Кадрові перестановки, ініційовані президентом України на початку 2026 року, сприймаються суспільством стримано: за високої поінформованості українці частіше говорять про обережну надію, ніж про відчуття реального оновлення влади, свідчать результати всеукраїнського опитування дослідницької компанії Active Group.
Згідно з даними, які були опубліковані, 79,2% опитаних вказали, що вони в курсі кадрових змін, тоді як 14,8% зазначили, що чули про це, але не мають чіткої інформації. Лише 6,0% респондентів дізналися про ці рішення вперше, що свідчить про те, що загальний рівень обізнаності перевищує 94%.
Водночас оцінки наслідків кадрових змін залишаються невизначеними: 43,6% респондентів вважають, що ці рішення принесли країні більше користі, 18,3% - що більше шкоди, ще майже 38,0% не змогли дати однозначної відповіді.
Андрій Єременко, засновник соціологічної компанії Active Group, прокоментував результати опитування, підкресливши, що хоча була відзначена значна обізнаність про кадрові рішення, це не призвело до чіткої оцінки їхніх наслідків.
"Ми спостерігаємо ситуацію, в якій більш ніж 94% опитаних принаймні чули про ці призначення, але близько 38% не можуть визначити, чи приносять вони більше користі чи шкоди. Це свідчить про те, що суспільство наразі не має достатніх зрозумілих критеріїв для оцінки їхньої ефективності - громадяни очікують реальних результатів, а не лише сигналів про "перезавантаження" на рівні особистостей. Розподіл відповідей на питання "оновлення влади" майже рівномірний, що додатково підтверджує наявність запиту на зміни, але він пов'язаний з управлінською логікою та виконанням рішень, а не лише з кадровими перестановками", - підкреслив Єременко.
На запит про те, чи можна розглядати недавні рішення як оновлення керівництва, 42,5% респондентів висловилися за, тоді як 46,7% - проти. Щодо емоційного аспекту, 52,1% учасників опитування вважають, що зміни в кадровому складі викликають більше оптимізму, тоді як 29,1% відчувають переважно зневіру. Лише 10,2% респондентів зазначили, що відчувають "виключно надію".
Серед різних аспектів державної політики, які, на думку опитаних, можуть зазнати змін через нові призначення, найчастіше згадувалися зовнішня політика, дипломатичні відносини та процес переговорів. 41,5% респондентів вважають, що ці сфери стануть більш активними, тоді як 13,2% прогнозують їх ослаблення. Щодо оборонних питань, 39,0% очікують зміцнення, а 20,5% - зменшення. У той же час, для ряду внутрішніх напрямків, таких як соціальна політика, економіка, функціонування правоохоронних органів та боротьба з корупцією, переважають обережні або негативні прогнози, з помітною часткою тих, хто не зміг визначитися з відповіддю.
Оцінюючи вплив кадрових рішень на довіру до основних посадовців, більшість опитаних вказують на відсутність суттєвих змін. Зокрема, стосовно президента Володимира Зеленського, 63,8% респондентів повідомили, що їхній рівень довіри залишився незмінним, 17,5% відзначили його зростання, а 13,5% - зниження. Щодо Кирила Буданова, 54,5% зазначили, що не відчули змін, 24,0% зафіксували підвищення довіри, в той час як 13,4% - її зниження. Аналогічні дані щодо Михайла Федорова: 55,3% не помітили змін, 18,6% відзначили зростання довіри, а 15,8% - її зниження. Найгірші показники демонструє Денис Шмигаль: 57,5% респондентів заявили про незмінність, 24,9% - про зниження довіри, і лише 8,2% - про її зростання.
Директор соціологічної компанії Active Group Олександр Позній наголосив, що емоційний фон навколо перестановок залишається стриманим, а вплив на довіру до ключових фігур - обмеженим.
Більше ніж половина респондентів вважає, що кадрові зміни вселяють більше надії, однак лише близько 10% відчувають цю надію без сумнівів. Водночас для більшості учасників призначень панує відповідь "довіра не змінилася", що свідчить про відсутність швидкого відновлення довіри. У цій ситуації суспільство оцінюватиме ці рішення за конкретними результатами, насамперед у сфері зовнішніх відносин та безпеки, де очікування є більш позитивними. У той же час у внутрішніх питаннях, таких як економіка, правоохоронні органи та антикорупційні заходи, залишається значний рівень скептицизму, - зазначив Позній.
