Кабінет міністрів призначив Руслана Кравченка новим головою податкової служби. Чим знакове це рішення та з якими проблемами доведеться зіткнутися новому керівнику ДПС?
У переддень нового року Кабінет міністрів призначив головою Державної податкової служби (ДПС) Руслана Кравченка. Колишній очільник Київської обласної військової адміністрації (КОВА), а також кар'єрний прокурор почав керувати ключовим фіскальним органом країни, від роботи якого залежить фінансування обороноздатності під час війни.
Призначення Кравченка стало знаковим одразу з двох причин. По-перше, він став першим головою ДПС без статусу "виконуючого обов'язки" за понад 3,5 року. По-друге, його призначення ознаменувало зміну сфер впливу на податкову службу.
Бізнес роками просив владу визначитися з керівником ДПС, адже лише повноцінний голова має політичний мандат на проведення реальної реформи служби. Реформи, яку влада сама задекларувала ще наприкінці 2023 року, ухваливши Національну стратегію доходів. Чи виправдає Кравченко ці очікування?
Призначеному голові ДПС Руслану Кравченку набагато більше личила б інша топова вакантна посада в країні - генерального прокурора. Адже досвіду роботи ані у податковій, ані у дотичних до неї службах, ані у бізнесі, який у своїй роботі хоч якось контактує з податковою, у нього немає. Натомість майже всю кар'єру Кравченко провів на посадах в органах прокуратури.
Руслан Кравченко народився у Сєвєродонецьку у березні 1990 року. У 2007 році закінчив військовий ліцей імені Івана Богуна, у 2012 році - юридичну академію Ярослава Мудрого за спеціальністю "правознавство" та отримав звання "лейтенант юстиції".
Протягом 2012-2014 років він обіймав посаду в прокуратурі Севастополя, а з початком російсько-українського конфлікту став активним учасником антитерористичної операції, працюючи прокурором 33-ї військової прокуратури Південного регіону. Наразі має статус учасника бойових дій.
Після завершення АТО Кравченко перейшов на роботу в Головну військову прокуратуру. Зокрема, за інформацією руху "Чесно", він виконував обов'язки прокурора у справі, в якій було визнано винним у державній зраді екс-президента Віктора Януковича.
У 2020-2021 роках Кравченко працював начальником управління у кримінальних провадженнях про злочини у сфері оборонно-промислового комплексу, після чого став керівником Бучанської окружної прокуратури Київської області.
У січні 2023 року Олексій Кулеба, який раніше обіймав посаду голови Київської обласної військової адміністрації, почав працювати в Офісі президента. Його місце зайняв Кравченко, який успішно виконує свої обов'язки вже протягом півтора року.
Нового очільника податкової служби призначили без проведення конкурсу. Це стало можливим завдяки тимчасовим нормам, які запроваджені на час воєнного стану. Водночас, інші економічні відомства, такі як митниця та Бюро економічної безпеки, проходять процес оновлення через організацію конкурсів на керівні посади з залученням міжнародних спеціалістів.
Кравченко став першим з травня 2021 року головою податкової служби, який займе цю посаду не в статусі "виконуючого обов'язки". Востаннє Державна податкова служба мала повноцінного керівника в травні 2021 року, коли свою посаду залишив Олексій Любченко. Він перейшов на нову роботу до уряду Дениса Шмигаля, зайнявши пост першого віцепрем'єра та міністра економіки. Відтоді головний фіскальний орган країни очолювали особи з приставкою "в.о.".
Першим у цьому списку став Євген Олейніков, який прийшов на свою посаду в Державну податкову службу разом з Любченком. Олейніков навіть зумів перемогти у конкурсі на пост голови ДПС, проте Кабінет Міністрів так і не затвердив його кандидатуру. Як зазначали джерела в політичних колах, восени 2021 року кар'єра Любченка несподівано зазнала краху, і було вирішено відправити його у відставку. В результаті, уряд не призначив на посаду голови податкової служби колишнього заступника звільненого міністра.
Протягом місяця податкову службу очолював Михайло Тітарчук у статусі "в.о.", а в грудні 2021 року цю посаду зайняла тимчасова виконувачка обов'язків Тетяна Кірієнко. Вона залишалася на цій посаді протягом трьох років.
