Музей грошей Національного банку України - це не лише збірка металевих і паперових артефактів. Це справжня хроніка, де кожна монета і банкнота розповідає про минуле країни. Вони відображають еволюцію політичних та культурних процесів, свідчать про військові події, економічні трансформації, а також про зміни в моді.
Цей текст демонструє, як гроші перетворювалися на свого роду "ідентифікаційний документ епохи": від стародавніх денаріїв і козацьких шеляґів до сучасної гривні, яка стала уособленням незалежності України. Кожен експонат несе в собі не лише номінальну вартість, а й розповідає про цінності свого часу, геополітичні альянси та вибори, які країна здійснювала на різних етапах свого розвитку.
24 Канал провів інтерв'ю з доктором історичних наук, старшим куратором фондів Музею Національного банку України Андрієм Бойком-Гагаріним. Метою розмови було з'ясувати, чому монети завжди вважаються символом державності, як в них відображаються античні торгові зв'язки та які випробування вони витримали під час воєн і в процесі здобуття незалежності України.
Цікаво Від гіперінфляції до стабільності: якою була інфляція в різні роки незалежності
У фондах Музею грошей Національного банку України зберігається велика кількість експонатів. Це не лише монети та банкноти, а й справжні історичні артефакти: від давньогрецьких зразків до сучасних монет, які за своєю вартістю можуть конкурувати зі "золотою квартирою".
Кожен з них є безмовним свідком свого часу, який розкриває історії про війни, державність та символи, що створювали національну ідентичність.
Зокрема, у фондах музею можна знайти унікальні експонати, які неможливо побачити більше ніде у світі. Серед них є "зелена посвідка" або "посвідка відбору" з епохи Другої світової війни — документ, що видавався під час обміну радянських рублів на рейхскарбованці або карбованці Центрального емісійного банку "Україна".
Посвідка відбору, так звана, або, як її тоді називали, зелена посвідка / Фото надане НБУ для 24 Каналу
Увага! На сьогоднішній день в світі існує лише кілька справжніх екземплярів та декілька копій втрачених зразків.
Так звана "зелена посвідка" з'явилася у 40-х роках, коли нацистська окупаційна влада проводила обмін грошей. Радянські рублі міняли на гроші Райхскомісаріату Україна. Дозволялося обміняти лише 300 рублів, а більші суми записували у спеціальну довідку, яку вручали людині,
- ділиться своїми знаннями історик.
Бойко-Гагарін зазначає, що ці сертифікати насправді слугували "квитком в один бік": особи, які їх отримували, часто піддавалися депортації або ж повністю втрачали свої накопичення. Саме з цієї причини більшість документів не дійшла до наших днів. На сьогодні відомо приблизно про десять примірників, що залишилися в світі, серед яких один знаходиться в колекції Музею грошей Національного банку України.
Цікаво! Особливістю цього експоната є те, що музей НБУ передав його копію до Національного музею історії України у Другій Світовій війні. Цей експонат слугує нагадуванням про те, як гроші стали інструментом тиску та окупаційної політики.
У 1990-х роках, коли Україна готувалася до введення власної грошової одиниці, перші екземпляри банкнот були виготовлені за межами країни. Зокрема, початкові банкноти були надруковані в Канаді. Також, купюри номіналом 50 та 100 гривень були виготовлені на Мальті.
Гравюра портрета банкноти 50 гривень за ескізами Василя Лопати / Фото надане НБУ для 24 Каналу
Гравюра портрета на банкноті у 100 гривень, створена за ескізами Василя Лопати / Фото надано НБУ для 24 Каналу.
Також у колекції музею зберігаються унікальні нерозрізані аркуші гривень зразка 1992 року, які офіційно ввели в обіг лише у 1996-му. Але 50 та 100 гривень канадського виробництва - червоного та зеленого кольору - так і не потрапили в обіг.
У нашій колекції зберігаються нерозрізані аркуші цих купюр. Це два виняткові екземпляри, які жодного разу не використовувалися в обігу. Вони залишилися в наших фондах як свідчення складної історії виникнення гривні.
- зазначає дослідник.
