Взаємини між Україною та Польщею зараз переживають складні часи. Початкова ейфорія від різноманітної допомоги на старті повномасштабного вторгнення поступово змінилася на більш реалістичний підхід. Це призвело до обмежень на транзит української сільськогосподарської продукції, що фактично перетворилося на блокаду та спричинило антиукраїнські дії з боку польських фермерів і перевізників на кордоні. Українці не змогли зрозуміти ці дії своїх сусідів, ставлячи під сумнів антиросійську коаліцію, в той час як поляки почали говорити про "невдячність українців за надану допомогу".
Розширення ЄС буде одним із пріоритетів головування Польщі в ЄС у 2025 році, а початок переговорів з Україною про членство в ЄС є позитивною новиною, говорить президент Польщі Анджей Дуда. Однак є й інші заяви від польських посадовців: якщо не вирішиться питання експорту українського зерна та поки Україна не вирішить питання ексгумації останків жертв Волинської трагедії, доти Києву "немає сенсу мріяти про вступ до ЄС".
Унікальні погляди на те, що наразі тінить україно-польське партнерство в контексті боротьби з російською агресією, в ексклюзивному інтерв'ю для OBOZ.UA висловив віцедиректор Центру Мєрошевського, спеціаліст з польської зовнішньої політики Лукаш Адамський.
Яке ваше сприйняття сучасних відносин між Польщею та Україною? Якщо взяти до уваги початок вторгнення та теперішній третій рік конфлікту, можна помітити, що ці відносини зазнали певних змін. Наразі стосунки між нашими державами не можна вважати ідеальними; це проявляється навіть у відкритих суперечках високих посадовців з обох сторін, а також у взаємних звинуваченнях та претензіях. Чи дійсно розбіжності між нами настільки серйозні, що затінюють спільну загрозу, яку представляє Росія?
Звісно, існують певні непорозуміння, і, напевно, вони збережуться в майбутньому, принаймні частково. Початок масштабної війни лише пригасив ці суперечності, адже обидві сторони пережили значний шок. Російська агресія проти України стала каталізатором для польської спільноти, викликавши хвилю безпрецедентної солідарності.
У опитуваннях дві третини респондентів вказали, що вони якимось чином підтримують українців. В Україні, за даними на серпень 2022 року, понад 80% населення висловлювало позитивне ставлення до поляків. Це створило хвилю близькості, щирих почуттів, солідарності та вдячності. Проте такі емоції не можуть тривати вічно. На жаль, конфлікт триває, і втома від нього зростає. Я, перебуваючи тривалий час в Україні, добре розумію емоційний стан українців. Але варто зазначити, що в Польщі існують інші настрої. До початку війни багато людей звикли до певного способу життя. Є думка, що війна не загрожує Польщі безпосередньо. Багато поляків переконані, що ситуація завершиться якимось компромісом.
Виникли певні непорозуміння на побутовому рівні між поляками та деякими українськими мігрантами. Цю ситуацію підживила російська дезінформація. В результаті, польсько-українські розбіжності, які існували ще до початку війни і були забуті на деякий час через спільну загрозу з боку Росії, почали знову проявлятися.
Українці дуже емоційно реагували на блокаду кордонів, страйки перевізників та акції протесту польських фермерів, які для жителів Польщі є звичним явищем. Крім того, українців вразив інцидент, коли зерно, що потрапляло до Польщі, було викинуте. Це суттєво знизило рівень симпатії українців до польського населення.
У Польщі ситуація склалася аналогічно. Перш за все, певні коментарі українських політиків, зокрема президента Володимира Зеленського, відіграли важливу роль. Він зазначив, що в контексті проблеми з зерном деякі особи в Європі "сприяють створенню обставин для московського актора". Це зауваження не залишилося непоміченим у Польщі, і місцеві жителі добре його запам'ятали.
Згодом ця надзвичайно чутлива тема, а саме заборона на виконання польськими установами пошукових та ексгумаційних робіт на Волині, постала у центрі уваги. Мабуть, лише після нещодавнього візиту міністра закордонних справ України Андрія Сибіги, вдалося розпочати часткове вирішення цього питання. Проте важливо усвідомлювати, що Польща і надалі має намір підтримувати Україну.
Поляки продовжують підтримувати українців у їхній боротьбі проти російської агресії, попри існуючі труднощі у двосторонніх відносинах.
- На сьогодні маємо два проблемні напрямки. Це питання українського зерна, тобто експорт через територію Польщі, а також проблема ексгумації жертв Волинської трагедії. Стосовно історичного питання трошки пізніше, а відносно економіки - маємо знову протести польських фермерів, які не так давно блокували кордон з Україною, і хоча на сьогодні припинили свій протест, але лише до 10 грудня. Знову ж таки, проблеми, які вони виказують, не торкаються України, але саме ми можемо знову постраждати.
Мушу відверто зізнатися, що мені зовсім не до вподоби такі форми протесту, як блокування кордонів. Особливо враховуючи, що цей кордон є надзвичайно важливою транспортною артерією для України. Наразі ці акції протесту пов'язані з незгодою щодо можливого укладення угоди між Європейським Союзом і країнами Латинської Америки. Польські аграрії висловлюють занепокоєння, що після підписання цієї угоди, яка спростить імпорт агропродукції з Південної Америки, вони не зможуть конкурувати з місцевими фермерами. І це стосується не лише польських аграріїв.
Чому ж тоді саме український кордон? Єдина причина така, вони зрозуміли, що це є певний інструмент дієвого тиску на уряд, який буде реагувати, адже розуміє важливість виникнення проблем для України через блокування кордону.
