Фінансування сектору оборони: виклики, успіхи та першочергові завдання.

Скільки Україна витрачає на оборону, у порівнянні з іншими країнами. Особливо з тією, яка веде проти нас війну.

У 2024 році витрати державного бюджету на оборонні потреби склали 2,3 трильйона гривень, що становить 30,2% від валового внутрішнього продукту. У порівнянні з 2023 роком, ця сума зросла на 207 мільярдів гривень.

У 2024 році спостерігається зростання фінансування в сфері "розвитку, придбання, модернізації та ремонту озброєння, обладнання та військової техніки", яке досягло 980 млрд грн, порівняно з 833 млрд грн у 2023 році та 242 млрд грн у 2022 році. Щодо частки ВВП, бюджетні витрати на цей напрямок зросли з 4,7% у 2022 році до 12,7% у 2023 році, а у 2024 році склали 12,9% від ВВП.

У 2024 році з загального обсягу бюджетного фінансування розвитку, закупівлі та ремонту озброєння, який становить 980 млрд грн, лише 454,1 млрд грн було виділено з основного фонду бюджету. Решта суми, а саме 526 млрд грн, надійшла з спеціального фонду. Цей фонд наповнюється за рахунок благодійних внесків та частини зовнішньої військової допомоги.

Попри збільшення фінансування з загальних та спеціальних бюджетних фондів, матеріально-технічна база Збройних сил України не відповідає масштабам та інтенсивності збройного протистояння з агресором. На передовій спостерігається нестача різноманітних засобів, необхідних для ефективного ураження супротивника.

Ключовими елементами для розміщення нових державних замовлень повинні стати сучасні високоточні системи озброєння і боєприпаси, безпілотники, засоби радіоелектронної боротьби, бронетехніка, артилерійські системи, протитанкові та протикорабельні озброєння, радіолокаційні системи, а також спеціалізовані прилади.

Можливості держави в задоволенні потреб сектору безпеки та оборони обмежуються тим, що фінансування цих напрямків може здійснюватися виключно за рахунок внутрішніх доходів та запозичень з загального бюджету. На сьогоднішній день держава вже досягла критичного рівня використання своїх внутрішніх ресурсів для військових і оборонних потреб.

Збільшення цього порогу повинно базуватися на зростанні податкових ставок для економічних одиниць, розширенні податкової бази та запровадженні нових податків. Це передбачає активне реалізацію заходів, визначених у Національній стратегії доходів.

Зменшення фінансових обмежень у сфері державних закупівель озброєння та військової техніки може відбутися за умови зростання грошових надходжень військової допомоги від міжнародних партнерів до оборонних бюджетів. В цьому контексті активне впровадження данської та литовської моделей могло б мати надзвичайно позитивний вплив.

У контексті оцінки адекватності рівня оборонних видатків України корисними можуть бути і порівняння між країнами. За оцінками Стокгольмського інституту досліджень миру (SIPRI) Україна має найвищий у світі рівень військово-оборонних видатків держави у відсотках до ВВП.

На міжнародному рівні варто зазначити, що військові витрати мають значні обсяги. У 2023 році Україна виділила приблизно 64,8 мільярдів доларів (за даними SIPRI) на військово-оборонні потреби, а в 2024 році ця сума склала 64,3 мільярда доларів. Тим часом Ізраїль інвестував 27,5 мільярда доларів у збройну боротьбу з арабськими угрупованнями.

Україна витратила на оборону в 2023 році менше державних коштів, ніж окремі розвинені країни без ведення воєнних дій. Так, у Великобританії військові видатки становили 74,9 млрд дол., у Німеччині - 66,8 млрд дол., у Саудівській Аравії - 75,8 млрд дол.

Ефективність наших військово-оборонних заходів значною мірою залежить від того, що в Україні державний сектор виділяє істотно менше фінансування для розвитку та придбання зброї і військової техніки в порівнянні з країною-агресором.

