Екологічна трансформація у Швеції: як усвідомлене ставлення до навколишнього середовища інтегрується у повсякденні рішення.

Спеціальний проект

"Культура усвідомленого існування"

за підтримки "Філіп Морріс Україна"

У шведській культурі піклування про навколишнє середовище стало не просто кампанією, а невід’ємною частиною повсякденного життя. Від роздільного збору сміття до дизайну міських просторів, від вибору видів транспорту до повсякденних звичок – все це спрямоване на одне: зменшити шкоду та поважати простір інших. Це суть скандинавської екологічної моделі, яка вчить не просто "бути екологічним", а жити так, щоб не завдавати шкоди – без зайвих зусиль. Більше інформації – у спеціальному проєкті РБК-Україна.

У Швеції немає потреби пояснювати, що "екологія має значення". Тут діти виховуються в середовищі, де турбота про навколишнє середовище є такою ж звичною справою, як і чищення зубів.

У дитячих садках діти сортують сміття після сніданку, створюють "екожурнали" зі спостереженнями за погодою, обговорюють клімат і вчаться повторно використовувати матеріали для ігор.

У шкільних програмах є обов'язкові блоки про зміну клімату, циркулярну економіку, водозбереження, споживання енергії.

У муніципалітеті Мальме діє програма "Stadsodling", за якою учні самостійно компостують органіку зі шкільних їдалень і доглядають за власним садом -- там росте капуста, салат, зелень, навіть квіти для шкільних подій. Звички, що формуються тілесно -- не забуваються, коли дитина виростає. Бо це -- її досвід.

Сортування відходів не є чимось героїчним, коли сміттєві контейнери розташовані всього в 20 метрах від вашого житла. Віддати стару лампу на переробку не є великою справою, якщо в сусідстві з супермаркетом є спеціальний куточок для ресайклінгу. Доставити поламаний тостер на ремонт не складає труднощів, якщо комунальна майстерня знаходиться в найближчому районі.

У Швеції створено умови, які роблять екологічний спосіб життя простішим, ніж неекологічний.

Для кращого розуміння: у 2023 році Швеція успішно переробила понад 85% пластикових пляшок і консервних банок завдяки системі Pantamera. Це система автоматів, які повертають 1-2 крони за кожну здану тару. Щороку ці показники лише зростають. Багато супермаркетів вже приймають не лише упаковку, а й батареї, лампи та електроніку.

У повсякденному побуті для шведів абсолютно нормально купляти одяг у second hand або через популярні сервіси перепродажу Blocket і Sellpy, ремонтувати речі замість того, щоб викинути -- у країні діє понад 400 "ремонтних кафе", знижувати рівень споживання м'яса -- понад 30% дорослого населення не їсть червоне м'ясо щодня, купляти меблі, зроблені з перероблених матеріалів -- як-от колекція IKEA із пластику, виловленого з Балтійського моря.

Екологічність пронизує всі аспекти життя тут, включаючи меню шкільних їдалень, де 2-3 дні на тиждень пропонуються страви без м'яса. Це не якась "вибіркова розкіш для сучасних" — це стало звичайною практикою.

У Швеції концепція екологічності охоплює не лише використання пляшок і пакетів. Це також стосується здоров'я, повсякденних звичок і особистих виборів. Особливо важливими є ті рішення, які впливають не тільки на наше життя, а й на навколишнє середовище.

Однією з найбільш виразних тенденцій є відмова від звичного куріння.

У 2024 році Швеція стала першою державою в Європейському Союзі, де частка курців серед дорослого населення опустилася до 5%. Це дозволило їй здобути статус країни, вільної від тютюнового диму. Цього успіху вдалося досягти завдяки широкому переходу громадян на бездимні нікотинові вироби, зокрема на продукцію ZYN.

У 2025 році бренд ZYN став першим і до сьогодні є єдиним виробником нікотинових подушечок, який отримав схвалення для маркетингу від Управління з контролю за продуктами і ліками США (FDA).

Ці нікотинові подушечки не виділяють диму, не мають запаху й не залишають попелу. Вони безпечні для оточуючих, не потребують виходу на вулицю для куріння і не привертають зайвої уваги. У офісах, поїздах та аеропортах ZYN не створює конфліктних ситуацій, адже не порушує жодних соціальних норм.

Цей вибір не стосується "відмови". Це про досягнення гармонійного компромісу: зберегти звичку, але інтегрувати її в "екологічну" модель побуту, де комфорт однієї сторони не заважає комфорту іншої.

Міське середовище в Швеції не тільки комфортне, але й підтримує екологічні ініціативи. У Стокгольмі існує більше 900 км велосипедних маршрутів, а в історичних районах є пішохідні зони. Громадський транспорт функціонує на біопаливі та електриці. До 2030 року уряд має намір забезпечити вуглецеву нейтральність у всіх міських транспортних системах.

Архітектура також сприяє сталому розвитку: будівлі обладнують системами збору дощової води, на дахах створюють зелені насадження, а у дворах облаштовують зони для сортування сміття та компостування.

З 2019 року в Україні введено заборону на куріння в громадських місцях: це стосується не лише закладів харчування, а й зупинок транспорту, територій біля шкіл та відкритих площ. Бездимні альтернативи, такі як ZYN, були розроблені як новий спосіб отримання нікотину без диму, вогню та попелу. Це не просто правило, а частина концепції простору, де людям не потрібно боротися за право дихати чистим повітрям.

Україна -- на початку цього шляху. Але важливо інше: цей шлях уже розпочато. У Києві запрацювало перше муніципальне підприємство з централізованого сортування. У Львові активно діє Zero Waste Lviv, проводяться zero waste-фестивалі. У Хмельницькому, Дніпрі, Запоріжжі відкриваються Reuse-центри, де речам дають друге життя.

За даними Міндовкілля, наразі в Україні сортують менш як 5% від загального обсягу відходів. Цей показник значно відстає від європейських країн, де відсоток сортування може сягати від 30% до 60% та вище.

Проте, це все ж таки зміни. І вони матимуть тривалий характер. Якщо кожне екологічне рішення буде легким у виконанні, комфортним і не ставитиме під загрозу здоров'я на користь зручностей або звичок на шкоду простору.