Повернення до Росії: як Путін повільно відновлює вплив у Німеччині і хто здатний цьому протистояти.

Німеччина, яка подолала своє початкове небажання підтримувати Україну, аби стати найбільшим європейським постачальником допомоги для нашої країни, схоже, готова змінити курс. Уряд країни у 2025 році планує зменшити витрати на підтримку нашої країни із 8 до 4 млрд євро, аргументуючи цей крок "дефіцитом бюджету".

На сьогодні у Німеччині чітко вимальовується такий собі "прокремлівський кулак" із ультраправих та лівих, які об'єднані ціллю припинити допомогу Україні. Ба більше, навіть у рідній партії Шольца - Соціал-демократичній партії Німеччини (СДПН) - починаються загрозливі для України дискусії, які спираються на нібито громадську думку про те, що німці не хочуть, аби їхня країна брала активну участь у війні.

Згідно з розрахунками Інституту світової економіки в Кілі, зупинка військової допомоги Україні обійдеться Німеччині дорожче, ніж її продовження. З лютого 2022 року до серпня 2024 року Україна отримала військову допомогу на загальну суму 10,6 мільярдів євро, що складає близько 0,1% від валового внутрішнього продукту (ВВП) Німеччини за рік. Якщо Росія здобуде перемогу в Україні, це призведе до суттєвого збільшення витрат Німеччини, оскільки зростуть військові витрати, кількість біженців, а також зменшаться обсяги торгівлі з Україною та інвестиції. У такому випадку щорічні витрати ФРН можуть сягнути від 1 до 2% ВВП, що в 10-20 разів перевищує нинішні витрати на військову підтримку України. Таким чином, питання фінансування навряд чи стане проблемою.

Про те, як Німеччину штовхають до припинення допомоги Україні і хто може цьому завадити, - у матеріалі OBOZ.UA.

"Качели" Шольца

Сьогодні Берлін надав Україні більше підтримки, ніж будь-яка інша країна Європи, але дії канцлера Німеччини Олафа Шольца все ще піддаються критиці. В Україні висловлюють незадоволення його обережністю в питаннях членства в НАТО та передачі далекобійних ракет TAURUS, які могли б значно посилити оборонні можливості країни у конфлікті з Росією.

Партнери Шольца в коаліції заявляють, що він обирає "серединний шлях" між "яструбами" та "голубами", намагаючись надати Україні максимальну підтримку, не провокуючи Росію і не розчаровуючи надто пацифістськи налаштовану частину німецького суспільства. Однак у рамках такої стратегії йому вдалося віддалити від себе практично всіх: як тих, хто вважає, що він повинен був діяти рішучіше, так і тих, хто прагне до миру з Кремлем.

Сьогодні канцлер Німеччини опинився під атакою критики з усіх боків: як з боку проросійської опозиції, представленої ультраправою партією "Альтернатива для Німеччини" та лівою фракцією на чолі з Сарою Вагенкнехт, так і з боку проукраїнської ХДС-ХСС. "Друзі Путіна" вимагають, щоб Шольц зупинив підтримку України і почав вести перемовини з Москвою, в той час як ХДС звинувачує його в боязливій політиці стосовно Путіна і закликає до збільшення допомоги Україні.

"Ми безумовно дуже вдячні за той факт, що Німеччина на сьогодні є найбільшим донором України у ЄС, і велику роль у цьому відіграє канцлер Шольц. Однак через певні внутрішньополітичні аспекти його політика підтримки стає стриманішою", - зазначив в ексклюзивному коментарі для OBOZ.UA народний депутат України, голова парламентського Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко.

"Кожен політик завжди враховує не лише зовнішньополітичні інтереси своєї держави, але й внутрішні обставини, зокрема ті, що пов'язані з виборами, - зазначає Мережко. - В даний момент ми спостерігаємо, що ситуація в партії Шольца, Соціал-демократичній партії Німеччини (СДПН), значно погіршилася в плані підтримки виборців. Це може пояснити його обережний підхід та спроби знайти баланс, що, на жаль, негативно впливає на його позицію щодо допомоги Україні," - підкреслює Олександр Мережко.