Результати опитування демонструють розподіл довіри до відомих публічних осіб, що свідчить про певну фрагментацію думок. Лідером за рівнем довіри є Кирило Буданов з показником 43,2%, за ним слідують Валерій Залужний (37,7%) та Володимир Зеленський (27,4%). У списку також присутні Андрій Білецький (15,6%), Петро Порошенко (13,1%), Денис Прокопенко (13,0%), Сергій Притула (12,0%) та Дмитро Разумков (11,6%). Віталій Кличко завершує перелік з 10,1%. Водночас 21,3% опитаних вказали, що не довіряють жодній із зазначених осіб.
Згідно з результатами дослідження, найвищі рівні недовіри спостерігаються у таких політичних діячів, як Олексій Арестович (68,5%), Юлія Тимошенко (60,7%) та Юрій Бойко (54,5%). Значні показники недовіри також зафіксовані у Петра Порошенка (46,7%) та Віталія Кличка (36,5%). Крім того, недовірливе ставлення виявляється і до Володимира Зеленського (33,1%), Валерія Залужного (16,6%) та Кирила Буданова (15,6%).
Більше половини українців вже відчувають, що розпочалася передвиборча кампанія: 54,2% з них висловилися ствердно (з цього числа 17,3% - "категорично так"), 32,6% - "ні", а 13,2% - поки що не визначилися.
У лютому 2026 року Володимир Зеленський отримав найбільшу підтримку серед можливих кандидатів на пост президента, досягнувши 22,3% (порівняно з 17,8% у грудні 2025 року та 21,7% у січні 2026-го). Підтримка Валерія Залужного, згідно з результатами опитування, впала до 10,8% (з 16,6% у грудні та 14,9% у січні). Рейтинг Кирила Буданова підвищився до 9,4% (після 6,3% у січні), в той час як Петро Порошенко має 7,4%, а інші кандидати не перевищують 4%. Число виборців, які готові проголосувати "проти всіх" або зіпсувати бюлетень, зросло до 10,6% (з 7,5% у грудні), 7,2% не планують брати участь у голосуванні, а 14,5% ще не визначилися. У антирейтингах найбільше неприйняття виявили Олексій Арестович (56,5%) та Юлія Тимошенко (52,2%), далі йдуть Юрій Бойко (45,3%) та Петро Порошенко (42,5%).
Електоральні настрої стосовно потенційних виборів до Верховної Ради не демонструють чіткої переваги жодної політичної сили. У лютому партія Валерія Залужного отримала 11,9% підтримки, що є зниженням з 14,2% у грудні. Партія Кирила Буданова показала зростання до 10,1% (порівняно з 8,8% у січні), тоді як партія Володимира Зеленського варіюється в межах 9,9% - 10,7%. "Європейська солідарність" має 10,3% у лютому, зменшившись з 11,0% у січні. Партія "Азов" знизилася до 6,1%, що є падінням з 7,6% у грудні. Одночасно, частка виборців, які готові проголосувати "проти всіх", зросла до 10,1% (з 6,3% у грудні), 7,7% не мають наміру голосувати, а 13,1% залишаються невизначеними.
Опитування проведено Active Group за допомогою онлайн-панелі SunFlower Sociology методом самозаповнення анкет серед громадян України віком 18+. Обсяг вибірки - 2000 респондентів, вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіонами України. Період збору даних - 31 січня - 1 лютого 2026 року. Теоретична похибка при довірчій імовірності 0,95 не перевищує 2,2%.
#Економіка #Українці #Володимир Зеленський #Президент України #Юлія Тимошенко #Корупція #Суспільство #Петро Порошенко #Правоохоронний орган #Віталій Кличко #Дмитро Разумков #Державна політика #Європейська Солідарність #Українське громадянство #Сергій Притула #Юрій Бойко #Рейтинг (соціологічна група) #Логічно #Кирило Разумовський #Андрій Білецький
