Парадокс трудового ринку: чому безробітні не знаходять вакансії, а компанії - кандидатів.

Згідно з інформацією Міністерства соціальної політики, кількість працездатного населення зменшилася на 40% у порівнянні з довоєнним періодом. Ця ситуація ускладнюється недостатньо ефективною системою профорієнтації, а також розбіжностями в очікуваннях між роботодавцями і працівниками. У великому аналітичному матеріалі РБК-Україна ви знайдете інформацію про найбільш популярні спеціальності сьогодні, можливості працевлаштування для мільйона ветеранів, а також про те, скільки людей відчувають симптоми професійного вигорання.

Виклики з якими на сьогодні стикається ринок праці були обговорені під час конференції "Кадри вирішують: Нова архітектура економіки відновлення", яку провів незалежний аналітичний центр We Build Ukraine.

На початку заходу Ласло Юхаш, керуючий директор Boston Consulting Group для Центральної та Східної Європи, звернув увагу на велике дослідження, яке було реалізоване у співпраці з центром We Build Ukraine. В результаті цієї роботи була створена всебічна Стратегія економічного відновлення України до 2040 року. Цей документ окреслює вісім ключових секторів економіки та чотири основні фактори, що сприяють економічному зростанню. Одним із таких факторів є робоча сила.

У своїй доповіді про ринок праці в Україні Ласло Юхаш акцентував увагу на тому, що населення країни стало зменшуватися ще до початку повномасштабної війни. Війна лише посилила цю ситуацію – багато людей виїхали за кордон, а чимало з них було мобілізовано до збройних сил. Згідно з дослідженням Boston Consulting Group, більшість емігрантів становлять молоді люди, які здатні працювати, що ще більше ускладнює ситуацію з нестачею кадрів в Україні. Зменшення чисельності населення є не лише українською проблемою; цей процес спостерігається й у інших країнах Центрально-Східної Європи, таких як Польща, Румунія, Угорщина та Болгарія. Проте, незважаючи на те, що за останні роки рівень продуктивності та заробітної плати в Україні зріс, країна все ще відстає від своїх сусідів.

Зображення: Ласло Юхаш, генеральний директор Boston Consulting Group для Центральної та Східної Європи, підкреслив, що трудові ресурси є одним із ключових факторів економічного розвитку України.

Однією з сильних сторін українського ринку праці є високий рівень освіти, який здатен конкурувати з європейськими стандартами, зокрема й з Німеччиною. "На цьому фундаменті ми можемо сприяти економічному розвитку. Це може стати важливим чинником, що позитивно вплине на економічне зростання в майбутньому", - зазначив представник Boston Consulting Group.

Підсумовуючи результати дослідження, Ласло Юхаш сказав, що в короткостроковій перспективі для покращення ситуації нашій країні треба реформувати систему навчання кадрів, щоб вона давала людям, ті компетенції, яких дійсно потребує економіка. В довгостроковій перспективі важливо створити сучасні професійні центри та продовжувати вирівнювати рівень заробітних плат до європейських показників. Щодо створення навчальний центрів, під час конференції висловився проректор із зовнішніх зв'язків та суспільного служіння Українського католицького університету Дмитро Шеренговський та перший проректор "Дніпровської політехніки" Артем Павличенко. Освітяни зазначили, що університети вже ведуть активну співпрацю із бізнесом, щоб їх програми відповідали фактичному запиту на ринку праці. Зокрема, в "Дніпровській політехніці" навчають студентів працювати на сучасних автоматизованих виробництвах, які використовуються у багатьох компаніях.

Глибше дослідження стосовно рівня, структури та мотиваційних аспектів безробітних осіб було проведено з підтримкою швейцарської гуманітарної організації Helvetas Swiss Intercooperation в рамках угоди з урядовими структурами Чехії. Презентацію результатів цього дослідження здійснила голова галузевої ради Федерації металургів України Олена Колеснікова. В процесі опитування були залучені 55 тисяч українських компаній з різних регіонів, де працює 4,2 мільйони осіб, а також 69 тисяч безробітних респондентів.

