2025 року увагу до одного з українських органів правопорядку -- Бюро економічної безпеки (БЕБ) -- було прикуто через скандал навколо конкурсу на посаду нового директора. Зрештою у серпні уряд призначив колишнього детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Олександра Цивінського -- переможця відкритого конкурсу за участю міжнародних експертів. У інтерв'ю ZN.UA він окреслював ключові виклики для інституції та запевняв: якщо виникнуть проблеми в комунікації з владою (БЕБ процесуально підпорядковується генеральному прокурору), про це буде сказано публічно.
Протягом останніх шести місяців не було жодних гучних заяв. Натомість медіа почали відчувати напругу, ставлячи питання: що ж насправді змінилося після "перезавантаження"? Скандал навколо задекларованої пенсії 44-річного Цивінського, яка становить приблизно 300 тисяч гривень, викликав резонанс як у суспільстві, так і серед журналістів. Сам голова БЕБ пояснив, що ці виплати пов’язані з вислугою років (26 років служби) та статусом учасника бойових дій, які були нараховані за кілька місяців після оформлення.
Цивінський фактично виконує роль кризового менеджера. Його призначення збіглося з іншою ключовою вимогою "перезавантаження" -- повною атестацією працівників Бюро, передбаченою законом, ухваленим на вимогу МВФ у червні 2024 року. До того ж у БЕБ сьогодні працює лише третина від передбаченої чисельності штату. Частина співробітників проходить перевірку, нових потрібно набрати за конкурсом. Усе це суттєво обмежує спроможність органу демонструвати швидкі результати -- щонайменше в короткій перспективі.
Що ж насправді є запорукою ефективності БЕБ у сучасних умовах? Чи має він достатні ресурси та повноваження для реалізації своїх функцій? І чи справедливо оцінювати його діяльність на даному етапі виключно через призму кількісних показників?
Головне завдання БЕБ -- протидія правопорушенням, які підривають функціонування економіки держави. Йдеться про злочини в економічній сфері та виведення "тіньового" сегменту бізнесу в "білий". Тобто щоби бізнес працював, розвивався й сплачував податки, наповнюючи державний і місцеві бюджети.
Акцент на "процвітанні" не є випадковим. Це стосується не лише податкових аспектів, але й загальних умов ведення бізнесу: відсутність тиску з боку правоохоронних органів (так звані "маски-шоу", вимагання "ренти за захист"), а також передбачуваність і привабливість для інвестицій як для українських, так і для іноземних підприємств. Проте є важливий нюанс: БЕБ з моменту свого створення у 2021 році фактично не працювало на повну силу. І саме цей фактор істотно визначає сучасну ситуацію.
Мова йде про незавершену реформу податкової міліції. Формально цю структуру ліквідували ще в 2016 році, проте насправді вона продовжувала існувати до 2021 року. За цей період держава неодноразово намагалася створити нові органи, такі як фінансова поліція, Служба фінансових розслідувань і Національне бюро фінансової безпеки. Лише в 2020 році одна з цих ініціатив була втілена в життя, а в 2021 році закон про Бюро економічної безпеки набрав чинності. Це нове формування було створено за принципами спеціалізованих органів, таких як НАБУ чи ДБР, з визначеною підслідністю, конкурсним відбором і запоруками незалежності. Проте, як показала реальність, простого копіювання існуючих норм недостатньо для досягнення реальних результатів.
Майже одразу виникли проблеми з керівництвом і конкурсними процедурами. На це наклався воєнний стан, і врешті Україна взяла на себе зобов'язання "перезавантажити" БЕБ. Цьому передував критичний висновок Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради (2023 року), а також відверте невдоволення бізнес-асоціацій, які говорили про ті самі практики, що й за часів податкової міліції: тиск, вимагання, безпідставні обшуки.
На початку 2024 року репутацію БЕБ характеризували наступним чином: "податкові міліціонери були просто реорганізовані з одного відомства в інше".
