Які саме механізми тіньової економіки завдають найбільших втрат державному бюджету?

координатор експертних груп Економічної експертної платформи, асоційований експерт CASE Україна

Відповідно до свіжих статистичних даних Міністерства економіки, показник тіньової економіки в Україні за останні роки зменшився з 40% до 28%. Однак у 2023 році він знову піднявся до 40%, що стало наслідком ряду чинників, зокрема військових дій.

Наявність усе ще великого тіньового сектору, з одного боку, не дає змоги зменшити номінальне податкове навантаження, а з іншого -- спотворює умови конкуренції. І перше, й друге сприяє тінізації.

Тому для відновлення та сталого економічного розвитку країни вкрай важливо мінімізувати схеми ухилення від сплати податків як за допомогою адміністративних заходів, так і спрощуючи регулювання та зменшуючи податкове навантаження, в першу чергу за рахунок найбільш шкідливих для економіки прямих податків.

В Україні більшість податкових надходжень втрачаються через наймасштабніші інструменти ухилення від сплати податків та агресивне податкове планування, що масово застосовуються великими та середніми підприємствами, які завдяки своїм неформальним зв'язкам мають значні можливості для уникнення сплати податків.

Про це свідчить новий аналіз ключових схем уникнення оподаткування й розрахунки обсягів збитків для держави від цих схем, що їх здійснили фахівці Інституту соціально-економічної трансформації та Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна у новому дослідженні щодо найбільших схем, за підтримки CIPE та ІСАР Єднання.

Інструменти уникнення податків в Україні в основному аналогічні тим, що використовуються в інших країнах, і протягом останніх восьми років залишилися практично незмінними. Однак, варто зазначити, що сама структура методів ухилення від оподаткування та масштаби бюджетних втрат зазнали суттєвих змін.

Структурні зміни, законодавчі нововведення, війна, економічні труднощі та інші чинники стали причинами збільшення масштабів зловживань у певних сферах (таких як "конвертні" зарплати, порушення митних норм, контрабанда, корупційні дії на кордоні, а також конвертаційні та транзитні центри, до яких належать податкові ями, міскодінг і дропи). Водночас спостерігається зниження зловживань у інших областях, зокрема в офшорних схемах, BEPS, "скрутках" ПДВ, контрафакції та агросекторі.

Безумовними "лідерами" серед найбільших схем по мінімізації податків стали схеми із заробітними платами "у конвертах" (115-230 млрд грн втрат бюджету на рік) та схеми "контрабанда та сірий імпорт" - втрати бюджету оцінюються у 120-167 млрд грн на рік.

Значний тіньовий ринок праці склався унаслідок того, що Україна є слабко конкурентною за рівнем податків на працю -- країна лідирує (серед держав, подібних за рівнем економічного розвитку) за розмірами податків і обов'язкових внесків, які компанії сплачують із фонду оплати праці, а також має архаїчне трудове законодавство, яке не відповідає актуальним потребам ринку праці та створює численні необґрунтовані бюрократичні перепони для роботодавців.

Високий рівень сірого імпорту та контрабанди тримається через багато років нереформовану Державну митну службу, реформа якої має передбачати набір співробітників на відкритих конкурсах, встановлення їм гідних заробітних плат, автоматизацію процесів, персональну відповідальність співробітників. Також все ще відсутній обмін митною інформацією з усіма країнами-сусідами й торговельними партнерами України.

Офшорні механізми та міжкраїнове переміщення прибутків, яке викликане війною, валютними обмеженнями та високими витратами на обслуговування, що виникають через нові міжнародні стандарти податкової прозорості (таких як antiBEPS, FATCA, ATAD, BEPS 2.0, КІК та інші), дедалі більше набувають статусу "елітарних". Це означає, що вони стають доступними лише для великих українських підприємств та заможних осіб. Обсяги виведення прибутків за кордон перебувають на історично низькому рівні, становлячи всього 9-11 млрд грн на рік.

Інші популярні інструменти ухилення/уникнення від оподаткування демонструють різноспрямовані тренди. Запровадження досить обтяжливих процедур адміністрування СЕА ПДВ та автоматичної системи моніторингу (СМКОР) призвело до зниження обсягів формування схемного податкового кредиту, але сьогодні немає підстав вважати, що схеми уникнення від сплати ПДВ та "скрутки" зовсім подолано.

Не вдалося стримати зростання та досягти позитивних змін у боротьбі з конвертаційними центрами, такими як "податкові ями", міскодінг та дропи. Це зумовлено затримками у перезавантаженні неефективного Бюро економічної безпеки України (БЕБ), низькою продуктивністю розслідувань податкових злочинів, кадровими коливаннями та загальною невизначеністю в ситуації.

Спостерігаються оптимістичні зміни в боротьбі з незаконним обігом контрафактної продукції та нелегальною торгівлею, де переважають підакцизні товари, такі як спирт, алкогольні напої, тютюн і нафтопродукти. Проблеми, пов'язані з агресивною акцизною політикою та високим податковим навантаженням, у поєднанні з недостатньою ефективністю правоохоронних органів, призвели у 2022 році до фактичного втрати контролю держави над ринком підакцизних товарів. Проте за останні два роки можна відзначити позитивні результати в детінізації ринків алкоголю, тютюну та пального: у 2023 році втрати бюджету зменшилися до 35-40 млрд грн щорічно.

Експерти аналітичних центрів пропонують низку загальних порад для боротьби з найбільш поширеними схемами ухилення від податків, зокрема:

На жаль, схеми зменшення податкового навантаження не зникають, а в деяких випадках навіть починають набирати обертів. У останні роки було реалізовано ряд ініціатив, спрямованих на їх обмеження: прийнято ряд серйозних законодавчих актів, що стосуються деофшоризації, відкрито ринок земель сільськогосподарського призначення, а також активно розпочато боротьбу з контрафактним бізнесом.

Проте найбільші схеми, зокрема "тіньові" зарплати та "сірий" імпорт і далі зростають, для їх мінімізації потрібні значні зміни до податкового і трудового законодавства та інституційні реформи.