Експерт поділився інформацією щодо можливостей відновлення авіасполучення для аеропортів Ужгорода, Києва та Львова.
В Україні знову почали обговорювати перспективу відновлення авіаперевезень для пасажирських літаків. Цю тему підняли представники страхового сектору, які заявили, що польоти з аеропортів "Львів" та "Бориспіль" можуть відновитися вже до завершення січня 2025 року.
Страхові компанії повідомляють, що до моменту, коли почнуться польоти, 5-6 авіаперевізників готові відновити рейси до України. Вони також відзначають, що організувати страхові механізми для цивільної авіації буде легше, якщо рейси виконуватимуться з львівського аеропорту. Проте, за їхніми словами, українська влада наполегливо вимагає, щоб базовим аеропортом залишався саме Міжнародний аеропорт "Бориспіль".
На даний момент в основному аеропорту країни не коментують висловлювання представників страхової галузі, проте зазначають, що з початку війни активно готуються до відкриття. У разі отримання необхідних дозволів, вони зможуть відновити функціонування головного аеропорту за місяць.
ТСН.ua досліджував, чи можливо відновити цивільні авіаперевезення під час війни та за яких обставин це може стати реальністю.
На думку авіаційного фахівця Валерія Романенка, представники страхових компаній дійсно висловлювали припущення щодо відновлення цивільних авіаперевезень. Проте, таке відновлення можливе лише за умови забезпечення абсолютно безпечних умов для польотів.
Компанії заявляють про свою готовність розпочати процес страхування авіаперевезень, оскільки без цього здійснення перевезень є неможливим. Це є ключовою умовою, інакше жоден літак не зможе літати в напрямку України, оскільки всі судна у нас в лізингу і компанії не мають власних. Страхування таких літаків можливе лише за однієї умови - забезпечення безпеки в повітряному просторі. На мою думку, в умовах бойових дій досягти абсолютної безпеки в нашому небі неможливо", - зазначає ТСН.ua Валерій Романенко, авіаційний експерт та провідний науковий співробітник Державного музею авіації.
Фахівець додає, що, на жаль, Україна не може захистити свої аеропорти так, щоб повітряний рух був безпечний. А також гарантувати безпеку пасажирів під час посадки або висадки з літаків. Особливо, це важко гарантувати у Києві та столичному регіоні, які ледве не щодня з повітря атакує ворог.
За словами Валерія Романенка, більше шансів для відновлення польотів у летовищ на Заході України - Ужгород та Львів.
"На мою думку, аеропорт в Ужгороді є єдиним, який можна було б відкрити навіть під час війни. Проте існує серйозна проблема — його обмежені потужності. Щоб експлуатація цього аеропорту була економічно виправданою, необхідно забезпечити стабільний потік авіарейсів, що може бути досить складно. Додатково, злітно-посадкова смуга призначена лише для невеликих літаків, які вміщують 50-70 пасажирів. Вона занадто коротка для більших повітряних суден, таких як "боїнги" або "ербаси", - зазначає Валерій Романенко.
Він зазначає, що протягом всього періоду війни Ужгород жодного разу не піддавався атакам російських ракет, що вказує на відносну безпеку цього аеропорту.
"Злітно-посадкова смуга з одного боку розташована над Україною, а з іншого - над територією Словаччини. Вона майже торкається кордону, тому перетин займе лише кілька хвилин. Відтак, поновлення авіапольотів можливе тільки в Ужгороді. Проте, якщо таке рішення буде ухвалено, потрібно буде вирішити безліч формальностей, зокрема узгодити всі деталі зі Словаччиною та забезпечити достатню кількість систем ППО Patriot для захисту від можливих ракетних атак з боку Росії. Проте, я повторюю, потужності цього аеропорту недостатньо, тому, на мою думку, гра не варта свічок", - стверджує Валерій Романенко.
Щодо відновлення функціонування аеропорту у Львові, експерт висловлює занепокоєння щодо безпеки цього аеропорту, оскільки місто час від часу піддається ракетним та дроновим ударам з боку ворога.
Уявімо собі ситуацію: аеропорт у Львові відкрив свої двері, і пасажири починають підходити до посадки, коли раптом звучить сигнал "повітряна тривога". Для того, щоб всі встигли залишити літак, знадобиться 90 секунд — за умови, що будуть розгорнуті аварійні трапи. Якщо ж тривога спалахне під час посадки, половина людей поспішатиме до літака, а інша половина — навпаки. Крім того, наші співвітчизники можуть взяти з собою ручну поклажу, що ускладнить процес і заблокує вихід. Внаслідок цього евакуація може затягнутися, що створює серйозну загрозу для життя, - зазначає фахівець.
Щодо не уявних, а реальних загроз, то Валерій Романенко додає, що час підльоту російських ракет до Львова трохи довший, ніж до Києва. Тому, можливо, і розглядається варіант саме цього аеропорту.