Ці документи ілюструють, що на початку своєї незалежності Україна активно шукала технічні рішення для випуску власних грошей, оскільки внутрішні виробничі потужності ще не були налагоджені. Крім того, вони свідчать про складності, з якими стикалася гривня на своєму шляху до становлення стабільною національною валютою.
Серед унікальних експонатів варто відзначити золоту монету вагою 500 грамів, яка була випущена до футбольного чемпіонату "Євро-2012". Під час її карбування її вартість перевищувала 350 тисяч гривень, а нині лише вартість золота в цій монеті становить понад 50 тисяч доларів США.
Монета вартістю 500 гривень, випущена до "Євро-2012" / Зображення надане Національним банком України для 24 Каналу.
Колекційна цінність визначається ринковими умовами, зокрема співвідношенням попиту і пропозиції, що ускладнює її прогнозування. Національний банк не займається цим питанням, оскільки для нас першочерговими є вартість металу, з якого виготовлено монету, а також її рідкісність і стан збереження. Важливою є також провенанс - зв'язок предмета з відомими історичними особистостями та подіями.
- ділиться своїми знаннями історик.
Ця монета не є єдиною у світі - Національний банк випустив обмежену кількість (трохи більше 100 примірників), які вже знайшли своїх власників серед колекціонерів. Сьогодні її вартість може зрівнятися з ціною квартири в Києві.
Ми часто підкреслюємо, що ця монета є своєрідною мініатюрою нерухомості. Це не лише золотий злиток, а також важлива нумізматична реліквія, що володіє колекційною та культурною цінністю, а також інвестиційним потенціалом.
- підсумовує експерт.
Таким чином, ці три експонати відображають різні етапи історії: "зелена посвідка" з періоду окупації символізує примус і втрати; "канадські" аркуші свідчать про формування незалежної України та її валюти; а монета, яка за своєю вартістю порівнюється з "золотою квартирою", підкреслює сучасну силу та престиж українських грошей.
Гроші – це не просто інструмент для здійснення угод, а й особливий запис історії нації. Кожна монета або банкнота є носієм символів своєї епохи: від політичних режимів і територіальних меж до економічних потрясінь і військових конфліктів.
Ось як виглядають монети в Музеї грошей Національного банку України / Фото люб'язно надане НБУ для 24 Каналу.
У Музеї грошей підкреслюють, що грошові знаки можуть слугувати історичними свідченнями. Вони відкривають перед нами історію держави, її випробування та цінності, які вона намагалася залишити у спадок майбутнім поколінням.
Ще в епоху Давньої Русі наша країна активно інтегрувалася в світову економіку. У фінансовому обігу можна було знайти як місцеві монети, так і гроші з різних країн. Срібляники, випущені великим князем Володимиром Святославичем, використовувалися поряд з арабськими дірхамами, європейськими денаріями та пенні, а також візантійськими солідами, міліарісіями і фоллісами.
У нас постійно циркулювала світова монета. Це римські денарії, згодом арабські дірхами та візантійські соліди, ще пізніше - європейські дукати і талери. І це доводить: українці здавна вміли користуватися, якщо сучасною мовою - валютою першого порядку,
- пояснює Андрій Бойко-Гагарін.
Експозиція музею стартує з найстаріших монет, що виготовлялися на українських землях:
Декілька монет з давніх часів: Медуза Горгона та Орел-дельфін / Зображення надане Національним банком України для 24 Каналу.
Справжньою коштовністю цієї колекції є срібляники великого князя Володимира Святославича. Це були першими монетами, на яких зображено тризуб — родовий символ князя, що згодом перетвориться на державний герб України. Завдяки цим монетам науковці змогли навіть реконструювати зовнішність князя.
Срібна гривня Київської Русі / Фото надане НБУ для 24 Каналу
На монетах ми бачимо князя у мантії, вишитій із прикрашенням золотою ниткою, у взутті з каблуком як символом влади. Його зображення несе більше інформації, ніж будь-який літопис,
- розповідає вчений.
Срібляники. Київська Русь / Фото люб’язно надане НБУ для 24 Каналу.
Срібляники. Київська Русь / Фото люб’язно надане НБУ для 24 Каналу.
