По всій Шенгенській зоні, одному з символів успіху євроінтеграції, знову тимчасово запроваджують прикордонний контроль. Але чи вирішують такі перевірки хоч якусь із проблем країн-учасниць угоди?
Коли на початку липня цього року Польща запровадила контроль на кордоні з Німеччиною та Литвою, це був уже не перший подібний крок з боку країн, що входять до Шенгенської зони. Зазвичай такі заходи пояснюють необхідністю стримувати нерегулярну міграцію, боротися з контрабандою людей або вирішувати проблеми національної безпеки. Але для багатьох аналітиків це є однією з найочевидніших ознак того, що зона вільного пересування людей всередині Євросоюзу, яка вважається одним з найважливіших символів євроінтеграції та спільної ідентичності, зазнає все більших труднощів.
Згідно з висловлюваннями прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, вжиті заходи контролю мають тимчасовий характер і націлені на боротьбу з торгівлею людьми та нелегальною міграцією. Однак цей захід було вжито всього через кілька тижнів після того, як Німеччина, під новим керівництвом канцлера Фрідріха Мерца, посилила перевірки на своїх сухопутних кордонах, включаючи кордон з Польщею. Багато аналітиків у Брюсселі вважають, що ці дії свідчать про відхід від європейської солідарності на користь національних інтересів.
У розмові з DW Бірте Ніенабер, професорка Люксембурзького університету, зазначила, що в Європейському Союзі спостерігається поступове ослаблення принципу безперешкодного перетворення кордонів — все більше країн-членів приєднуються до цього процесу.
Читайте також: Контроль на кордоні Польщі та Німеччини: як це відбувається?
Давід Коломбі, експерт з питань міграції з Центру європейських політичних досліджень (CEPS) у Брюсселі, вважає, що нещодавні суперечки між Польщею та Німеччиною щодо контролю на кордоні є частиною більшої європейської динаміки. Після терористичних актів 2015 року Франція продовжує підтримувати прикордонний контроль. Австрія вперше запровадила його на кордонах зі Словенією та Угорщиною у вересні 2015 року, під час піку кризи з біженцями, і відтоді регулярно продовжує ці заходи кожні шість місяців, посилаючись на тиск міграції та питання внутрішньої безпеки.
Словенія розпочала контроль на кордоні з Хорватією менш ніж через рік після того, як Хорватія приєдналася до Шенгенської зони, аргументуючи це зростанням міграційних потоків і загрозами, пов'язаними з організованою злочинністю. Тим часом, Німеччина, яка тривалий час виступала проти посилення прикордонних заходів, почала їх розширювати восени минулого року, впроваджуючи вибіркові перевірки. Цей крок досі не отримав офіційного оскарження з боку Єврокомісії. Відповідно до норм ЄС, подібні перевірки можуть проводитися лише в особливих випадках і повинні бути тимчасовими.
"Ці прикордонні перевірки - чистий політичний символізм, який не дає реального ефекту щодо стримування міграції", - зазначає Бірте Ніенабер. За її оцінкою, із зростанням впливу ультраправих сил в ЄС популістські наративи отримують підтримку в усіх партіях. Лідери центристських партій, зазначає експертка, змушені демонструвати "жорсткість" щодо міграції, і прикордонний контроль є видимим заходом, який користується популярністю у частини електорату.
Але наскільки насправді дієвий контроль на кордонах у межах Шенгенської зони? Офіційні дані ставлять під сумнів ефективність перевірок у рамках Шенгену. Німецька поліція повідомляє, що в перший місяць посилених прикордонних заходів цього року навесні було відхилено лише 160 заяв на отримання притулку у Німеччині. Польські медіа інформують, що з травня до середини червня Німеччина повернула близько 1000 мігрантів до Польщі, що не суттєво відрізняється від показників попередніх років.
Контрабандисти та особи, які намагаються в'їхати до країни нелегально, мають добре розроблені методи обходу контрольних пунктів, вважає спеціалістка з міграційних питань Бірте Ніенабер: "Контроль не здатен їх зупинити. Влада просто формує ілюзію наявності контролю".
Давід Коломбі з CEPS вважає, що ця політика акцентує увагу більше на зовнішніх аспектах, ніж на досягненні реальних результатів. Він підкреслює, що країни Шенгенської зони досі не змогли обґрунтувати необхідність контролю на своїх кордонах, наприклад, для стримування міграційних потоків або запобігання терактам.
Ознайомтеся також: Німеччина підсилює контроль на своїх кордонах. Які вже є результати?
У той же час мешканці прикордонних територій, зокрема в таких країнах, як Люксембург, Австрія та Польща, вже стикаються з негативними наслідками: подовженням часу очікування на кордоні, збоями в ланцюгах постачання та зростанням витрат для місцевих трансакцій у сфері бізнесу.
Глибоке дослідження, проведене Європарламентом, виявило, що відновлення контролю на внутрішніх кордонах Шенгенської зони призводить до серйозних затримок: для легкових автомобілів це займає від 10 до 20 хвилин, а для вантажівок — від 30 до 60 хвилин. В результаті, транспортний сектор зазнає втрат у розмірі приблизно 320 мільйонів євро, не враховуючи подальші економічні наслідки даних затримок.
Болгарська асоціація логістики нещодавно підрахувала, що затримки на кордонах обходяться сектору в 300 мільйонів євро на рік. Відтоді, як Румунія і Болгарія приєдналися до Шенгенської зони в 2025 році, транскордонний рух значно збільшився і став ефективнішим в обох країнах. Тільки за перші три місяці цього року трафік між сусідніми державами зріс на 25%. За даними Агентства дорожнього управління Румунії, понад 160 000 автомобілів перетнули болгарсько-румунський кордон - у порівнянні з 128 000 за той же період роком раніше.
