Нафтовий аспект як шлях до миру? Чи здатен Трамп знизити глобальні ціни, щоб припинити конфлікт в Україні?

Трамп закликає до зниження цін на нафту: які факти відомі?

Про намір натиснути на ОПЕК+, щоб збільшити видобуток нафти і знизити ціни, Дональд Трамп заявив у четвер на Всесвітньому економічному форумі в Давосі.

"Якби ціни на нафту впали, конфлікт між Росією та Україною міг би завершитися миттєво... Це рішення варто було ухвалити ще раніше. Вони мають значну частку відповідальності за ситуацію, що склалася," - підкреслив він, звертаючись до одного з ключових представників нафтового альянсу Саудівської Аравії.

Заява президента Трампа з'явилася після його телефонної бесіди зі спадкоємним принцом Саудівської Аравії Мухаммедом бін Салманом. Як повідомляється, принц запевнив у намірах збільшити інвестиції та обсяги торгівлі на 600 мільярдів доларів протягом наступних чотирьох років. Трамп також зазначив, що має намір підвищити цю суму до 1 трильйона доларів.

У п'ятницю він знову висловив свою думку. "Один із шляхів оперативно припинити (конфлікт, - ред.) - це якщо ОПЕК зменшить свої доходи та знизить ціну на нафту", - зазначив він під час візиту до Північної Кароліни, що постраждала від урагану.

Команда Трампа раніше вказувала на те, що ціни на нафту можуть бути використані як інструмент тиску на Путіна. Майк Волц, який стане радником з національної безпеки, підкреслював: якщо вартість нафти впаде нижче 50 доларів за барель, Росія перетвориться на "бензоколонку з ядерною зброєю".

Спеціальний представник Кіт Келлогг, який займається питаннями мирного врегулювання, в інтерв'ю для Fox News зазначив, що навіть із підтримкою України у бойових діях, не вдасться змусити Путіна сісти за стіл переговорів. Він вважає, що однією з можливих стратегій може стати зниження цін на нафту до 45 доларів за барель.

Варто зазначити, що Сполучені Штати та їхні партнери по G7 встановили обмеження на ціну російської нафти на рівні 60 доларів за барель. Тим не менш, Москва успішно забезпечує стабільний приток доходів, переважно завдяки Китаю та Індії, які купують нафту за зниженими цінами, а в окремих випадках навіть обходять ці обмеження.

Українська влада вже давно виступає за посилення заходів проти російського нафтопостачання. Відгукуючись на сигнали з боку Трампа, у Києві спостерігається активний ентузіазм. Як повідомив Андрій Єрмак, голова Офісу президента, подальше зниження "цінової стелі" може стати ключем до глобальної стабільності. Санкційна група пропонує встановити цю цінову межу на рівні 30 доларів за барель. На його думку, це призведе до значного скорочення фінансових можливостей Кремля для ведення війни.

Тиск на ОПЕК+ може виявитися складним завданням, як зазначає Associated Press. Цей формат був створений у 2016 році, коли Росія, разом із кількома іншими країнами, об'єднала зусилля з Саудівською Аравією та іншими членами картелю ОПЕК. У цьому розширеному альянсі Москва та Ер-Ріяд займають провідні позиції серед виробників нафти. Формування ОПЕК+ стало відповіддю на різке зниження цін, викликане видобутком сланцевої нафти в США. Сполучені Штати не є учасниками ні ОПЕК, ні ОПЕК+.

Після виступу Трампа на форумі в Давосі ціни на світових ринках почали знижуватися. Ф'ючерсні контракти на нафту West Texas Intermediate впали нижче 75 доларів за барель, тоді як еталонна нафта Brent знизилася до 78 доларів.

Організація країн-експортерів (ОПЕК) та її партнери по ОПЕК+ протягом багатьох років регулюють ціни шляхом обмеження видобутку. У групи виробників є вільні потужності на кілька мільйонів барелів на день, які вони потенційно можуть викинути на ринок. Раніше вони домовилися поступово нарощувати частину видобутку на 2,2 млн барелів на день, починаючи з квітня 2025 року.

Висловлювання Трампа стримують зростання цін, яке намічалося після запровадження нових санкцій США проти Росії адміністрацією Джо Байдена. Це призвело до того, що нафта почала п'яту поспіль збиткову сесію, частково викликану погрозами нового президента США запровадити мита на товари з Китаю, що може послабити попит у країні, яка є головним світовим імпортером нафти.

"У цьому році ринки нафти виявилися під впливом нового чинника – 'опціону Трампа' на ціни на енергію", – наводить слова Френка Монкама, керівника відділу макроекономічної торгівлі компанії Buffalo Bayou Commodities з Х'юстона, видання Bloomberg.

Щодо учасників картелю, наразі існує небагато офіційних коментарів. На форумі в Давосі міністр економіки Саудівської Аравії Фейсал аль-Ібрагім висловив, що Ер-Ріяд має намір забезпечити довгострокову стабільність.

