У статті NYT зазначається, що українські безпілотники націлюються на нафтопереробні заводи в Росії з метою завдати шкоди країні.

Американське видання The New York Times опублікувало матеріал про те, як українські військові завдають ударів по російським нафтопереробним заводам, розвиток виробництва дронів в країні та про роботу 14-ого Окремого полку БпАК. Пропонуємо адаптований переклад тексту.

Глибоко на українській території, під зоряним небом, армійці проводять фінальні перевірки дронів - кожен із розмахом крил 7 метрів і з 50 кілограмами вибухівки - і запускають їх в напрямку Росії. Командир групи крізь прилади нічного бачення спостерігав за тим, як безпілотники зникали в темряві.

"Вранці ви прочитаєте, що нафтопереробний завод горить", - каже людина, відома лише за позивним "Каспер", із міркувань безпеки.

Майже щоночі з серпня такі військові вивозять далекобійні дрони на змінні позиції у відкритих полях і запускають їх у бік російських нафтопереробних заводів, завдаючи ударів по нафтовій економіці росії з ефективністю, якого не досягли навіть західні санкції. Поки росія тисне на фронті, українці сподіваються, що ця кампанія - із застосуванням зброї та тактики, яких не існувало на початку вторгнення 2022 року - зрештою змусить володимира путіна припинити війну.

"Найефективніші санкції, ті, що діють найшвидше, - це пожежі на нафтопереробних заводах Росії", - сказав президент Володимир Зеленський минулого місяця. Зараз він намагається отримати від США більш потужну та далекобійну зброї, включно з ракетами "Томагавк".

Однієї з ночей журналісти видання The New York Times отримали унікальну можливість відвідати позицію батальйону, що управляє далекобійними дронами. Вони погодилися дотримуватися суворих умов конфіденційності, не розкриваючи навіть приблизне місцезнаходження, кількість безпілотників або склад особового складу. Хоча ця позиція знаходилася на значній відстані від лінії фронту, військовослужбовці були в бронежилетах та шоломах, усвідомлюючи, що в разі виявлення їхньої локації російськими військами, сюди може бути надіслана балістична ракета.

"Каспер заявляє: "Росія переслідує нас"."

Станом на минулий місяць Україна знищила або пошкодила на НПЗ обладнання для переробки 1,5 мільйона барелів нафти на добу - приблизно 20% усіх потужностей країни, за даними аналітика Wood Mackenzie Аванпала Сехмі Сінгха.

У Росії та на окупованих територіях спостерігається дефіцит бензину, а ціни з початку року підвищилися приблизно на 40%. На автозаправних станціях вводять обмеження на продаж – до 20 літрів на одного водія, а деякі з них взагалі не пропонують бензин, продаючи виключно дизельне паливо, інформує газета "Известия".

За даними Коммерсанта, наприкінці вересня половина заправок у окупованому Криму припинила продаж бензину. В інших регіонах люди стоять у чергах на заправках усю ніч.

Уряд оголосив заборону на експорт бензину ще в середині літа, проте офіційно не вказав причини, що призвели до дефіциту.

Від початку конфлікту російські збройні сили регулярно завдають ударів по енергетичній інфраструктурі України, зокрема по електростанціях, лініях електропередач та газопроводах, прагнучи завдати шкоди економіці та ускладнити життя звичайних людей. Ледь не кожна велика атака призводить до відключень електроенергії, залишаючи частини Києва та інших міст у сутінках.

Незважаючи на те, що Москва має значно розвиненішу індустрію виробництва дронів у порівнянні з Україною, українські військові проявляють більшу точність у своїх діях. Вони ретельно підбирають цілі, щоб уникнути зайвих руйнувань і продемонструвати своїм союзникам відповідальність у використанні озброєння.

Українська влада вже тривалий час переконана, що путін не зупиниться, поки не відчує істотного економічного тиску. Проте президент Трамп досі не вжив заходів для посилення санкцій, незважаючи на те, що російський лідер відкинув мирні ініціативи.