У червні 2024 року Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення роботи Бюро економічної безпеки України" запустив новий конкурс на посаду директора та передбачив атестацію всіх працівників БЕБ. Олександра Цивінського призначили в умовах, коли саме "перезавантаження" стало ключовою вимогою до інституції. Паралельно нове керівництво мало розпочати кадровий відбір на вакантні посади.
Протягом півтора року Бюро економічної безпеки зобов'язане здійснити комплексну атестацію та завершити укомплектування свого штату. Процес стартував 6 серпня 2025 року. За весь період функціонування Бюро вдалося залучити лише близько однієї третьої від необхідної чисельності працівників – близько 1200 осіб з максимально можливих 4000.
Для проведення атестації створено кадрові й атестаційні комісії за участю міжнародних експертів і представників громадськості. Як і в поліції чи прокуратурі, вона передбачає три етапи: тести на знання законодавства, перевірку загальних здібностей і співбесіду, під час якої оцінюють доброчесність.
Водночас досвід минулих реформ в органах правопорядку показує, що така структура є складною та не завжди приносить бажані результати. Ризики поновлення через суди залишаються на високому рівні. Одним із можливих рішень могло б стати посилення внутрішнього контролю та дисциплінарної відповідальності. Проте нове керівництво БЕБ обмежене вимогами закону, прийнятого в 2024 році, і змушене діяти в межах його норм.
Існує ще одна проблема: сама процедура атестації фактично відволікає увагу від основних завдань органу. Співробітники займаються підготовкою до тестувань, збором документів та беруть відпустки. Внаслідок цього частина функцій Бюро потрапляє "на паузу" – замість проведення розслідувань і аналітичної роботи ресурси витрачаються на внутрішні процеси перезавантаження.
Процес набору нових співробітників через конкурс являє собою ще один суттєвий виклик. Мова йде про понад 2700 відкритих вакансій, до яких слід додати звільнення, що стали наслідком атестації. Водночас, вже зараз близько 100 працівників вирішили не проходити цей етап.
Проблема полягає не лише в кількості співробітників, а й в умовах праці. Робота в Бюро економічної безпеки (БЕБ) є менш привабливою в порівнянні з Національним антикорупційним бюро (НАБУ) чи Державним бюро розслідувань (ДБР). Справа не лише в функціональних обов'язках: для слідчих і детективів немає суттєвої різниці між економічними, корупційними чи службовими злочинами. Головним фактором залишається рівень оплати праці. Офіційно зарплати в БЕБ, НАБУ та ДБР однакові — 22 прожиткових мінімуми. Проте, у випадку НАБУ та ДБР зарплати виплачуються в повному обсязі (3028 грн), тоді як в БЕБ — знижені (2102 грн). Як результат, працівники БЕБ отримують приблизно на третину менше, що ускладнює залучення конкурентоспроможних кадрів до моменту, поки ця диспропорція не буде усунута на рівні державного фінансування.
У підсумку БЕБ залишається критично недоукомплектованим. І поки тривають атестації та конкурси, його спроможність демонструвати якісно нові результати об'єктивно обмежена. Саме з урахуванням цих чинників і варто оцінювати його роботу сьогодні.
Основний масив проваджень БЕБ -- це сфери, де економіка недоотримує кошти через несплату податків і зборів. Ідеться як про класичні економічні злочини -- розтрату майна чи ухилення від сплати податків у великих масштабах, -- так і про порушення правил акцизів та контрабанду товарів. Останнє охоплює широкий спектр -- від ввезення продукції без розмитнення до нелегального обігу підакцизних товарів, зокрема алкоголю й тютюну. Сюди ж належать і так звані чорні АЗС, які працюють без належних дозволів і фактично поза податковим полем.