Серед компаній, які брали участь у опитуванні, 40% зазначили, що стикаються з браком кадрів. Цей дефіцит зумовлений процесами мобілізації, недостатньою кваліфікацією кандидатів та завищеними вимогами з їхнього боку. Дослідження також виявило цікаву деталь: лише 79% осіб, які зареєструвалися в центрі зайнятості, дійсно готові приступити до роботи. Інші реєструються переважно для отримання соціальних виплат. Багато людей не замислюються про своє професійне зростання, адже лише 28% опитаних безробітних враховують цю можливість.

Дослідження виявило, що на сьогоднішній день найбільший попит мають професії у сфері робітничих спеціальностей, серед яких виділяються водії, швачки, трактористи, слюсарі та електрогазозварювальники.

Приклад спеціальності "швачка" підкреслює серйозну проблему невідповідності між освітою, яку отримують випускники, та реальними вимогами ринку праці. Як зазначила Олена Колеснікова, в Україні існує безліч професійно-технічних навчальних закладів, які готують спеціалістів за цією спеціальністю. Однак для того, щоб заповнити півторарічну навчальну програму, багато з цих закладів включають в курс додаткові предмети, внаслідок чого випускники здобувають вищу кваліфікацію, наприклад, стають дизайнерами одягу. "Коли такі фахівці завершують навчання, вони зазвичай не бажають працювати на позиції швачки, оскільки мають більш розширені навички. Вони прагнуть обіймати інші посади, тоді як роботодавці потребують саме швачок. Це призводить до дефіциту кадрів у цій галузі," - пояснила Колеснікова.

Дослідження показало, що основним чинником, який цікавить безробітних, є рівень заробітної плати: 80% респондентів готові прийняти роботу за умови оплати менше ніж 20 тисяч гривень на місяць. Незважаючи на те, що компанії сьогодні пропонують навіть вищі зарплати, ніж ті, які очікують працівники, проблема нестачі кадрів залишається актуальною.

Зображення: Олена Колеснікова, голова галузевої ради Федерації металургів України, зазначила, що окрім рівня заробітної плати, важливим аспектом для безробітних є можливість займатися трудовою діяльністю на неповний робочий день.

Існують різноманітні чинники, що значно впливають на мотивацію кандидатів на роботу. Наприклад, робочий графік має велике значення. З'ясувалося, що лише 56% опитаних готові займатися повною зайнятістю, тоді як 94% оголошень про вакансії вимагають повної віддачі працівника.

Дослідження виявило ставлення людей без роботи до можливостей здобуття освіти, аби або покращити свої навички, або знайти нове місце праці. Виявилося, що всього 23% безробітних готові до навчання. "30% взагалі не бажають змінювати свою професію, навіть усвідомлюючи, що вона є непотрібною", - зазначила Олена Колеснікова, додавши, що 47% безробітних не мають ясного уявлення про необхідність додаткової освіти.

"Ці результати є незадовільними, що свідчить про ставлення наших громадян до освіти та її значення", - зазначила представниця Федерації металургів. Вона також зауважила, що, на жаль, багато людей не усвідомлюють, як освіта або перепідготовка можуть допомогти їм у вирішенні їхніх проблем. Система професійної орієнтації не виконує свою роль у демонстрації зв'язку між освітою та кар'єрними можливостями.

Важливим аспектом для успішного пошуку роботи є зміна місця проживання, тобто переїзд до іншого населеного пункту, де розташовані офіси або виробничі потужності перспективного роботодавця. Як виявило дослідження, що найбільша категорія опитаних, яка згодна на такий крок, - це люди з інвалідністю.

"Це справді було несподівано: всі інші групи виявилися менш активними. Серед тих, хто готовий до дій, найбільшу частку становлять люди з інвалідністю. І, як не дивно, внутрішньо переміщені особи не проявляють такої ж активності", - зазначила Олена Колеснікова.

Відкриваючи конференцію, голова наглядової ради незалежного аналітичного центру We Build Ukraine Олександр Кубраков підкреслив, що наявність кваліфікованих кадрів є ключовим чинником, який впливає на всі сектори економіки.

"Ми втратили людей, частину територій та виробництв. Але водночас ми маємо можливість експортувати наші товари на нові ринки, міжнародні компанії після виходу з росії стали розглядати Україну для роботи. Все це потрібно було переосмислити і усвідомити, що зʼявились greenfield-галузі, куди інвестори можуть заходити "з нуля", - зауважив Кубраков.

