Економічна ситуація в Росії перейшла в стадію стагнації - після "воєнного буму" 2022-2024 років темпи росту різко знизилися. Як зазначає The Guardian, у 2025-2026 роках зростання ВВП становитиме всього близько 0,6-0,8 %. Це фактично означає відсутність істотного розвитку - економіка більше не демонструє розширення, а лише підтримує мінімальний рівень активності.
Головний удар - по нафтових доходах. Якщо у 2022 році енергетика формувала до 40 % бюджету, то зараз частка значно менша через падіння цін і дисконти на російську нафту. Менше валютної виручки → менше можливостей фінансувати бюджет без підвищення податків або скорочення витрат.
Держава компенсує дефіцит фінансів шляхом збільшення податкового навантаження та перерозподілу ресурсів на потреби військової сфери. Однак така воєнна економіка не сприяє тривалому розвитку: хоча вона підтримує оборонну промисловість, вона не стимулює зростання цивільних секторів і споживчого ринку.
Вводиться новий демографічний аспект: зменшення чисельності населення, нестача робочої сили та еміграція кваліфікованих спеціалістів. Це є структурною проблемою, що обмежує можливості зростання, навіть не беручи до уваги вплив санкцій.
Варто додати від себе важливий момент.
Масштабування українських ударів, загальна мілітаризація та зростання далекобійних спроможностей української держави фактично перевели російську економіку в режим виживання. кремль опинився перед жорсткою дилемою: або й надалі фінансувати війну за рахунок цивільного сектору, поступово виснажуючи внутрішній розвиток, або втратити військову ініціативу й піти на поразку з непередбачуваними політичними наслідками.
У теперішньому стані Росія все більше нагадує надзвичайно мілітаризовану структуру, де фінансові ресурси, промисловість та трудові кадри цілком зосереджені на веденні війни. Це створює певний парадокс: вийти з конфлікту стає важко, оскільки економіка та суспільство вже адаптовані до військових вимог. Водночас, перемогти у війні стає дедалі складніше через економічні обмеження, технологічну відсталість і вражаючу здатність української армії адаптуватися, яка фактично стала другою за потужністю армією в Європі. Сьогодні можна стверджувати, що жодна армія Європи не має такого рівня сучасного досвіду ведення війни високої інтенсивності. Ніхто з європейських армій, а можливо, й усього світу (за винятком, мабуть, США), не здатний перемогти українську або російську армію в умовах конвенційної війни.
російська економіка у 2026 році входить у фазу затяжної структурної стагнації, де формальне збереження макроекономічної стабільності приховує глибоке виснаження ресурсної бази: зростання майже нульове, бюджет дедалі більш мілітаризований, цивільний сектор звужується, а залежність від сировинного експорту лише посилюється. Поєднання санкційного тиску, високих військових витрат, технологічної ізоляції та демографічних проблем системно знижує довгостроковий потенціал розвитку. Масштабування українських далекобійних ударів по нафтопереробці, логістиці, військовій інфраструктурі та енергетиці створює для кремля ефект постійної економічної ерозії - зростають витрати на ППО, ремонти, розосередження виробництва й компенсацію втрат, зменшується маржа енергетичного сектору, посилюється тиск на валютні надходження та бюджет.
У стратегічному контексті Україна не лише стримує агресію, а й поступово руйнує імперську структуру Росії. Центр змушений витрачати зростаючі ресурси на війну та забезпечення безпеки, що обмежує його можливості для розвитку та зовнішньої проекції сили. Це не є сценарій миттєвого краху, а радше процес тривалого дисбалансу, при якому держава все більше фокусується на підтримці військових дій і все менше — на модернізації та добробуті населення. Саме в цій тривалій перспективі закладено основний стратегічний ризик для російської імперської системи.
Джерело: https://t.me/in_factum/42051
#бюджет #Нафта #Європа #Економіка #Україна #Енергетична галузь #Кремль (фортифікаційна споруда) #Збройні сили України #Робоча сила #Валовий внутрішній продукт #Російська мова #Демографія #Українська мова #Модель #Протиповітряна оборона #Економічна стагнація #Гардіан #Ремонт #Ерозія #Парадокс #Держава (політика) #Чому #Дефіцитне фінансування
