Західні країни вважають, що Росія може здійснити напад на НАТО, і починають готуватися до можливого збройного конфлікту, повідомляє BBC.

На Заході все більше міцніє впевненість, що Росія вже веде проти країн-членів НАТО гібридну війну, паралельно готуючись до реального збройного протистояння. Розпочати пряму агресію у Західній Європі Москва може вже за кілька років.

Кількість ознак, що вказують на агресивні наміри Кремля, значно зросла останнім часом. У статті ВВС розглядаються причини, чому Захід вважає можливість нападу Росії реальністю у найближчому майбутньому, а також аналізується, в якому стані знаходяться країни НАТО перед потенційним конфліктом.

На фоні значного зростання російських провокацій і порушень кордонів НАТО за допомогою дронів та військової авіації, напруженість в Європі посилюється. Європейські держави дедалі більше усвідомлюють, що Москва може невдовзі перейти від гібридної війни до відкритої агресії проти західних країн.

Це підтверджується, зокрема, тим, що економіка Росії продовжує адаптуватися до вимог військових дій, а Кремль активно працює над збільшенням оборонних можливостей країни.

Вірогідності таким планам РФ додають напружені відносини між Росією та країнами Заходу, що стрімко погіршувалися з 2014-го - після анексії Москвою українського Криму та початку війни на Донбасі.

Окрім того, після початку повномасштабної агресії Російської Федерації проти України, до НАТО приєдналися дві нові держави - Фінляндія та Швеція. Враховуючи, що російський лідер зазначав "загрози" для Росії через "розширення НАТО" як одну з причин вторгнення в Україну, вступ двох колишніх нейтральних країн до Альянсу сприймається на Заході як один з можливих факторів, який може спонукати Росію атакувати саму організацію.

Щодо того, коли Москва може розпочати війну з НАТО - більшість західних експертів вважають, що йдеться про термін у кілька років. Такий часовий "люфт" до початку бойових дій вони пояснюють тим, що наразі не спостерігається очевидних ознак підготовки до вторгнення на кшталт перекидання військ. А самій Росії, виснаженій тривалою війною з Україною, потрібен певний час на підготовку.

Серед експертів спостерігається значна одностайність стосовно ймовірної локації, де може відбутися напад з боку Російської Федерації. Аналітики вважають, що російські війська можуть здійснити атаку на одному з відрізків кордону, що прилягає до держав НАТО.

Напад на Далекому Сході, де РФ у морі межує зі США, оцінюється як малоймовірний - адже Штати мають найбільший ядерний потенціал, тож зіткнення двох ядерних держав може покласти край існуванню всієї планети.

Іншим можливим напрямком для розширення могло б стати Чорноморське узбережжя, де Росія могла б здійснити атаки на Туреччину, Румунію або Болгарію. Проте, на даний момент Москва не висловлювала "історичних претензій" щодо цих країн. Крім того, здійснювати напад за допомогою Чорноморського флоту, який постраждав від конфлікту з Україною і значно поступається за бойовою готовністю флотам НАТО, було б вкрай ризикованим рішенням. Варто також зазначити, що російська армія традиційно відчуває себе впевненіше на суші, ніж на воді.

Тож найімовірнішим майбутнім театром бойових дій залишаються країни Балтії. У цьому регіоні РФ має сухопутні кордони з Естонією, Латвією, а також Литвою та Польщею через Калінінградську область, а також з Фінляндією та Норвегією. Та й колишня приналежність перших трьох з перерахованих держав до СРСР дає Кремлю "аргументи" для пояснення "причин" початку війни російському населенню.

Оборона країн Балтії в рамках Альянсу стане більш складним завданням через їхнє відокремлення від решти Європи, яке забезпечується лише 60-кілометровим "Сувалкським коридором". Цей коридор, що проходить через польсько-литовський кордон, сполучає Білорусь і російську Калінінградську область. Уся сухопутна логістика для Литви, Латвії та Естонії залежить від цього вузького проходу, і в разі його блокування, ці країни зможуть отримувати постачання лише морським або повітряним шляхом.

