Каспрук: Єдиний спосіб досягти миру - це перемога України | Еспресо

Невідплата за зло призводить до його нових і ще більш руйнівних проявів.

Путін не справляє враження переможця. Це помітно навіть на перший погляд. Більш того, його дикий погляд нагадує погляд одного з найвідоміших радянських терористів XX століття - Леніна, коли він наближався до кінця свого життя.

Як відомо, очі дзеркало душі людини. І хоча можна сумніватися, що в кремлівського нелюда взагалі є душа, проте побачивши, хоча раз божевільний і зацькований погляд лідера Московії, можна зробити закономірний висновок, навіть до нього вже почало нарешті доходити, що кончина його злочинного режиму може настати куди швидше, ніж можна зараз собі уявити.

У російського диктатора відсутній план для досягнення перемоги. Проте, на жаль, і у колективного Заходу немає чіткого стратегії для нейтралізації Путіна. Це стає особливо актуальним, коли мова йде про протистояння безумному тоталітарному реваншисту, який у своїх фантазіях уявляє себе володарем всесвіту.

Російський диктатор точно уловив не задекларовану установку президента Сполучених Штатів Дональда Трампа, яку можна розшифрувати, пригадавши, що сказав свого часу державний секретар Генрі Кіссінджер про іраксько-іранську війну: "Шкода, що вони обидва не можуть програти".

Це визначення сьогодні ідеально відображає ситуацію в російсько-українській війні, оскільки саме через це наші союзники зі Сполучених Штатів та Європи не можуть надати Україні необхідну підтримку в повному обсязі. Ця допомога могла б зупинити наступ московських військ і допомогти в визволенні українських територій.

Читайте також: Відставка Козака і російські дрони в Польщі - багатовекторна інформаційна операція Кремля

Чи має Путін план для виходу з конфлікту, який він сам же розв’язав в Україні? Здається, йому починає ставати зрозуміло, що перемоги не буде. Однак він не бажає визнати свою поразку. Цю ситуацію ускладнює позиція президента Трампа, який досі не вирішив, чи наважиться стати на правильний бік історії та надати реальну підтримку Україні, або ж продовжить надавати лише часткову допомогу. Це, в свою чергу, веде до затягування війни, ініційованої Путіним.

І це при тому, що в Америці знаходяться все більше впливових експертів, котрі намагаються донести до тих, хто приймає рішення, що не вистачає критичних елементів, котрі необхідні для перемоги України. Перемоги, яка може стати ключовим елементом у відносинах США як з Китаєм, так і з Російською Федерацією. Політика напівдопомоги українцям не може бути обґрунтованою, але вона вже багато років домінує в західній політиці.

Всі ці фактори сплітаються з обставинами, при яких Дональд Трамп або не має бажання, або не здатен адекватно протистояти Путіну, а його вчинки, чи їхня відсутність, насправді сприяють посиленню російської агресії.

Методи, які використовує Трамп, очевидно знижують роль Сполучених Штатів на міжнародній арені та ставлять під сумнів авторитет НАТО. Однак це, здається, не турбує американського президента, який демонструє незрозумілу прихильність до російського лідера, що важко зрозуміти.

Зараз Україна платить надвисоку ціну за те, що не було зупинено Путіна, коли він у 2014 році вдерся до українського Криму. Але у світі кремлівського фюрера Україна - це лише перший крок до захоплення більшої кількості територій його сусідів. І набагато буде дешевше зупинити його зараз, ніж чекати на нові війни пізніше. Тим більше, що провокації Москви в небі Польщі та Естонії прямо вказують, що диктатор зупинятися не збирається.

У такому разі, все зводиться до того, коли російські еліти знайдуть спосіб позбутися Путіна. Перемога чи поразка, він все одно не переживе кінця війни. Якщо він програє, він не зможе утримати своє президентське крісло, бо він невдаха. Якщо він переможе, економіка буде в руїнах, і він вилетить з нього, бо стане політичним банкрутом.

Російський істеблішмент усвідомлює цю ситуацію, тому через своїх представників намагається вести таємні переговори з Заходом, оминаючи команду Путіна. Однак, оскільки його вимоги до України поки що мало чим відрізняються від позицій Кремля, налагодження співпраці з Америка та Європою видається складним завданням.

Читайте також: Путін не хоче закінчувати війну, оскільки повернення військових в Росію може призвести до дестабілізації режиму

Одним з варіантів розвитку подій, який проглядається, - це нова російська революція або палацовий переворот, щоб повалити режим Путіна. При чому другий варіант виглядає набагато реалістичніше, ніж перший. Ліквідувати узурпатора легко міг би хтось, чи хтосі з путінської охорони. Але оскільки родини цих охоронців фактично взяті владою в заручники, то ризикнути ніхто з них поки що не наважився.

