Іран стикається з найглибшою за останні роки соціально-економічною кризою.
Про це Служба зовнішньої розвідки України повідомила у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Тегеран переживає одну з найсерйозніших соціально-економічних криз за останні роки. Згідно з прогнозами, у 2025 році зростання валового внутрішнього продукту складе всього 0,3%, що фактично свідчить про стагнацію. Основною причиною цього спаду є різке скорочення експорту нафти на фоні посилення міжнародних санкцій, зазначає СЗР.
Згідно з її інформацією, у 2023 році експорт іранських товарів і послуг знизиться на 16% у порівнянні з 2024 роком, а імпорт скоротиться на 10%. Це призводить до обмеження доступу країни до життєво важливих технологій і обладнання, що ускладнює існуючі структурні проблеми економіки.
"Темпи інфляції перевищують 40%, що призводить до стрімкого зростання цін на продукти харчування та енергоносії. У великих містах фіксуються локальні протести проти високих тарифів і безробіття, що створює додаткові ризики для політичної стабільності", - констатує зовнішня розвідка.
Згідно з інформацією, державний борг Ірану становить 40% від валового внутрішнього продукту. Для того щоб покрити бюджетний дефіцит у 2025 році, країні потрібно або значно збільшити обсяги експорту нафти, або реалізовувати її за ціною приблизно $163 за барель, що виглядає малореалістично в умовах сучасного світового ринку.
За даними СЗР, на чорному ринку восени валютний курс перевищив мільйон ріалів за долар США, встановивши новий негативний рекорд. У відповідь парламент країни ухвалив грошову реформу: один новий ріал дорівнюватиме 10 тисячам старих, а додатковою розмінною одиницею стане кіран (1/100 ріала).
Та найгострішою є ситуація в інфраструктурі, інформує СЗР.
За прогнозами, в 2025-2026 роках електроенергія буде дефіцитною в обсязі 25 тисяч мегаватів. Виробництво не встигає задовольнити зростаючі потреби через санкції, застаріле обладнання та неефективну організацію процесів. Літній сезон приніс нові виклики: через посуху 30 з 31 провінції, включаючи столицю, зазнали перебоїв у водопостачанні, - повідомляє зовнішня розвідка.
У СЗР повідомили, що Іран входить у 2026 рік із "вкрай обмеженим простором для маневру", без доступу до зовнішніх ринків і масштабних інвестицій країна ризикує залишитися в пастці низького зростання, високої інфляції та інфраструктурних провалів.
"Соціальна напруженість, що наростає, може стати ключовим фактором політичної дестабілізації", - констатують у зовнішній розвідці.
Згідно з інформацією, наданою СЗР, після 2022 року Росія зробила суттєві інвестиції в Іран, ставши у 2024 році найбільшим іноземним інвестором в цій країні. У 2023 році російські капіталовкладення досягли 2,7 мільярда доларів, а у нафтогазовий сектор Москва пообіцяла вкласти ще 8 мільярдів доларів. Однак, незважаючи на наявність публічних зв'язків, відносини між Росією та Іраном залишаються пронизаними недовірою, прихованим суперництвом і спробами шпигунства з обох сторін.
#Facebook #Електрична енергія #Інфляція #Нафта #Росія #Укрінформ #Економіка #Імпорт #Їжа #Товари #Інвестиції #Москва #Державний борг #Експорт #Ціна #Безробіття #Валовий внутрішній продукт #Бочка (одиниця) #Парламент #Дефіцитні видатки #Долар США #Обмінний курс #Іран #Оцінка розвідданих #Тегеран #Посуха #Служба зовнішньої розвідки України