Європейська комісія має певні сумніви щодо виконання зобов'язань України. На зображенні - зустріч Володимира Зеленського та Урсули фон дер Ляєн у Римі в квітні 2025 року.
Скандальна ситуація з призначенням очільника Бюро економічної безпеки (БЕБ) дуже рельєфно показала те, про що в євроінтеграційних колах говорять вже тривалий час.
Темп реформ, який Україна активізувала на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, зазнав суттєвого спаду. Більше того, в ряді ключових галузей можна спостерігати ознаки негативних змін.
Цю інформацію також мають на увазі в Брюсселі. Проте, на рівні керівництва Європейського Союзу існує суворе табу на відкриту критику України в умовах повномасштабної війни. Це, в свою чергу, спонукає Київ до дій, які ще більше ставлять під загрозу його європейську інтеграцію.
Який шлях веде до виходу з цього "зачарованого кола"? Яка ситуація з ключовими реформами, зокрема в сфері правосуддя? Чи має ЄС чітке уявлення про реальний стан справ у Києві? Ці питання ми обговорили в Римі, перед стартом URC-2025 — Конференції з відновлення України, з Михайлом Жернаковим, виконавчим директором фонду DEJURE, який зосереджується на реформуванні судової системи.
Повна версія розмови - у відео на нашому ютюб-каналі.
Це відео стане цікавим для тих, хто хоче дізнатися більше про шлях України до Європейського Союзу. А якщо ви надаєте перевагу читанню, ми створили текстовий варіант нашої бесіди, в якому зібрані найсуттєвіші моменти, викладені від першої особи.
Бюро економічної безпеки (БЕБ), хоча і є важливим елементом системи правопорядку, не є основною сферою діяльності організації DEJURE. Проте, враховуючи обставини, що склалися навколо БЕБ, ми, подібно до багатьох інших експертів, не можемо залишитися байдужими.
Бо я щиро вірю: якщо в Україні не буде нормального Бюро економічної безпеки - то, як наслідок, у нас не буде і відбудови.
Відновлення економіки країни неможливе без належного дотримання верховенства права. Це не лише моя особиста думка: щороку потенційні іноземні інвестори вказують на стан правосуддя в Україні як на головну перешкоду для вкладення коштів. Те, що сталося, всупереч їхнім сподіванням.
Переможцем конкурсу на посаду керівника Бюро економічної безпеки став детектив НАБУ Олександр Цивінський. Його підтримали міжнародні експерти (попри відкрите бажання влади про заміну кандидата), і комісія передала кандидатуру в уряд на офіційне затвердження.
Втім, 7 липня уряд повідомив про свою відмову від призначення кандидата нібито з безпекових міркувань.
Причини цієї відмови досі залишаються невідомими. Закон, що регулює процедуру відбору на посаду голови БЕБ, не на赋ляє уряду повноважень для скасування кандидатури переможця. Це рішення викликало обурення серед експертів та бізнес-асоціацій, які закликали уряд дотримуватися вимог закону і завершити процес призначення нового голови БЕБ.
Про це знають і європейські посадовці, тому щойно з нами, з експертами, зустрілася єврокомісарка з питань розширення ЄС Марта Кос.
Я впевнений, що її відповідь незабаром з'явиться в медіа, але вже зараз ми маємо уявлення про її ставлення. З того, що я почув, складається враження, що її позиція буде озвучена досить швидко, і я хотів би виділити лише один аспект.
Саме від неї на цій зустрічі пролунала теза, що "якщо ми (тобто Євросоюз. - ЄП) не захистимо верховенство права в Україні, то хто тоді його захистить".
Вважаю, що всім очевидно: Україні не вдасться приєднатися до Європейського Союзу без належного правопорядку, потужної та автономної судової системи, а також без ефективних і незалежних органів, які забезпечують дотримання закону.
Ті, хто опирається реформам, насправді перешкоджають Україні в її прагненні до європейської інтеграції.
Ми маємо зобов'язання перед Європейським Союзом та іншими міжнародними організаціями. Ці зобов'язання детально прописані і супроводжуються конкретними термінами та очікуваними результатами. На жаль, не всі з них вдалося реалізувати.
Крім того, вибір моменту для цього демонстративного інциденту з БЕБ виявився вкрай невдалим. Він відбувся всього за три дні до URC — конференції з питань відновлення в Римі, яка є важливою міжнародною подією, на якій Україна звертається до партнерів за фінансовою підтримкою!