Після початку великої війни саме від роботи податкової служби залежала здатність України фінансувати власну обороноздатність. Незважаючи на це, ДПС продовжувала працювати без повноцінного керівника, що часом викликало роздратування у платників податків.
"Тривале перебування попереднього керівника служби на посаді виконувача обов'язків протягом трьох років є ненормальним явищем. Якщо керівник виконує свої обов'язки добре, він повинен отримати офіційне призначення, а якщо ні - необхідно знайти гідну кандидатуру. У бізнес-середовищі не прийнято, щоб генеральний директор залишався у статусі в.о. на тривалий термін, адже це призводить до потенційних втрат і ризиків," - підкреслюють представники Спілки українських підприємців.
У бесідах з підприємцями експерти ЕП неодноразово підкреслювали, що без ефективного керівництва не могла відбутися реформа Державної податкової служби. Зокрема, це стосується вирішення численних системних проблем, які тривалий час негативно впливали на бізнес. І таких проблем зібралося справжнє чимало.
Уряд сам визначив реформу ДПС першочерговим завданням, ухваливши Національну стратегію доходів наприкінці 2023 року. У ній виклали бачення того, як розвиватиметься податкова та митна системи України до 2030 року.
У стратегії зазначалося, що спочатку слід відновити довіру до фіскальних інститутів, а після цього переходити до реформування податкової системи, зокрема підвищуючи ставки та вдосконалюючи адміністрування. Проте на ділі ситуація склалася інакше: держава підняла податки, але так і не реалізувала комплексну реформу податкової системи.
Державна податкова служба вже протягом тривалого часу залишається на вершині списку органів, діяльність яких викликає найбільше незручностей у підприємців. Зокрема, у третій чверті 2024 року бізнес відзначав проблеми з роботою цієї служби більше, ніж з митницею, всіма правоохоронними органами, регуляторами та іншими державними установами в цілому, як свідчать дані Ради бізнес-омбудсмена.
Протягом 2024 року до Ради бізнес-омбудсмена надійшло 730 скарг щодо діяльності податкових органів, як повідомила пресслужба установи в інтерв'ю з ЕП. Найбільше звернень стосувалося невиконання податковими службами судових рішень, які стосуються розблокування накладних з податку на додану вартість (ПДВ), а також питань, пов'язаних із податковими перевірками, включенням підприємств до списку ризикових та безпідставним блокуванням податкових накладних.
Проблеми з платниками ПДВ почалися в кінці 2022 року, коли Міністерство фінансів раптово змінило правила адміністрування цього податку через впровадження системи моніторингу відповідності податкових накладних та розрахунків коригування критеріям оцінки ризиків, відомої як СМКОР. Після цього ситуацію намагалися декілька разів виправити, вносячи корективи до урядових постанов.
Проте, управління податком на додану вартість продовжує бути однією з найбільших проблем для бізнесу сьогодні. Підприємці скаржаться, що багато рішень податкових органів щодо блокування накладних зазнають невдач у судових інстанціях. В результаті, втрачають не лише бізнесмени, а й сама держава.
"На даний момент більшість скарг від платників податків щодо результатів перевірок або заблокованих податкових накладних розглядаються судами на користь самих платників. Це призводить до додаткових витрат, як для бізнесу, так і для державного бюджету, і свідчить про неправомірний тиск на підприємства", - зазначає виконавча директорка Європейської бізнес асоціації Анна Дерев'янко.
Проте "ручна" робота системи адміністрування ПДВ, яка ставить палки в колеса білому бізнесу, - не єдина проблема, вирішення якої очікують від новопризначеного голови ДПС.
У 2024 році, завдяки підтримці Світового банку, податкова служба провела опитування серед підприємців, щоб дослідити їхню взаємодію з ДПС. Результати цього дослідження показали, що український бізнес витрачає в середньому 74,4 людино-дня та 103,3 тисячі гривень щорічно на різні формальності, пов'язані зі сплатою податків. При цьому, виявлено, що зростання розміру підприємства призводить до збільшення як фінансових, так і часових витрат на співпрацю з ДПС.
Бізнес сподівається, що за нового керівництва податкової її робота потребуватиме менших витрат часу та грошей платників податків. Також підприємці очікують від нового голови ДПС розв'язання корупційних ризиків у сфері адміністрування ПДВ та акцизного податку.