Якщо Дональд Трамп відмовиться від своєї "закоханості" в Путіна та надасть Україні всю необхідну зброю, ми можемо побачити поразку Росії. Цей результат посилить західні демократії. Бо якби Росія справді перемогла, західні демократичні уряди опинилися б у страшній небезпеці.

Путін живе у світі фантазій, де Росія колись була великою державою, що конкурувала з західними державами. Хоча насправді СРСР ніколи не був великою державою, і намагаючись конкурувати з колективним Заходом та змагатися з ним на рівних, він розорився та розвалився.

Російська революція повалила стару аристократію, але її замінила комуністична номенклатура, яка намагалася контролювати все зверху до низу і була пронизана тотальною корупцією. СРСР, своєю чергою, розпався, але спроба створити демократичну державу в часи президентства псевдодемократа Бориса Єльцина, була підірвана піднесенням нової олігархії, яка всі багатства Росії привласнила собі. Щоб утримати владу у своїх руках, Путін намагається діяти старим імперським способом - шляхом завоювань, але в XXI столітті це вже не працює.

Стратегічно Путін вже зазнає поразки, втрачаючи свої війська на фронтах конфлікту. Це підтверджується тим, що йому довелося звернутися за підтримкою до північнокорейського лідера Кім Чен Ина, щоб отримати допомогу в Курській області. Цікаво, як він реагуватиме, якщо одночасно піднімуться проти його режиму Кавказ, Татарстан, Башкортостан і Республіка Саха (Якутія)? Чи буде він змушений звертатися за військовою підтримкою до китайського лідера Сі Цзіньпіна?

Єдиний шлях до миру - це перемога України. Це геополітична аксіома, котра не потребує доведення. Адже саме Україна внесла найбільший внесок в майбутню поразку Російської Федерації. Отримавши від Заходу дозовану допомогу зброєю, фінансами та санкціями, Україна взяла на себе весь удар російського вторгнення.

При цьому Україна не тільки відкинула Росію від своєї столиці - Києва та інших великих міст, але й знищила величезну кількість техніки та запасів з російського арсеналу та Чорноморський флот. А втрати російської армії вже складають понад 1 мільйон. Очевидно, що ми дуже цінуємо допомогу і внесок наших союзників, проте, щоб переломити ситуацію та викинути російські окупаційні війська з всіх наших міжнародно визнаних територій, українці потребують різкого збільшення цієї допомоги.

Ознайомтесь також: Російський план Б. Чому Арестович та його команда активно звертаються до російських блогерів для інтерв'ю.

Важливо враховувати помилки минулого. Хоча Рональд Рейган, один із найуспішніших президентів США, здобув перемогу в Холодній війні, його наступник Джордж Буш-старший разом зі своїм консервативним оточенням, можливо, вчинив одну з найбільших помилок у зовнішній політиці за всю історію. Перехід Росії до "капіталістичної" економіки після завершення Холодної війни був вкрай погано спланований. Цей процес грунтувався на надто наївних уявленнях про переваги капіталізму, які абсолютно не враховували специфіку російських умов.

Консерватори були настільки захоплені своєю перемогою над Радянським Союзом, що наївно сподівалися, що капіталізм і демократія автоматично розквітнуть у пострадянській Росії. Це було схоже на те, якби людоїди раптово почали відкрито стверджувати, що вони стали зовсім іншими, прогресивними, усвідомленими і тепер є затятими вегетаріанцями. І чомусь їхні наполегливі твердження на Заході почали викликати довіру.

Замість цього перехід до капіталізму в пострадянській Росії зазнав фатального краху, призвівши до встановлення антидемократичної диктатури олігархів, яка за своєю жорстокістю значно перевищує середньовічний феодалізм. Ця система є менш стабільною та більш агресивною, ніж навіть колишній Радянський Союз, оскільки найбільший у світі запас ядерної зброї наразі знаходиться під контролем однієї особи.

Схоже, що Сполученим Штатам варто серйозно замислитися не про те, як задовольнити Росію, адже це неможливо, а про стратегію взаємодії з Москвою після закінчення війни в Україні. Невідомо, чи можуть російські еліти разом із "гідними росіянами" знову запустити чергову кампанію з реформ, тож не виключено, що президент США Дональд Трамп або його наступник проголосить, що для формування нової Росії ми повинні надати їй усю можливу підтримку, яку вона забажає.

Важливо усвідомити, що Росія в своїй теперішній територіальній формі ніколи не зможе стати демократичною країною. З огляду на це, необхідно створити ефективні механізми для зменшення загроз, які можуть виникнути для сусідніх держав у разі розпаду Російської Федерації.

Російський диктатор Путін не виглядає нині, як переможець, і потрібно зробити все можливе, аби через короткий час він почав виглядати, як переможений. Невідплата за зло призводить до його нових і ще більш руйнівних проявів.. Тому необхідно зробити усе можливе для того, щоб російська загроза була ліквідована назавжди.

Витік інформації

Автор: Віктор Каспрук, професійний журналіст.