Яким чином українська економіка справилася з викликами 2024 року, і які прогнозуються курси валют, рівень інфляції та темпи зростання ВВП на 2025 рік?
На завершення 2023 року Сполучені Штати повністю перейшли в режим передвиборчої кампанії. Усі рішення, що ухвалювалися в Конгресі після цього моменту, стали політичними бар'єрами, які розділяли американських законодавців на два ворогуючі табори. Не обійшлося без таких суперечок і в питанні підтримки України.
Затримка із виділенням американської допомоги віщувала, що 2024 рік буде непростим для нашої країни. Попри це, наприкінці 2024 року уряд не лише ухвалює відверто популістичні рішення щодо роздачі грошей усім охочим, але й має впевненість у міжнародному фінансуванні на 2025-й та навіть частково на 2026 роки.
Політична нестабільність та війна впливали і на українську економіку. Рік починався з рекордно низької за останні роки інфляції, а закінчується прискореним зростанням цін, за яким Національний банк не встигає оновлювати свої прогнози. Коливався і курс валют, який пережив свій перший рік в умовах так званої "керованої гнучкості".
Як українська економіка пережила 2024 рік та якими будуть ціни та курс долара у 2025-му?
У 2024 році курс долара вперше функціонує в рамках режиму "керованої гнучкості", який Національний банк України запровадив 2 жовтня 2023 року. Це сталося після півтора року, коли офіційний курс був зафіксований спочатку на позначці 29,25 грн, а згодом - на 36,56 грн.
У січні-березні курс долара коливався в межах 37,5-38,5 грн, проте вже весною національна валюта почала відносно швидко девальвувати, перетнувши позначку 40 грн за долар наприкінці травня. Курсовий фактор вплинув на рівень цін, які почали стрімко зростати влітку.
Крім того, на прискорення інфляційних процесів вплинули погані урожаї та перебої з електропостачанням в умовах липневої спеки. Бізнес, який змушений був використовувати генератори для роботи в умовах відключень, враховував витрати на паливо в цінах своїх товарів і послуг.
Негативні тенденції в інфляції врешті-решт позначилися на діяльності Національного банку, який з липня намагався утримувати курс долара в Україні в обмежених межах - 41-41,5 грн за долар. Лише наприкінці року НБУ все ж вирішив трохи ослабити гривню, яка завершує 2024 рік приблизно на рівні 42 грн за долар.
Незважаючи на відносну стабільність на валютному ринку, ціни продовжують підвищуватися. Інфляція зросла настільки стрімко, що Національний банк вже не встигає коригувати свої прогнози відповідно до реалій. У жовтні регулятор оцінював інфляцію на кінець 2024 року на рівні 9,7%, а в листопаді цей показник фактично вже досяг 11,2%. Зростання цін триває і в грудні, і, ймовірно, зберігатиметься на початку 2025 року.
"Найважливішим фактором для інфляційної динаміки буде обсяг врожаю у 2025 році. Якщо враховувати історичні дані, він повинен бути кращим за обсяг 2024 року. Це дозволить підвищити пропозицію продуктів харчування і скоригувати їхню ціну в бік зниження чи принаймні без додаткового зростання.
Ми очікуємо значного зниження рівня інфляції, починаючи з середини 2025 року, що на кінець року може привести її до рівня 8%", - каже директор департаменту аналітичних досліджень "Райффайзен Банку" Олександр Печерицин.
Багато економістів та аналітиків вважають, що у наступному році інфляцію вдасться контролювати. Зокрема, експерти Concorde Capital прогнозують, що до кінця 2025 року ціни зростуть на 6,8%, тоді як аналітики групи ICU очікують підвищення на 7,2%.
Останній прогноз Міжнародного валютного фонду прогнозує, що в Україні вартість товарів і послуг у наступному році зросте на 7,5% у разі, якщо війна завершиться до кінця 2025 року, або на 11% в ситуації, коли бойові дії затягнуться.
Скоріш за все, нинішнє підвищення інфляції завадить Національному банку України здійснити подальше зниження вартості гривні по відношенню до долара, принаймні, в перші місяці року.
На даний момент ми не спостерігаємо активних намірів НБУ суттєво знижувати курс гривні у найближчому майбутньому. Однак, якщо інфляція сповільниться у другій половині 2024 року, НБУ може стати більш готовим до обережної девальвації гривні. У будь-якому випадку, відповідно до базового сценарію, можна з упевненістю стверджувати, що темпи девальвації гривні у наступному році не перевищать 10%, - зазначає Віталій Ваврищук, голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU.
Багато аналітиків припускають, що до кінця 2025 року курс американського долара становитиме приблизно 46-47 гривень. Зокрема, "Райффайзен Банк" прогнозує, що долар досягне позначки 45,5 грн, Concorde Capital - 46 грн, Київська школа економіки - 46,5 грн, а група ICU - 46,2 грн.