Зображення: Олександр Кубраков, голова наглядової ради аналітичного центру We Build Ukraine, підкреслив, що, незважаючи на людські та територіальні втрати, Україна все ще має значний потенціал для експорту та виходу на глобальні ринки.

Він додав, що залучення інвестицій має бути скоординоване із вирішенням проблем на ринку праці, щоб забезпечувати новостворені підприємства мотивованими та кваліфікованими працівниками.

Представники різних секторів також підняли питання нестачі кадрів. Ігор Фоменко, голова секції оборони Федерації роботодавців України, підкреслив, що оборонна промисловість, яка зросла найбільше в умовах війни, стикається з серйозною нестачею трудових ресурсів.

Однією з причин цього явища є морально-психологічний тиск, який відчувають люди, що працюють в оборонно-промисловому комплексі, оскільки вони стають мішенню для противника.

"Вчора відбувся прильот, а вже завтра тобі потрібно виходити на роботу. Це складна ситуація, яку слід враховувати при залученні нових кадрів в оборонну промисловість," - зазначив Фоменко, підкресливши, що на людей також впливає велика відповідальність за виконання державних замовлень.

Ще одним фактором, який тисне на галузь - це швидка зміна технологій на фронті. "Фактично кожні 4-6 місяців відбувається зміна тактико-технічних параметрів деяких видів озброєння і це теж стосується питання вимог до людей, які працюють в галузі", - сказав він. Про дефіцит кадрів свідчить той факт, що різні підприємства ОПК конкурують між собою за відповідальних та професійних кадрів.

Недостаток кадрів є серйозним викликом для аграрно-промислового сектору. Як зазначає генеральний директор асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Олег Хоменко, до початку війни дефіцит кадрів у сфері сільського господарства становив близько 10%, а наразі цей показник виріс до 30%. Основні причини такої ситуації полягають у тому, що праця в аграрному секторі вважається важкою та малопрестижною, а також передбачає проживання у віддалених сільських районах.

"Молодь не проявляє інтересу до традиційних форм зайнятості, їй більше імпонують часткова зайнятість, гнучкий графік та триденний робочий тиждень. В аграрному секторі, на жаль, це не реалізується", - зазначив Олег Хоменко. Він також додав, що ще однією причиною, чому молоді люди не поспішають переїжджати в сільську місцевість, є брак належної інфраструктури. Щоб подолати нестачу робочої сили, агрокомпанії впроваджують новітні технології, які зменшують потребу в людській праці.

В інтерв'ю РБК-Україна на конференції Олена Колеснікова наголосила на важливості підвищення рівня профорієнтації. Вона зазначила, що вже з шкільних років необхідно працювати з дітьми, аби вони усвідомлювали зв'язок між обраною освітою та майбутньою кар'єрою. Також важливо розробити спеціальні програми профорієнтації для різних груп населення, включаючи випускників шкіл, дорослих, людей похилого віку та ветеранів.

"Поки ми не пояснимо людямі, як пов'язана освіта з подальшим працевлаштуванням, то й надалі ми будемо мати такий дисбаланс на ринку праці", - сказала вона.

Також Федерація бере участь у підготовці до другого читання нової редакції закону "Про професійну освіту".

У цих освітніх установах планується створення наглядових рад, що включатимуть представників бізнесу та місцевих адміністрацій, які є розпорядниками комунальної власності. Це дозволить бізнесу безпосередньо впливати на навчальні програми професійно-технічних закладів, які будуть готувати спеціалістів, що дійсно користуються попитом на ринку праці.

За словами Колеснікової, надзвичайно важливо оновити застарілі радянські вимоги до стану здоров'я для певних професій. Ці вимоги вже не відповідають сучасним умовам, оскільки відбулася значна автоматизація виробництв, змінилося обладнання та підвищився рівень його безпеки. Існує ситуація, коли на підприємства приходять ветерани, які отримали травми, але здатні професійно і безпечно виконувати свою роботу, проте з формальних причин роботодавець змушений відмовити їм у працевлаштуванні.

