Молдову охватывает газовая напряженность. Каковы причины объявления чрезвычайного положения в стране и какое отношение к этому имеет Приднестровье?

З понеділка, 16 грудня, Молдова переходить на режим надзвичайного стану. Уряд очікує на серйозні виклики в енергетичному секторі, і прем'єр-міністр Дорін Речан вже попередив населення про можливі труднощі в зимовий період.

Є ймовірність, що з 1 січня постачання безкоштовного газу до Придністров'я з боку "Газпрому" буде повністю і остаточно зупинене.

Це - найжорсткіший сценарій з можливих. На практиці він означатиме зупинку єдиної у Молдові великої електростанції, яка забезпечує абсолютну більшість електроспоживання країни, і як наслідок - масштабні вимкнення електрики. Також на правому березі це призведе до зростання цін та додаткового падіння популярності чинної проукраїнської та прозахідної влади.

Проте, всі ці аспекти є незначними в порівнянні з потенційними наслідками кризи для Придністров'я, якщо вона розвиватиметься за суворим сценарієм.

Зупинка безкоштовного постачання газу призведе до економічного краху самопроголошеної "держави" та викличе серйозну гуманітарну кризу з глибокими наслідками для регіону. Це фактично відкриє шлях для реінтеграції Придністров'я та його відходу від московського контролю.

Офіційний Кишинів розраховує, що найжорсткіший сценарій не втілиться.

У суспільстві не існує бажання силовим шляхом повернути Придністров'я, адже виборці не сприймуть це як позитивний результат. Натомість, ризик падіння популярності влади через гуманітарні проблеми та зростання цін виглядає цілком імовірним. Більше того, проросійські політичні сили вже почали використовувати цю ситуацію як аргумент у своїй боротьбі проти президентки Санду та її адміністрації.

Наприкінці минулого тижня парламент Молдови за пропозицією уряду оголосив у країні режим надзвичайного стану у секторі енергетиці.

Зміни, які вводить цей правовий режим, спрощують процес енергетичних закупівель і надають уряду певні можливості в управлінні цінами та кредитуванням. Однак ніхто не вважає, що це дозволить прем'єру Доріну Речану та його команді подолати кризу або уникнути її. Сам прем'єр також визнає це публічно. "Я мушу бути чесним: нам належить пережити надзвичайно складну зиму. Ми маємо бути до цього готові", - зазначив він під час парламентських слухань.

Причиною для різких заяв та кроків стало наближення 1 січня та змін, які принесе новий 2025 рік. Про ці зміни було відомо наперед, але так склалося, що уряд Молдови до них не підготувався.

Більш того, складається враження, що в Кишиневі до останнього часу намагались не звертати уваги на наближення суворих зимових умов, а коли усвідомили всю серйозність обставин, уже настав момент, коли діяти було запізно.

Мова йде про те, що 1 січня 2025 року закінчується термін дії угоди про транзит газу, укладеної між "Газпромом" та "Нафтогазом" на території України у грудні 2019 року. З огляду на повномасштабну війну, укладення нового контракту між українською державною компанією та монополістом країни-агресора стає неможливим.

Зараз РФ постачає газ через Україну до кордону Словаччини, Угорщини та Молдови, і на останню це має вплинути найбільше - причини цього ми пояснимо нижче.

Для Молдови не було несподіванкою те, що це постачання газу може припинитися: Київ говорить про це відкрито та здавна, у тому числі на найвищому рівні. Втім, у Кишиневі ставили на те, що це лише інформаційна війна та що зрештою буде знайдена якась проміжна схема.

Журналіст "ЄвроПравди" під час спілкування з молдовськими чиновниками зазвичай отримував відповіді на зразок: "Ці переговори не в нашій компетенції, проте, ймовірно, щось буде узгоджено до 31 грудня".

Досі ніхто не міг уявити, що постачання газу з Росії може бути повністю призупинено.

Але наприкінці листопада у Кишиневі почало наростати хвилювання.

Цілком ймовірно, що це співпало в часі з візитом міністра енергетики до Росії для переговорів з головою "Газпрому" Алексєєм Міллером. Саме під час цих зустрічей російська сторона озвучила Молдові умови, які виявилися політично неприйнятними та недосяжними для продовження постачання.