Середній час очікування на прикордонних переходах зменшився з понад 10 годин до менш ніж двох. Це значно покращило ситуацію для регіональних перевізників та міст, які залежать від стабільності торгових потоків, оскільки прискорило поставки і відкрило нові економічні можливості. Проте експерти застерігають, що повернення до жорсткого контролю на кордонах може знищити цей прогрес, негативно впливаючи не лише на ланцюги постачання, але й на фінансове становище тисяч людей, які залежать від безперешкодного щоденного перетворення кордону.
Законодавство Європейського Союзу дозволяє проведення внутрішніх перевірок на кордонах лише в особливих випадках, причому їх тривалість не повинна перевищувати шести місяців, а будь-яке продовження має бути належно обґрунтоване. Проте, деякі держави-члени ЄС безперервно продовжують ці перевірки. Наприклад, Франція вже майже десять років регулярно здійснює такі контрольні заходи. Також Австрія, Данія, Швеція та, нещодавно, Німеччина, впроваджують подібні довгострокові винятки.
"У деяких країнах, що входять до Шенгенської угоди, ми спостерігаємо, як прикордонні перевірки стають регулярними, що ніколи не було метою цієї угоди", - зазначає Давіде Коломбі. Він також підкреслює, що Єврокомісія піддається критиці за недостатню жорсткість у забезпеченні дотримання встановлених обмежень, зокрема через відсутність належних процедур. Це, на думку експерта, може спричинити ризик виникнення ефекту доміно.
Євросоюз і його лідери усвідомлюють загрозу. Якщо перевірки на внутрішніх кордонах ЄС стануть постійними, Шенгенська угода може повністю перестати діяти. Це не тільки порушить вільне пересування людей, товарів, послуг і капіталу - основу єдиного ринку ЄС, але й підірве юридичну цілісність основоположних договорів, збільшить витрати для бізнесу, уповільнить ланцюжки постачань і, можливо, підірве довіру громадян до самого європейського проєкту.
В даний час Європейська комісія займається оновленням Шенгенського кодексу, що стосується контролю на кордонах, а також впровадженням двох нових цифрових інструментів для управління цими процесами: системи в'їзду/виїзду (ESS) та ETIAS, яка слугує для перевірки візових дозволів. Обидва ці інструменти мають на меті покращити моніторинг громадян країн поза межами Європейського Союзу, які перетинають кордони Шенгенської зони, а також зменшити потребу в проведенні внутрішніх перевірок.
В Єврокомісії запевняють, що запропоновані реформи є природним розвитком Шенгенської угоди, а не її знищенням. Проте Давіде Коломбі з CEPS вважає, що для збереження Шенгену необхідно більше, ніж лише законодавчі зміни чи нові цифрові рішення. "Потрібна політична відвага, відновлення довіри між державами-членами, а також забезпечення дотримання законодавства з боку Єврокомісії", - наголошує Коломбі. Він вважає, що питання міграції слід деполітизувати, аби зосередити увагу суспільних обговорень на більш ефективних підходах, а не на таких заходах, як прикордонний контроль.
І Коломбі, і Ніенабер висловлюють сумніви щодо можливості такого розвитку подій у найближчому майбутньому. За словами Ніенабер, в умовах, коли ультраправі партії задають політичний тон у багатьох країнах ЄС, тиск на відновлення національного суверенітету лише зростає. Експерт застерігає, що якщо країни-учасниці Шенгенської угоди продовжать використовувати внутрішній контроль на кордонах як політичний інструмент, а не як крайній засіб для забезпечення безпеки, це може призвести до розпаду Шенгенської зони.
Якщо це відбудеться, економічні наслідки можуть виявитися надзвичайно серйозними. Відновлення контролю на кордонах уповільнить транспортування товарів, порушить ланцюги своєчасних поставок і призведе до зростання витрат на транспортування, зокрема в таких секторах, як сільське господарство, роздрібна торгівля та промисловість. Працівники транскордонних компаній будуть змушені витрачати більше часу на дорогу до роботи, а малі підприємства в прикордонних зонах можуть втратити ключових клієнтів. Для звичайних громадян це може означати довші черги на кордонах, підвищення цін у магазинах та обмежений доступ до послуг і ринків праці в інших країнах.
Але символічні, нематеріальні втрати можуть бути не менш значними, попереджає Коломбі: "Шенгенська зона - це один з найпомітніших символів загальноєвропейської ідентичності і флагманське досягнення". Якщо вона руйнується, то зникає й найочевидніший спосіб відчути ЄС як транснаціональний проєкт, націлений на інтереси громадян.
Аби цьому запобігти, ЄС і його держави-члени, на думку експертів, мають знову підтвердити основну ідею Шенгенської угоди: європейці повинні мати можливість вільно переміщатися по спільному континенту без страху, затримок або політичного позерства з боку влади.
#Литва #контрабанда #Європейський Союз #Європа #Популізм #Бізнес #Європейський парламент #Європейська комісія #Брюссель #Євро #Польща #Німеччина #Біженець #Deutsche Welle #Машина. #Прем'єр-міністр #Законодавство #Організована злочинність #Угорщина #Міграція населення #Політика #Національна безпека #Болгарія #Канцлер #Ультраправа політика #Швеція #Данія #Поліція. #Франція #Румунія #Фрідріх Мерц #Словенія #Дональд Туск #Європейська інтеграція #Торгівля людьми #Австрія #Люксембург #Шенгенська угода #Хорватія #Тероризм #Шенгенська зона #Символізм (рух) #Колумби
