Міністерство єдності: чи зможуть українці повернутися на батьківщину?

Що являє собою "Міністерство національної єдності України"?

19 серпня 2024 року президент Володимир Зеленський обговорював створення нового міністерства під час зустрічі з керівниками українських дипломатичних представництв за кордоном.

"Готуємося до відкриття нової інституції, яка сприятиме зміцненню глобальної української єдності. Мільйони наших співвітчизників, які проживають за кордоном, їхні зв'язки з рідною країною та захист спільних національних інтересів – все це стане пріоритетом нової організації. По суті, ми маємо на меті створити міністерство української єдності та протидії російському впливу на нашу діаспору. Це питання особливо важливе для наших громадян за межами України," – зазначив президент.

Як пишуть ЗМІ, створення нового міністерства, яке б відповідало за стимулювання повернення українців з-за кордону, є одним із пунктів внутрішнього "плану стійкості", представленого президентом України Володимиром Зеленським.

"Буде займатися справами глобальної багатомільйонної української спільноти - не поміж інших справ, а цілеспрямовано",- казав Зеленський.

Вже 3 грудня Кабінет міністрів України ухвалив рішення про перейменування Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій на Міністерство національної єдності України.

Того самого дня Верховна Рада затвердила нового керівника перейменованого міністерства. Цю посаду зайняв Олексій Чернишов, який отримав ранг віце-прем'єр-міністра. Раніше Чернишов обіймав посаду голови Київської обласної державної адміністрації, а згодом очолював Міністерство розвитку громад та територій, де активно займався реформуванням у сфері децентралізації.

"Без єдності неможливо досягти необхідних результатів у реалізації плану перемоги. Сьогодні мільйони українців опинилися за межами країни. Це сталося вимушено, адже вони потрапили в унікальні обставини. Ніхто не може точно визначити кількість українців, які перебувають за кордоном. Можливо, ця цифра становить вісім, дев'ять або навіть десять мільйонів", - зазначив Чернишов під час свого виступу в парламенті.

Народний депутат Сергій Демченко у ефірі Новини.LIVE пояснив, що Міністерство єдності буде займатися майже 20% українського населення. Йдеться про українців, які зараз за кордоном.

Демченко повідомив, що нове відомство буде сформоване на основі Міністерства реінтеграції. У зв'язку з цим обов'язки цього міністерства будуть передані новій структурі.

"Якщо оцінювати об'єктивно, результати роботи Міністерства реінтеграції наразі не можна вважати успішними, оскільки завдання, які перед ним були визначені, були поставлені ще на початку повномасштабного вторгнення," - зазначив народний депутат.

Він висловив припущення, що саме ця обставина стала перешкодою для завершення програм, які мали на меті досягнення результатів реінтеграції.

Також про задачі Міністерства національної єдності розповів прем'єр-міністр України Денис Шмигаль під час засідання Уряду 3 грудня. Він окреслив, що нова установа працюватиме над розробкою та впровадженням програм щодо повернення українців із міграції.

"Для нового міністерства та міністра це буде одним із головних завдань. Стратегія, програми та стимули щодо того, як повернути українців жити й працювати в Україну",- підкреслив Денис Шмигаль.

Але не обходиться без критики убік нового міністерства. Експерти замислюються, чи потрібне воно.

Як підкреслив фахівець Національного інституту стратегічних досліджень Іван Валюшко в інтерв'ю виданню Рубрика, заснування нового міністерства, комісії чи іншого органу не сприятиме швидшому закінченню війни.

"Відповідно, чекати якоїсь надефективності від нього не варто. Це міністерство не здатне прибрати ключову перешкоду для повернення українців", - вважає Іван Валюшко.

А певні фахівці зовсім не мають сумнівів.

Ось як це можна переформулювати: "Вважаю, що якщо мета – провалити справу, то найкраще створити нове міністерство. Я не бачу сенсу в цій установі. Це виглядає як частина виборчої кампанії. Необхідно, щоб у Верховній Раді ухвалювали такі законодавчі ініціативи, які спонукали б людей самим захотіти повернутися в Україну," - зазначає в інтерв'ю з Апострофом політтехнолог Віталій Бала.

Проте аналітик Юрій Богданов відзначає, що Україні справді необхідні міністерства, що займаються питаннями діаспори. Також важливо створити ефективну міграційну службу. Щодо Міністерства національної єдності, його погляд є досить критичним, оскільки МНЄ ризикує зазнати тієї ж долі, що й Міністерство ветеранів.

Це міністерство займає унікальну позицію на перетині різних функціональних сфер. Йому доведеться активно відстоювати свої повноваження, а також, що не менш важливо, боротися за бюджетні кошти з Міністерством закордонних справ (яке вже страждає від нестачі фінансування), Міністерством культури та Міністерством соціальної політики. Додатково, як я розумію, планується інтегрувати функції міністерства, яке раніше очолювала Верещук, де також були складнощі в управлінні, - зазначив Богданов у своєму Telegram.

На думку аналітика, якщо Чернишов отримав запевнення щодо наявності бюджету та апарату, є ймовірність, що щось може вийти. Проте, скептицизм все ще залишається.

"Логіка в створенні, об'єднанні та роз'єднанні міністерств і відомств давно втратила свою актуальність. Відновити її можна лише тоді, коли ми почнемо ставити питання формування політик на перше місце, а не створення відповідних державних чи політичних структур. Адже міністерство, перш за все, має зосереджуватися на розробці політик", - зазначає Боданов.

До того ж, ключова проблема неповернення українців - війна.

Як повідомили в МЗС України у відповіді на запит DW, нині за кордоном перебувають 7,7 мільйона українців, з яких 5,3 мільйона в ЄС. Біженцями вважаються, за даними Управління верховного комісара ООН у справах біженців, майже 6,8 мільйона українців, які розкидані по всьому світу, більшість з яких знайшли притулок у Європі.

Згідно з аналізом Центру економічної стратегії CES, поза межами України може залишитися від 1,4 до 2,3 мільйона українців, залежно від різних сценаріїв розвитку подій.

З часом число людей, які бажають повернутися, зменшується. Це частково можна пояснити тим, що ті, хто прагнув повернутися, вже здійснили цей крок. Ті ж, хто залишився за межами країни, встановлюють нові зв'язки, знаходять роботу та заводять знайомства, що робить їхнє життя за кордоном більш комфортним. Отже, чим довше триває війна, тим більше людей адаптуються до життя в інших країнах і не планують повертатися, - коментує експертка CES Дар'я Михайлишина в бесіді з DW.

Відповідно до даних, отриманих від мюнхенського інституту Ifo, приблизно 35% українських біженців, які перебувають в Європі, мають намір повернутися в Україну, щойно ситуація в країні стабілізується. Проте в найближчій перспективі бажання повернутися додому висловлює лише невелика частина українців – всього 4%.

А кандидат політичних наук Станіслав Желіховський в розмові з Апострофом каже свій рецепт повернення українців додому. Перший пункт - припинення бойових дій та мобілізації. Другий - потрібно зробити Україну привабливою, розвивати економіку та створювати робочі місця.

Третім аспектом є можливий вступ України до Європейського Союзу та адаптація до європейських норм. Четвертим є програми повернення, які будуть спрямовані на різні групи населення: зокрема, для студентів, спеціалістів, які знадобляться в майбутньому, та інших категорій.

"І тут, на мій погляд, повинно працювати не одне міністерство єдності, а усі міністерства разом",- зауважив Желіховський.