В українському суспільстві неодноразово йшли розмови про потребу залучення трудових мігрантів. Так закарпатське підприємство вже очікує на працівників з Бангладешу. Фокус дізнався, як може змінитися ринок праці в Україні з появою іноземців.
25 січня голова Закарпатської обласної військової адміністрації Мирослав Білецький повідомив, що державне підприємство "Ламелла", яке займається виробництвом меблів, планує найняти 160 працівників з Бангладешу. Це рішення пов'язане з розширенням виробничих потужностей, що створює нові вакансії на підприємстві.
Комерційний директор підприємства Ярослав Щербан зауважив, що українці не йдуть на роботу через те, що їм потрібно ставати на облік в ТЦК. Через це "Ламелла" очікує на підприємстві працівників з Бангладешу.
"У нас є резерв для 50% чоловіків, але водночас 50 наших працівників мобілізовані та наразі виконують військову службу. Серед них є поранені, які вже повернулися з фронту. Крім того, жінки беруть на себе частину обов’язків чоловіків, проте існують певні фізичні завдання, які вони виконати не можуть. Наприклад, існує стільниця, яка має розміри два на метр, і її потрібно підняти та встановити на машину для подальшої обробки. Тому підприємству дійсно необхідна додаткова робоча сила — одна з міжнародних рекрутингових агенцій запропонувала нам залучити працівників з Бангладеш," — розповів Щербан.
Він підкреслив, що працівники з Бангладешу наразі проходять процес отримання віз. Тим часом їм пропонують середню зарплату на підприємстві у розмірі 25 тисяч гривень. В даний момент у компанії трудиться 430 осіб.
Президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник зауважив у розмові з Фокусом, що на роботу в Україну запрошували іноземців і до повномасштабного вторгнення. Так Державна служба зайнятості й раніше видавала дозволи на їхнє працевлаштування. Проте він вважає, що випадок із компанією на Закарпатті -- це перше масове залучення трудових мігрантів на одне підприємство.
Він підкреслив, що в Україні та Європі спостерігається нестача трудових ресурсів. На заводі "Ламелла" робітникам з Бангладеш було запропоновано заробітну плату в розмірі 25 тисяч гривень.
"Мешканець Бангладешу може заробляти в Україні близько 25 тисяч гривень. У сусідній Польщі мінімальна зарплата становить 47 тисяч гривень. Це означає, що, якщо він переїде до Польщі та знайде роботу, його прибуток зросте майже в 1,8 рази. Ще один варіант — виїхати до Німеччини, де мінімальна заробітна плата нині досягає близько 100 тисяч гривень, що вчетверо більше, ніж в Україні," — зазначив Василь Воскобойник.
За його словами, важливо усвідомлювати, що Україна "не живе в ізоляції". Він вважає, що масова присутність іноземців на українському ринку праці маловероятна. Більше того, на його думку, ті іноземці, які отримають роботу в Україні, з часом можуть зрозуміти, що існують можливості в інших країнах, і вирішать перейти на роботу в Польщу чи Німеччину, де зможуть заробити більше.
"Я переконаний, що після завершення військових конфліктів, коли кордони відкриються, наші бізнесмени та підприємці зможуть почати залучати трудових мігрантів з інших країн. Вони з великою цікавість виявлять, що за трудовими мігрантами не лише в Україні ведеться боротьба. Конкуренція за робочу силу також існує з боку підприємців з інших європейських країн. Насправді, в Україні та Європі спостерігається значна нестача робочих рук", — підкреслив експерт.
HR-експертка та кар'єрна консультантка Тетяна Пашкіна поділилася з Фокусом своїми спостереженнями щодо ситуації на українському ринку праці. Вона зазначила, що наразі спостерігається значна кількість вакансій при зменшенні числа кандидатів, а заробітні плати зростають через конкуренцію за кваліфікованих спеціалістів. Однак деякі роботодавці все ще тримаються ідеалізованих уявлень про кандидатів у віці 25-35 років, що заважає їм ефективно реагувати на зміни на ринку праці і призводить до скарг на нестачу працівників.
"Виникла ситуація, коли кандидати виявляють готовність до віддаленої роботи через активність ТЦК," -- зазначила вона.
Василь Воскобовний повідомив, що в Україні налічується приблизно два мільйони безробітних, водночас 75% підприємств стикаються з дефіцитом працівників. Це явище викликане масовою еміграцією українців за межі країни, де, за різними оцінками, проживає від 5 до 7 мільйонів людей. Крім того, в Україні налічується близько п’яти мільйонів осіб, які були вимушені залишити свої домівки.
"В Україні існує проблема структурного безробіття, що означає, що кваліфікація робітників не відповідає потребам підприємств. Ще однією важливою нюансом є те, що українці, які хочуть офіційно працевлаштуватися, зобов'язані стояти на обліку в ТЦК. Приміром, меблеве виробництво, імовірно, не відноситься до критично важливих галузей. Через це багато людей уникають офіційного працевлаштування, намагаючись уникнути уваги ТЦК", — зазначив він.