Отже, в умовах потенційної загрози вторгнення Литва, Латвія та Естонія активно готуються вздовж усієї протяжності своїх кордонів. Водночас, війська НАТО в цьому регіоні повинні бути готові забезпечити оборонні позиції до тих пір, поки основні сили не прибудуть з глибини Європи.

Росія вже здійснює гібридну війну проти країн Заходу, що проявляється через різноманітні диверсії, кібератаки та порушення повітряного простору держав Північноатлантичного альянсу.

Зокрема, у період з 2023 по 2025 рік було зафіксовано декілька інцидентів, пов'язаних із пошкодженням кабелів у Балтійському морі. Вирішити ці проблеми вдалося лише після ініціювання операції НАТО під назвою "Балтійський страж", метою якої стало забезпечення безпеки інфраструктури держав-членів альянсу.

Проте, НАТО поки що не здатне впоратися з провокаціями з боку Росії в повітряному просторі. Після початку операції "Східний страж", яка була розпочата внаслідок вторгнення російських безпілотників у повітряний простір Польщі, зафіксовано проліт російських винищувачів МіГ-31 над Естонією, а також численні інциденти з дронами поблизу аеропортів Данії та Норвегії.

Відповідь НАТО на гібридні загрози викликає багато запитань і критики. Наприклад, у Польщі польські та нідерландські винищувачі займалися "полюванням" на російські дрони, які мали відносно низьку ціну. В результаті було знищено 4 безпілотники, при цьому було використано майже 20 ракет, вартість яких значно перевищує ціну російських дронів.

Частина західних експертів наголошує на тому, що тактика західних країн кардинально відрізняється від російської - тому у відповідь на застосування російською армією дронів вони переважно відповідатимуть високоточною зброєю, авіаударами, ракетами та артилерією. Принаймні, так виглядає майбутня тактика НАТО на навчаннях, що проводить альянс в останні роки.

Дрони, які застосовуватиме НАТО, будуть переважно призначені для забезпечення та підтримки таких завдань, як розвідка, цілевказування та спостереження.

Основна стратегія альянсу на східному фронті зосереджена на стримуванні ворожих передових підрозділів, оперативному перекиданні підкріплень та швидкому зосередженні основних сил у зоні бойових дій.

Для цього вісім держав мають розміщені багатонаціональні бойові підрозділи. Вони дислокуються у Литві, Латвії, Естонії, Польщі, Румунії, Угорщині, Словаччині та Болгарії.

Однак наразі блок має проблему через відсутність у НАТО єдиної армії, хоча загальна чисельність армій країн-членів НАТО в Європі приблизно дорівнює чисельності російської армії: разом армії країн альянсу нараховують, за різними підрахунками, близько 3,5 млн військових (від 3,2 до 3,8 млн), з яких 1,3 мільйона -- це американські військові.

Замість цього, чисельність російських збройних сил становить 2 209 130 осіб, з яких лише 1,5 мільйона є військовими, а решта — представниками цивільного сектору. Крім того, Росія продовжує військові дії проти України, де застрягли понад 700 тисяч окупантів, і їй необхідно постійно поповнювати втрати в бойових лавах. Отже, збільшити загальну кількість Збройних сил РФ Москві виявляється складним завданням.

Більшим є й мобілізаційний ресурс європейських країн НАТО, адже в них живуть до 600 млн людей - проти близько 146 млн росіян. Однак тут зіграти злий жарт з Європою у разі нападу РФ можуть проблеми зі швидким набором великої армії через невисокий рівень військової підготовки населення.

У Росії свій мобілізаційний ресурс оцінюють у близько 30 млн осіб. А ось головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський вважає, що ця цифра не перевищує 20 млн людей, а кількість росіян, що мають військову підготовку, складає максимум 5 млн.