У 2024 році витрати державного бюджету України на безпеку та оборону склали 64,3 мільярда доларів, в той час як аналогічні витрати бюджету Російської Федерації досягли 130 мільярдів доларів (13,2 трильйона рублів). У російському бюджеті на 2025 рік планується виділити 135 мільярдів доларів на військові потреби.

Банкір із США К. Кеннеді оцінив, що в Росії у 2022-2024 роках на додаток до прямого бюджетного фінансування, підприємства ВПК отримали для оплати товарів і послуг, пов'язаних із війною, від 210 млрд дол. до 250 млрд дол. пільгових кредитів державних банків, наданих під тиском Кремля.

Якщо скористатися середньою оцінкою кредитів російських банків на військові цілі (230 млрд дол.) і допустити, що третину з них використали на обігові кошти чи поточні витрати підприємств (77 млрд дол), то сума кредитів на капітальні вкладення підприємств ВПК РФ дорівнюватиме приблизно 153 млрд дол.

Щоб точно оцінити загальні витрати державного сектора Росії на військові дії, необхідно виключити 77 мільярдів доларів із загальної суми банківських позик. Це дозволить уникнути повторного обліку в межах сектору (можливо, кредити для підприємств військово-промислового комплексу мали короткострокові терміни і погашалися за рахунок фінансування з державного оборонного замовлення). Можемо припустити, що з 153 мільярдів доларів загальних інвестиційних кредитів, що були видані на військові цілі, 60 мільярдів доларів надано у 2024 році. Таким чином, загальні витрати державного сектора Росії на ведення війни з Україною та власну оборону в 2024 році могли б досягти 190 мільярдів доларів.

Для коректного співставлення військових потенціалів суми бюджетного фінансування безпеки і оборони України у 2024 році слід доповнити сумами офіційної військової допомоги від країн-партнерів. За даними Кільського інституту світової економіки розміри такої допомоги досягли 53,2 млрд дол. у 2023-му і 46,2 млрд дол. у 2024 році.

Проте, при аналізі загальних витрат України на військові та оборонні дії, не слід обмежуватися лише простим підрахунком бюджетних витрат і зовнішньої військової допомоги. Інакше, загальна сума витрат може бути завищеною на величину іноземної військової допомоги, яка врахована у спецфонді державного бюджету. Як уже згадувалося, у 2024 році з 980 мільярдів гривень, виділених на розвиток, закупівлю та ремонт військової техніки, більше половини відповідало спеціальному фонду бюджету.

Згідно з вимогами бюджетної статистики, спеціальний фонд бюджету частково відображає благодійні внески, отримані від фізичних осіб на підтримку Збройних Сил України, а також включає суми військового фінансування з-за кордону, а також вартість наданої зброї та військової техніки від країн-партнерів. При підрахунку військових видатків України, які фінансуються з різних джерел, можна припустити, що з 526 млрд грн, які формують спеціальний фонд, приблизно 2/3 надходять від офіційних установ інших держав, тоді як 1/3 складають приватні донати.

Отже, загальний військовий бюджет України на 2024 рік досяг 102 мільярдів доларів. На жаль, під час розрахунку витрат на ведення збройної боротьби з агресором нам потрібно буде ігнорувати аспект банківських кредитів, що надаються оборонним підприємствам.

Дослідження виявило, що обсяг кредитів, наданих банками бізнесу у сферах виробництва електричного обладнання, електроніки та оптики, а також у виробництві автомобілів, причепів і напівпричепів, на кінець 2024 року ледь досягнув 10 мільярдів гривень, що еквівалентно приблизно 0,24 мільярда доларів. Ця ситуація, в першу чергу, пов'язана з надзвичайно високими відсотковими ставками на банківські кредити.

В Україні підприємства активно займаються виробництвом для Сил Оборони, створюючи бронетехніку, стрілецьку зброю, різноманітні безпілотні та роботизовані системи, засоби радіоелектронної боротьби, протитанкові керовані ракети, артилерійські снаряди, міни та снаряди для танків. Однак в умовах української економіки ці компанії не можуть покладатися на банківські кредити для фінансування своїх виробництв. Натомість вони використовують власні фінансові ресурси, державні замовлення на оборону та інвестиції від іноземних партнерів.

