Міністерство соціальної політики планує впровадити значні зміни в системі солідарного пенсійного забезпечення. Якщо реформа буде реалізована успішно, 80% населення України зможе отримувати підвищені пенсійні виплати. Крім того, ці нововведення дозволять державі істотно зменшити витрати на суддів та прокурорів. Більш детальну інформацію можна знайти в статті журналіста РБК-Україна Руслана Кисляка.
Контентний сегмент
В Україні планується оновлення існуючої пенсійної системи, яке включатиме суттєві зміни в солідарній складовій пенсійного забезпечення. Повномасштабна війна не повинна перешкоджати втіленню ініціатив, спрямованих на покращення умов життя українських пенсіонерів. Міністерство соціальної політики повідомило про запуск нового проекту реформи пенсійної системи.
Зміни, що впроваджуються, мають на меті підвищення справедливості та адекватності пенсій, які видаються у рамках солідарної пенсійної системи. Передбачається, що в результаті цієї реформи поступово будуть усунуті нерівності в розмірах пенсій, призначених у різні періоди; істотно спроститься процедура їх розрахунку; а також забезпечиться чітка взаємозалежність між розміром страхових внесків, які особа робить до пенсійної системи, і сумою пенсії, яку вона зможе отримати в майбутньому. Одним із очікуваних результатів реформи стане підвищення пенсій для понад 80% пенсіонерів.
По-перше, необхідно переглянути підходи до визначення розміру пенсійних виплат. На сьогодні існує суттєвий дисбаланс між пенсіями, які призначалися раніше, і тими, що надаються нині, через застосування різних критеріїв заробітної плати. Внаслідок цього, двоє осіб із подібним стажем роботи та доходами можуть отримувати пенсії, які відрізняються більш ніж у півтора рази. До того ж, різноманітні надбавки та доплати також впливають на цю ситуацію, створюючи помітні відмінності у виплатах для пенсіонерів, які відповідно до страхових принципів мають рівні права на отримання пенсій.
По-друге, необхідно внести корективи до системи індексації пенсій. Наразі пенсії підлягають індексації на основі середньої заробітної плати. Коригування відбувається за допомогою певного коефіцієнта, який складає 50% від темпів зростання середньої зарплати за останні три роки, в які сплачувалися внески, та 50% від росту споживчих цін за попередній рік. Ця індексаційна модель з часом призводить до істотного зниження реальної вартості пенсій, що створює необхідність у регулярному "осучасненні" виплат. Це пояснюється тим, що в Україні, в довгостроковій перспективі, темпи зростання заробітних плат зазвичай перевищують темпи інфляції. Якщо не внести зміни до цього механізму, коефіцієнт заміщення (співвідношення пенсії до зарплати) буде постійно знижуватися.
Крім цього, ця формула функціонує "в протилежному напрямку" щодо економічного розвитку. Під час економічного підйому спостерігається зростання зарплат, що, у свою чергу, веде до збільшення надходжень від єдиного соціального внеску (ЄСВ). Однак, в цей же час, темпи зростання пенсій уповільнюються внаслідок зниження інфляції. На противагу цьому, під час економічного спаду відзначається зменшення темпів збільшення зарплат, що, відповідно, призводить до зниження надходжень від ЄСВ, тоді як пенсії починають рости через підвищення рівня інфляції. У таких умовах бюджет стикається з нестачею фінансових ресурсів для підвищення пенсій, а доходи працюючих громадян залишаються на тому ж рівні.
Однією з ключових проблем є те, що при щорічному підвищенні пенсій переглядається лише одна складова виплат — базовий розмір пенсії, а не вся загальна сума. Внаслідок цього часто виникають ситуації, коли під час індексації пенсії залишаються незмінними або зростають тільки на мінімальну суму. Це створює відчуття несправедливості і знижує рівень довіри пенсіонерів до держави та пенсійної системи.
По-третє, важливо вирішити проблему недостатньої прозорості пенсійної системи та зменшення ролі страхових принципів. Для підтримки пенсіонерів з тривалим страховим стажем, які мали невеликі доходи, були розроблені різноманітні законодавчі та урядові ініціативи, що передбачають додаткові виплати та підвищення до мінімальних пенсій. В результаті, у деяких пенсіонерів основна частка пенсійних доходів може бути менш ніж 10% від загальної суми, тоді як більше 90% складають надбавки та доплати, введені в різні періоди. Така ситуація ускладнює усвідомлення реального розміру пенсії і негативно впливає на бажання працюючих осіб заробляти легально.
