У мене було чимало мрій, але найголовнішою завжди залишалася бажання бачити своїх близьких щасливими.
Водій-рятувальник Денис Колесніков загинув 15 березня 2024 року на місці ліквідації ракетного обстрілу РФ в Одеській області.
Денис з'явився на світ 23 лютого 1995 року. Він виріс у сім'ї, де всі працювали водіями, і з юних років його захоплення автомобілями стало для нього справжнім порятунком.
"Він зростав поряд зі мною. Ще в дитинстві він уже брався за кермо. Я - водій, так само як і Максим, його брат. Наша родина - справжні водії. Денис завжди мріяв про можливість керувати великогабаритним транспортом, і ця мрія стала реальністю," - поділився батько хлопця, Дмитро.
"Йому подобалось їздити на машині з сигналами, рятувати людей, тому, мабуть, він і обрав цю роботу. Раніше він хотів до мене в далекобійники. Потім подивився, що я дожив до 50 років, а маю лише двох найкращих синів у світі і більше нічого. Я йому сказав: "Ні, іди у ДСНС", і він туди і пішов", - згадує батько.
Денис щиро захопився професією рятувальника і відчував справжнє щастя, адже нарешті знайшов своє покликання. Він старанно виконував свої обов'язки і завзято працював, завдяки чому завів міцні дружні зв’язки серед колег з ДСНС.
Протягом своєї служби він був удостоєний численних нагород, зокрема за видатні досягнення в розборі завалів та у пошуку зниклих осіб після великої пожежі, що сталася 4 грудня 2019 року в Одеському коледжі економіки, права і готельно-ресторанного бізнесу. Водночас він також працював водієм у компанії Нова пошта.
У той же час молодий чоловік був сімейною людиною, і найбільшими скарбами для нього були його батьки, брат і дівчина Катерина. Він жертвував сном, аби встигати працювати на двох роботах і знаходити час для своїх рідних. Усі його прагнення були спрямовані на те, щоб поліпшити життя своїх близьких.
"Першою його мрією було купити власний будинок, щоб жити з дівчиною. І була ще одна масштабна мрія - щоб я та батько працювали самі на себе. Для тата він хотів придбати вантажівку, а мені - побудувати гараж, щоб я займався комп'ютерною діагностикою автомобілів. Він завжди думав про те, як вивести сім'ю на інший рівень, щоб кожен працював сам на себе і ні від кого не залежав", - розповів брат Максим.
Проте реалізувати свої мрії Денису не вдалося через росіян, які забрали його життя 15 березня цього року.
В той день він зазнав травм, що не залишали шансів на виживання, під час виконання своїх службових обов'язків під час повторного ракетного обстрілу цивільної інфраструктури. Це сталося, коли він брав участь у ліквідації пожежі на дачі Ковалевського в Одесі.
"Він надіслав мені відео о 11:18, де показував, що вони прибули на місце події, і що там розгорілася пожежа. Лише через годину почали дзвонити хлопці з ДСНС, а також мій кум Андрій, який теж був на місці. Він телефонував мені, плачучи, адже не міг знайти мого брата. Я, мабуть, дізнався про це першим. Спочатку я нічого не сказав нікому, просто поїхав в аптеку за заспокійливими. Коли повернувся додому, вже були хлопці з ДСНС, які офіційно прийшли до батьків з повідомленням", - розповів Максим.
Невірогідний збіг обставин призвів до того, що в цей самий день відзначалася 33-тя річниця шлюбу батьків рятувальника...
Церемонія прощання з Денисом Колесніковим відбулася в Одеській області 17 березня 2024 року. Поховання відбулося наступного дня в Білгород-Дністровському районі.
Указом Президента Володимира Зеленського №335/2024 від 17 травня 2024 року майстер-сержанта служби цивільного захисту було посмертно нагороджено орденом "За мужність" ІІІ ступеня.
Кум і товариш рятувальника Андрія Стафідова підкреслив, що Денис був чудовою людиною, який завжди підтримував тих, хто потребував допомоги.
"Він ніколи не проїжджав повз, якщо бачив, що автомобіль зламаний. Завжди готовий був прийти на допомогу. Чудово володів кермом... Після його відходу ми знайшли в його речах пачку сигарет, хоча він запевняв, що не палив. Беріг нас від цього... Навколо нього панувало лише добро," - розповідає батько Дмитро.
Дівчина Дениса Катерина, яка працювала разом із ним, бачила, як хлопець втомлюється на роботі, співчувала йому і хотіла допомогти коханому йти до мрій.
"Удома він розповідав, що втомився, але все одно йшов на цю роботу. Він багато працював, і я дуже шкодую, що ми дуже мало часу провели разом. У Дениса було дуже багато мрій. І, напевно, якби я знала, що таке станеться, я б все зробила для того, щоб ми провели цей час разом", - заявила Катерина.
За її словами, коханий був везунчиком, йому завжди щастило по життю і у нього все виходило.
Брат Максим повідомив, що в Одесі майже кожен був знайомий з Денисом.
"Він працював вже не перший рік і мав досвід не лише в цьому місці, а й у багатьох інших. Практично кожен у місті був знайомий з ним. Він залишив слід у всіх куточках. Його відзначали численними нагородами. Усі говорили про нього як про добру людину. Але для мене він, без сумніву, був найкращою з усіх", - підкреслив брат юнака.
За словами Максима, вони з Денисом усе життя були разом.
"Він був для мене не лише другом, а й наставником. Ми разом планували всі свої справи. Протягом усього мого життя ми були поруч: каталися на велосипедах, ходили на риболовлю, просто прогулювалися. В будь-якій складній ситуації я завжди звертався до нього, і ми разом знаходили вихід. Денис дійсно піклувався про всіх - як про своїх батьків, так і про мене. Він значив для мене все," - поділився чоловік.
#Росія #Економіка #Одеська область #Володимир Зеленський #Бізнес #Державна служба України з надзвичайних ситуацій #Пожежа #Машина. #Гараж (житловий) #Пошта #Росіяни #Коледж #Одеса #Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту України #Старший сержант. #Орден "За мужність #Аптека (магазин) #Білгород-Дністровський район #Весілля #Інфраструктура #Велосипед
