Петиція на підтримку Карпат, яку президент відхиляє.

Я, Андрій Тупіков, ветеран та еколог, а також експерт Української природоохоронної групи, звертаюся до суспільства, щоб поділитися тривожною новиною: моя петиція на захист Українських Карпат від забудови була відхилена чотири рази лише за останні два тижні. Нещодавно я отримав чергову формальну відмову, яка не містила жодних деталей чи пояснень. Лише зазначено, що мої петиції "не відповідають вимогам". Це свідчить про систематичну проблему!

Петиція, що стосується захисту Карпат, не ставить перед Президентом жодних надмірних вимог – всі запропоновані дії знаходяться в його компетенції, а саме:

Чому це важливо? Бо Українські Карпати - це виняткова природна та культурна спадщина європейського рівня. Тут зосереджені одні з найбільших у Європі масивів пралісів, високогірні полонини, стрімкі гірські річки, унікальні ландшафти, а також види флори та фауни, занесені до Червоної книги України та багатьох міжнародних охоронних переліків.

Карпатський край славиться своїми неповторними традиціями, культурними звичаями та специфічними моделями використання природних ресурсів. Це також територія з великим потенціалом для відпочинку та відновлення, особливо для українців, які пережили травми війни і потребують можливості зануритися в дику природу для відновлення сил та зміцнення своєї стійкості.

Петиція з'явилася як реакція на рішення Міністерства економіки, яке дозволяє будівництво вітропарку на полонині Руна в Українських Карпатах. Розвиток відновлюваної енергетики є критично важливим для України -- і екологічна спільнота його максимально підтримує. Водночас принциповим є питання правильного і дружнього до Карпат і природи вибору МІСЦЯ для таких проєктів. Саме тому петиція про законопроєкт покликана НЕ ЗУПИНИТИ розвиток ВДЕ, а ВСТАНОВИТИ ЧІТКІ ПРАВИЛА, які дозволять поєднати енергетичну безпеку зі збереженням Карпат.

Хроніка моїх двох місяців "спілкування" з Офісом Президента:

Спроба номер 1. 15 лютого 2026 року я подав першу петицію про збереження природи Карпат. Відповідь? Тиша, хоча, по закону, я маю отримати "добро" або "не добро" на публікацію протягом двох днів.

На мої запити в ОП відповідають просто текстом: "Ми все надіслали". Коли я намагаюсь отримати РЕАЛЬНІ ПІДТВЕРДЖЕННЯ, наприклад аби вони видали технічні дані (Message-ID, скріншот статусу "250 OK", логі тощо) - мені пропонують вірити не своїм очам (порожній поштовій скриньці), а їхнім "журналам роботи".

Спроба під номером два. 6 березня я подав другий запит на публікацію. Ось відповідь: "...електронна петиція, ініційована Вами, не відповідає встановленим критеріям, тому її оприлюднення не буде здійснено... Рекомендуємо звернутися з Вашим питанням до Кабінету Міністрів України відповідно до їхньої компетенції."

Спроба номер 3.10 березня третій захід. Відповідь читайте у спробі номер 2.

Спроба номер 4. 16 березня четвертий захід. Відповідь читайте у спробі номер 2.

Відмови у публікації не мають підстав. Кажуть, що ці питання "не входять до компетенції Президента". Тобто, право на законодавчу ініціативу (ст. 93 Конституції, на яку я вже прямо посилаюся в "тілі" петиції) та можливість видавати укази про створення національних парків вже забрали в Президента? Цікаво. А кому ж тоді це передали?

Коли я звертаюся з питанням про причини відмови, мені кажуть: "Згідно з законом, ми не зобов'язані пояснювати наші рішення". Це зручна позиція — "ми вас заблокували, а чому... розгадайте самі". Це і є "ручне" управління демократичним інструментом!

Хто ж насправді ховається за цим? Кожна бюрократична "стіна" має своє обличчя. За обробку петицій в Офісі Президента відповідає головний консультант Ірина Іванівна Мошура, а також керівник департаменту з питань звернень громадян Наталія Сергіївна, яка вважається експертом у своїй сфері і впевнена у своїй правоті. Саме під її наглядом важливе питання збереження лісів перетворюється на просту формальність, де активісти залишаються без відповіді.

Що далі?

Я не планую брати участь у грі "вірю/не вірю". Свої скарги я вже надіслав Омбудсмену Дмитру Лубінцю. Вимагаю, щоб винні особи були притягнуті до відповідальності відповідно до статті 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення права на звернення). Наразі я подав Запит на отримання публічної інформації і, як громадянин та ветеран, наполегливо прошу надати копії внутрішніх інструкцій і критеріїв модерації. Якщо чиновники Офісу Президента вважають, що петиція щодо Карпат "не відповідає вимогам", то нехай нададуть ці вимоги на письмі, замість того, щоб вигадувати їх на місці! Мені цікаво побачити, що там насправді міститься.

Це все вже не просто боротьба за ліс - це боротьба за право громадянина бути почутим без цензури консультантів.