Керівник платформи New Geopolitics Research Network, а також заступник директора Центру досліджень Армії, конверсії та роззброєння з міжнародних питань.
На тлі підготовки "переговорів про мир", у ніч на 21 серпня Україна зазнала чергового масованого удару РФ - із застосуванням БПЛА та ракет. І це демонструє незмінність позиції Росії.
Основним стимулом для Путіна з моменту, коли Дональд Трамп знову зайняв посаду президента США, є тактика затягування часу. Він веде гру, використовуючи суперечності між Трампом і Зеленським, маніпулюючи обіцянками, що Трамп може отримати Нобелівську премію миру, якщо чинитиме тиск на Україну, примушуючи її визнати Крим російським і поступитися іншими територіями.
Ми чітко спостерігаємо за тим, що відбувається під час телефонних бесід Путіна з Трампом, а також під час їхньої зустрічі на Алясці. Ясно, що наші західні партнери, зокрема Трамп, можуть думати, що Путін має інші наміри. Можливо, йдеться про прагнення отримати фінансові вигоди або інвестувати в Арктику. Тому вони намагаються тиснути на Україну, пропонуючи домовитися та поступитися Донбасом, мовляв, це вирішить усі проблеми, і ми зможемо жити в мирі. Проте вони не усвідомлюють основних принципів взаємин із Росією.
Це веде до дипломатичних невдач, подібних до ситуації з Трампом на Алясці — величезні зусилля заради символічного приниження. Основна тактична мета Путіна полягає в тому, щоб виграти час. Ні більше, ні менше.
Це веде до небачених раніше дискусій у Вашингтоні, де беруть участь не лише президент України Володимир Зеленський, а й керівники європейських країн. Не пригадую, щоб раніше на такій висоті організовувалися подібні інтелектуальні обговорення та розроблялися рішення щодо мирного процесу.
Та Путін, своєю чергою, абсолютно не змінив свій підхід. Спочатку він виграв кілька тижнів, пообіцявши зустрітися з Трампом. Потім щось пообіцяв Віткоффу під час візиту того до Москви. Далі щось пообіцяв вже Трампу під час зустрічі на Алясці...
Основною метою його діяльності є запобігти введенню нових тарифів і санкцій щодо Росії, адже це може призвести до серйозних негативних наслідків для економіки країни.
Водночас він прагне досягти прогресу на фронті - його генерали запевняють, що зможуть захопити весь Донбас протягом двох-трьох місяців...
Останні удари росіян по Україні також демонструють неготовність Путіна до зустрічі із Зеленським. Коли російського диктатора поставили перед фактом, що Зеленський готовий зустрічатись фактично будь-де і в будь-якому форматі - двосторонньому, тристоронньому - виявилось, що Путіну таке продовження переговорів зовсім не потрібне. Адже якщо він погоджується на зустріч, це означатиме, що йому доведеться погоджуватись і на якісь компроміси. Якщо ж буде досягнуто згоди з якихось питань (навіть поступок), то Путіну доведеться підписувати конкретні документи. А він цього дуже не хоче.
Варто зазначити, що у відповідь на пропозицію Трампа організувати зустріч між Зеленським і Путіним до кінця серпня, глава російського Міністерства закордонних справ Лавров чітко висловився про те, що ймовірність такої події є майже нульовою. Водночас, російські військові продовжують атаки на західні регіони України, націлюючись на цивільні об'єкти, демонструючи таким чином свою відмову від зустрічі.
Цілком можливо, що це спонукатиме Трампа визнати свої помилки, хоча це буде для нього надзвичайно складно. Україна заплатила високу ціну, зазнавши численних втрат і руйнувань, попри те, що і Україні, і Європі було чітко сказано, що "не варто вважати, що Путін прагне миру. Нам потрібна зброя, тисніть на Росію, руйнуйте її економіку, і тоді ми зможемо змусити Путіна до діалогу силою". Це і є концепція миру через силу.
На даний момент Трамп вже дав згоду на постачання зброї для України.
Тепер, природно, на нього чекає новий етап: після того, як зустріч, яку він пообіцяв, не відбудеться, йому слід запровадити жорсткі санкції проти Росії. Ці заходи повинні суттєво підірвати російську економіку до кінця року.
Цікаво, що якщо Путін погодиться на зустріч (не раніше кінця літа, а пізніше), це свідчитиме про серйозні проблеми в його економіці. Це також означатиме, що російські економісти нарешті змогли переконати його в необхідності зменшити активність: на фронті Росія вже не може досягти успіху, а 2026 рік може стати справжнім випробуванням, якщо не вжити заходів.
#Дональд Трамп #Арктика #Європа #Росія #Економіка #Україна #Володимир Зеленський #Президент України #Москва #Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Володимир Путін #Вашингтон, округ Колумбія #Російська мова #Білий дім #Безпілотний літальний апарат #Крим #Телефон #Міністерство закордонних справ (Україна) #Диктатор. #Нобелівська премія миру #Донецький вугільний басейн #Аляска