Після початку грудня стало відомо, що Москва не планує резервувати газові маршрути для постачання до Молдови на 2025 рік через трансбалканський шлях, уникаючи України. Остання тіньова надія полягала в можливості, що "Газпром" зробить заявку на помісячне бронювання на січень, термін подачі якої закінчується 16 грудня. Однак наразі від "Газпрому" не було отримано жодної заявки.

Всі ці обставини викликають занепокоєння у Кишиневі, змушуючи його дедалі ясніше усвідомлювати, що однією інформаційною війною ситуацію не вирішити.

Парадокс полягає в тому, що в Кишиневі не існує реальної загрози дефіциту газу. Однак сутність проблеми криється в іншому аспекті, який варто розглянути окремо.

"Європейська правда" вже розповідала про те, що самопроголошена та ніким не невизнана придністровська "держава", яка де-факто перебуває під контролем РФ, зараз має єдине системоутворююче джерело доходів.

Це газ, що походить з Росії.

Ми детально розглянули цей процес у нашому дослідженні ЄП, яке називається "Як ліквідувати Придністров'я: аналіз сценаріїв "примусового" об'єднання Молдови та їх можливі наслідки".

У кількох словах, суть справи в тому, що Росія вже близько тридцяти років безкоштовно забезпечує газом регіон, який знаходиться під її контролем. Досить довго російська сторона намагалася перекласти фінансові зобов'язання Придністров'я на Кишинів, проте місцева влада не визнавала цю заборгованість, навіть у той час, коли в Молдові перебували при владі проросійські політики.

Проте Москва й надалі безкоштовно постачала газ у свій анклав.

Суть питання не лише в тому, що мешканці Тирасполя, Бендер та Рибниці мали можливість опалювати свої домівки та готувати їжу без зайвих турбот про вартість енергії та її ефективність. Варто зазначити, що навіть вони сплачували символічну (дуже невелику) суму за енергоресурси, яка, зрештою, поповнювала сепаратистський бюджет. Крім цього, субсидовані ціни на газ і електрику (про що піде мова далі) робили економічно вигідними підприємства на лівому березі Дністра — від Молдавського металургійного заводу до виробництва чорної ікри.

Отже, російському військовому контингенту в Придністров'ї та місцевим підприємствам, що займаються оборонною промисловістю та обслуговуванням армії, також стало більш комфортно.

Проте набагато суттєвіше те, що російський газ використовується для виробництва електричної енергії.

На південному заході Придністров'я, у місті Дністровськ, знаходиться єдина в Молдові велика електрична станція, відома під назвою МДРЕС. Ця абревіатура походить із радянських часів і розшифровується як Молдавська державна районна електростанція.

Електрична енергія, яку вона виробляє, постачається не лише споживачам Придністров'я. Вона є основним джерелом електрики для правобережної частини Молдови; взимку майже 75% споживаної енергії на цьому території надходить з МДРЕС. Хоча Росія постачає газ для виробництва електрики безкоштовно, вона стягує плату за електроенергію з Кишинева, яка влітку практично відповідає ринковим цінам.

Ці енергетичні ресурси є фундаментом фінансової системи Придністров'я. Насправді, саме бізнес і громадяни Молдови, які сплачують рахунки за електроенергію, становлять фінансову базу сепаратистської "республіки".

Проблема полягає в тому, що відсутні альтернативні постачальники електричної енергії.

Те, що Придністров'я протягом тривалого часу підтримувало тарифи, які були дещо нижчими за ринкові, забезпечувало їм стабільну монополію на молдавському ринку.

Більш того, енергетична система, що була створена ще в радянську епоху, має таку структуру, що основні лінії електропередач проходять через ключові вузлові пункти. В Україні таким вузлом стала територія МДРЕС. Тому навіть на сьогодні резервна (можна сказати, аварійна) лінія постачання з Румунії спочатку спрямовується до Придністров'я, а потім уже звідти — до Кишинева.