"Ми вже почали діалог з Міністерством у справах ветеранів, щоб змінити застарілі, радянські підходи до працевлаштування, вимог до робочого місця і трохи дерегулювати цю систему", - додала спікер.

Пропонують також перейменувати "профтехучилище" в "коледж", а "учня" в "студента". Автори вважають, що це підвищить престижність цих навчальних закладів та їхніх вихованців.

На конференції відбулася окрема сесія, присвячена проблемам працевлаштування ветеранів та ветеранок. Юлія Кірілова, заступниця міністра, зазначила, що наразі в Україні зареєстровано понад один мільйон ветеранів. "1,3 мільйони – це активна частина населення, готова повернутися до своїх професій. Це люди з уже набутою спеціалізацією та досвідом. Нам потрібно створити такі умови, щоб не втратити ці цінні кадри," – підкреслила вона.

Зображення: Юлія Кірілова, заступниця міністра у справах ветеранів, зазначила, що як держава, так і суспільство повинні активно підтримувати пошук роботи для більше ніж одного мільйона ветеранів.

Для цієї мети міністерство створило онлайн-платформу під назвою "Кар'єра ветерана". На цьому сайті ветерани, які повернулися з фронту, можуть завантажувати свої резюме, зазначати навички, здобуті в цивільному житті, а також нові знання та вміння, отримані під час служби в армії. Крім того, міністерство впроваджує програми професійної адаптації для ветеранів, зокрема, держава покриває витрати на перекваліфікацію та отримання нової освіти.

Юлія Кірілова наголосила, що на сьогоднішній день ключовою ініціативою є спільна діяльність Міністерства у справах ветеранів, Національного агентства кваліфікацій та Федерації роботодавців, спрямована на розробку нової кваліфікації "Загартовані боєм". "Ми адаптуємо військовий досвід для цивільної сфери та вносимо відповідні корективи в професійні стандарти", - зазначила заступниця міністра у справах ветеранів.

На сьогодні ветерани можуть підтвердити свою кваліфікацію, яку вони мали у цивільному житті, у кваліфікаційних центрах. Після цього, їм буде легше пропонувати роботодавцю свої послуги.

У Верховній Раді на сьогодні готується обговорення запровадження квот на працевлаштування ветеранів на державну служба та на підприємства. "Є декілька ініціатив обов'язкового квотування для тих, хто захоче працювати, наприклад, на державній службі. У нас готується пропозиція, щоб така квота була щонайменше 10%. Обговорюється квотування і для приватного бізнесу в розмірі 5%", - прокоментувала голова комітету парламенту з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк.

Вона наголосила, що ініціатива запровадження квот перебуває на стадії обговорення, оскільки ще не напрацьована спільна позиція різних стейклдерів, хоча сама ідея квот у суспільстві підтримується.

"Ми не прагнемо, щоб ця квота залишалася лише формальністю та не виконувала своїх функцій. Тому 24 липня в парламенті відбудуться важливі комітетські слухання на базі комітету соціальної політики, присвячені цій темі. Я переконана, що ми знайдемо ефективне рішення, яке буде на користь ветеранів, до яких ми повинні ставитися з особливим шануванням," - зазначила голова парламентського комітету.

Присутні на конференції центру We Build Ukraine представники бізнесу розповіли про свої програми підтримки ветеранів. Голова ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник наголосив, що треба постійно підтримувати зв'язок із людьми, які були призвані до лав сил оборони, надавати їм підтримку протягом всього строку військової служби.

Одна з провідних компаній в Україні за кількістю ветеранів у своїх рядах — це Група "Метінвест". Як зазначила Зоя Гейнце, керівниця напрямку зв'язків з громадськістю, наразі близько 11 тисяч працівників компанії мають досвід служби в оборонних силах, з них приблизно тисяча вже повернулася до роботи на виробництві. Група активно відкриває двері для ветеранів, включаючи тих, хто раніше працював в інших організаціях.

Підтримка військових у "Метінвесті" починається з моменту залучення людини до сил оборони, вона включає фізичну та психологічну складові. Якщо стається поранення, компанія надає допомогу для відновлення військового, фінансує протезування та відновлення. За словами Зої Гейнце, на ці заходи у 2024 році було спрямовано 250 тисяч доларів, а цього року планується виділити 550 тисяч доларів.

