У листі, адресованому лідерам Європейського Союзу, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, про зміст якого стало відомо агентству, викладає три ключові стратегії для стабілізації фінансової ситуації в Україні:
Україна зобов'язана буде погасити свої борги лише за умови, що Росія визнає і компенсує збитки, завдані державі.
Згідно із документом, Україні знадобиться фінансова підтримка на початку наступного року. Лише на військові потреби у 2026 році країні потрібно щонайменше 51,6 мільярда євро. Загальний фінансовий тиск буде особливо складним у 2026 та 2027 роках, коли потреби, за оцінками, можуть перевищити 70 та 64 мільярди євро відповідно.
Пропозиція надійшла на тлі того, що Бельгія продовжує відкладати схвалення основного плану щодо російських активів. У документі зазначено, що вплив грантів на ВВП держав-членів коливатиметься від 0,16 до 0,27 відсотка. Будь-який кредит ЄС, тим часом, вимагатиме від країн "надання юридично обов'язкових, безумовних, безвідкличних гарантій на вимогу".
Основною метою Європейського Союзу залишається надання фінансової допомоги Києву шляхом використання майже 200 мільярдів євро російських активів, які наразі заморожені і зберігаються в кліринговій палаті Euroclear. Згідно з цим планом, Euroclear отримає борговий зобов'язання, що забезпечить покриття будь-яких вимог з боку Росії за рахунок коштів ЄС. Україна ж зобов'язується повертати кредити лише в разі, якщо Росія прийме рішення компенсувати завдані збитки.
Цей план наразі зазнає блокування з боку Бельгії, де розташована штаб-квартира Euroclear. Брюссель настоює на отриманні більш вагомих гарантій, оскільки існують занепокоєння щодо можливих зобов'язань компанії повернути кошти. Минулого тижня переговори між Урсулою фон дер Ляєн та бельгійським прем'єр-міністром Бартом де Вевером не призвели до суттєвого прогресу.
Комісія висунула пропозиції щодо компромісів, щоб адресувати питання, що хвилюють Бельгію. Серед цих ініціатив є можливість використання 25 мільярдів євро, які стосуються російських суверенних активів, що розташовані в інших країнах ЄС.
За даними Financial Times, ще однією країною, яка стримується від використання заморожених російських активів, є Люксембург. Країна посилається на свою двосторонню інвестиційну угоду з Росією, яка може призвести до судового розгляду.
Фон дер Ляєн закликала країни "вийти з відповідних двосторонніх угод про інвестиції", щоб зменшити юридичні ризики. Єврокомісар з економічних питань Валдіс Домбровскіс підкреслив, що деталі ще не доопрацьовані, і важливо отримати "початкові реакції від держав-членів".
#кредит #Європейський Союз #Росія #Економіка #Україна #Київ #Брюссель #Євро #Прем'єр-міністр #Валовий внутрішній продукт #Financial Times #Бельгія #Штаб-квартира #Люксембург #Валдіс Домбровскіс #Euroclear #Президент Європейської Комісії