм зазнає фінансового скорочення. Водночас, уряд запланував суттєве збільшення витрат на статтю "національна безпека", які у 2026 році зростуть на 13%. РФ також готує секвестр ряду важливих цивільних статей державного бюджету, зокрема, понад чверть фінансування постраждає у сфері охорони здоров'я.

У результаті росіяни залишаться без доріг, лікарень та програм розвитку. Підірвана західними санкціями російська економіка котиться у прірву і веде до зростання бідності. Саме прості росіяни пожертвують власним благополуччям заради фінансування СВО. Для найбідніших громадян це потреба жити, постійно скорочуючи витрати на освіту, медицину та харчування, віддаючи всі ресурси на подальшу мілітаризацію країни.

Путін кидає на війну неймовірні гроші, розраховуючи захопити багаті українські території з метою їхнього пограбування та підтримки бюджету Росії. Але якщо західні санкції посиляться, а військово-технічна та фінансова допомога Україні збільшиться, то Москві туго доведеться у веденні війни. А поки що Кремль має дуже вузький фінансовий маневр, і Путін кидає всі сили на агресію, але з кожним місяцем звужується можливість для маневрування.

Посилення західних санкцій і постачання Україні дальнобійної зброї від союзників можуть суттєво обмежити ресурси Кремля для ведення війни. Це, ймовірно, підштовхне Путіна до початку переговорів.