Автор Володимир Страшко, PhD з економічних наук, є директором дистанційної гейміфікованої школи Unicorn School. Він також займається підприємницькою діяльністю, є освітнім експертом та викладає в бізнес-школах.
Сучасні технології стрімко інтегруються в освітню систему, стаючи її важливою складовою частиною. Наприклад, системи управління навчанням (LMS) дозволяють організовувати онлайн-курси з доступом до широкої бібліотеки навчальних матеріалів. Також широко використовуються різноманітні платформи та мобільні додатки для самостійного навчання, які в багатьох країнах допомагають оптимізувати навчальний процес, робити його більш персоналізованим та інтерактивним. Це стосується не лише дітей: дорослі активно користуються такими додатками, як Duolingo і Promova для вивчення іноземних мов, а Headway чи Quizlet — для запам'ятовування нової інформації. Окрім того, сьогодні великі мовні моделі (LLM) відкривають нові горизонти для індивідуалізованого навчання. Як стверджує OpenAI (ChatGPT), компанія Google також розробила спеціалізовану платформу на основі штучного інтелекту для обробки та вивчення великих обсягів даних — Notebook LM. Ці інновації починають впроваджуватися на державному рівні: Сінгапур та Об'єднані Арабські Емірати активно інтегрують штучний інтелект у шкільну програму. В Україні анонсовано новий додаток "Мрія", який буде доступний для учнів, з акцентом на використання ШІ. Інші українські платформи, такі як Edmaps, вже застосовують штучний інтелект для аналізу даних, розробки персональних освітніх маршрутів та створення навчального контенту. А в Сполучених Штатах навіть засновано школу, де основне навчання здійснюється за допомогою ШІ-асистентів.
Багато людей вважають, що сучасні технології зроблять освіту більш доступною та якісною для всіх, у кого є доступ до Інтернету. Адже ніколи раніше навчання не було таким зручним, поширеним і адаптованим під індивідуальні потреби, як у наш час. Щоразу, коли з'являється нова технологія, ми чуємо ту ж саму обіцянку: тепер навчання стане доступним для кожного.
Радіо та телебачення колись мали "знищити" театр. Потім YouTube обіцяв поховати кіно та телебачення. А TikTok, здавалося, повинен був витіснити все, що триває більше хвилини. Проте реальність виявилася зовсім іншою. Старі формати не зникають, а стають все більш дорогими, елітарними і бажаними. Театр не зник після виникнення кіно, він просто втратив свою масовість. Середня вартість квитка на Бродвей становить 339 доларів, а преміум-місця можуть досягати 799 доларів (дані The Washington Post, 2025). У США квиток у кіно коштує в середньому 10-11 доларів, а підписка на Netflix обходиться в 7-8 доларів на місяць. Але справа не тільки в ціні. Театр — це неповторна подія у форматі "тут і зараз", з живими акторами прямо перед вами. Її не можна призупинити чи переглянути в запису. І саме це робить театральний досвід цінним, адже він відображає справжнє життя.
Тут є чітка паралель із живим навчанням: його теж не можна "перемотати", й воно так само людиноцентричне. Як актор формує враження від вистави, так і вчитель -- від уроку. І саме тому воно коштуватиме дорожче, бо людина -- це не технологія.
Коли на горизонті з'явилися масові онлайн-курси (MOOCs) такі як Coursera, edX та Udacity, в це хотілося щиро вірити. Лекції викладачів з Гарварду та MIT стали доступними для всіх бажаючих. Здавалося, що тепер ми нарешті подолаємо освітню нерівність: всього один клік — і ти можеш навчатися у найкращих.
Проте статистика розвіяла всі ілюзії:
Отже, замість того, щоб зрівняти можливості, ми спостерігали ще більше розподілу: ті, хто прагне і має знання, стали ще більш освіченими, тоді як інші залишилися на одному рівні.
