В Україні в 2024 році економіка продемонструвала свою стійкість, попри складні обставини, викликані триваючою війною з Росією, яка триває вже майже три роки. Хоча країна зіштовхнулася з серйозними викликами, їй вдалося уникнути економічного краху, хоча ситуація залишається кризовою. "Коментарі" намагалися з'ясувати ключові економічні досягнення України за минулий рік, а також проблеми, які досі залишаються невирішеними.
Підсумки економічної ситуації України у 2024 році
Валовий внутрішній продукт зріс, а показники торгівлі покращились.
Згідно з інформацією, наданою Міністерством економіки, валовий внутрішній продукт (ВВП) України в період з січня по листопад 2024 року зріс на 4%. Цей ріст став можливим завдяки збільшенню державних витрат на оборону і порівняно низькому рівню показників попередніх років. "Це вказує на певне покращення в економічній ситуації, хоча економіка залишається вразливою до як зовнішніх, так і внутрішніх впливів," – підкреслив прем'єр-міністр Денис Шмигаль.
Однак, суттєве зниження промислового виробництва на 13,8% у першій половині року вказує на відсутність реального економічного зростання. Перший віцепрем'єр та міністр економіки Юлія Свириденко підкреслила, що основними факторами, які сприяли зростанню, стали транспортний сектор, будівництво, переробна промисловість та внутрішня торгівля. Вона зазначила, що важливу роль у цьому процесі відіграли державні програми підтримки, такі як грантові ініціативи для переробної сфери, створення та розвиток нових бізнесів, доступні кредити в рамках програми "5-7-9", а також програма "єОселя".
Окрім цього, нарощування закупівель української продукції в сфері оборонно-промислового комплексу сприяло розвитку машинобудування. Ці чинники в рамках ініціативи "Зроблено в Україні" стали вирішальними для зміцнення певних секторів національної економіки, що, в свою чергу, допомогло в створенні нових робочих місць і забезпеченні стабільного економічного прогресу.
Незважаючи на війну та безпрецедентну літню посуху, українські фермери змогли досягти вражаючих результатів у 2024 році: було зібрано 47,9 млн тонн зернових і бобових культур, 18,8 млн тонн олійних та понад 10 млн тонн цукрових буряків.
Експорт досягнув $34,6 млрд у період з січня по жовтень, що є зростанням у порівнянні з $29,827 млрд за той же час у 2023 році. Це збільшення стало можливим завдяки відновленню експортних вантажоперевезень через чорноморські порти та зняттю блокад на західному кордоні.
Безробіття та проблеми демографічного характеру
За даними дослідницької агенції Info Sapiens, рівень безробіття склав 15,1% у листопаді 2024 року проти 19% у 2023 році. Проте, це скоріше результат скорочення чисельності працездатного населення через масовий відтік біженців та ухилянтів, а не покращення ситуації на ринку праці.
"Скорочення чисельності населення впливає не тільки на ринок праці, але й на внутрішнє споживання, що є критичним викликом для економіки," -- зазначають аналітики Інституту демографії.
Зниження імпорту свинини до 2,1 тисячі тонн, що становить лише 5,5% від попередніх обсягів, свідчить про скорочення населення, а не про зміни у споживчих вподобаннях.
Фінансова стійкість та міжнародна підтримка
Реструктуризація держборгу на $23,4 млрд стала головною подією року у фінансовій сфері. "Це дозволить нам зосередитися на відновленні економіки та зменшити навантаження на бюджет," -- заявив прем'єр Денис Шмигаль. За його словами, ця реструктуризація дозволить зекономити $22,75 млрд до 2033 року.
Також важливим стало відновлення "великої приватизації", включаючи продаж Об'єднаної гірничо-хімічної компанії азербайджанській групі NEQSOL. "Це є сигналом для міжнародних інвесторів, що Україна залишається привабливою для бізнесу навіть у воєнний час," -- зазначив голова Фонду держмайна України.
Міжнародна фінансова підтримка залишається надзвичайно важливою для України. У 2024 році країна отримала 41,5 мільярда доларів, серед яких 1,4 мільярда євро надійшли від Європейського Союзу, використовуючи заморожені активи Росії.
Однак, аби забезпечити виконання бюджетних зобов'язань, уряд прийняв рішення про підвищення податкових ставок, що призвело до додаткового фінансового навантаження на населення та підприємства. Зокрема, з 1 грудня 2024 року військовий збір для фізичних осіб виріс з 1,5% до 5%.
Стійкість української гривні
Протягом останніх кількох місяців курс долара в Україні встановлював нові рекорди, що свідчить про поступову девальвацію гривні. Наприклад, на початку року офіційний курс становив 38 гривень за долар, але до кінця року він підвищився до 42 гривень, перевищивши важливий психологічний бар'єр. У жовтні 2023 року Національний банк ухвалив рішення перейти до режиму керованої гнучкості валютного курсу. Це означає, що курс гривні формуватиметься під впливом міжбанківських угод, проте регулятор активно контролюватиме суттєві коливання.