Видатки України на військово-оборонні потреби у 2024 році, що становлять 102 мільярди доларів, різко відрізняються від консервативної оцінки російських державних витрат у 190 мільярдів доларів на рік. Сюди також варто врахувати витрати на боєприпаси, техніку та інші ресурси, які росіяни вилучили із застарілих запасів, що залишилися ще з часів СРСР та перших років правління Путіна. Таким чином, фактичний розрив у фінансуванні стає більш ніж двократним. Ці порівняння підкреслюють уразливість та критичну недостатність фінансової і матеріальної бази Збройних сил України.

Для збільшення фінансування державних оборонних замовлень в Україні варто застосовувати як податкові важелі та іноземне фінансування виробництва української зброї, так і провести частковий перерозподіл коштів між поточними та інвестиційними видатками Міністерства оборони та інших силових відомств.

У 2024 році витрати Міністерства оборони на підтримку Збройних Сил України, підготовку військових, медичне обслуговування особового складу, а також ветеранів та їхніх сімей склали 1185 мільярдів гривень. У той же час, загальні бюджетні витрати на розвиток, придбання та ремонт озброєння і військової техніки становили 454 мільярди гривень.

У порівнянні з військовим сектором Ізраїлю, варто звернути увагу на такі дані. У 2024 році державні витрати Ізраїлю на виплату зарплат військовослужбовцям досягли приблизно 9,5 мільярдів доларів, тоді як загальні витрати на військові операції склали 32,5 мільярдів доларів. Це означає, що під час активних бойових дій частка витрат на виплату грошового забезпечення у загальних військових витратах Ізраїлю становила 29%.

Україна на національну безпеку торік витратила 64,3 млрд дол. При цьому видатки на виплату грошового забезпечення військовослужбовців становили 973,3 млрд грн або 24,2 млрд дол. Таким чином, частка оплата праці в Силах Оборони до загальних видатків на забезпечення їх діяльності становить близько 38%. Порівняння з відповідною часткою в Ізраїлі (29%) вказує на потенціал оптимізації структури державного фінансування безпеки й оборони України на користь видатків на закупівлі й розвиток озброєння та військової техніки.

Для України важливими завданнями залишаються фінансування інноваційних науково-технічних розробок у галузі оборони, заохочення інновацій та державна підтримка процесів їх впровадження, а також розширення виробництв і укладання контрактів для Сил Оборони.

Заснування координаційної платформи в сфері Defense Tech під назвою Brave1 стало важливим кроком у цьому напрямку. Ця платформа надає гранти підприємцям для реалізації інноваційних технічних рішень у галузі безпеки та оборони, а також забезпечує організаційну підтримку їхніх розробок. Згідно з останніми даними, на платформі Brave1 вже зареєстровано понад 800 проектів безпілотних літальних апаратів, 280 наземних роботизованих систем, 240 засобів радіоелектронної боротьби, 220 типів боєприпасів для дронів, а також більше 200 технічних рішень, що базуються на технологіях штучного інтелекту та машинного навчання.

У 2024 році Міністерство цифрової трансформації отримало з державного бюджету 1,5 мільярда гривень для підтримки проекту Brave1, а в 2025 році планується збільшити ці видатки до 3 мільярдів гривень.

В загальному, кластер Bravе1 ефективно працює на початковій стадії інноваційного циклу, що стосується їх розробки. Однак, це не можна сказати про етапи впровадження, масового виробництва та практичного застосування інновацій. Bravе1 на жаль не здатний вирішити питання, що стосуються загальнонаціонального рівня, такі як забезпечення стабільного та прогнозованого попиту на військову продукцію, а також створення та розширення відповідних виробничих потужностей.

Для ефективного розв'язання цих завдань необхідно значно підвищити фінансування Міністерства оборони на придбання озброєння та військової техніки, впровадивши довгострокові державні угоди та використовуючи різні державні стимулювання для підприємств оборонно-промислового комплексу (ОПК) України.