Щоб українські пенсіонери отримували пенсії, на які вони заслуговують у межах солідарної системи, планується використовувати дані про розмір сплачених страхових внесків для розрахунку пенсій, замість інформації про заробітну плату чи дохід, з якого ці внески були здійснені.
На солідарну пенсію не поширюватимуться обмеження стосовно її максимальної суми.
У межах реформування складної системи численних доплат та надбавок передбачається введення нового типу пенсії, що отримала назву базова пенсія. Ця ініціатива передбачає об'єднання всіх існуючих доплат в одну єдину суму — базовий пенсійний компонент. Додатково, базова частина пенсії надасть гарантований мінімальний рівень пенсійного забезпечення для осіб, які мають право на пенсію у зв'язку з досягненням віку.
Крім того, планується виключити з терміна "пенсія" усі статусні доплати та інші привілеї, що фінансуються за рахунок державного бюджету.
Кожен громадянин України заслуговує на гарантовану базову пенсію для забезпечення старості (джерело: Getty Images)
Увага! Пропонується започаткувати нову ініціативу, спрямовану на поліпшення доступу до пенсійних виплат для осіб, які досягли 65-річного віку, але не мають достатнього страхового стажу, незважаючи на свої вагомі внески. Зокрема, необхідно надати можливість отримання пенсії за віком без обмежень щодо мінімального страхового стажу (який наразі становить 15 років) для тих, хто досягнув 65 років, за умови, що на момент подання заявки вони внесли суми, що в загальному еквівалентні внескам за 30 років стажу з мінімальної заробітної плати.
Прогнозується, що пенсійні виплати для громадян похилого віку будуть поділені на два компоненти: основну частину пенсії та страхову складову. Крім того, передбачено підвищення виплат для осіб, які вирішать відтермінувати вихід на пенсію. Мінімальна сума базової пенсії не повинна бути меншою за 30% від розміру мінімальної заробітної плати з урахуванням податкових відрахувань.
Розмір пенсійного страхового компонента визначається на основі загальної суми внесків, які особа сплачувала протягом усіх років своєї трудової діяльності.
Реформа запроваджує новий підхід до перерахунку пенсій в рамках індексації. Один з ключових аспектів пенсійного забезпечення — це коефіцієнт заміщення, який показує, яку частину заробітної плати складає пенсійна виплата. Оскільки, як правило, темпи зростання заробітних плат перевищують рівень інфляції, пропонується коригувати пенсії відповідно до змін середньої заробітної плати. Така стратегія допоможе уникнути зменшення розміру пенсійних виплат. Зростання пенсій буде синхронізоване з економічними змінами: якщо зарплати зростають (що веде до збільшення надходжень від внесків), то пенсії також зростатимуть; в разі уповільнення темпів зростання зарплат, підвищення пенсій відбуватиметься повільніше.
Методи перерахунку пенсій для людей, які не припиняють трудову діяльність після виходу на пенсію, також undergo змін. Пенсіонери, що продовжують працювати, будуть отримувати автоматичний перегляд своїх виплат щороку. Розмір їх пенсії зростатиме з урахуванням додаткового стажу, набутого під час роботи.
Всі наявні на сьогодні доплати, надбавки, підвищення, додаткові пенсії та інші фінансові виплати, які мають статус особливих або були призначені за видатні заслуги чи специфіку роботи, залишаться в силі. Розмір цих доплат буде встановлюватися у вигляді відсотка від базової величини, яка на початку реформи відповідатиме прожитковому мінімуму для осіб з інвалідністю. Розробники реформи запевняють, що це не вплине на права пенсіонерів. У подальшому базова величина буде затверджуватися Верховною Радою у рамках закону про Державний бюджет на відповідний рік, беручи до уваги економічні зміни.
Реформа передбачає, що система солідарного пенсійного забезпечення буде включати дві основні складові: базову пенсію та страхову. Базова пенсія становитиме 30% від мінімальної заробітної плати після сплати податків і зборів. Цей гарантований мінімум пенсії отримуватимуть всі пенсіонери без виключення. Станом на сьогодні, при мінімальній зарплаті у 8 тисяч гривень, розмір базової пенсії становитиме 1848 гривень.
Для точного визначення страхового стажу з метою справедливого розподілу пенсійних виплат планується впровадження системи балів для кожного учасника солідарної пенсійної системи. Бальна система, згідно з концепцією авторів реформи, має на меті ліквідувати нерівність у розмірах пенсій, призначених у різні роки, для осіб, які мають однаковий стаж і отримували однакову зарплату.