Згідно з висловлюваннями Пашкіної, Україна почала наймати мігрантів з Бангладешу через те, що в країні існує значна кількість безробітних громадян, які не мають інформації про наявні вакансії в Закарпатті або ж не бажають працювати в цьому регіоні.
Вона зазначила, що в Україні не вистачає працівників та навряд чи ситуація зміниться. Адже згідно з прогнозом ООН, до 2100 року чисельність українського населення скоротиться до 15,3 мільйона.
"З огляду на останні дані щодо рівня народжуваності, який залишиться на поточному рівні в найближчі роки, можна з упевненістю стверджувати, що частка молоді серед 15 мільйонів осіб буде надзвичайно маленькою," -- зазначила вона. Вона також висловила думку, що український ринок праці не зможе обійтись без залучення трудових мігрантів.
За словами Воскобойника, основною проблемою є нерозуміння, яке існує між працівниками-мігрантами, роботодавцями та місцевим населенням.
"Ми проводили дослідження разом з Інститутом демографії та проблем якості життя, котрий очолює Елла Лібанова. Ми з'ясували, що українці загалом не розуміють, нащо ми сюди запрошуємо людей. Давайте сплачувати більше грошей українцям, і тоді начебто знайдуться робочі руки", -- сказав він.
Однак, в Україні не з'явиться більше працівників, оскільки їх просто недостатньо. Крім того, рівень кваліфікації деяких українців може не відповідати потребам компаній.
Ба більше, він звернув увагу на те, що роздуми про те, що в Україну завезуть дешеву робочу силу, є неправильними. Оскільки роботодавець зобовʼязаний оплатити переліт іноземця з Бангладешу, забезпечити його житлом, перекладачем та людиною, яка буде супроводжувати.
"Мешканець Бангладешу навряд чи зрозуміє, що потрібно йти до АТБ і там платити не місцевою валютою, яка ходить в Бангладешу, а українською гривнею. Хтось повинен обміняти валюту, зводити їх до магазину, роз'яснити, де вони будуть жити, провести пояснення техніки безпеки, поводження на виробництві, погодити всі деталі самого виробничого процесу. Тобто на це потрібно залучати додаткових людей. І тому говорити, що трудові мігранти обійдуться дешевше -- ні, так не буде. Вони насправді роботодавцю обходяться дорожче. Єдина проблема, чому роботодавець вимушений на це йти -- нестача людей", -- заявив Воскобойник.
Він підкреслив, що працевлаштування іноземців в Україні повинно здійснюватися під контролем державних органів. Зокрема, Державна інспекція праці має забезпечити, щоб не виникали "анклави" іноземних працівників. Важливо, щоб трудові мігранти мали гідні умови життя та отримували заробітну плату на рівні з українцями. Низький рівень доходів може призвести до їхньої соціальної ізоляції і недостатньої комунікації з оточенням, що в свою чергу може сприяти формуванню кримінальних угруповань.
Своєю чергою Тетяна Пашкіна оцінює позитивно ініціативу із залучення трудових мігрантів, якщо йдеться про випадок, коли під час розширення підприємства зʼясувалося, що місцеве населення не може бути кандидатами.
"Будуть певні запобіжні заходи стосовно того, що наші люди не дуже толерантні до людей інших національностей. Просто завести людей, надати їм роботу -- це, звичайно, класна ситуація, але ми всі пам'ятаємо багато кейсів з українськими трудовими мігрантами, яких не дуже любили навіть у Польщі. І, відповідно, якщо ми тут не будемо робити певні профілактичні заходи, то навряд чи цей досвід буде таким успішним, на який розраховує роботодавець", -- пояснила експертка.
Нагадаємо, на початку грудня 2024 року Фокус розповідав, як змінить демографічна ситуація в Україні. Так за словами заступника директора Інституту демографії та проблем якості життя НАН України Олександра Гладуна, йдуть розмови про те, що в Україні потрібно завезти 4-5 мільйонів трудових мігрантів.
У листопаді ректор "Київської школи економіки" Тимофій Брік висловив думку про необхідність активізації зусиль для залучення трудових мігрантів до України, а також для повернення українців, які перебувають за межами країни.
#Українська гривня #Сміливіше. #Європа #Україна #Президент (державна посада) #Мобілізація #Українці #Київська область #Німеччина #Робоча сила #Мігрант #Організація Об'єднаних Націй #Демографія #Друга Польська Республіка #Суспільство #Підкарпатська Русь #Ринок праці #Підприємництво #Перша світова війна #Меблі #Фокус (український журнал) #АТБ-Маркет #Працевлаштування #Національна академія наук України #Підприємницька діяльність #Мінімальна заробітна плата #Якість життя #Бангладеш #Іноземець (право) #Лібанова Елла Марленівна