В першій половині 2024 року, коли спостерігалося уповільнення інфляційних процесів, Національний банк почав поступово знижувати облікову ставку. Це, в свою чергу, призвело до зниження ставок за банківськими кредитами та депозитами.
Однак влітку НБУ ухвалив рішення зупинити процес пом'якшення своєї монетарної політики, а до кінця року повністю змінив свій курс на протилежний. 12 грудня регулятор підвищив облікову ставку на 0,5 процентних пункту, встановивши її на рівні 13,5%. Крім того, було зазначено, що в подальшому планується продовжувати цю практику.
Центральні банки підвищують облікову ставку з метою зменшення кількості грошей в обігу та їх швидкості обертання, що, в свою чергу, сприяє сповільненню інфляційних процесів. Проте, цей крок також може призвести до зниження споживання товарів і скорочення їх виробництва. Принаймні, це стверджує економічна теорія.
Важко передбачити, яким чином більш жорстка монетарна політика вплине на зростання валового внутрішнього продукту, оскільки навіть у Національному банку України немає чітких уявлень про те, наскільки і на який термін можуть бути підвищені процентні ставки. Прогнози членів правління НБУ щодо облікової ставки наприкінці 2025 року варіюються від 11% до 14% річних, що свідчить про значні розбіжності в оцінках.
Відомо одне: на економічний розвиток вплине цілий ряд різних чинників. Це і нестача електричної енергії, і брак кваліфікованих кадрів, а також ситуація на фронті та результати діяльності уряду в боротьбі з нелегальною економікою.
"Ясно, що війна значно обмежить темпи економічного зростання, і відновлення в значній мірі залежатиме від зовнішніх чинників, зокрема підтримки з боку міжнародних партнерів. Однак існують і ризики, пов'язані з нестачею енергетичних ресурсів, можливими перебоями в електропостачанні та дефіцитом робочої сили. Усе це може ускладнити процес економічного розвитку", - зазначила Інна Провотар, керівниця управління управлінського обліку та бізнес-аналізу "ОТП Банку".
Міжнародний валютний фонд прогнозує, що у 2025 році економіка України має потенціал для зростання в межах 2,5-3,5%. Проте, якщо реалізується несприятливий сценарій, валовий внутрішній продукт може знизитися на 2,5%.
Українські економісти висловлюють більш позитивні очікування. Зокрема, в КШЕ прогнозують, що у наступному році ВВП зросте на 3,6%. Група ICU очікує зростання на 3,4%, Concorde Capital - на 3,8%, "Райффайзенбанк" - на 4,9%, а Dragon Capital - на 3% (якщо активна фаза війни триватиме протягом всього року) або 5-7% (якщо бойові дії завершаться на початку 2025 року).
Свою здатність витримувати випробування під час масштабного конфлікту українська економіка зобов’язана Збройним Силам України та міжнародним союзникам. З моменту 24 лютого 2022 року вони внесли в український бюджет більше 110 мільярдів доларів, що становить понад половину довоєнного валового внутрішнього продукту країни.
На 19 грудня загальний обсяг зовнішнього фінансування, отриманого цього року, досяг 38,8 млрд доларів. Проте в останні дні року міжнародні партнери надали уряду додаткові близько 4 млрд доларів у вигляді кредитів та грантів.
Міжнародна фінансова підтримка надала можливість уряду фінансувати видатки на соціальні потреби, що, в свою чергу, сприяло формуванню споживчого попиту та стимулювало поступове відновлення економічної ситуації. Додатково, фінансові вливання від партнерів зміцнили міжнародні резерви України та допомогли утримати гривню від значної девальвації.
Протягом 2024 року Національний банк змушений був витратити більше ніж 30 мільярдів доларів з міжнародних резервів для задоволення валютного попиту. Незважаючи на це, загальний обсяг резервів протягом року залишався в межах 40 мільярдів доларів, а в окремі моменти навіть досягав нових історичних максимумів.
На початку року обстановка з міжнародною підтримкою була близькою до критичної. Через затримку в ухваленні пакета допомоги в Конгресі США, що тривала більше шести місяців, Україна отримала значно менше фінансових ресурсів і військової техніки.
У січні-квітні уряду довелося витрачати бюджетні кошти на зброю, яку Україна очікувала отримати від США безкоштовно.
Щоб забезпечити фінансування цих заходів, у перші чотири місяці року були витрачені кошти, які спочатку планували виділити на загальні оборонні витрати, включаючи виплати для військовослужбовців, на кінець року. В результаті вже у вересні виникла потреба в збільшенні оборонних витрат на 500 млрд грн, що вимагало, зокрема, підвищення податкових ставок.