Бали для пенсійного забезпечення будуть визначатися в залежності від суми єдиного соціального внеску (ЄСВ), сплаченого працівником протягом його трудової діяльності. Якщо ЄСВ розраховується на основі середньої заробітної плати в країні, то щомісячно буде нараховуватися 10 балів. Таким чином, за 35 років, необхідних для виходу на пенсію, особа зможе накопичити 4200 балів. Якщо ж зарплата, з якої сплачувався ЄСВ, буде нижчою або вищою за середню по країні на той час, кількість нарахованих балів зміниться відповідно — зменшиться або збільшиться.
Уряд визначатиме вартість балу щороку в березні.
Формула для розрахунку балів виглядає наступним чином: спершу необхідно визначити середній дохід за попередній рік (відповідно до даних Пенсійного фонду), потім помножити цей показник на коефіцієнт 0,3 і поділити результат на 4200.
У 2024 році вартість одного балу дорівнювала 1,02 гривні.
Наступний крок полягає в умноженні вартості одного бального показника на загальну кількість балів, які особа накопичила протягом свого життя. Це дозволяє визначити обсяг страхового внеску в рамках солідарної пенсійної системи. Додатково, врахувавши гарантовану базову пенсію, яку надає держава, ми можемо підрахувати загальну суму пенсійних виплат, на які особа може сподіватися в межах солідарної системи.
Отже, у 2024 році особа, яка пропрацювала 35 років за середньою заробітною платою з внесками до ЄСВ, могла б розраховувати на пенсію в розмірі 4292 гривні. Крім того, вона отримала б гарантовану державою базову пенсію на рівні 1848 гривень. У підсумку, загальна сума становитиме 6140 гривень.
Відповідно до українських норм, які регулюють систему обов'язкового державного пенсійного страхування, граничний розмір пенсії не може перевищувати десятикратний прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність. Наразі ця величина становить 23 610 гривень.
В Україні існує кілька категорій пенсіонерів, які мають право на набагато більші пенсійні виплати. Однією з найзначніших груп є судді. Згідно з інформацією Міністерства соціальної політики, на початку 2023 року середня пенсія для суддів перевищувала 96 тисяч гривень. Окрім цього, високі пенсії також отримують прокурори, ліквідатори наслідків Чорнобильської катастрофи, військовослужбовці та представники правоохоронних органів.
З метою підвищення справедливості пенсійних виплат для різних соціальних груп у рамках солідарної системи, розробники нинішньої реформи представляють кілька нових ініціатив.
Що стосується пенсійних виплат для осіб, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи, слід підкреслити, що державна соціальна підтримка надається виключно непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зонах, що зазнали радіоактивного забруднення. Ці особи повинні мешкати в районах, класифікованих як безумовні або гарантовані для добровільного відселення. Право на отримання такої підтримки мають ті, хто проживав або трудився на цих територіях станом на 26 квітня 1986 року або в період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року. Інші категорії громадян не можуть розраховувати на додаткові виплати, пов’язані з наслідками Чорнобиля.
Планується введення обмежень на пенсії, що перевищують 10 мінімальних розмірів (зображення: bank.gov.ua)
Щодо громадян, чиї пенсії перевищують 10 прожиткових мінімумів, розробники реформи пропонують застосовувати спеціальні коефіцієнти для сум, що перевищують вказану межу.
Таким чином, для пенсій, що перевищують 10 мінімальних прожиткових рівнів, але не досягають 11, застосовується коефіцієнт 0,6.
Нагадуємо, що мова йде виключно про фінансові ресурси, які можуть бути отримані пенсіонерами через солідарну пенсійну систему. Українці можуть розраховувати на істотні додаткові пенсійні надходження в старшому віці лише при умові систематичних і тривалих внесків до обов'язкового або добровільного накопичувального страхування.
Директор Інституту розвитку територій Юрій Ганущак висловив свою думку щодо публікації Міністерства соціальної політики, що стосується проекту змін до пенсійного законодавства. У коментарі для РБК-Україна він зазначив, що новий законопроект, який був представлений для обговорення, у великій мірі (приблизно на 80%) повторює положення діючого закону "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування". Експерт також спробував оцінити як позитивні, так і негативні сторони запланованої реформи.
Ідея впровадження більш прозорої системи обчислення пенсій є беззаперечною перевагою даного проекту. Натомість традиційних підходів, які ґрунтуються на зарплаті, пенсійні виплати тепер будуть визначатися на основі розміру страхових внесків. Така прив'язка до внесків ясно демонструє бізнесу, що спроби зменшити ставку ЄСВ обов'язково призведуть до зниження пенсій, - зазначає джерело видання.