Крім того, викликає запитання можливість Росії оперативно надати всім мобілізованим необхідну військову техніку та озброєння, а також створити для них базові умови для життя і виконання службових обов'язків.

За попередніми оцінками, європейські країни НАТО можуть мобілізувати до 3,8-4 мільйонів боєздатних солдатів у разі необхідності (зокрема, в Великій Британії є понад 900 тисяч резервістів). Однак неясно, скільки часу займе їх мобілізація.

У Європі триває активна підготовка до потенційного конфлікту з Росією та в інших регіонах. Наприклад, у Німеччині створюється план медичного забезпечення на випадок великомасштабної війни між Росією і НАТО. Крім того, країна посилює підготовку військових медиків, враховуючи нові умови ведення бойових дій в Україні. Також розглядаються різні способи транспортування поранених у тил, зокрема за допомогою госпітальних поїздів, автобусів та повітряної медичної евакуації.

В Європі ядерну зброю володіють Франція та Велика Британія, а також на території кількох держав зберігаються американські тактичні ядерні боєприпаси. Росія, в свою чергу, має таку зброю, яка зберігається як на її території, так і в Білорусі. Використання подібної зброї менш регульоване і становить більшу небезпеку, оскільки поріг її застосування є значно нижчим. Проте ядерне стримування функціонує не лише на стратегічному, а й на оперативно-тактичному рівнях, виконуючи роль запобіжника для конфліктів.

Хоча економіки країн НАТО значно більші за економіку Росії, їхній військово-промисловий комплекс на момент російського вторгнення в Україну був орієнтований на "мирне" виробництво. Тож тепер він має пройти технологічне оновлення і потребує значних інвестицій і від держав, і від приватних інвесторів.

У ВВС підкреслюють важливість колективного підходу європейських країн до питань закупівлі озброєння, стратегічного планування та інвестиційної політики. Крім того, варто внести зміни до законодавства, щоб забезпечити ефективність організації спільної оборони і уникнути хаотичних процесів.

Європа активно просувається в усіх цих сферах. У 2025 році витрати на оборону сягнуть 381 мільярда євро, що становитиме приблизно 2,1% від ВВП. Для порівняння, у 2024 році цей показник складав 343 мільярди євро.

У 2025 році обсяги інвестицій у військово-промисловий комплекс досягнуть приблизно 130 мільярдів євро.

Проте, на даний момент європейський військово-промисловий комплекс важко вважати повністю підготовленим до протидії Росії. Він тільки починає відходити від тривалого етапу недостатнього фінансування і не має можливості випускати озброєння в необхідних кількостях. Однак нові підприємства з'являються, компанії розширюють свої виробничі можливості, і темпи виробництва поступово збільшуються.

Основна увага в даний час зосереджена на зменшенні залежності від імпортних постачань, особливо з країн Азії та Сполучених Штатів. Продовжується реалізація проектів зі створення виробництв для виготовлення боєприпасів, вибухових речовин, артилерійських систем та засобів протиповітряної оборони.

Проаналізувавши усі чинники та опитавши низку військових експертів, у ВВС дійшли висновку, що про початок війни між НАТО та Росією у найближчому майбутньому мова не йде. Росія не зможе почати війну з НАТО, не завершивши конфлікт в Україні, і навіть після її завершення їй знадобиться щонайменше кілька років для підготовки сил до нового вторгнення - вже у Європу. Адже російсько-українська війна нині "з'їдає" усі російські ресурси.

Якщо ж агресор зважиться на напад, підготовку до нього у вигляді скупчень військ біля кордонів НАТО Захід помітить заздалегідь. І матиме час на підготовку до оборони.

Раніше OBOZ.UA повідомляв, що у ЄС сказали, на чиєму боці Орбан у загарбницькій війні Росії проти України. Угорський прем'єр остаточно виказав себе, коли під час саміту Європейської політичної спільноти у Копенгагені 2 жовтня угорський прилюдно відмовився визнати Росію найбільшою загрозою Європі.