"Відносини між королівством та ОПЕК орієнтовані на забезпечення тривалої стабільності ринку, що дозволить підтримувати адекватну пропозицію в умовах зростаючого попиту, особливо з боку Сполучених Штатів та технологій штучного інтелекту", - зазначив він.

ОПЕК+ заявляє, що не зважає на нинішні цінові тенденції і має намір збільшити обсяги видобутку з квітня 2025 року. "На мою думку, це вже свідчить про стратегію пом'якшення, яку проводить ОПЕК", - зазначив один із представників групи в інтерв'ю Reuters.

Об'єднані Арабські Емірати (ОАЕ) та Ірак активно виступають за швидке підвищення видобутку нафти, оскільки інвестували значні ресурси в розширення своїх виробничих потужностей. Однак є серйозні сумніви, що країни-виробники прагнуть до різкого зниження цін. Більшість членів ОПЕК значною мірою залежать від доходів від нафти, і їхні бюджетні плани сформовані з розрахунком на ціну в 80 доларів за барель і вище.

Однак не виключено, що ОПЕК+ перегляне свою політику на засіданні 3 лютого. Виходячи з попередньої практики, рішення про підвищення квітневого рівня видобутку очікується приблизно на початку березня, пише Reuters.

Тактика впливу на нафтовий ринок не є новинкою для Дональда Трампа. Протягом свого першого президентського терміну він кілька разів висловлювався про високі ціни на нафту і закликав країни ОПЕК+ зменшити їх. Проте в березні 2020 року, коли пандемія COVID-19 досягла свого піку, а ціни впали до багаторічних мінімумів, він вимагав зменшити видобуток на 10 мільйонів барелів на добу.

Тоді конфлікти між Саудівською Аравією та Росією призвели до значного зростання пропозиції на ринку. Це, зокрема, негативно вплинуло на американських виробників, що стало причиною численних банкрутств, злиттів та скорочення робочих місць. Двомісячна цінова війна супроводжувалася ультиматумами з боку Трампа, що зрештою змусило ОПЕК+ домовитися про зменшення видобутку, що призвело до зростання цін на 20%.

Поки що не ясно, чи буде нове прохання президента США задоволене. Якщо так, то багато чого залежить від рішення Саудівської Аравії. Ця країна вже давно славиться своєю здатністю регулювати обсяги видобутку нафти, щоб впоратися з конкурентами або покарати тих, хто не дотримується правил ОПЕК. Наприклад, наприкінці 2024 року Ер-Ріяд попередив про можливі дії у відповідь на перевищення квот на видобуток з боку Іраку та Казахстану.

Експерт у галузі нафтової промисловості та засновник консалтингової компанії Macro-Advisory Кріс Віфер, сумнівається, що Трамп умовить саудівців та інших членів ОПЕК збільшити видобуток нафти, щоб чинити тиск на Путіна через Україну.

"Невірогідно, що Саудівська Аравія, Об'єднані Арабські Емірати чи інші країни готові долучитися до політичних акцій проти Росії. Виробники ОПЕК досі відчувають обурення через ігнорування з боку Вашингтона, оскільки сланцева революція призвела до зростання експорту американської нафти, що витіснило їх з ринку", - зазначає він.

З іншого боку, хоча в останні роки Саудівська Аравія почала дистанціюватися від США, Трамп все ще має надійні стосунки з керівництвом цієї країни. Водночас, незадоволення іншими учасниками ОПЕК, які перевищують свої квоти, може стати вигідним для Ер-Ріяда, вважає провідний економіст з питань клімату та сировинних товарів компанії Capital Economics Девід Окслі.

"Це чітке запрошення Трампа може стати тим важливим алібі, яке знадобиться Саудівській Аравії для того, щоб активізувати видобуток нафти", - підкреслив він.

Новий президент США запускає ризиковану стратегію, вдаючись до публічного тиску на Саудівську Аравію та картель. Його попередник, Джо Байден, на початку свого президентства виступав із критикою щодо порушень прав людини в цій країні. Проте, коли розпочалась повномасштабна війна Росії проти України, офіційний Ер-Ріяд проігнорував заклики щодо збільшення видобутку нафти.

Відповідаючи на запитання про те, чому Трамп має шанси досягти успіху там, де Байден потерпів невдачу, прессекретарка Каролін Лівітт зазначила, що попередня адміністрація не виконала багато з обіцяного. Вона підкреслила, що "президент Трамп - людина, яка тримає свої обіцянки, і незабаром усі це побачать".

Керуючий директор ClearView Energy Partners LLC, Кевін Бук, вважає, що Ер-Ріяд та інші держави можуть зреагувати на заклики Вашингтона, але не негайно. За його словами, багато що залежить від вимог Трампа і тиску, який він буде здійснювати.

"Те, що просив Байден, могло б створити розкол між двома провідними учасниками ОПЕК+. Це питання залишається актуальним і сьогодні. Тоді це було непросто, і зараз ситуація також не проста", - зазначив він.