Костенко підкреслив, що людству необхідно буде розробити нові правила взаємодії.
Цифрові війни прийдешнього будуть суттєво відрізнятися від тих, які ми спостерігали раніше, адже їх характер стане значно жорсткішим. Основною метою таких конфліктів стануть не лише кібератаки на сервери та системи, але й вплив на людську психіку. Про це розповів Олексій Костенко, завідувач Наукової лабораторії імерсивних технологій і права Національної академії правових наук України, в інтерв'ю для Оксани Онищенко, редакторки відділу освіти та науки видання ZN.UA.
Він зазначає, що мова не йде про дезінформацію в соціальних мережах, а про те, що конфлікти у віртуальних просторах матимуть інші цілі, методи та критерії для визначення "успіху".
За його словами, нові війни відбуватимуться у віртуальних просторах, де алгоритми штучного інтелекту, цифрові двійники людей та суспільства можуть моделювати настрої, емоції й навіть поведінку.
"Військові дії" перетворяться не на вибухи, а на цілеспрямовані інформаційні атаки на свідомість — за допомогою синтетичних матеріалів, індивідуально підібраних повідомлень, а основною зброєю стануть психологічні симуляції.
"Це -- війна сприйняття, де головна зброя -- симуляція. Вона може змінювати поведінкові патерни, настрої та навіть ідентичність. Коли змінюється сам контекст -- ти вже не можеш бути впевненим у тому, що бачиш, чуєш і відчуваєш", -- наголошує науковець.
Костенко також зазначає, що захоплення та перепрограмування аватара важливої особи для поширення дезінформації є ще одним різновидом "інформаційних" військових дій.
"Чи не є це руйнуванням віртуальної економіки? В цифровому просторі вже існують свої активи, токени та віртуальні ринки. Коли курси обвалюються, активи втрачають свою цінність, а обіг блокується, це призводить до паралічу систем, у яких знаходяться тисячі, а інколи й мільйони людей," – зазначив він.
Ці технології дозволяють оцінювати, як суспільство реагуватиме на політичні рішення чи кризові ситуації ще до їх реалізації. Однак вони також підвищують ризик маніпуляцій масовою свідомістю.
"Всі ці зміни трансформують само визначення безпеки: ми від охорони територій переходимо до збереження свідомості. І якщо такі конфлікти стають необхідними, людству потрібно буде виробити нові правила взаємодії," -- зазначає Костенко.
Експерт зазначає, що уникнути цього можливо лише за умови розробки нових міжнародних стандартів у сфері цифрової безпеки, які будуть визначати правила використання штучного інтелекту в інформаційній політиці.
"Ми потребуємо актуального міжнародного цифрового кодексу, який інтегрує технічні, юридичні та етичні аспекти вирішення віртуальних конфліктів," – підкреслює він.
Мова йде про необхідність обов'язкового позначення синтетичного контенту, проведення незалежних перевірок алгоритмів та запровадження концепції "людського вето". Це означає, що важливі рішення, що мають вплив на суспільну думку, повинні ухвалюватися лише за участю людини.
Костенко підкреслив, що з появою штучного інтелекту деякі професії можуть вийти з ужитку, але держави продовжуватимуть шукати людей, здатних генерувати нові ідеї.
#Вчений #Експерт #Дезінформація #Суспільство #Штучний інтелект #Зброя #Соціальна мережа #Бойові дії #Вето #Дзеркало тижня. Україна #Інформація #Етика #Алгоритм #Емоції #Свідомість #Поведінка #Сервер (обчислювальна техніка) #Сприйняття #Психіка (психологія) #Візерунок
