 
Листопад вже на порозі, і, з огляду на ситуацію, можна було б очікувати початок мирних переговорів. Росія не змогла реалізувати жодних важливих стратегічних цілей цього літа та восени, тож немає підстав сподіватися на інші успіхи в майбутньому. У той же час, санкції продовжують посилюватися, що обіцяє лише погіршення, тому було б доцільно розглянути можливість досягнення перемир'я — саме в той момент, коли ситуація ще не стала критичною і є шанс на поліпшення.
Проте, розпочати переговори неможливо через іншу логіку ситуації. По-перше, просто зупинити війну не вийде. Мільйон контрактників не можна залишити без дій на лінії фронту, їх не можна відправити назад на бази (яких не існує), і неможливо просто повернути додому (адже вони можуть спровокувати хаос в Росії, як це сталося в 1917 році). По-друге, завершити війну без досягнення хоча б якихось "цілей СВО" також не вийде, незалежно від того, що ці цілі можуть означати і як часто вони змінюватимуться. Потрібно надати громадськості та елітам щось, що підтвердить статус царя як переможця. І, зрештою, необхідно вирішити, що робити з активізованим військово-промисловим комплексом, вигоду від якого отримують усі вищі еліти країни.
Таким чином, все те, що відбувалося влітку та на початку осені, продовжиться.
На що покладає надії Росія? На можливість суттєво порушити фронт. На спроби відключити українські міста від електрики та тепла, сподіваючись, що українське населення вимагатиме укладення мирної угоди за будь-яку ціну. На те, що Трамп знову повірить у російські обіцянки грандіозних проєктів.
На які надії покладається Україна? На те, що російська економіка стрімко занурюється в кризу. На те, що системи протиповітряної оборони Росії знищуються засобами ураження та переміщуються до Москви, залишаючи дедалі більше об'єктів поза столицею абсолютно без захисту. Це може дозволити дістатися до російського нафтового експорту та інших важливих стратегічних об'єктів. На те, що санкції поступово послаблюють можливості Росії вести військові дії.
На що сподівається Європа? На те, що Україна виграє час. На розгортання власного виробництва та збройних сил. На збільшення європейської єдності.
На що покладають надії США? На старт переговорів з Китаєм, метою яких стане формування нового світового порядку. У такому випадку, стабільність у важливих регіонах світу стане результатом впровадження цього порядку. Зокрема, Китай зможе сприяти стримуванню Росії.
На що сподівається Китай? На те, що Росія, маючи свої величезні ресурси, опиниться під його контролем без жодного військового конфлікту. У випадку, якщо в Москві відбудеться консолідація влади, перетворюючи імперію на тоталітарний режим, або ж у разі хаотичного розпаду влади, обидва варіанти відкривають шлях для Пекіна. Китай також сподівається, що здобуття контролю над Арктикою забезпечить йому беззаперечне лідерство у світових перегонах.
На що сподіваються всі інші? Що якось минеться.
З такими очікуваннями світ вступає в листопад.
#Арктика #Європа #Росія #Економіка #Україна #Москва #Китай (регіон) #Експорт #Пекін #Суспільство #Логіка #Військові #Еліта #Теплова енергія #Протиповітряна оборона #Тоталітаризм #Ризький мирний договір #1,000,000 
         
         
         
         
         
     
     
    