Тож навіть імпорт електрики з Румунії технічно може бути обірваний, обмежений або переспрямований у регіоні, що значною мірою підконтрольний Кремлю.

До 2022 року єдиним доступним варіантом для Молдови залишалося отримання енергії з України. Під час попередньої газової кризи в 2021 році цей маршрут активно використовувався і дійсно допоміг уникнути блекауту. Однак російські ракетні удари унеможливили цю можливість — ані експорт з України, ані стабільний транзит через ЄС до Молдови не залишилися.

Придністровську електростанцію зробили "незамінною".

А російська енергетична залежність змінилася на електричну.

Система, за якої Росія створює газову залежність інших держав від своїх монопольних постачань, а потім використовує цю ситуацію для шантажу та політичних, економічних поступок та навіть поступок частиною суверенітету - не нова. Свого часу через такий період пройшла й Україна, але після 2014 року це назавжди пішло у минуле.

До нещодавна Молдова отримувала весь свій газ виключно від "Газпрому".

Фактично, наша сусідка розпочала свій шлях до енергетичної автономії лише кілька років назад.

Навіть маючи за сусідку Румунію зі значними розвіданими запасами газу, Кишинів не шукав альтернатив, а всі ідеї побудувати газопровід на захід наштовхувалися на саботаж або опір. Та у 2019-му нарешті відновилося спорудження довгобуду - газопроводу з території Румунії. Наприкінці 2022 року труба запрацювала.

Не дивно, що за рік до початку експлуатації, восени 2021 року, Москва вирішила максимально використати свої газові важелі і почала тиснути на Кишинів, зупинивши постачання газу. Проте, завдяки підтримці України, Санду та її команда змогли витримати цей тиск.

В даний момент розгортається майже аналогічна ситуація.

Річ у тім, що у 2025 році у Молдови має з'явитися також альтернатива придністровсько-російській електриці.

Пам’ятаєте, раніше згадувалося, що лінія електропередачі з Румунії до Кишинева проходить через територію Придністров’я? У нинішніх умовах влада Молдови усвідомила, що це становить загрозу і може стати інструментом російського тиску. У зв'язку з цим уряд ініціював будівництво нової високовольтної лінії електропередачі з Румунії, яка з’єднає Вулканешти та Кишинів для забезпечення прямих поставок електроенергії.

Ця лінія електропередач має бути готова до введення в експлуатацію наступного року, що дозволить зменшити залежність Кишинева від Придністров'я. Більше деталей можна знайти в матеріалі "У 2025 році ми відключимо 'незалежність' Придністров'я через борги. Якщо Москва не зробить це раніше".

На цьому тлі немає нічого дивного у тому, що в останню зиму, коли у розпорядженні Кремля є електроенергетичний важіль тиску на Молдову - там хочуть використати його на повну. Тому російська сторона домоглася приїзду урядової команди на переговори з "Газпромом" (розірвавши "ігнор" зустрічей з росіянами на високому рівні від 2022 року), причому ця зустріч виявилася очікувано безрезультатною: як умову збереження постачання газу для МДРЕС у "Газпромі" висунули погашення Кишиневом боргів, які Кишинів не визнає.

Супротив цьому тиску з боку молдавських властей виглядає безладним.

Однак, насправді, можливості уряду досить обмежені. Такі дії, як звільнення міністра енергетики, якого всього кілька місяців тому вважали надзвичайно ефективним, не здатні розв'язати виниклу проблему. Крім того, заклики прем'єра Доріна Речана до населення Придністров'я, ймовірно, залишаться без уваги.

Хоча приємно, що опис Росії звучить так чесно і прозоро.

"Якщо хтось ще має ілюзії, що Росія піклується про жителів Придністров'я, захищає їх, то тепер усім повинно було стати зрозумілим, що насправді Росія тримає їх у заручниках і використовує для дестабілізації ситуації в Молдові та в регіоні", - заявив днями прем'єр Молдови.

Слід відзначити, що Росія не коментує питання постачання газу до Придністров'я. Відтак, можна лише припускати можливі сценарії, проте в молдавському уряді заявляють про готовність до найскладніших варіантів розвитку подій.

Хоча в нього не вірять.

