Як передає Укрінформ, про це Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України повідомляє у Фейсбуці.
Внаслідок інциденту з російськими танкерами "Волгонефть-212" та "Волгонефть-239", що трапився в зоні Керченської протоки, в акваторію моря вилилося значне обсяги мазуту.
За попередніми розрахунками та відповідно до наявної інформації Українського наукового центру екології моря, мазут досяг суходолу РФ аж до міста Анапа. Але, як показують супутникові знімки, частина нафтопродуктів залишилась у затонулій частині судна та поступово вивільняється у морську воду.
Моделювання, здійснене для періоду з 23 по 29 грудня 2024 року з 12-годинним інтервалом, демонструє поступове поширення мазуту у водах Чорного моря.
"Головні висновки вказують на те, що мазут все ще витікає з затонулого корабля, забруднюючи Керченську протоку та кримське узбережжя. Однак, спостерігається повільне переміщення забруднюючих речовин у східному напрямку, у бік відкритих вод Чорного моря," – повідомили в Міністерстві екології.
23 грудня в районі Керченської протоки зафіксовано скупчення плями мазуту. Протягом найближчих днів, під впливом вітру та течій, ця пляма поступово почне розширюватися.
Згідно з інформацією УкрНЦЕМ, серед основних загроз, що існують у цей час, варто відзначити забруднення прибережних природоохоронних зон України. Особливо це стосується територій Опукського природного заповідника та ландшафтного парку "Мис Такиль" у Криму.
З 25 грудня, у зв'язку зі змінами в синоптичній ситуації, очікується поступове переміщення нафтопродуктів у північно-західному напрямку. Це може призвести до потенційної загрози, що мазут досягне південного узбережжя Криму. У подальшому мазут має можливість знову розповсюдитися на північ від місця затоплення судна, рухаючись у бік Азовського моря, що підтверджується результатами моделювання на період з 27 по 29 грудня.
Важливо зазначити, що на даний момент залишається нез'ясованою точна кількість мазуту, що перебуває у затопленій частині судна, а також швидкість його витікання. Ці показники можуть варіюватися залежно від гідрологічних умов, ступеня пошкодження корпусу судна та інших чинників. Усе це викликає значну невизначеність у прогнозуванні можливих масштабів забруднення, - акцентували в Міндовкіллі.
Згідно з інформацією, наданою Укрінформом, 15 грудня в районі Керченської протоки сталися надзвичайні події — два російських нафтових танкери "Волгонефть-212" і "Волгонефть-239" почали йти на дно. Причиною цієї аварії став потужний шторм. Один з танкерів зазнав серйозних ушкоджень, практично розколовшись навпіл. В результаті інциденту в Чорне море потрапило більше ніж 4000 тонн мазуту.
На думку Євгена Хлобистова, декана факультету природничих наук Національного університету "Києво-Могилянська академія", радника голови правління Кримськотатарського ресурсного центру та координатора робочої групи "Екологія та економіка" ЕМ МКП, причина аварії російських танкерів у Керченській протоці полягає в безвідповідальності керівників судноплавних компаній.
Він вважає, що регіональна екологічна катастрофа в Чорному морі не відбудеться, проте мікрофлора зазнає серйозних змін.
#Нафтопродукт #Укрінформ #Швидкість #Крим #тонна #Забруднення #Морська вода #Екологія #Природний ресурс #Природне середовище #Чорне море #Танкер (судно) #Корабель #Пейзаж #Шторм #Керченська протока #Корабельний канал #Мазут. #Анапа #Південний берег (Крим) #Азовське море #Гідрологія #Чорнобильська катастрофа