"Ще одне важливе питання - загроза, яка походить від балістичних ракет. Наприклад, до Києва ракета "Кинджал" може дістатися всього за 5 хвилин. Це означає, що в цей короткий проміжок часу всі пасажири повинні перейти до укриттів. Щодо Львова, то балістичні ракети не можуть досягти цього міста, оскільки відстань перевищує 500 кілометрів. Проте існує ймовірність, що російські війська можуть завдати удару з території Білорусі, як це вже було раніше, і в такому випадку ракети можуть досягти Львова. Наразі такої загрози немає, але ситуація може змінитися в будь-який момент, тому ризик залишається досить високим", - зазначає Валерій Романенко.
Авіаційний експерт додає, що проблема аеропорту у Львові, така ж, як і у Ужгороді - потрібен значний потік літаків, інакше робота летовища буде економічно невигідною.
"Додайте сюди часті повітряні тривоги, які відчутно впливатимуть на економіку, бо аеропорт має працювати цілодобово, а у нас останні повітряні атаки тривали по 8-9 годин. Тобто увесь цей час пасажири мають бути в укритті. Як у таких умовах працюватиме аеропорт? Тож перед ухваленням таких рішень, економічні процеси мають розраховуватися з усіма мінімальними ризиками", - підкреслює Валерій Романенко.
Обґрунтовуючи необхідність відновлення авіасполучення, українці часто згадують досвід Ізраїлю, де, незважаючи на війну, цивільна авіація продовжує функціонувати, дозволяючи пасажирам подорожувати повітрям, навіть у умовах ракетної небезпеки.
Необхідно врахувати високу щільність протиповітряної оборони Ізраїлю. Вона дійсно дуже потужна, і ізраїльські сили здатні збивати навіть ті "Орєшнікі", які так хвалив Путін. На території цієї країни, яка менша за одну область України, розміщено значно більше зенітно-ракетних комплексів. Ізраїль має на озброєнні системи ППО різного радіусу дії, включаючи протиракетний комплекс Arrow. Крім того, є й американський комплекс THAAD, обидва з яких можуть ефективно перехоплювати російські "Орєшнікі". До цього слід додати американські есмінці, які патрулюють Середземне море і здатні знищувати загрози, включно з новими ракетами Путіна. Отже, Ізраїль не є доцільним об'єктом для порівняння в контексті безпеки авіаперельотів, - підкреслює Валерій Романенко.
Раніше фахівці в галузі військової справи висловлювали думку, що Україні доцільно створити повітряний коридор від аеропорту "Бориспіль" до західного кордону, який буде охоронятися зенітними ракетними комплексами Patriot. Це, на їхню думку, відкриє можливість для відновлення цивільних авіаперельотів.
"Можна створити різні структури, навіть повітряний коридор з системою Patriot, хоча навряд чи хтось зможе чітко пояснити, що це таке. До речі, знищити літак у повітрі на такій відстані від лінії фронту є практично неможливим. Але що робити з посадкою та висадкою пасажирів у разі ракетних атак? Чи буде достатньо часу, щоб дійти до укриттів, і чи взагалі вони є? Яка ситуація з проходженням контролю безпеки? Сумніваюся, що хтось зважиться суттєво скоротити час перевірки пасажирів і їхнього багажу. Цей процес не можна пришвидшити. В результаті, в аеропортах люди можуть годинами чекати під час тривалої повітряної тривоги. І я не певен, що наші аеропорти мають бомбосховища, здатні вмістити таку кількість людей, особливо в маленькому аеропорту Львова," - зазначає авіаційний фахівець.
За словами Валерія Романенка, немає сенсу робити разові рейси з аеропортів, бо у них не буде жодної економічної користі.
"Це призведе до значних втрат як для авіакомпаній, так і для держави. Для обслуговування хоча б одного літака повинні бути залучені всі служби аеропорту, а також сотні спеціалістів. Звичайно, державі може стати до вподоби такий крок в ім'я якоїсь масштабної ідеї. Проте перевізники навряд чи готові йти на такий ризик, поки в Україні тривають бойові дії," - зазначає Валерій Романенко.
Раніше на TCH.ua повідомляли про те, що в українському небі був зафіксований пасажирський літак, що прилетів з Росії: куди він прямував та які наслідки це може мати.
Обратите внимание на:
Коли в небо України здіймуться цивільні літаки: розглядають варіант кількох аеродромів
Аеропорт "Бориспіль" готується до свого відновлення: коли можуть поновитися рейси і хто має дати зелене світло.
#Росія #Україна #Київ #Бізнес #Північна та Південна Америка #Ужгород #Росіяни #Володимир Путін #Львів #Ізраїль #Ворожий комбатант #Аеропорт #Словаччина #Літак. #Західна Україна #Авіація #Ракета. #Білорусь #Повітря #Пасажир #Аеродром #Бойові дії #Балістика #Протиповітряна оборона #Атака #Зенітний ракетний комплекс #Міжнародний аеропорт «Бориспіль» #Цивільна авіація #Авіалайнер #Злітно-посадкова смуга