У цьому контексті основним вигодонабувачем діяльності Бюро економічної безпеки є держава, оскільки це пов'язано з поповненням державного бюджету. Однак бізнес також має свій інтерес до результатів роботи цього органу. У ситуації, коли ринок заповнений контрабандними товарами та підробками, перевагу отримує не той, хто працює ефективніше, а той, хто краще "оптимізує" свої бізнес-процеси, часто ухиляючись від податкових зобов'язань. Це призводить до спотворення конкурентного середовища і підриває довіру до існуючих правил. Тому існує спільна потреба у створенні інституції, яка не лише покаранням реагує на порушення, а й встановлює зрозумілі та прозорі правила, що важливо як для держави, так і для добросовісного бізнесу.
Окрім юридичних аспектів своєї діяльності, БЕБ прагне запровадити новий формат співпраці через діалог із бізнес-асоціаціями. Протягом перших шести місяців вдалося встановити основи комунікації та визначити стратегічний підхід: замість тиску та "збирання ренти" перевага надається створенню умов, у яких працювати в "білій" зоні стає більш вигідно, ніж у "тіні". Це безпосередньо впливає як на бюджет, так і на інвестиційну привабливість країни. У перспективі, діяльність БЕБ має забезпечити поступове витіснення тіньових практик та формування більш прозорого ринку.
За інформацією ЛЗІ, у березні-квітні 2026 року БЕБ має опублікувати оновлену Стратегію інституційного розвитку. Чинний документ, ухвалений на початку 2024-го, не враховує бачення нового керівництва та потребує перегляду.
Окремо варто згадати й про спроби посилити інституційну спроможність Бюро. Під час нещодавнього візиту до США керівництво БЕБ обговорювало питання гарантій незалежності органу. З огляду на досвід роботи нинішньої команди (зокрема вихідців із НАБУ), не виключено, що надалі Бюро намагатиметься частково запозичити цю модель -- передусім у частині інституційних гарантій.
З моменту призначення Цивінського минуло майже вісім місяців. Цього достатньо, щоб оцінити не стільки кінцеві результати, скільки динаміку змін і напрямок руху Бюро.
Серед ключових дій можна виділити активізацію діяльності у сферах, що стосуються порушення акцизного законодавства та нелегальних ринків. Це включає паливні матеріали, підроблений тютюн і каву, а також електроніку, яка масово імпортується без належного розмитнення. Проте, щоб досягти тривалого результату, БЕБ повинно діяти проактивно: бізнес швидко адаптується, змінює свої схеми та знаходить нові способи уникнення сплати податків.
Це вказує на те, що Бюро повинно не лише реагувати на зміни, але й передбачати їх. Для цього необхідні ресурси: людські, фінансові та аналітичні. Без збільшення кількості кадрів та зміцнення можливостей буде важко розширити цю діяльність.
Якщо ж звернутися до формальних показників, то звіт БЕБ за 2025 рік фіксує певні зрушення: збільшення надходжень податків приблизно на 100 млн грн унаслідок припинення схем "дроблення" бізнесу, вилучення підакцизних товарів і майна орієнтовно на 3 млрд грн, а також зростання задекларованих виторгів -- від 380,4 млрд грн 2024 року до 403,4 млрд грн 2025-го. У самому Бюро це пов'язують із поступовою детінізацією ринку.
Проте оцінювати ефективність діяльності БЕБ лише на основі цих цифр — це недостатньо. Економічні злочини важче виміряти в контексті позитивного впливу, ніж корупційні або загально кримінальні правопорушення. Найчастіше покарання в таких випадках — це штраф, і мета полягає не в знищенні бізнесу, а в тому, щоб змусити його дотримуватися встановлених правил. Занадто агресивний підхід до покарань може призвести до негативних наслідків — зменшення економічної активності та, відповідно, втрати податкових надходжень. Тому у випадках, пов'язаних із порушеннями податкових норм, стратегія реагування поступово змінюється з виключно каральної на більш стимулюючу.
У цьому контексті БЕБ розпочало обговорення нових підходів до розв'язання кримінально-правових конфліктів. Зокрема, було представлено механізм, що дозволяє закрити справи вже на етапі повідомлення про підозру — без необхідності судового рішення. Це можна назвати своєрідним "податковим компромісом", при якому не лише відшкодовуються збитки державі, але й сплачується додатковий штраф у розмірі 150-200%.