Зображення: Зоя Гейнце, керівниця напрямку зв'язків з громадськістю Групи "Метінвест", наголосила на важливості того, що суспільство повинно підлаштовуватися під потреби ветеранів, а не навпаки.

Коли ветеран повертається з фронту, він має можливість підтвердити свою професійну кваліфікацію на новому місці роботи, що суттєво скорочує витрати часу. Якщо ж колишній військовий не може зайняти свою попередню позицію, йому пропонується пройти курс перекваліфікації, зокрема, в корпоративному університеті "Метінвест Політехніка".

Зоя Гейнце акцентувала, що компанія приділяє значну увагу програмам, які навчають колективу ефективному співробітництву з особами, що повернулися з війни на робочі місця. "Не ветерани повинні підлаштовуватися під суспільство, а суспільство має змінюватися задля ветеранів," - підкреслила представниця Групи "Метінвест".

Найбільший тягар повномасштабної війни несуть на собі військові, проте й люди, які працюють в тилу перебувають у стані постійного стресу. Про це свідчить дослідження, яке було проведене компанією Gradus Research. "Чи впливає постійний стрес на здоров'я? Так, впливає і дуже сильно. Двоє із трьох чоловіків та троє із чотирьох жінок відчувають себе вигорілими", - сказала засновниця і директорка Gradus Research Євгенія Близнюк.

Засновниця та керівниця Gradus Research Євгенія Близнюк зазначила, що хронічний стрес негативно впливає на продуктивність працівників і може призвести до професійного вигорання.

На думку експертів, вигорання часто проявляється у відчутті втоми, коли важко вставати з ліжка та виконувати звичні обов'язки. Це може бути зумовлено стресами на роботі та тривогою щодо майбутнього. Багато людей шукають підтримки та розради у спілкуванні з рідними. Крім того, важливо, щоб керівництво нагадувало своїм працівникам про їхню значимість для компанії.

Згідно з результатами опитування, близько 40-50% респондентів розглядають можливість звільнення. Для того щоб зберегти кадри та підтримувати їхню продуктивність на високому рівні, ключовим чинником залишається фінансова винагорода. Однак не менш важливими є також такі аспекти, як позитивна атмосфера в колективі, можливості для кар'єрного розвитку, гнучкий робочий графік та надихаючі лідери.

"Найбільш очікувана ініціатива від компанії, на яку сподіваються працівники, - це можливість гнучкого вибору місця та графіку роботи. Багато людей вже звикли до віддаленого формату і надають перевагу зберігати цю можливість", - підкреслила Євгенія Близнюк.

Новим викликом для ринку праці є інтеграція технологій, заснованих на штучному інтелекті, а також автоматизація процесів. Як зазначив Юрій Антонюк, віце-президент та керівник ЕРАМ у Центральній та Східній Європі, ці два аспекти вже починають витісняти деякі професії.

"Необхідно розглянути, які дії ми будемо вживати стосовно людей, коли штучний інтелект дедалі більше займатиме наші робочі місця та доповнюватиме нашу діяльність. Це питання актуальне не лише для цифрових секторів, таких як ІТ, де вже спостерігається поступове скорочення кадрів у великих компаніях. Цей процес також проникає у фізичні галузі завдяки розвитку роботизації," - зазначив керівник компанії ЕРАМ.

На його думку, як підприємства, так і уряд повинні створити умови для підготовки населення до майбутніх трансформацій. Варто зосередитися на перепідготовці кадрів і навчанні їх взаємодії зі штучним інтелектом. Вже за 3-5 років ситуація може суттєво змінитися, і потреба в багатьох професіях може значно знизитися, тому бізнеси та працівники повинні бути готові до цих викликів.

Водночас слід зазначити ряд позитивних тенденцій. Обговорюючи ситуацію з великою кількістю українців, які виїхали за межі країни, голова наглядової ради центру We Build Ukraine Олександр Кубраков поділився своїм досвідом роботи в ІТ-сфері: у 2014 році багато фахівців з Криму та сходу України також залишали країну, але з часом більшість із них повернулися назад в Україну.