Об'єднані під егідою Кремля

Партії, що мають дружні зв'язки з Росією, здобули значні результати на нещодавніх регіональних виборах у східних частинах Німеччини. Ці результати можуть створити серйозні виклики для чинної коаліції під керівництвом канцлера Шольца, а також мати важливі міжнародні наслідки. Виборці виявили широку підтримку партій, які відкрито висловлюють підтримку Російській Федерації та виступають проти надання подальшої допомоги Україні. Окрім "Альтернативи для Німеччини" (AfD), подібні погляди також має нова політична сила BSW, заснована лівим політиком Сарою Вагенкнехт.

У Німеччині Москва змогла згуртувати політичних супротивників — правопопулістську партію AfD та лівих, представлених BSW. Основним чинником цього об'єднання є їхня явна або прихована підтримка російського лідера Володимира Путіна. Проросійські настрої тепер поширюються як серед правих, так і серед лівих, і Кремль охоче підтримує та фінансує обидві сторони.

"Альтернатива для Німеччини" зосереджує свою увагу на конфлікті в Україні, виступаючи за припинення військової підтримки з боку Німеччини. Деяких членів Бундестагу від цієї ультраправої політичної сили підозрюють у отриманні фінансування з Росії для просування її інтересів у Німеччині та на європейській арені.

BSW також активно проявляє себе в антиукраїнських ініціативах, проте робить це більш "витончено", ніж їхні колеги з прокремлівського угруповання AfD. Вагенкнехт виступає за "мир", вважаючи, що для цього необхідно просто зупинити "підтримку України у війні", налагодити тісніші зв'язки та почати переговори з Володимиром Путіним, а також скасувати санкції проти Росії та відновити імпорт дешевих енергоресурсів. Ця точка зору має значну підтримку серед населення на колишньому комуністичному Сході Німеччини. Додатково, BSW висловлює думку про необхідність мораторію на розширення ЄС, зокрема щодо можливого членства України, що є спільною позицією для AfD.

Маючи значно менші електоральні здобутки, ніж німецькі ультраправі, BSW становить реальну загрозу для підтримки України. Адже на відміну від екстремістської AfD, з якою поки що інші німецькі політичні сили не бажають мати справи, ліві не такі токсичні, а тому їх запрошують для формування коаліції. При цьому Вагенкнехт особисто пригрозила припинити переговори щодо формування коаліції у східнонімецьких федеральних землях: Тюрінгії, Саксонії та Бранденбурзі, якщо її вимоги щодо України не будуть включені до коаліційних угод. Вона заявила, що регіональні уряди могли б використати свій вплив для зміни федеральної політики, тобто спонукати до відмови від постачання зброї Україні та розміщення американських далекобійних ракет у Німеччині.

"Наші виборці очікують, що ми зробимо все можливе, щоб змінити курс німецької зовнішньої політики", - заявила Вагенкнехт. "Якщо інші партії й досі не зрозуміли сигналів останніх виборів і просто хочуть жити як раніше, то коаліції з нами не буде", - констатувала ліва прихильниця Путіна.

"Насамперед те, що я бачу, то на сьогодні ці партії дійсно є проросійськими, вони поширюють кремлівські наративи, просувають, по суті, путінські інтереси в Німеччині, - зазначає Олександр Мережко. - На щастя, поки що ці крайні партії залишаються поза владою і не мають вирішального впливу на загальну політику Німеччини, на її зовнішню політику. До того ж вже й німці починають дещо розуміти. Так, у Німеччині є спеціальне відомство, яке займається охороною Конституції, яке, по суті, поставило "Альтернативи для Німеччини" під своєрідний контроль. Тобто це вже є ознакою того, що німецька держава вбачає певну загрозу для демократії з боку ультраправих. Треба певний час для того, щоб система правосуддя почала діяти, але, здається, стосовно AfD будуть рішення", - вважає Олександр Мережко.

Назад до зближення з Росією

Як відомо, СДПН очолює коаліцію, що править зараз у ФРН. Ще 1970-ті ця партія проводила курс на зближення з Москвою. Після розпаду СРСР одним із канцлерів ФРН став соціал-демократ Герхард Шредер, сьогодні особистий друг Путіна, який потрапив у немилість через зв'язки з Кремлем після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Після 24 лютого 2022 року лідерство Соціал-демократичної партії Німеччини визнало свої помилки у відносинах з Росією, дистанціювалося від Москви та виявило підтримку Україні. Проте, новим генеральним секретарем став прибічник Шредера, Маттіас Мірш, який вже продемонстрував готовність до налагодження відносин з ним.