Київ усвідомлює, що успішне завершення конкурсу щодо БЕБ має критичне значення для отримання 5 мільярдів доларів, які можуть надійти до бюджету з боку МВФ та ЄС. Проте місто демонстративно не виконує свої зобов'язання, за які обіцяли ці кошти, а потім з'являється на конференції і закликає інвесторів вкладати гроші.
Каже це, знаючи, що саме БЕБ у нинішньому вигляді - це одна з причин, чому до нас не інвестують. Належне реформування цього органу - це основа впевненості інвесторів у тому, що їх не будуть "доїти". А Київ дає сигнал: ми не хочемо його реформувати.
Отже, це не єдина складність. Інвестори відчувають нестачу довіри до нашої судової системи в цілому. Проте, справа в тому, що й в інших сферах ситуація не краща.
Ситуація з вибором кандидатів на посади в органах правосуддя за останні кілька місяців є вкрай складною та незадовільною.
Мова йде не лише про необхідність впровадження нових реформ, хоча їх реалізація також є актуальною. Наприклад, Верховному суду необхідно пройти процедуру очищення, а також відбір нових суддів на вакантні посади. Ми вважаємо, що цей процес має відбуватися з залученням міжнародних фахівців, які повинні мати вирішальний голос у відборі кандидатів.
Однак тепер під сумнівом не нові перетворення, а збереження того, що вже було здобуто.
Маю сказати відверто: почався відкат реформ.
Причому відразу на трьох композиціях.
Я справді переживаю, що якщо сьогодні нічого не зміниться, ми можемо зайти так далеко, що стане вже запізно щось виправити.
Поясню, про що йдеться. Пам'ятаєте "сім пунктів" - список реформ, за виконання яких Україна отримала "авансом" статус кандидата в члени ЄС (його надали разом з умовами щодо проведення цих реформ). Ці ж сім пунктів одночасно були також передумовами для відкриття перемовин.
У цьому переліку на початку стояла інноваційна процедура відбору суддів Конституційного суду з залученням міжнародних експертів. Другий пункт включав дві ключові умови: це оновлення складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) та Вищої ради правосуддя (ВРП).
Отже, в даний момент усі три інституції стикаються з або регресом, або відкритими нападками, а також спробами підірвати досягнуті успіхи.
Відповідно до аналізу Конституційного суду, ймовірність розвитку подій в цій сфері є досить високою, що може призвести до ситуації, схожої на ту, що спостерігається навколо Бюро економічної безпеки (БЕБ).
Конкурс за участю міжнародних експертів відбувся. За квотою президента конкурсна комісія, створена за участю міжнародників, обрала трьох кандидатів у судді КС. На День Конституції президент пафосно призначив одного з них на посаду судді Конституційного суду - що однозначно добре, адже це розблокувало КС, що був недієздатним через відсутність кворуму.
Але у мене питання: а чому лише одного, а не трьох?
Усі троє кандидатів, яких обрала комісія, є надзвичайно гідними. Кожного з них можна було б призначити на цю посаду. Проте, з якихось причин, було обрано лише одного.
Єдине, що мені спадає на думку, це те, що двох інших, можливо, збираються "поставити під загрозу" всупереч правовим нормам.
Причини, чому Зеленський не обрав трьох суддів зі своєї квоти, відсутні. Ці призначення є вкрай важливими, оскільки наразі в Конституційному суді є лише необхідний мінімум — 12 суддів. Таким чином, якщо хтось із них захворіє або не з’явиться, Конституційний суд не зможе працювати.
Дозвольте мені повторити: цю процедуру ми впровадили в рамках наших зобов'язань під час кандидатства на членство в ЄС. І якщо в Римі чи на будь-якому іншому форумі хтось вкаже на те, що президент Зеленський виконує свої обов'язки перед ЄС лише частково, буде важко спростувати цю думку. На сьогоднішній день це, по суті, справджується.
Окрім цього, у Конституційному Суді є ще дві посади суддів, які призначаються за квотою Верховної Ради.
Там також пройшов незалежний відбір, існують кандидати, але Верховна Рада не робить призначень вже майже півроку. Комітет Верховної Ради з правової політики, очолюваний Денисом Масловим від "Слуги народу", стверджує, що вони очікують на якісь документи від експертної дорадчої групи, хоча їх ніхто не зобов'язував надавати.
Власне, вживають всіх можливих заходів, аби уникнути призначення цих суддів.
Чому? А тому, що у незалежному доборі перемогли "занадто незалежні" кандидати.
Іншими словами, ситуація розвивається аналогічно до того, що спостерігається з Бюро економічної безпеки.