Динаміка національної валюти, в цілому, співпала з прогнозами, адже Мінекономіки в бюджетному проекті-2024 передбачало курс на рівні 42,1 грн/дол. наприкінці року, що фактично підтвердилося.
Водночас, завдяки міжнародній фінансовій допомозі, золотовалютні резерви країни зберігаються на високому рівні. Лише за листопад їхній обсяг збільшився на 9% і досяг 39,9 мільярдів доларів. За словами представників НБУ, це стало можливим завдяки значним надходженням від партнерів та скороченню обсягів продажу валюти на міжбанківському ринку. Така ситуація дає змогу зберегти стабільність фінансової системи навіть в умовах девальваційного тиску.
Ціни на споживчі товари запустили цикл інфляційних процесів.
У 2024 році в Україні питання цін стало темою активних дискусій, оскільки інфляція залишається одним з ключових викликів для економіки, яка все ще відчуває наслідки війни. За інформацією Національного банку України (НБУ), прогнозується, що інфляція на кінець року складе 11,2%, що є нижчим за очікувані 14%, проте значно перевищує показники, зафіксовані до війни.
"Це досягнення можна вважати частковим успіхом," -- зазначив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук. "Ми зуміли стримати зростання цін завдяки валютним інтервенціям і суворій монетарній політиці, але значна частина тиску залишалася через зовнішні фактори, як-от дефіцит пального і порушення логістичних ланцюгів."
Головними факторами, що сприяли інфляційним процесам, стали підвищення цін на харчові продукти та енергетичні ресурси. Зокрема, ціна на електрику для споживачів зросла практично на 60%, що викликало значне невдоволення серед населення.
Протягом останнього року спостерігалося значне зростання цін на харчові продукти, зокрема, овочі подорожчали на вражаючі 63%. Також помітне підвищення відбулося у вартості масла та яєць, які зросли на 30,7% та 30,6% відповідно. Найбільше підвищення цін на яйця було зафіксовано в листопаді, коли вартість за один місяць зросла на 54,6%. Ціни на фрукти збільшилися на 24,7%, молоко подорожчало на 16,6%, а хліб - на 15,8%. Натомість, цукор виявився єдиним продуктом, який знизив свою ціну за рік, зменшившись на 3,6%.
Однак, як зазначають в Асоціації виробників України, таке подорожчання продуктів харчування не пов'язано із спекуляціями чи монопольними змовами, а є наслідком зростання собівартості виробництва.
"Ми опинилися перед викликом, коли витрати на сировину, паливо та заробітну плату зростають швидшими темпами, ніж доходи населення," — зазначив голова Асоціації Олег Підлісний. "Виробники роблять все можливе, щоб не підвищувати ціни, але їх можливості мають свої межі."
Проте існують і хороші новини. Завдяки міжнародній фінансовій підтримці та стабілізації курсу гривні вдалося уникнути гіперінфляції, яка могла б завдати серйозної шкоди економіці.
Хоча заробітки збільшилися, спроможність населення купувати товари залишилась на колишньому рівні.
Рівень заробітної плати в Україні виступає одним з основних показників економічного благополуччя громадян. Згідно з інформацією від Державної служби статистики, у 2024 році середня зарплата штатних працівників зросла на 22% і досягла 20 592 гривень. Однак ця цифра вказує на доходи до сплати податків, включаючи податок на доходи фізичних осіб. Якщо врахувати податкові відрахування, "чиста" середня зарплата складає приблизно 15 855 гривень, що за нинішнім курсом становить менше 380 доларів США.
Підвищення зарплат має кілька причин. Головною з них є криза на ринку праці, яка змушує компанії підвищувати зарплати, аби зберегти та залучити кваліфікованих фахівців. Однак, незважаючи на статистичні дані щодо зростання доходів, реальна купівельна спроможність більшості населення залишилася на колишньому рівні. Інфляція, що супроводжує зростання цін на основні товари і послуги, фактично "поглинає" більшу частину цього приросту.
Незважаючи на серйозні труднощі, економічна ситуація в Україні показує деякі позитивні тенденції. Однак суттєве зниження обсягів промислового виробництва, залежність від іноземної допомоги та демографічні втрати вказують на глибокий кризовий стан. Відновлення економіки в майбутньому буде залежати від завершення конфлікту, проведення реформ у сфері державного управління та впровадження ефективної стратегії розвитку.
#бюджет #Інфляція #Національний банк України #Українська гривня #Сміливіше. #Європейський Союз #Росія #Економіка #Україна #Товари #Бізнес #Експорт #Кредит (роз'яснення) #Безробіття #Прем'єр-міністр #Валовий внутрішній продукт #Економіка України #Ринок праці #Долар США #Валюта #тонна #Денис Шмигаль #Фонд державного майна України #Цукровий буряк