У другій половині 2024 року ситуація з надходженням міжнародної допомоги - як військової, так і фінансової - відчутно покращилася. Ба більше, партнери встановили декілька важливих прецедентів. По-перше, уряди деяких країн почали виділяти фінансування на сектор безпеки та оборони. Передусім на закупівлю озброєння.
По-друге, Україна розпочала отримання фінансування, яке забезпечується замороженими активами Російської Федерації. Загалом, у рамках механізму ERA (Позики для прискорення надзвичайних доходів для України) країни, на території яких розміщені заморожені резерви Центрального банку Росії, домовилися виділити 50 мільярдів доларів. Ці кошти будуть надані у вигляді умовної позики, яку не потрібно буде повертати, оскільки її погашення буде здійснюватися за рахунок доходів від російських активів.
Перший мільярд доларів, заморожених активів Центрального банку Росії, був переведений до українського бюджету напередодні Різдва, завдяки зусиллям Сполучених Штатів.
Завдяки підтримці ERA, а також діючим програмам з МВФ та Європейським Союзом, Україна має достатні фінансові ресурси не лише на 2025 рік, але й відчуває впевненість у забезпеченні частини необхідних коштів на 2026 рік. Це вперше від початку великої війни спостерігається така позитивна динаміка.
Однак у цьому також є певні недоліки. Принаймні частину отриманих коштів українська влада має намір витратити не на ключові сфери — оборону та соціальну підтримку, — а на ряд популістських ініціатив.
У лютому 2024 року президент Володимир Зеленський представив нову ініціативу під назвою "Національний кешбек", яка має на меті підтримку українських виробників. Згідно з цією програмою, споживачі зможуть отримувати 10% від вартості товарів, виготовлених в Україні, назад на спеціальну картку.
Ця концепція виникла в період, коли країна відчувала гостру нестачу фінансування для оборонних потреб. Дивно, але рішення про запуск програми було ухвалено саме в той момент, коли Верховна Рада голосувала за законопроект, що передбачав істотне підвищення податків. Цей законопроект розробило Міністерство фінансів, яке наполегливо вимагало термінового впровадження податкових змін, деякі з яких мали діяти "заднім числом" для певних платників податків.
Зрештою, фінальна редакція законопроєкту про підвищення податків містила набагато менше новинок, ніж очікувалося. Передусім туди увійшло підвищення військового збору для фізичних осіб та ФОПів. Ретроспективно податкові зміни запрацюють лише для банків, яким вдруге підвищили ставку податку на прибуток до 50%.
Несмотря на зростання податків, наприкінці 2024 року уряд вирішив піти ще далі в демонстрації своєї щедрості. Окрім програми "кешбеку", президент оголосив про виплату по 1000 грн кожному бажаючому — як дорослим, так і дітям.
На "зимову єПідтримку" Зеленського у 2024 році передбачалося витратити приблизно 10 мільярдів гривень. Фінансування цієї ініціативи планувалося отримати з невикористаних залишків програм Міністерства економіки, спрямованих на підтримку бізнесу. Цікаво, але саме така сума наразі не вистачає державі для реалізації програми пільгового кредитування "5-7-9", що призвело до утворення боргу уряду перед банківськими установами.
Частина популістичних рішень влади "перекочувала" і у 2025 рік. Зокрема, взимку уряд продовжить виплачувати "тисячу Зеленського", на що планують витратити близько 5 млрд грн. Також у наступному році з'являться інші програми роздачі грошей. Наприклад, 908 грн на купівлю книжок для 18-річних українців або 1000 грн доплати вчителям.
Окрім підвищення податкових ставок та програм фінансової допомоги, у 2025 році також заплановано важливі реформи. Напевно, найочікуванішою з них є реформа пенсійної системи.
Отже, уряд збирається кардинально переглянути методи обчислення солідарних пенсій, вводячи нову "базову пенсійну виплату" у розмірі 1848 грн. Додатково планується поступове введення обов'язкового накопичувального рівня пенсійної системи, що дозволить кожному працюючому громадянину самостійно відкладати кошти для забезпечення своєї старості.
Пенсійна реформа вимагатиме додаткових фінансових ресурсів з державного бюджету, оскільки може спричинити зменшення надходжень до Пенсійного фонду. На сьогоднішній день уряд визначив джерела фінансування цієї реформи. Значну роль у цьому відіграє щедра підтримка міжнародних партнерів та кошти, отримані від заморожених російських активів.
#бюджет #кредит #Concorde Capital #Електрична енергія #Інфляція #Національний банк України #Українська гривня #Податок #Європейський Союз #Росія #Економіка #Україна #Президент (державна посада) #Володимир Зеленський #Товари #Північна та Південна Америка #Банк #Збройні сили України #Міжнародний валютний фонд #Валовий внутрішній продукт #Українська мова #Девальвація #Валюта #Обмінний курс #Ставок #Бойові дії #Конгрес Сполучених Штатів Америки #Економічна теорія