Чи виправдає новопризначений очільник ДПС очікування бізнесу? У підприємців та представників влади, з якими ЕП спілкувалася під час підготовки цього матеріалу, виникають сумніви.
"Я маю побоювання, що це призначення не має на меті здійснити реформи. Це, скоріше, крок, спрямований на перерозподіл ресурсів та впливів", - зазначив анонімний депутат одного з комітетів Ради з економічних питань.
Призначення Кравченка стало важливою віхою не лише через те, що він став першим повноцінним керівником служби за останні три з половиною роки. Це також сигналізувало про зміни в розподілі впливу в країні та про централізацію влади в кабінетах на Банковій.
Протягом тривалого часу в бізнес-колах та серед політиків існувала думка, що Данило Гетманцев, голова профільного комітету Верховної Ради, виконує роль "куратора" податкової служби. Його вважали особою, яка контролює всі внутрішні процеси в службі, включаючи проблемну для бізнесу систему адміністрування ПДВ. Варто також зазначити, що обов'язки заступника голови Державної податкової служби виконував колишній помічник Гетманцева, Євгеній Сокур.
Сам Гетманцев не раз спростовував наявність свого впливу на податкову систему, хоча в своїх соціальних мережах він неодноразово згадував про це. Наприклад, організовуючи публічні звільнення керівників обласних податкових органів, які були пов'язані з корупційними схемами.
Після оголошення рішення щодо призначення Кравченка, Гетманцев висловив свою вдячність команді Державної податкової служби. У наступні кілька днів він звітував про успіхи податкової системи, демонструючи заздалегідь підготовлені слайди презентації.
"Хочу подякувати команді Державної податкової служби, яка пропрацювала в податковій три повні роки у найважчий за всю історію держави період. Ви нереально круті! І вам вдалося зробити більше, ніж за попередні 30 років", - написав депутат.
Однак, здається, що "ера Гетманцева" в Державній податковій службі добігає кінця. За інформацією, отриманою від джерел в середовищі депутатів, з приходом нового керівництва, контроль над податковою службою буде передано під управління голови Офісу президента Андрія Єрмака та його заступника Олега Татарова.
Втрати впливу Гетманцева у сфері оподаткування підкріплює той факт, що Кабінет міністрів ухвалив рішення звільнити з посади заступника голови Державної податкової служби Сокура, в той час як колишня виконувачка обов'язків голови служби Кірієнко залишилася на своїй посаді.
Зміна неформального контролю над податковою - частина ширшої картинки. Як розповіли ЕП співрозмовники у парламенті, керівництво Офісу президента вже досить довго намагається посилити свій вплив на ті сфери, які наразі контролюють депутати коаліції.
"Триває масштабна та систематична діяльність. Офіс очищує простір від впливу Давида Арахамії, голови фракції "Слуга народу", а також парламентського впливу. Саме це є справжнім поясненням кадрових змін у ДПС", - зазначає анонімно один із депутатів Верховної Ради.
"Цей конфлікт триває вже тривалий час. Зміна керівництва податкової служби була запланована ще принаймні півроку тому, але тоді не вдалося знайти гідного кандидата. Офіс розглядав можливість призначення когось із військових", - зазначає інший співрозмовник з фракції "Слуга народу".
В день свого призначення на пост голови Державної податкової служби Кравченко категорично відкинув будь-які припущення про те, що він буде представляти інтереси сторонніх осіб. Пізніше, у своїх соціальних мережах, він ще раз акцентував увагу на тому, що на його діяльність у цій ролі ніхто не має впливу.
"Ще раз наголошую: ніхто сторонній не впливатиме ні на мене, ні на Державну податкову службу. Закривайте свої "кадрові контори" та припиняйте використовувати моє ім'я як прикриття.
Це послання адресоване всім: родині, колишнім начальникам, знайомим, друзям їхніх знайомих та тим, хто має ілюзії про свій потенційний вплив на мене", - підкреслив екс-голова Київської обласної військової адміністрації.
Цікавий момент: всього через три дні після початку своєї діяльності Кравченко зміг допомогти Службі безпеки України у викритті корупціонера з податкової служби, про що з гордістю повідомила пресслужба СБУ.
Чи зможе новий очільник податкової служби так само оперативно вирішити існуючі проблеми у стосунках між службою та платниками податків?