Чи відреагує польська влада на ці події?
Так, це точно. Проблема в тому, що, на жаль, багато українців не усвідомлюють, хоч і не зобов'язані це знати, що в Польщі традиція протестів має давнє коріння. Жоден уряд не може повністю завадити протестам у країні, оскільки кожен громадянин має законне право на це, якщо подає відповідну заявку до місцевих органів влади. Тому єдиний спосіб запобігти блокадам на кордоні – включити його до списку стратегічних об'єктів інфраструктури. Уряд під керівництвом прем'єра Польщі Дуди активно розглядає це питання, адже ці протести завдають шкоди не лише Україні, а й Польщі.
В Україні вважають, що блокування кордону є наслідком внутрішніх політичних процесів у Польщі. Зокрема, у цій країні розпочалися підготовчі заходи до президентських виборів. Таку інформацію озвучила віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, міністерка юстиції Ольга Стефанішина. Це означає, що деякі політичні сили можуть використовувати цю ситуацію для отримання вигоди?
Почну з того, що в польській політиці немає істотних проросійських фігур. Навіть партія, яку часто вважають проросійською, "Конфедерація", складається в основному з осіб, які глибоко прив'язані до принципів польського націоналізму.
Так, вони можуть бути, скажімо, україноскептичними, що грає на руку проросійській позиції. Натомість у Польщі є певна така, я би сказав, агентура, яка зокрема активна в соцмережах, і вона накручує ці негативні настрої.
Чи вплинуть президентські вибори на ситуацію тут? На мою думку, так. Кожні вибори в Польщі прямо пов'язані з питаннями, що стосуються польсько-українських відносин. Існує завжди спокуса залучати голоси електорату, який виявляє скептицизм щодо України. Це може бути сприйнято як проросійська позиція, оскільки така поведінка послаблює підтримку нашої країни. Проте я вважаю, що для більшості цих людей це радше спроба захистити національні інтереси, а не обов'язкова симпатія до Кремля.
- Тепер щодо питання Волинської трагедії. Від усіх польських посадовців останнім часом ми чуємо лише одне - Україна не вступить в ЄС, поки не врегулює історичні проблемні питання, зокрема, ексгумації жертв Волинської трагедії.
"Поки з української сторони не буде поваги до цих стандартів, Київ точно не стане частиною європейської родини", - каже премʼєр Польщі Туск.
Нещодавно Україна офіційно підтвердила, що немає жодних перешкод для проведення пошукових робіт та ексгумації тіл жертв Волинської трагедії на її території. Ексгумація може стартувати навесні 2025 року. Як ви вважаєте, чи є це значним кроком у вирішенні цього болючого питання, щоб досягти результату, який задовольнить усіх і принесе спокій, а також спонукатиме нас більше зосередитися на актуальних проблемах сучасності?
- Це великий крок в правильному напрямку. Без цього кроку мені важко було би собі уявити перспективи розв'язання цього питання. Натомість я хочу сказати, що воно буде розв'язано лише тоді, коли ці ексгумаційні роботи власне розпочнуться.
Отже, наразі ми маємо важливу інформацію від міністра закордонних справ України, який підтвердив, що немає жодного мораторію для польських установ на видачу дозволів для проведення пошукових ексгумаційних робіт. Це є надзвичайно важливим, оскільки у 2017 році Український інститут національної пам'яті запровадив подібний мораторій. Відтоді ми спостерігали фактичну адміністративну перешкоду для ексгумаційних процесів, хоч вона і не була офіційно оформлена. Існували ситуації, коли, наприклад, один польський фонд отримав дозвіл на проведення пошукових робіт на основі винятку, але після виявлення останків вбитих поляків довелося чекати майже рік, щоб отримати дозвіл на їх ексгумацію.
Отже, я вважаю цю заяву надзвичайно значущою. Це, на мою думку, свідчить про усвідомлення важливості української дипломатії для поляків. Проте я не прагну робити остаточні висновки, давайте побачимо, як розвиватимуться події в цьому напрямку.
Отже, ви вважаєте, що ці зміни з боку України можуть допомогти нам знайти вирішення цієї проблеми?
Якщо почнуться роботи, то, на мою думку, не лише я, як представник проукраїнської частини польської еліти, але й багато поляків усвідомлять, що, можливо, існують інші історичні питання, які потребують розв’язання. Проте наразі немає жодних суперечностей щодо ексгумації. Важливо розуміти, що поляків найбільше дратує інформація про те, що німці можуть перепоховати солдатів Вермахту, навіть під час війни, які загинули в Україні як агресори. Тим часом, польські селяни, які трагічно загинули на Волині та в Галичині, часто залишаються непохованими, їхні тіла виявляються в полях чи в окопах, і цьому перешкоджає українська сторона.
Це викликало значне обурення серед польського населення. Однак, хоча деякі питання залишаються невирішеними, ця ключова проблема може бути відкладена, і нам залишається лише дочекатися весни наступного року. Я в цьому плані, можна сказати, поміркований оптиміст.
#зерно #Анджей Дуда #Європейський Союз #Європа #Агресія #Україна #Київ #Українці #Володимир Зеленський #Москва #Московський Кремль #Експорт #Польща #Російська мова #Міграція населення #Зовнішня політика #Латинська Америка #Компроміс #Сільськогосподарська продукція #Страйк #Фермер #Ґрунт #Міністр закордонних справ (Україна) #Південна Америка #Президент Польщі #Польський народ #Польська мова #Агресор #Масові вбивства поляків на Волині та у Східній Галичині #Поховання #Антиукраїнські настрої #Волинь #Галичина (Східна Європа)
