28-річна жінка втратила життя у підземеллі "Азовсталі" внаслідок атаки ворожої авіації.
Катерина була військовослужбовцем Національної гвардії та вирішила залишитися в окупованому Маріуполі після початку повномасштабної агресії Росії. У той день, коли її мали евакуювати, ворог завдав удару авіабомби по бункеру, де перебувала дівчина.
Катерина народилася 20 лютого 1994 року в Маріуполі. Навчалася у місцевій загальноосвітній школі-гімназії №37. Потім закінчила філію Київської академії міжнародної економіки та міжнародних відносин і отримала диплом економіста.
"Катюша — це наша довгоочікувана дочка. Я завжди мріяла про життя, присвячене праці. Ще зі школи я писала вірші і мала великий інтерес до історичних книг", — ділиться спогадами мама Ірина.
Ще під час навчання Катерина не побоялася зайнятися бізнесом, і у 19 років відкрила власну справу - продуктовий магазин і кафе у місті поряд з військовою частиною. Це кафе було дуже популярним серед військових.
У 2021 році молодий жінка зробила вибір на користь служби в Національній гвардії України. 16 грудня вона уклала контракт і приєдналася до військової частини ОЗСП "Азов", отримавши посаду діловода матеріально-технічного забезпечення.
Дівчина вирішила взяти для себе кодове ім'я "Катрін".
Пані Ірина згадує, що в лютому 2022 року планувалося призначення Каті на посаду керівника продовольчої бази.
"А 20 лютого в неї день народження. Їм давали три вихідні. Вона приїхала додому. Але наступного дня усіх зібрали на базі. Почалася війна. І більше я її не бачила. Говорили по телефону або переписувалися".
"Катрін" разом із побратимами була на території металургійного комбінату "Азовсталь". Мама згадує, що просила її вийти з меткомбінату разом з цивільними.
"Я звернулася до неї: 'Доню, вийди, як звичайна людина, ми тебе заберемо'. Але вона відповіла: 'Мамо, у мене все гаразд. Я не можу це зробити. Тут поруч зі мною такі чудові та відважні хлопці. Я пишаюся, що я з ними', - поділилася пані Ірина."
Російські війська безжально обстрілювали Маріуполь з усіх можливих напрямків — з моря, з повітря та з землі, використовуючи різноманітні види зброї. Вони скинули важкі авіаційні бомби на житлові райони, при цьому під постійним вогнем опинився і металургійний комбінат "Азовсталь". Українські захисники та захисниці тримали оборону цього приморського міста з великою відвагою та рішучістю.
Увечері 7 травня Катерина повідомила, що її вивезуть наступного дня.
"7 травня о 19:57 написала: "Мам, я завтра виїжджаю машиною". Її мали вивезти під виглядом цивільної. А 8 травня близько 15 години в бункер вдарили авіабомбою. Мені повідомили побратими Каті, а згодом і патронатна служба", - розповідає мама загиблої військової.
Вона також зазначила, що у Каті був хлопець, з яким вони провели разом сім років. "Він є для мене величезною підтримкою. Хоча, звісно, ніхто не зможе замінити мою донечку... Ніколи не уявляла, що на старість залишуся без неї", - ділиться своїми думками пані Ірина.
Вона зазначила, що тіло її померлої дочки досі не доставлено додому.
Катерина Роговик отримала посмертну відзнаку орденом "За мужність" ІІІ ступеня.
#Економіст #Економіка #Бізнес #Росіяни #Орден "За мужність #Телефон #Роздрібний магазин #Національна гвардія України #Маріуполь #Військова галузь #Номер військової частини #Повітряна бомба #Кав'ярня #Металургійний комбінат "Азовсталь #Бункер #Мамо. #Києво-Могилянська академія (1659—1817) #Батальйон "Азов #Вірш (поезія)
