Німеччина активно зміцнює свої військові можливості у відповідь на російську агресію. Після радикальних реформ, ініційованих канцлером ФРН Фрідріхом Мерцем, Берлін у 2023 році скасував всі обмеження на фінансування оборони, маючи на меті створити найсильнішу армію в Європі.
Про це заявило видання The Telegraph, розповівши, в якому жалюгідному стані був Бундесвер до 2022 року. Тільки після повномасштабного вторгнення РФ в Україну ситуація почала змінюватися. Німеччина відкрила шлях до масштабних закупівель танків, артилерії, винищувачів і військових кораблів, "оскільки готується протистояти загрозі, яка походить від Володимира Путіна", заявили журналісти.
Військові тренування з використанням мітел та нестача необхідної техніки.
У 2014 році в Норвегії під час військових навчань НАТО елітний німецький танковий батальйон 371, що входить до складу сил швидкого реагування, демонстрував свою здатність швидко реагувати і діяти в бойових умовах.
Проте їхні заняття більше нагадували комедію - недостатньо підготовлені солдати змушені були використовувати на своїх бронемашинах замість кулеметів мітли, пофарбовані в чорний колір.
Дивний випадок стався понад десять років тому, коли Бундесвер зіткнувся з проблемою нестачі спорядження. Це змусило військовослужбовців вдаватися до використання звичайних фургонів Mercedes, замість броньованих автомобілів під час важливих навчальних заходів.
Поки Берлін закривав очі на тренування з мітлами, союзникам це здалося символом нехтування ФРН військовими витратами, зазначили у The Telegraph.
"Вони були сприйняті як жарт," - зазначив незалежний військовий експерт Френсіс Туса.
Німеччина дійсно виділяла мізерні суми на свою армію, адже її лідери вважали, що дні збройних конфліктів у Європі залишилися позаду.
Це частково можна пояснити глибокими антимілітаристськими настроями, які існують у Німеччині, що виникли як реакція на жахливу спадщину дій нацистів під час Другої світової війни.
"Німецькі політики із задоволенням користувалися 'дивідендами миру' та здебільшого трималися осторонь від конфліктів, за винятком їхньої участі в розгортанні сил НАТО в Косово і Афганістані," - зазначається в статті.
Однак скорочення витрат, яке тривало навіть після російської окупації українського Криму, залишило Бундесвер у такому жалюгідному стані, що він був змушений розбирати техніку, коли вона виходила з ладу.
"Витрати зменшилися до такого рівня, що оновлення існуючого обладнання стало майже неможливим. Наприклад, якщо б у вас було три танки, вам довелося б експлуатувати два з них, щоб забезпечити запчастинами той єдиний, що залишився," - підкреслив Гунтрам Вольф, професор економіки Кільського інституту, відомого німецького аналітичного центру.
Згідно з аналізом Міжнародного інституту стратегічних досліджень, у період із 1992 до 2013 року парк основних бойових танків німецької армії скоротився з 6684 до всього лише 323 одиниць.
Аналогічним чином у рази зменшилася кількість бойових машин піхоти (з 3250 до 395), гаубиць і артилерійських знарядь (із 3214 до 130) і навіть бойових літаків (із 553 до 205).
Замість того, щоб зміцнювати оборонні позиції, Ангела Меркель, колишня канцлерка Німеччини, поділяла погляди свого попередника Герхарда Шрьодера, віддаючи перевагу політиці "зміни через торгівлю" (wandel durch handel). Ця стратегія базувалася на переконанні, що тісна економічна взаємозалежність між Німеччиною та Росією могла б змусити Путіна зважити на серйозні втрати у разі можливого конфлікту.
Цей метод втратив актуальність після двох політичних криз: масованого вторгнення Росії в Україну у 2022 році та заяви президента США Дональда Трампа про припинення фінансування оборонних потреб Європи.
Відновлення Бундесверу
"Виникла ситуація з двома загрозами: з одного боку, Росія представляє небезпеку для Європи, а з іншого - Сполучені Штати поступово відходять від активної участі", - зазначив Ніколас Драммонд, британський військовий експерт, що співпрацює з оборонними підприємствами Німеччини.
Часи змінилися, і тому Німеччина прагне сформувати військові сили, з якими потенційні агресори будуть змушені рахуватися.
У 2024 році Німеччина інвестувала більше 50 мільярдів євро в оборонні програми та представила проекти, згідно з якими планується витратити ще 377 мільярдів євро. Значну частину цих фінансових витрат планується покрити за рахунок кредитних ресурсів.
Історичне розширення має на меті відновити статус Німеччини як ключового союзника НАТО для забезпечення безпеки в Європі.
"Вони мають на меті сформувати найчисленнішу та найсильнішу армію в Європі, тому в багатьох аспектах повертаються до своєї історичної ролі, яку відігравали під час холодної війни", - зазначив Едвард Арнольд з Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень.
Річ у тім, що роль Німеччини буде центральною, якщо Путін нападе на східний фланг Північноатлантичного альянсу.
Прогнозується, що разом із військовими, які постійно перебувають у Литві, основні контингенти Бундесверу перемістяться до держав, що потребують підтримки (наприклад, до Польщі) для стримування російських військових сил та відновлення втрачених територій.
"Очікується, що саме вони нададуть значну частину сухопутних сил на континенті Європи. Основні бойові потужності та ресурси будуть постачатися з Німеччини, Польщі, а також зі Сполучених Штатів", - зазначив Едвард Арнольд.
Ніколас Драммонд висловив свою думку, заявивши: "Можливість нападу росіян на Польщу є цілком реальною. У такому випадку Польща потребуватиме підтримки, і Німеччина готова її надати. Тому важливо, щоб військові сили, включаючи танки, піхоту, артилерію та авіацію, діяли злагоджено в маневровій війні, щоб подолати супротивника".
Ключовим питанням залишається те, як ФРН, а також інші країни НАТО, відреагують на припинення вогню в Україні. Чи не зникне їхня політична воля до великих витрат на оборону?
"Це новий виклик для Німеччини - перетворити стримування на ефективний і переконливий механізм у сприйнятті Росії," - підкреслив Едвард Арнольд.
Як писав OBOZ.UA:
Нещодавно Міністерство оборони Німеччини ухвалило рішення припинити використання багатьох військових установ для цивільних потреб. Це рішення обґрунтоване запланованим розширенням збройних сил країни, Бундесверу.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц оголосив про плани заснування в країні центру, що спеціалізуватиметься на захисті від дронів. Це рішення стало відповіддю на збільшення кількості гібридних атак, а також на занепокоєння населення щодо можливих подальших агресій з боку Росії та інших загроз.
#НАТО #Дональд Трамп #Ангела Меркель #Литва #Європа #Росія #Економіка #Україна #Північна та Південна Америка #Сполучене Королівство #Євро #Німеччина #Машина. #Володимир Путін #Берлін #Друга Польська Республіка #Артилерія #Канцлер #Агресивна війна #Норвегія #Збройний конфлікт #Крим #Друга світова війна #Танк #Нацизм #Винищувальна авіація #Бронетранспортер #The Daily Telegraph #Військова окупація #Афганістан #Збройні сили Німеччини #Військовий корабель #Аксесуари #Кулемет. #Косово #Танковий батальйон #Військові навчання