Основні західні санкції були націлені на стримування експорту російських енергоресурсів, які залишаються ключовим джерелом фінансування для Кремля. Водночас переважна частина експорту припадає на сиру нафту та газ, тоді як частка бензину і дизельного пального є незначною.

Отже, удари по нафтопереробним заводам значно більше впливають на повсякденне життя росіян, ніж на фінансові надходження Кремля.

Росія не допустить, щоб паливна криза позначилася на її армії, однак удари по нафтопереробним заводам є дієвою тактикою для України, зазначає економіст Владислав Іноземцев, засновник Центру аналізу і стратегій у Європі. Російські підприємства практично не захищені системами протиповітряної оборони, а велика кількість легкозаймистих матеріалів сприяє тривалим пожежам.

"Якщо військовий завод відновлюють протягом 10 днів, то нафтопереробний завод буде в полум'ї всі ці 10 днів," - зазначив він, підкреслюючи, що процес ремонту ускладнюється через обмеження на імпорт обладнання з Європейського Союзу та Сполучених Штатів.

Київ динамічно просуває свої технології та виробництво безпілотників, що стрімко розвивається як у кількісному, так і в якісному вимірі — від компактних фронтових моделей до потужних стратегічних апаратів дальнього радіусу дії.

Каспер вперше випустив свій імпортний ударний дрон у 2022 році. Він здолав відстань у 100 кілометрів, що тоді вважалося значним успіхом. "Тоді я усвідомив, що це – майбутнє," – ділиться він спогадами.

Модель "Лютий", що зараз застосовується його командою, була створена в Україні після початку конфлікту. У серпні український безпілотник здійснив вражаючий удар по одному з найбільших нафтопереробних заводів Росії в Башкортостані, розташованому на відстані 1300 км від кордону.

Україна розпочала атаки на нафтові переробні заводи в березні 2024 року, але невдовзі призупинила цю тактику через тиск з боку адміністрації Байдена. На початку року президент Трамп також закликав до запровадження мораторію на удари по енергетичній інфраструктурі, прагнучи встановити перемир'я, але цей процес тривав недовго.

В Україні чиновники та військові вже тривалий час висловлюють незадоволення американськими попередженнями про "ескалацію". Незважаючи на те, що США надають значні військові ресурси, вони забороняють використовувати їх для ударів по території Росії.

Підрозділ, який колись складався з 40 солдатів і 10 автомобілів, сьогодні досяг рівня полку. Точна чисельність військових залишається в таємниці, але звичайний український полк може мати до 2000 військовослужбовців.

Попри проблеми з мобілізацією на фронті, у "дронових" підрозділах нестачі людей немає. Українська оборонна промисловість, зокрема виробники дронів, значно розширилася, але працює не на повну потужність - головне обмеження зараз не у виробництві, а у фінансуванні.

"Якби ми мали ще кілька мільярдів доларів, хід війни змінився б дуже швидко", - каже Каспер.

Солдати проходять постійні навчання: виробники постійно вдосконалюють моделі дронів, і військові мають опановувати нове обладнання.

У нічному полі панує напруга. Завдання полягає в тому, щоб досягти нафтопереробних заводів, що розташовані за сотні кілометрів. Операції організовуються кількома командами, які безперервно переміщуються.

Під час чергового тренування сигнал тривоги раптово сповістив про можливість балістичного удару з території Росії. Військові залишили всі справи і поспішили до укриття. Один з них, емоційно втомлений, запалив сигарету і тихо промовив: "Куди ж світ котиться?"

Тривога виявилася несправжньою. Цього разу.

Коли небезпека відступила, ще один дрон запустив двигун, набрав швидкість до 100 км/год і піднявся в темряву ночі. Пілот оголосив висоту в метрах - "10, 15, 30" - і ввів літальний апарат в режим автопілота для місії в глибину території Росії.

Протягом кількох годин у російському Telegram-каналі з Саратовського регіону було опубліковано відеозапис, на якому видно палаючий нафтопереробний завод.

"Там щось рознесло, - сказав російською чоловічий голос за кадром. - Дуже серйозно!"