Причина проста. Онлайн-курс не запитає, чому ти зник. Не подивиться в очі, коли ти відстаєш. Не створить відчуття, що комусь справді важливо, чи вивчив ти тему. Ба більше, онлайн можна робити вигляд, що ти вчишся. Вмикати курс і готувати їжу чи їхати в авто. Ніби здобуваєш знання, а насправді -- ні, бо фокус деінде.
З моментом виникнення перших навчальних додатків багато експертів висловлювали думку, що репетитори стануть непотрібними. Ідея полягала в наступному: навіщо витрачати гроші на живу людину, якщо існують більш доступні й персоналізовані програми?
Пройшло декілька років, і ми спостерігаємо іншу картину: репетитори не тільки збереглися, але й активно впроваджують EdTech у свою практику. Освітні платформи витіснили традиційні підручники, автоматизували процес перевірки завдань та запропонували інтерактивні вправи. Проте основні функції — пояснення, мотивація та контроль — все ще залишаються за людиною.
Тепер аналогічні висловлювання стосуються штучного інтелекту. Великі мовні моделі (LLM) здатні роз'яснити певну тему, налаштувати завдання та створити навчальний план. Проте:
Ми рухаємося до моделі, де будуть дві нерівні площини:
Неможливо створити копію видатного актора. Точно так само і з чудовими вчителями. Як і в театрі, глядачі готові викладати більше за "живе" спілкування з професійним педагогом.
У Unicorn School ми спостерігаємо, що оптимальні результати в дистанційному навчанні досягаються завдяки комбінації: потужна платформа EdTech з штучним інтелектом та інтерактивні заняття з викладачами в невеликих групах.
Діти займаються навчанням у структурованому режимі, що дозволяє їм ефективніше засвоювати інформацію та підтримувати мотивацію. Це можливе завдяки платформі, яка забезпечує організованість, інтерактивні елементи та індивідуальний підхід. А вчитель виконує ключову роль, надаючи пояснення, підтримку, контроль, сприяючи соціалізації та забезпечуючи необхідний людський контакт.
І ще один момент: викладач, який інтегрує штучний інтелект та технології освіти, є більш продуктивним, ніж його колега, що цього не використовує. Технології беруть на себе рутинні завдання, такі як перевірка та вибір вправ, звільняючи час для найсуттєвішої частини роботи – взаємодії з учнями.
Подібним чином реалізуються інші освітні ініціативи. У Unbound Academy, що знаходиться в США, викладачі акцентують увагу на розвитку м'яких навичок у дітей, тоді як навчання предметів і організаційні аспекти беруть на себе технології штучного інтелекту. Нова школа Alpha в Остіні, Техас, використовує ШІ замість традиційних вчителів і пропонує лише дві години академічного навчання. Основна увага тут приділяється розвитку підприємницьких здібностей та навичок публічного виступу, оскільки ці компетенції краще формуються через взаємодію з людьми.
Світ стрімко рухається у напрямку двох типів освіти: масової, яка є доступною та автоматизованою, і елітної, що характеризується високою вартістю та індивідуальним підходом. Перший варіант доступний для кожного, тоді як другий — лише для тих, хто має достатні ресурси. Якщо Україна прагне, щоб викладачі в школах та університетах залишалися не предметом розкоші, а нормою, за цим потрібно дбати вже сьогодні: вкладати кошти в розвиток вчителів, підтримувати формати змішаного навчання та забезпечувати усім доступ до якісних технологій. Технології дійсно здешевлюють освітній процес, проте лише людина здатна надати йому справжню цінність.
#Google #Netflix #Економіка #Україна #The Washington Post #Долар #Телебачення #Учитель #Штучний інтелект #Онлайн #Підприємництво #Інтернет #Прикладне програмне забезпечення #Театр #Інформація #Сінгапур #Кінофільм #ChatGPT #Массачусетський технологічний інститут #Остін, штат Техас #Аналітика #Доктор філософських наук #Реальність #Магістр права #Бібліотека #Бродвей (Манхеттен) #Математична оптимізація