Часом навіть невеликий уламок монети може стати сенсацією. Так було із знахідкою монети Болеслава II, польського короля XI століття. Селянин випадково знайшов її в землі та передав до музею.
Всі монети доступні для огляду в Музеї фінансів НБУ / Фото надане НБУ для 24 Каналу.
Монета виявилася унікальним свідченням походу Болеслава на Київ, хоча без зафіксованого провенансу вона б не складала такої вагомої цінності, адже аналогічні монети відомі в колекціях музеїв Польщі.
Цей металевий фрагмент здатен надати настільки багато відомостей, що це може кардинально змінити наше сприйняття цілого періоду в історії.
- підкреслює Бойко-Гагарін.
Так само важливими є арабські дірхами, які потрапляли на наші землі. На них люди вирізали символи: хрести чи княжі знаки Рюриковичів. Це були своєрідні "медальйони лояльності", або "патріотичні медальйони".
Монети протягом всього часу виконували не лише функцію грошей, але й слугували символом влади та незалежності правителів. У XIV-XV століттях у містах Белз і Львів у Галичині, а також у Смотричі на Поділлі, карбування власних монет мало на меті не тільки підтримку місцевої економіки, але й зміцнення авторитету князів.
Значно! Жодне князівство не могло забезпечити стабільність ринкових відносин і контролювати економічні процеси без власної валюти.
Сьогодні в експозиції Музею грошей НБУ представлено:
Монета, випущена за правління Володимира Ольгердовича. Велике князівство Литовське / Зображення надане Національним банком України для 24 Каналу.
Та найбільш інтригуючою є колекція іноземних монет, що потрапляли на наші землі завдяки активній торгівлі та військовим походам. Серед них іспанські реали з мальтійським накарбуванням.
Увага! Саме ці реалі, або песо, або "макукіни" згодом послужили основою для створення сучасного американського долара. Ці монети, а також їх підробки, які завдали шкоди грошовому обігу, були знайдені в скарбах на території України.
Виявляється, що українські козаки були знайомі з терміном "долар" ще в XVII столітті. А ми вважаємо, що цей термін з'явився в Україні лише після 1991 року.
- з усмішкою зауважує історик Андрій Бойко-Гагарін.
Не менш вражаючою є мультивалютність України в той час. На нашій території одночасно використовувалися монети з Угорщини, Кримського ханства, Османської імперії, Речі Посполитої, Бранденбургу-Пруссії, Австрії та Московії, а також менш відомих країн, таких як Курляндія, Дубровник і Трансильванія.
Платинова монета. Російська імперія, 3 рублі з сріблом, випущена в 1842 році / Зображення надане НБУ для 24 Каналу.
Різноманіття золотої монети ще щирше, в добу пізнього Середньовіччя в знахідках України відомі навіть золоті могури Індії. Це створювало своєрідний "ринок валют", де співвідношення курсів визначало, хто насправді контролював регіон.
Епоха Української Революції, що тривала з 1917 по 1921 роки, виявилася однією з найзначніших у фінансовій історії країни. У цей період, 1 березня 1918 року, був ухвалений закон "Про грошову одиницю, карбування монет та випуск державних кредитних паперів", який офіційно закріпив гривню як національну валюту, визначивши при цьому, що одна гривня ділиться на 100 шагів.
2 гривні 1918 року / Зображення люб'язно надане Національним банком України для 24 Каналу.
Проте це була доба, коли економіка працювала за воєнними правилами: через нестачу металу уряд змушений був друкувати гроші екстреного характеру - розмінні марки шаги.
Кроки - банкноти номіналом / Зображення, надане НБУ для 24 Каналу
Нестандартним рішенням було ввести в обіг навіть відрізані купони від державних облігацій, кільком банкам у Камʼянці-Подільському та Житомирі дозволили відрізати купони та по всій території України використовували їх як дрібні гроші.
Кроки. Купон облігації Державної Скарбниці номіналом 1 гривня на 80 кроків / Зображення надане НБУ для 24 каналу.
Це не ті уявлення про економіку, які ми маємо сьогодні. Тоді все було простіше: йдеш у похід - мусиш швидко накарбувати гроші для війська,
- роз'яснює історик Андрій Бойко-Гагарін.
