Ескалація є дійсним явищем, яке відображає всю війну, що Росія веде проти України. І ми всі стали свідками цього процесу в реальному часі.
24 лютого Путін значно посилив агресію у війні, розпочатій у 2014 році. Відтоді він невпинно збільшує інтенсивність конфлікту, впроваджуючи нові стратегії та методи для підвищення рівня насильства. Підриви дамб, атаки на енергетичні об'єкти, удари по житлових районах, розстріли полонених на фронті – цей список можна продовжувати. Чи вичерпали вони вже свої ідеї? Сумніваюсь. Найкращі мізки Росії працюють безперервно, шукаючи нові способи завдати шкоди та страждань українцям.
Це зазвичай трапляється за схожим сценарієм:
І так по спіралі.
Також зверніть увагу: Путін вдається до сценарію Карибської кризи-2.
З новими подіями – напад на Курську область. Оволодіння територією, ейфорія, північнокорейські військові. Вони прибули. Захід, відреагуйте на це, чорт візьми, чи нам тепер ще й з корейцями воювати? Українці скаржаться, а Захід лише розводить руками (с).
Ми ніколи не зможемо виграти в цих ескалаційних перегонах, ані досягти балансу чи відповісти аналогічно, адже не маємо можливості грати за їхніми правилами. Наша гра не може бути шахами, коли противник вибирає "чапаєва". Ми не можемо вражати цивільні об'єкти, не можемо принижувати полонених, роздягати їх до гола на полі бою і розстрілювати без суду, або відрубувати голови та демонструвати їх ворогу. Ми не маємо права на такі дії, адже вони не змінять хід війни, але могли б дати лише ілюзорне відчуття помсти.
І ось тепер з’явилася нова надія – дозвіл на нанесення ударів далеко в глибину Росії та погрози Путіна щодо ядерної зброї. Це новий "фокус". Ми опинилися в цій пастці без можливості повернення, адже змушені якось реагувати на попередні агресивні дії Росії, яка, в свою чергу, використовує нашу реакцію як підставу для нових ескалацій.
Гонка озброєнь сьогодні не схожа на ту, що мала місце під час Холодної війни, коли країни просто накопичували арсенали, не використовуючи їх. Тепер же зброя застосовується миттєво, без можливості накопичення. Як вийти з цього безвихідного циклу — залишається загадкою. З 2022 року не було жодного моменту, коли здавалося б, насильство і руйнування трохи зменшуються. Ні, все лише загострюється. І продовжує загострюватися. Жодні удари не змінять ситуацію, адже під час Другої світової війни бомбардувальники знищували німецькі міста, а кількість загиблих серед цивільних сягала десятків тисяч за один вильот. Чи зупинило це фюрера?
Читайте також: Росіяни готові піти на руйнування своєї власної держави, щоб знищити Україну.
Таким чином, Росія використовує жахливі самодеструктивні методи в цій ескалації. Вони завдають шкоди своїй економіці, а способи, якими змушують своїх солдатів йти в бій, просто вражають. Масові кампанії з "обнулення" нагадують не просто про середньовіччя, а про щось зовсім варварське. Їм абсолютно байдуже навіть до власних людей. Найсумніша частина цього всього полягає в тому, що, щоб протистояти їм, ми також поступово руйнуємо свою державу, крихку демократію, і вже й так слабку економіку та демографічну ситуацію. Поволі стаємо дикими самі, щоб мати можливість відстояти себе перед цими варварами.
Це нагадує ірландську легенду про двох котів з Кілкенні, які билися так запекло, що врешті-решт від них залишилися лише хвости. І тільки слід зазначити, що нас атакував божевільний вуличний кіт, тоді як ми були домашнім, миролюбним котом із лагідним характером.
Наше невдоволення політиками Заходу, безумовно, не слід зводити лише до образливих карикатур чи недостатньої військової підтримки. Протягом цих трьох років стало очевидно, що Росія завжди знайде спосіб відповісти, і вона справді готова до жорстоких дій, навіть якщо це означає боротьбу лопатами. Натомість, ми маємо висловити своє обурення через брак політичного, дипломатичного, економічного та санкційного тиску. На початку конфлікту Захід, на жаль, обрав позицію спостерігача, надавши зброю і сподіваючись на те, що ми самі впораємось. Але я впевнений, що якби Росія вирішила напасти на Захід, то їхня війна завершилась би набагато швидше, і це відбулося б не через військові дії, а завдяки потужному економічному, технологічному та політичному тиску, що звалив би Росію в руїни за лічені місяці. Адже йдеться не про їхнє життя, а про наше.
Але чи є у нас справжні підстави для обвинувачень? Сумніваюся. Можемо лише гірко зауважити, що світ залишається неймовірно жорстоким, а правила джунглів, як і раніше, безжальні. Краще домашнім котам не ризикувати і не наближатися до небезпечних місць, щоб не потрапити в халепу.
Джерело може бути перетворене на "початок" або "вихідний пункт", залежно від контексту.
Автор: Володимир Гевко, фахівець з маркетингу та блогер.
#Росія #Економіка #Україна #Українці #Німеччина #Росіяни #Володимир Путін #Солдате! #Корейці #Західна Європа #Холодна війна #Демографія #Лінія фронту #Курська область #Бомбардувальник. #Насильство #Ірландія #Атака #Середньовіччя #Ейфорія #Дамба. #Ока (річка) #Варвар #Джунглі #Путівник #Карикатура