"Ми будемо реагувати на обставини, проте повинні бути підготовлені до найпесимістичнішого розвитку подій", - зазначив у бесіді з NewsMaker Вадим Чебан, тимчасовий керівник компанії MoldovaGaz.

Найгірший розвиток подій передбачає повну і тривалу зупинку постачання газу, без можливості його відновлення протягом поточного опалювального сезону. "У разі зупинки постачання, регіон Придністров'я опиниться на межі колапсу", - зазначає Віктор Парліков, колишній міністр енергетики, якого звинувачують у кризовій ситуації. У Молдові такий сценарій призведе до масштабних багатогодинних відключень електрики - подібно до того, з чим вже стикається Україна, але без ракетних обстрілів.

Уряд Молдови активно працює над цим питанням – підготовлено спеціальний протокол, а також визначено різні категорії споживачів.

Ще однією викликом, з яким доведеться стикнутися уряду Молдови, стане підтримка Придністров'я, яке незабаром зіткнеться з гуманітарною кризою. Влада Кишинева сподівається на підтримку з боку міжнародних партнерів, проте цей процес не буде безболісним.

А оскільки у 2025 році у Молдові мають відбутися парламентські вибори, всі зважають на них.

Такі тектонічні зміни в уряді сприймаються як проблема, а не як шанс для розвитку.

Проте в Кишиневі все ще панує надія.

Зокрема, Віктор Парліков висловлює думку, що найбільш вірогідним розвитком подій є зменшення обсягів постачання газу, а не його повна зупинка. Для Кремля така стратегія виглядає цілком обґрунтованою. Це дозволить зберегти певну залежність Придністров'я, запобігти його повному занепаду та реінтеграції з Молдовою, водночас чинячи тиск на Санду та її уряд, а також завдаючи удару по популярності влади в Молдові.

Слід підкреслити, що навіть у випадку повного припинення постачання газу, влада Придністров'я не зазнає миттєвого колапсу.

Так, на МДРЕС є запас вугілля, номінально розрахований на 50-60 днів у разі, якщо електростанція вироблятиме електрику лише для себе, без постачання у Молдову.

Проте на цьому все й закінчується.

МДРЕС розрахована на дуже специфічне вугілля. "Ця станція може працювати лише на донецькому вугіллі (імовірно, йдеться про антрацит з Донбасу. - Ред.). І те вугілля, що є, ми завезли до 2014 року. Його фізично тепер не можна завезти ніяк", - розповідав самопроголошений президент регіону у 2022 році.

Отже, момент, коли Придністров'я може зазнати змін, невпинно наближається. Росія намагається використати останні свої можливості, активізуючи методи газового та електричного тиску, поки вони ще доступні. Цей етап в Молдові не триватиме довго. Проте 2025 рік дійсно обіцяє бути складним.

Автор: Сергій Сидоренко.

#Газпром #бюджет #Молдова #кредит #Електрична енергія #Природний газ #Європейський Союз #Росія #Українська правда #Україна #Київ #Москва #Енергетична галузь #Європейський парламент #Московський Кремль #Кремль (фортифікаційна споруда) #Росіяни #Радянський Союз #Прем'єр-міністр #Угорщина #Словаччина #Румунія #Електростанція #Електрика #Нафтогаз #Вугілля #Дністер #Кишинів #Придністров'я #Підприємницька діяльність #Передача електроенергії #Монополія #Донецьк #Надзвичайний стан #Сепаратизм #Парламент Молдови #Абревіатура #Бендери, Молдова #Рибніта #Тирасполь #Вулкенешть

Читайте також

Найпопулярніше
Замкнена вертикаль. Що таке Вищий антикорупційний суд і чому його створення бояться політики?
Запит на справедливість або популізм?
Субсидія за новими тарифами: чи вистачить в бюджеті грошей
Актуальне
Діє вже більше 20 років. Сполучені Штати продовжують застосування антидемпінгового мита на українську арматуру.
Лондон наклав санкції на 20 суден, що належать до "тіньового" флоту Російської Федерації.
Велика Британія ввела нові обмеження на діяльність російського тіньового флоту.
Теги