Такі інструменти покликані не лише карати, а й створювати стимули для виходу бізнесу з "тіні". Водночас їх упровадження потребує обережності, адже йдеться про зміну балансу між інтересами держави та принципом невідворотності відповідальності.
Обговорювати зміни в парадигмі боротьби з економічними злочинами поки що передчасно. Проте перші дії БЕБ можна вважати свого роду маркером та потенційною основою для майбутніх перетворень. Це стосується як поступового відновлення стосунків із бізнесом, так і пошуку більш збалансованих підходів до регулювання "тіньового" сектору. Також важливо створити умови, за яких дотримання правил стане вигідніше, ніж їх порушення.
Справжній вплив цих змін стане очевидним лише після того, як Бюро повністю запрацює, зокрема після завершення процесу атестацій та конкурсів, а також доукомплектування кадрового складу. До цього часу будь-які оцінки будуть, безумовно, попередніми.
Втримати заданий курс, паралельно вирішуючи кадрові, бюджетні й організаційні проблеми, -- складне завдання. Але саме від здатності БЕБ не звернути з цього курсу залежатиме, чи перетвориться "перезавантаження" на реальну інституційну зміну, а не чергову імітацію реформи.
Водночас одним із головних викликів залишається не лише внутрішня трансформація Бюро, а й зовнішнє середовище, в якому воно функціонує. Ще на початку нового керівництва було озвучено бажання відкрито обговорювати можливий вплив неформальних центрів ухвалення рішень. Проте за шість місяців публічних дискусій на цю тему не відбулося. Чи існують спроби тиску на БЕБ з боку офісу президента чи інших "неформальних" впливових сил? Це питання залишається відкритим. (Наші джерела повідомляють, що бек-офіс пана Гагача продовжує функціонувати, а влада намагається впливати на БЕБ через нього. Олександр Цивінський у ході інтерв'ю обіцяв звернутися до НАБУ та САП у разі крайньої необхідності. Схоже, така ситуація вже настала. -- ZN.UA.)
Важливим також є питання інституційних гарантій незалежності Бюро економічної безпеки (БЕБ). Досвід антикорупційних структур показує, що без чітко налагодженої системи запобіжників – від процедур призначення керівництва до забезпечення процесуальної автономії – будь-які спроби реформ залишаються відкритими для політичного втручання. У цьому контексті БЕБ, на жаль, лише починає свій шлях. В організації немає окремої спеціалізованої прокуратури чи суду, тому багато чого залежить від того, як буде відбудовано взаємодію з прокуратурою, яка виконує процесуальне керівництво. Законопроєкт №12439, який, імовірно, буде ухвалено найближчим часом, може створити додаткові труднощі для БЕБ. А скільки ще таких ініціатив можуть виникнути з боку опонентів цього органу – залишається тільки здогадуватись.
Тому стверджувати, що БЕБ вже є повністю сформованим новим органом, було б передчасно. На даний момент це скоріше інститут, що перебуває на етапі свого розвитку — з правильним курсом, проте ще не з остаточно визначеним результатом.
Зміни в системі повинні бути очевидними і обговореними на публічному рівні. Без прозорого та чесного діалогу між керівництвом БЕБ і суспільством, яке прагне створення ефективної правоохоронної структури, у разі виникнення тиску буде важко розраховувати на зовнішню підтримку та сформувати орган, що дійсно забезпечує економічну безпеку.
#бюджет #контрабанда #акциз #Економіка #Україна #Товари #Бізнес #Суспільство #Ухилення від сплати податків #Економічна безпека #Модель #Дзеркало тижня. Україна #Державне бюро розслідувань (Україна) #Національне антикорупційне бюро України #Правопорядок #Податкова міліція (Україна) #Держава (політика) #Чому #Логічно #Злочинність #Вимагання