Проте, як зауважує експерт, існує певна проблема, що стосується структури єдиного соціального внеску. Цей внесок охоплює не лише безпосередні платежі до Пенсійного фонду, але й відрахування в два інші соціальні фонди. Запропонований законопроект не виділяє пенсійні внески в окрему групу страхових платежів. "Тому, стверджувати, що розмір пенсії тепер прямо залежить від внесків, є недостатньо обґрунтованим. Більш того, платником єдиного соціального внеску залишається роботодавець, а не працівник, що не відповідає європейським стандартам. У результаті, працівник не має чіткої мотивації робити внески на своє пенсійне забезпечення," - наголошує Ганущак.
Серед позитивних аспектів нової версії реформи варто зазначити скасування правила, яке вимагало індексації пенсій у залежності від інфляційних показників. Замість цього введено нове правило, що передбачає індексацію лише в залежності від зростання середньої заробітної плати.
Концепція розмежування "заробленої пенсії" і соціальної допомоги, що фінансується з державного бюджету, заслуговує на серйозну увагу. Проте викликає занепокоєння пропозиція, яка нагадує соціалістичні моделі, щодо введення базової пенсії на рівні 30% від мінімальної заробітної плати. Це стосується всіх верств населення – як тих, хто ніколи не працював офіційно, так і осіб, які отримують високі пенсії, зокрема, суддів та працівників правоохоронних органів. Реалізація цієї ініціативи потребуватиме додаткових витрат у розмірі 30 мільярдів гривень, які могли б бути використані значно ефективніше, – наголосив економіст.
Співрозмовник РБК-Україна акцентує увагу на тому, що запропонований законопроект про пенсії не передбачає змін у розмірах страхових внесків до Пенсійного фонду. Відповідно, не варто очікувати, що коефіцієнт заміщення перевищить нинішні 30%. Крім того, розраховувати на добровільні додаткові внески без виділення пенсійних відрахувань з єдиного соціального внеску також не є доцільним, адже громадяни можуть сумніватися в стабільності такої системи.
Головна думка, яку підкреслює Юрій Ганущак: якщо від підприємців-фізичних осіб вимагатимуть сплачувати ЄСВ лише з мінімальної заробітної плати, важливо відкрито повідомити їх, що в такому разі їхня пенсія також буде на мінімальному рівні.
"У представленому законопроекті відсутня формула, яка б дозволяла визначати розмір пенсії на основі актуарного віку, тобто очікуваної тривалості життя людини. Крім того, не передбачено прив'язки пенсійного віку до цього актуарного параметра та середнього віку, в якому громадяни починають використовувати систему соціального страхування, що також має тенденцію до зростання. Таким чином, болісне питання підвищення пенсійного віку не лише відкладається. Система фактично стає статичною, що може викликати серйозні проблеми, особливо з урахуванням різких змін у демографічній структурі населення", - зазначає співрозмовник видання.
У будь-якому випадку, фахівець переконаний, що нова ініціатива з упорядкування складного пенсійного законодавства України потребує підтримки. Однак пропозиції, представлені Міністерством соціальної політики, не охоплюють всіх аспектів, необхідних для повного реформування пенсійної системи. На даний момент акцент робиться тільки на змінах у солідарній системі.
Необхідність змін, які давно назріли, стала невідкладною. Без впровадження цих реформ багато майбутніх пенсіонерів в Україні ризикують зіткнутися з серйозними фінансовими проблемами. Сучасна солідарна пенсійна система, на жаль, вже втратила свою ефективність і нагадує фінансову піраміду. Щороку держава змушена витрачати значні кошти для підтримки Пенсійного фонду, оскільки ця система не здатна забезпечити власну фінансову стабільність. Індексація пенсій без реального зростання економічних показників і заробітних плат тільки посилює залежність Пенсійного фонду від державного бюджету.
Водночас обов'язкове накопичувальне пенсійне страхування все ще викликає питання, хоча основи законодавства були закладені ще в 2003 році. Відтоді різні уряди України неодноразово намагалися впровадити другий рівень пенсійної системи. Остання спроба була зроблена за кілька місяців до початку повномасштабної війни, восени 2021 року. Тим не менш, проблема пенсійної реформи залишається відкритою.
Чи не лежить у основі цієї проблеми недовіра громадян і підприємців до держави, яка зобов'язана ефективно управляти пенсійними заощадженнями в рамках обов'язкової накопичувальної системи? Люди відчувають тривогу щодо того, що їхні пенсійні фонди можуть опинитися в руках шахраїв, як це трапилося, наприклад, у Росії. Іншою суттєвою причиною є брак різноманітних надійних інвестиційних можливостей на фондовому ринку. Насправді, протягом усього часу існування національного капітального ринку таких можливостей було вкрай мало. А повномасштабна війна тільки загострила цю ситуацію, можливо, навіть зупинивши її розвиток.