Мірш заявив, що Шредер на посаді канцлера Німеччини у 1998-2005 роках "багато чого досягнув". На зауваження про зв'язки Шредера з Росією генсек СДПН відповів, що нинішній канцлер Німеччини також готовий говорити з Путіним, а "переговори і стримування - це дві сторони однієї медалі".

Існують й інші свідчення того, що партія Щольца, Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН), повільно, але впевнено рухається у бік проросійської політики. У східних регіонах соціал-демократи ведуть дискусії про можливе формування коаліції з проросійською партією BSW. Пауль Ронцхаймер, заступник головного редактора BILD, вважає це частиною одного й того ж процесу та говорить про відновлення "старої путінської СДПН", яка була лояльною до Москви.

"У СДПН є деякі, хто справді порвав із Кремлем. Але зараз після висловлювань Мірша це показує, що оновлення далеко від завершення. Зараз, через майже три роки війни, ми чуємо таке від їхнього генсека. Для мене це показник, що у частині партії це оновлення ні до чого не призвело. Там знову розповідають те саме, що й кілька років тому. Думаю, наступним кроком буде те, що скажуть, ніби нам потрібний Шредер для переговорів із Путіним. У нього такі контакти, їх не можна спалювати. А це перший крок до зближення з РФ. Якщо всерйоз сприймати слова Мірша, то тепер порахувавши разом BSW, AfD та потенційно СДПН, сформується більшість", - сказав Ронцхаймер.

Зупинити агресію Путіна.

У наступному році Німеччина відзначить проведення загальнонаціональних виборів. За останніми соціологічними даними, консервативна партія ХДС/ХСС займає провідні позиції з рейтингом у 32-35% голосів, що суттєво перевищує показники інших політичних сил. Лідер опозиційного блоку Фрідріх Мерц вже оголосив про свою кандидатуру на пост канцлера.

Для України важливо, що Фрідріх Мерц, реальний кандидат на пост канцлера Німеччини, висловив готовність передати німецькі далекобійні авіаційні ракети TAURUS та в цілому проводити набагато більш рішучу політику у протидії Росії, що суттєво відрізняється від курсу Олафа Шольца.

"Я сказав би Путіну: якщо бомбардування України не припиняться, то першим кроком буде зняття обмежень щодо дальності, а другим буде доставка TAURUS. Я хотів би, щоб Україна могла поставити себе в таку сильну позицію. Про те саме кажуть британці, французи та американці - не Байден, але все його оточення. І єдиний, хто цьому заважає, - канцлер Німеччини. Він явно наляканий", - говорить Мерц.

Щодо ескалації, якої Шольц так остерігається, Мерц має іншу точку зору: "Британія надає крилаті ракети, Франція також поставляє крилаті ракети. Чи означає це, що вони вступають у війну? Це абсолютно безглуздо. Мова йде про ефективне стримування та надання Україні можливості завдавати удари по військовим цілям, захищаючи себе від агресії, яка порушує міжнародні норми і з такою жорстокістю націлена на цивільне населення України", - підкреслює Мерц.

Якщо не відбудуться суттєві зміни, цілком імовірно, що ХДС-ХСС може стати фаворитом на загальних виборах у вересні 2025 року. Проте, враховуючи нинішню слабкість інших ключових партій, що входять до складу правлячої коаліції Німеччини, а також зростання впливу проросійських крайніх лівих і ультраправих, не зовсім зрозуміло, з ким саме ХДС-ХСС зможе укласти коаліцію, і чи вдасться їм це взагалі.

"Я мав можливість зустрітися з Мерцом ще до початку повномасштабної агресії, і його принципово проукраїнська позиція справила на мене позитивне враження, - зазначив Олександр Мережко. - Виходячи з власного досвіду, можу стверджувати, що це не лише передвиборча риторика; я впевнений, що він буде рішучим канцлером у питаннях військово-технічної підтримки України. У цьому аспекті я не маю жодних сумнівів щодо його політичного курсу в майбутньому. Також вважаю, що це не тільки його особисте переконання, а й позиція його партії в цілому, оскільки я, наприклад, не чув жодних сумнівів від представників ХДС. На відміну від соціал-демократичної партії, там відбуваються процеси, які викликають у нас занепокоєння," - підкреслив Олександр Мережко.