В Україні досі діє радянський Кодекс законів про працю, прийнятий у 1971 році, який включає норми щодо премій за "високі результати праці" та "раціоналізаторські пропозиції", а також положення про "громадські стягнення". Новий Трудовий кодекс обіцяє забезпечити гнучкість для бізнесу та передбачає дев'ять різновидів трудових договорів. Однак критики висловлюють занепокоєння щодо можливого "спрощення процесу звільнень". Тож, видання Фокус вирішило дослідити, чи дійсно ми можемо очікувати реформи за європейськими стандартами, або ж ризик миттєвих втрат роботи залишиться актуальним.
В Україні знову активізувалися спроби оновлення трудового законодавства, яке досі ґрунтується на радянському Кодексі законів про працю. У Верховній Раді наразі обговорюють проєкт нового Трудового кодексу №14386, зареєстрованого у січні 2026 року. Основною метою цього законопроєкту є приведення українських трудових норм у відповідність до сучасних економічних реалій та вимог Європейського Союзу. Фокус звернувся до експертів для отримання їхньої думки про нововведення даного документа.
На 13 березня 2026 року документ знаходиться на етапі розгляду в парламенті. Профільний комітет вже висловив позитивну рекомендацію, проте голосування в першому читанні ще не відбулося. У разі його ухвалення, новий кодекс набуде чинності лише через шість місяців після завершення воєнного стану. Тим часом в Україні залишається чинним старий Кодекс законів про працю, і всі положення щодо відпусток, декретів та трудових гарантій продовжують діяти без змін.
Чи зникнуть декрети і старі відпустки
Останнім часом у ЗМІ активно ведуться дискусії щодо потенційних змін у сфері праці. Зокрема, політичний аналітик Ігор Попов наголошує на тому, що більшість аспектів цього документа спрямовані на вигоду роботодавців, тоді як права працівників суттєво обмежуються. Крім того, існують припущення, що за новим трудовим кодексом в Україні може бути зменшено тривалість декретної відпустки.
Проте юристи наголошують, що ці твердження не відповідають реальності.
Адвокатка АО "EvrikaLaw" Ольга Брус зазначає, що запропонований проект кодексу не анулює діючі гарантії.
За її словами, документ лише запроваджує новий вид оплачуваної відпустки для догляду за дитиною, але не замінює нею чинну систему.
"За словами експерта, законопроєкт не скасовує існуючі види відпусток, а лише вводить нові варіанти."
Юристка пояснює, що зараз законопроєкт передбачає кілька ключових особливостей такої відпустки:
* Це буде оплачувана посада, отже, співробітники отримуватимуть винагороду за свою працю.
* нею можна користуватися до моменту, коли дитині виповниться вісім років;
Загальний період триватиме чотири місяці, які будуть поділені між батьками — кожен отримає по два місяці.
Право на декретну відпустку для догляду за малюком до трьох років залишається незмінним. Також залишається можливість безкоштовного продовження цього періоду до шести років за рекомендацією медичних фахівців.
Які нововведення чекають на нас у відпустках?
Проєкт нового кодексу передбачає не лише зменшення, а й часткове розширення прав працівників щодо відпочинку.
Згідно з Кодексом законів про працю, тривалість основної щорічної відпустки складає 24 календарні дні, причому деякі з цих днів можуть бути перенесені на наступний рік.
У новому законодавчому кодексі представлена альтернативна модель. Головна відпустка становитиме 20 календарних днів, однак у поєднанні з додатковими днями вона може досягати мінімум 28 днів. При цьому святкові дні не будуть зараховуватися до загальної тривалості відпустки.
Запроваджують також ініціативу щодо можливості короткочасної адміністративної відпустки тривалістю до п'яти днів без виплати заробітної плати.
Ще одна зміна стосується перенесення відпусток. Якщо зараз невикористані дні можна переносити на наступний рік, то новий кодекс передбачає, що вони не накопичуватимуться тривалий час, за винятком окремих соціальних випадків.
Лікарняні та відпустки для батьків
Деякі нововведення вплинуть на батьків, які виховують маленьких дітей. Зокрема, термін оплачуваної відпустки для догляду за хворою дитиною може бути подовжено з 10 до 14 днів.
У цьому кодексі також передбачено впровадження нових гарантій, серед яких право батьків на адаптивний робочий графік, можливість для матерів з маленькими дітьми працювати дистанційно, а також заборона нічних змін для вагітних без їхнього погодження.
При цьому декретна відпустка після пологів так і становитиме 126 днів (70 до пологів і 56 після). Отже, ця норма залишається без змін.
Нові угоди про працю
Однією з найзначніших новацій у проекті кодексу є вдосконалена система трудових угод.
На сьогоднішній день законодавство, по суті, охоплює приблизно шість різновидів угод, серед яких найбільш популярними є безстрокові та строкові контракти.
У новому кодексі кількість їх може збільшитися до дев'яти, щоб узгодити трудові відносини з сучасними формами зайнятості.
Серед нових або більш ретельно визначених форматів:
* віддалена праця;
* дистанційна робота;
* договори з нефіксованим робочим часом;
* неповна зайнятість;
* тимчасова зайнятість або поєднання професій.
Пропонується детально визначити вісім характеристик трудових відносин. Якщо у взаємодії між працівником і підприємством присутні щонайменше п’ять з цих ознак, такі відносини автоматично класифікуються як трудові. Цей підхід повинен сприяти боротьбі з неофіційною зайнятістю.
Чи допоможе новий кодекс вивести роботу з тіні
Фахівці з управління персоналом вважають, що впровадження більш гнучких форматів зайнятості може допомогти знизити рівень неофіційної праці. Наприклад, Наталія Слинько, директорка консалтингової компанії TalentMatch, зазначає, що різноманітність форм трудових відносин може мати позитивний вплив на ринок праці.
"Я переконана, що різноманітність форм трудових відносин сприятиме зменшенню тіньової економіки. Необхідно реалізувати інформаційну кампанію, яка б пояснювала ці інструменти, щоб підприємства могли адаптувати їх до своїх потреб та усвідомити як ризики, так і переваги для себе та своїх співробітників," -- зазначає вона, підкреслюючи, що просто зміна типів договорів не є усім вирішенням проблеми.
"Я переконана, що існуватиме також і невидима зайнятість, адже вона стосується не лише захисту працівників, але і податкових аспектів," – зазначає Наталія Слинько.
Тому, як кажуть фахівці, слід зважати і на системи оподаткування, що будуть чинними для різних типів договорів, а також, чи буде компаніям вигідно офіційне працевлаштування співробітників.
Нагадаємо, що в Україні відбулося підвищення пенсій. Таким чином, протягом березня українці почали отримувати виплати, які стали на 12,1% більшими. Пенсійний фонд України вже оприлюднив інформацію про нові нарахування, зокрема, згадувалася сума у 18 885 грн.
#Європейський Союз #Економіка #Україна #Верховна Рада #Бізнес #Графіка #Радянський Союз #Політик #Законодавство #Документ #Парламент #Ринок праці #Юрист #Оподаткування #Пенсійний фонд України #Пологи #Заробітна плата #Військовий стан #Адвокат #«Фокус» (український журнал) #Постанова #Попов Ігор Володимирович #Працевлаштування #Норма
