В Україні запроваджують нові максимальні ціни на електроенергію в вечірній час. Які це матиме наслідки для приватного бізнесу та населення, з'ясував журнал Фокус.
З 31 липня 2025 року в Україні вступлять у силу нові правила щодо граничних цін (прайс-кепів) на електроенергію під час пікових навантажень. Національна комісія, що відповідає за державне регулювання в енергетичному секторі та комунальних послугах (НКРЕКП), ухвалила рішення про суттєве підвищення цінових меж для підприємств в вечірній час – з 17:00 до 23:00. Які причини цих змін та хто відчує їхній вплив?
Згідно з постановою НКРЕКП про граничні ціни, тепер у період від 17:00 до 23:00 вони встановлені на ринку "на добу наперед" (РДН) та внутрішньодобовому ринку (ВДР) на рівні 15 000,00 грн/МВт*год (до цього були на рівні 9 000 грн/МВт*год), на балансуючому ринку -- 16 000 грн/МВт*год (до цього - 10 000 грн/МВт*год).
У решту періодів доби максимальні ціни залишаються без змін.
Причини таких інновацій в НКРЕКП пояснили наступним чином:
Отже, зміна прайс-кепів на електроенергію в вечірній час свідчить про зменшення обмежень на потенційне підвищення оптових цін. Це може призвести до збільшення витрат підприємств на електрику в години пікового споживання, особливо для тих секторів, які споживають багато енергії.
Як зазначає директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко, підвищення прайс‑кепів не означає автоматичного зростання оптових цін. Наприклад, після попереднього підняття прайс‑кепів у 2024 році ступінь їхнього використання впав із 78% до 72% годин. У червні 2025 року ціна сягала "стелі" лише у 13% годин, у липні -- у 16%.
"Сьогодні Україні необхідний комерційний імпорт, який можливий лише за умови, що український ринок відображатиме справжній баланс попиту та пропозиції за допомогою адекватних цінових сигналів. За словами Омельченка, головною метою зміни граничних цін є забезпечення покриття дефіциту електроенергії завдяки імпорту."
Володимир Омельченко зазначив, що в серпні в експлуатацію повертаються атомні блоки, які проходили ремонти (загальна потужність 2,4 ГВт), а також вводяться в дію нові блоки потужністю 1 ГВт. Тому збільшення прайс-кепів не має призвести до різкого зростання цін для компаній, що споживають енергію.
З ним солідарний і Андріан Прокіп, керівник програми "Енергетика" Українського інституту майбутнього. Він вважає, що збільшення максимальних цін було неминучим, як і обговорення можливостей їхнього подальшого зростання та спекуляцій з цього приводу.
"Перегляд прайс-кепів передусім посилює надійність електропостачання в умовах дефіциту потужностей, і аж ніяк не означає сталого зростання ринкових цін. В умовах імпортної залежності, часто саме імпорт електроенергії буде визначальним чинником у формуванні цін. І очікувати суттєвого зниження цін в умовах дефіциту потужностей теж не слід", -- коментує ситуацію Андріан Прокіп.
Отже, фахівець переконаний, що оновлений аналіз цінових лімітів підвищує стабільність електропостачання в умовах обмежених потужностей, а також не свідчить про постійне підвищення ринкових цін на електроенергію.
Водночас енергоексперт Юрій Корольчук підкреслює, що підвищення цінових меж є не лише регуляторною мірою, а й способом адаптації до сучасних економічних умов. Для підприємств це слугує сигналом для коригування стратегій щодо енергоспоживання.
"На жаль, ми спостерігаємо підвищення цін, що є каталізатором для інфляційних процесів. Це означає, що мова йде не лише про підвищення вартості товарів, а й про інфляцію в більш загальному контексті," - зазначив Юрій Корольчук.
Він також підкреслив, що підвищення цінових меж (вже вп'яте з 2022 року) є способом продемонструвати Міжнародному валютному фонду, що ціни наближаються до ринкового рівня, що, в свою чергу, є частиною виконання вимог фонду та їх рекомендацій.
"Ми підтримуємо ціни для населення на прийнятному рівні, оскільки термін 'ринкова ціна' викликає багато суперечок. Щоб уникнути підвищення тарифів та зменшити ризик неплатежів, було вирішено зберегти існуючі обмеження (прайс-кепи). Отже, впровадження цих обмежень стало частиною складного, як я його називаю, 'інтелектуального' плану: ціни для споживачів зростають, а отримані кошти повертаються в економіку через підвищення вартості товарів і послуг. В результаті цього -- збільшення податкових надходжень та вплив на макроекономічну ситуацію", -- поділився своїми думками експерт у сфері енергетики.
Він вважає, що прайс-кепи представляють собою не лише механізм регулювання, а й своєрідний додатковий тягар для споживачів. "Хоча це не можна вважати податком у традиційному сенсі, сутність залишається такою", -- зазначає він.
За словами Корольчука, прайс-кепи мали б бути елементом комплексної політики, але в реальності є додатковим тягарем.
"Ми обмежені в можливості продавати електроенергію, бо встановлена гранична ціна -- прайс-кеп. Якщо ми купуємо її за 12 тисяч гривень, а продавати не можемо дорожче через обмеження, -- це проблема", -- сказав експерт.
Він вважає, що подібний механізм повинен функціонувати в ситуаціях, коли уряд може покрити цю різницю. Проте на даний момент це є недосяжним.
"Навіть у спокійний період, коли немає війни, це виглядає малоймовірним. Чому так? Тому що для надання дотацій потрібен потужний і стабільний бюджет. А щоб сформувати бюджет, необхідна економіка, яка функціонує, приносить дохід і дозволяє перерозподілити ресурси між різними секторами, підтримуючи баланс. Наразі ми не можемо дозволити собі надання субсидій ні бізнесу, ні громадянам," – підкреслив експерт.
#Електрична енергія #Інфляція #Податок #Економіка #Імпорт #Україна #Товари #Бізнес #Енергетична галузь #Дотація #Дефіцитні видатки #Інновації #Електропостачання #Центр Разумкова #Робити #Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг #Попит і пропозиція #Державне регулювання #Ремонт #Споживання енергії #Ринкова ціна