У судовій реформі маємо атаки на сформовані механізми.
Відзначається численна кількість кримінальних проваджень, ініційованих депутатом Бужанським. На даний момент проводяться обшуки у заступника голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів (яка була реформована в рамках євроінтеграційних процесів), а також в самій комісії. Це все відбувається всього за кілька днів до запланованого оцінювання ряду суддів Печерського та окружного адміністративного судів.
Інший варіант нападу стосується Вищої ради правосуддя.
В даний час у Верховній Раді України знаходиться законопроєкт, що вносить суттєві зміни до дисциплінарних процедур, які стосуються відповідальності суддів. Ці зміни фактично знецінюють цей важливий механізм. Процедури стають абсолютно неефективними, що ускладнює можливість усунення найбільш проблемних суддів. Передбачено закриття існуючих справ та навіть накладення штрафів на осіб, які подають скарги!
І цей законопроєкт подав вже згаданий глава комітету Маслов!
Європейський Союз чудово обізнаний про ситуацію. Ви кажете про документ профільного директорату Єврокомісії - я теж його бачив.
Позиція дуже чітка.
Брюссель підкреслює необхідність реформування Верховного суду, вважаючи, що в його складі повинні бути присутніми міжнародні експерти.
Згідно з інформацією Європейської Комісії, Україні пропонується ввести особливу процедуру для перевірки доброчесності декларацій суддів вищих спеціалізованих судів та Верховного суду.
Щоб забезпечити ефективність механізму декларацій доброчесності, необхідно аналізувати не лише минулий рік, як вважають деякі, а враховувати всю кар'єру судді. Це виважена та конструктивна позиція Єврокомісії, що відображає справжні пріоритети Європейського Союзу.
Ще один аспект проблеми, про який поінформований Брюсель, полягає в тому, що термін повноважень міжнародних експертів у ряді органів закінчився. Це передбачено законодавством, оскільки участь міжнародних фахівців у відборі членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів, суддів та інших посад була спочатку задумана як тимчасове рішення. У 2021 році існувала думка, що протягом кількох років вдасться оновити судову систему, і в подальшому міжнародна участь не буде необхідною.
Але цього не сталося.
І якщо зараз не продовжити час роботи міжнародників - то замість них нових членів реформованих органів надалі призначатиме нереформована Рада суддів, або Рада адвокатів, яку досі очолює соратниця Медведчука Лідія Ізовітова, представники нереформованої прокуратури тощо.
Якщо це станеться і у ВККС зайдуть представники Медведчука, старої "суддівської корпорації" тощо - то на що будуть схожі майбутній відбір суддів і аналіз їхніх дій? Це зруйнує вже проведені реформи.
Отже, Євросоюз розуміє, що ці речі треба терміново лагодити.
Нам потрібно усвідомити, що Європейський Союз базується на інституційній структурі та принципі верховенства права. Якщо ці основи не будуть дотримані, Україна не зможе просуватися в напрямку європейської інтеграції. І справа тут не тільки в Угорщині; це питання стосується багатьох інших країн, які можуть перешкодити Україні в її прагненні до членства, а тим більше — до вступу в ЄС.
Отже, на даний момент явно існує проблема з комунікацією в публічному просторі.
ЄС не може відкрито критикувати Україну. Бо будь-яку критику можуть взяти на прапор вороги.
Проте ми не вимагаємо публічної критики. Найголовніше – це адекватно оцінювати ситуацію. Якщо ми дозволимо Україні зловживати і закриємо очі на діяльність БЕБ, це може призвести до негативних наслідків і спровокувати сценарій на кшталт грузинського, коли процеси затягуються на невизначений час, зростає євроскептицизм, а до влади повертаються політичні сили, які кажуть: "Ми не зовсім за Росію, але…".
Ми цілком усвідомлюємо, до чого це може призвести.
Занотував Сергій Сидоренко.
#бюджет #Європейський Союз #Росія #Економіка #Україна #Президент (державна посада) #Київ #Верховна Рада #Володимир Зеленський #Інвестиції #Європейський парламент #Європейська комісія #Брюссель #Міжнародний валютний фонд #Угорщина #Грузія (країна) #Конституційний Суд України #Судова система #Рим #Верховенство права #Реформа #Справедливість #Віктор Медведчук #Верховний Суд (Україна) #Національне антикорупційне бюро України #Верховний суд #Вища кваліфікаційна комісія суддів України #Міжнародна організація #Вища рада правосуддя (Україна) #Правопорядок #Дієздатність #День Конституції (Україна)
