Як обмеження цін впливають на зниження цін на електроенергію та прогрес у створенні систем для зберігання енергії.
На початку 2019 року, під час запуску нової моделі ринку електричної енергії, що базується на європейських принципах функціонування різних майданчиків для купівлі та продажу електрики (таких як ринок двосторонніх угод, ринок "на добу наперед", внутрішньодобовий та балансуючий ринки), в Україні, з метою уникнення можливих стрибків цін на електроенергію для споживачів, були введені тимчасові обмеження цін, відомі як прайс-кепи.
Прайс-кепи - це цінові обмеження, встановлені енергетичним регулятором (НКРЕКП) для учасників оптового ринку при операціях купівлі-продажу електричної енергії. Оскільки на цьому ринку діють погодинні розрахункові періоди, цінові обмеження були встановлені для кожної години протягом доби з розрахунку максимальної та мінімально можливої її величини (верхній та нижній прайс-кепи).
Проте в нас тимчасові заходи стають постійними, тож прайс-кепи діють досі. Це вже не ринковий механізм, а більше політичний, який дозволяє державним регуляторним органам контролювати ринок та ціноутворення на ньому.
Останнім часом енергетичні стейкхолдери наголошували на необхідності анулювання прайс-кепів, оскільки вони стримують імпорт електроенергії з ЄС, особливо в період дефіциту електричної енергії в енергосистемі України через постійне руйнування енергогенеруючих потужностей країною-агресором.
Цінові межі обмежують імпорт електроенергії, оскільки в певні години вартість електрики в Європейському Союзі перевищує встановлені в Україні цінові пороги. Як наслідок, така імпортна операція втрачає економічний сенс: імпортер не має сенсу купувати електричну енергію за кордоном, якщо її ціна вища, ніж ціна продажу в Україні.
Цінові обмеження можуть призводити до підвищення вартості електрики в ті моменти, коли вона повинна була б коштувати для споживача практично нічого або навіть мати від’ємну ціну.
Мова йде про денні години протягом березня-жовтня. У цей період через високу концентрацію сонячної генерації в енергетичному балансі України створюється значний профіцит електроенергії, що призводить до значного обмеження її використання за командою диспетчера "Укренерго". За словами експертів, сонячні електростанції в такому разі попросту "зливають електроенергію в землю".
За правилами ринку, за таких профіцитів у денні години ціни на електроенергію мали б значно падати. Це автоматично спонукало б промислових споживачів зміщувати свої графіки споживання електроенергії в бік денних годин. Простими словами - вмикати більше енергетичного обладнання вдень.
Проте, через вплив нижнього прайс-кепу, денні ціни не знижуються до бажаного рівня. Це пояснюється тим, що продавці, як і очікувалося, продовжують встановлювати високі ціни в денний час, зокрема, аргументуючи свої рішення обмеженням верхнього прайс-кепу та неможливістю адекватно відрегулювати вартість свого торгового графіка.
Виникає неоднозначна обставина.
З одного боку, якби споживачі почали зміщувати графіки споживання в бік денних годин, коли, як кажуть, сонячні станції "зливають електроенергію в землю", то це б збільшило попит на електроенергію і частину СЕС не довелось би обмежувати.
З іншого боку, ринок не надає можливостей для заохочення споживачів перенести споживання на денний час, коли спостерігається значний надлишок електроенергії, а сонячні електростанції змушені обмежувати виробництво. Натомість, він продовжує штучно підтримувати високі ціни в денний період.
Чи можна навести випадки, коли промислові споживачі готові коригувати свої графіки споживання електрики в денний час, якщо в цей період ціна на електроенергію буде близька до нуля або навіть негативною? Так, такі приклади існують.
На відміну від епохи старого ринку електроенергії (до 2019 року), коли лише сотня промислових споживачів в Україні розуміла, що на ринку є погодинні ціни, в епоху сучасного ринку майже всі промислові споживачі середнього та енергоємного споживань купують електроенергію на умовах погодинної ціни, накладеної на їх графіки споживання. Для них це звичайні ринкові математика та економіка.
Уже зараз виробники теплової енергії опрацьовують питання встановлення на об'єктах теплової генерації електричних котлів, щоб у денні години доби купувати дешеву електроенергію і в цей період заміщувати нею дорогий природний газ.
Деякі користувачі розглядають можливість установки ємності-накопичувача для теплоносія поруч з електричним котлом, щоб продовжити період віддачі теплової енергії на вечірній час. Цей метод та конфігурація обладнання можуть стати ефективним рішенням для забезпечення споживачів гарячим водопостачанням, яке зазвичай не є економічно вигідним для виробників теплової енергії в літній період.
Скасування, принаймні, нижніх денних цінових обмежень і, як наслідок, передбачуване значне зниження вартості електроенергії вдень у період з березня по жовтень, формує додатковий позитивний та основоположний вплив на енергосистему України.
Зниження або негативні тарифи на електроенергію протягом дня стимулюватимуть власників сонячних електростанцій інвестувати в системи накопичення енергії (Battery Energy Storage - BESS). Це дозволить їм зберігати електрику, коли вона є дешевою або практично безкоштовною, а потім постачати її в мережу у години, коли вартість енергії підвищується.
#Електрична енергія #Природний газ #Європейський Союз #Економіка #Імпорт #Графіка #Ціна #Політика #Споживач #Енергія #Логіка #Водопостачання #Теплова енергія #Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг #Сонячна енергія #Математика #Енергетична система #Теплоносій