Цікаво, що навіть тимчасові "біжучі" купони мали свою цінність: їх підробляли, що свідчило про довіру до грошей Української Народної Республіки. У той же період з'явилися й найвищі номінали в історії української валюти: банкноти на 1 000 і 2 000 гривень, які повинні були замінити знецінені російські рублі, випущені Тимчасовим урядом.
1000 гривень 1918 року / Фото надане НБУ для 24 Каналу
2000 гривень, випущені в 1918 році / Зображення надане Національним банком України для 24 Каналу.
Радянський період є одним з найяскравіших етапів у експозиції Музею грошей. У ті часи гроші стали не лише засобом обігу, а й важливим елементом ідеологічної пропаганди. На банкнотах можна було побачити зображення робітників, селян і червоноармійців — символів "нової" радянської держави, які мали підкреслювати її потужність та "народність".
Проте, за словами Андрія Бойка-Гагаріна, у реальному житті радянські гроші часто втрачали свою цінність через дефіцит товарів та регулярні грошові реформи.
У СРСР гроші не завжди виконували свої функції. Люди могли мати повні кишені банкнот - так званих казначейських білетів та білетів Держбанку, але не мати що на них купити,
- нагадує вчений.
Банкноти радянської епохи, що зберігаються в фондах музею, слугують своєрідним нагадуванням про те, що гроші можуть виступати не тільки як економічний, але й як політичний інструмент. Вони ілюструють, як тоталітарний режим прагнув відобразити свою ідеологію навіть у найменших деталях: кольорових рішеннях, портретах та символіці, присутній на грошах.
Купони. Українська Радянська Соціалістична Республіка, картка для отримання товару, червень 1991 року, місто Костянтинівка / Фото надано Національним банком України для 24 Каналу.
Цікаво! Радянські гроші встановили світовий рекорд за кількістю мов, використаних для написання лозунгів, що свідчить про прагнення поширити комуністичну ідеологію по всьому світу.
Саме цей символ став важливим етапом для України після проголошення незалежності у 1991 році. Запровадження власної валюти стало визначальним кроком у напрямку економічного утвердження країни.
Купони. Україна, карбованець 1991 року / Зображення надано НБУ для 24 Каналу.
Для багатьох українців цей момент став відчутним символом нової епохи: країна отримала не тільки незалежність, а й повноцінний фінансовий атрибут державності.
Гривня - це символ. Вона засвідчила, що Україна не просто має територію і владу, а й здатна контролювати власний фінансовий простір,
- наголошує Андрій Бойко-Гагарін.
Купони. Україна 1000000 українських карбованців 1995 року / Фото надане НБУ для 24 Каналу
Таким чином, українська гривня народилася не на порожньому місці: за нею стоїть багатовікова традиція, досвід античних, середньовічних та козацьких грошових ринків, валютне багатоголосся та гіркі уроки воєнних криз. Сьогодні вона стала не лише платіжним засобом, а й одним із найпотужніших символів незалежної України.
Історичні гроші завжди цікаво порівнювати не лише за дизайном чи символікою, а й за реальною купівельною спроможністю. Адже монета чи банкнота цінні не лише як артефакт, а й як індикатор того, що можна було придбати за них у певну епоху:
#Канада #Національний банк України #Українська гривня #Економіка #Україна #Київ #Вчений #Українська Народна Республіка #Радянський Союз #Ціна #Рубль #Валюта #Річ Посполита #Друга світова війна #Історія #Араби #Російська імперія #Банкнота #Стародавній Рим #Київська Русь #Мальта #Велике князівство Литовське #Польський народ #Візантійська імперія #Експонат #Монета. #Галичина (Східна Європа) #Османська імперія #Володимир Великий #Поділля #Українська стогривнева банкнота #Репусе та карбування #Український шах #Карбованець #Летопис (жанр) #Василь Лопата #Класична античність #Виготовлення принтів #Портрет #Болеслав І Хоробрий #Рейхскомісаріат Україна #Російський Тимчасовий уряд #Трансильванія #Кримське ханство
